Рішення № 5667018, 04.06.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" червня 2009 р.Справа № 18/704 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна насіннєва компанія” м.Рівне

до приватного підприємця ОСОБА_1 смт. Стара Синява

про стягнення 13393,80грн.

Суддя Саврій В.А.

Представники сторін:

Позивача: ОСОБА_2 представник за довіреністю №12 від 01.10.2008р.

Відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 13393,80грн., в тому числі 6615,00грн. заборгованості, 2256,77грн. пені, 2256,77грн. процентів, 2262,26грн. інфляційних втрат відповідно до укладеного між сторонами договору поставки насіння цукрових буряків №ЮК-23 від 28.03.2007р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання не зявився, витребуваних документів не подав. У направленому на адресу суду клопотанні просить розгляд справи відкласти на іншу дату у звязку з його хворобою.

Суд, розглянувши згадане вище клопотання вважає за необхідне у його задоволенні відмовити оскільки відповідно до ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. За клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

Позовна заява одержана господарським судом 08.04.2009р. Строк розгляду справи закінчується 08.06.2009р. Розгляд справи неодноразово відкладався, втім, відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, заяву про продовження строку розгляду справи суду не направив.

Оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає за необхідне згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено: 28.03.2007р. між сторонами був укладений договір поставки насіння цукрових буряків №ЮК-23.

Відповідно до умов договору продавець (позивач) зобовязується поставити насіння цукрових буряків (товар), а покупець (відповідач) зобовязується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених даним договором. (п. 1.1 договору).

Згідно п.п. 3.1-.3.3 договору ціна за одиницю товару та загальна вартість товару зазначаються у специфікаціях. Покупець оплачує товар на наступним чином: а) передоплата у розмірі 30% загальної вартості товару до 05 квітня 2007р.; б) решта вартості поставленого товару оплачується у строк до 15 листопада 2007р.

На виконання умов договору, позивач за специфікаціями, згідно видаткової накладної №МК-0000640 від 27.04.2007р. поставив відповідачу товар на загальну суму 6615,00грн. (в тому числі ПДВ).

Однак, відповідач розрахунку за поставлений товар не провів.

Так станом на день звернення з позовом до суду, заборгованість відповідача перед позивачем становила 6615,00грн.

Статтею 173 ГК України встановлено, що однією з підстав виникнення господарських зобовязань є господарські договори.

Згідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належними чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобовязані встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основної заборгованості у сумі 6615,00грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем правомірно заявлено до стягнення 2265,26грн. індексу інфляції та 2256,77грн. процентів річних у розмірі подвійної облікової ставки, що обраховувались за період з квітня 2007 року по лютий 2009 року.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача відповідно до п. 7.2 договору пеню у розмірі 2256,77грн. за період з 05.04.2007р. по 06.04.2009р.

Вирішуючи питання про стягнення пені судом враховується, що статтею 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у випадку порушення термінів або умов оплати товару покупець зобовязаний на вимогу продавця, сплатити останньому пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Статтями 256-258 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Так, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені);

Позивач у позовній заяві та у поданому розрахунку просить стягнути з відповідача пеню за період з 05.04.2007р. 06.04.2009р. Тобто нараховується пеня за два календарні роки починаючи з квітня 2007 року. Втім, ст. 258 ЦК України передбачений скорочений термін позовної давності в один рік який застосовується, крім іншого, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). А отже у позові в частині стягнення 2256,77грн. пені слід відмовити.

Оплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу необхідно покласти на відповідача пропорційно правомірно заявленим та задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України ст.ст. 11, 256-258, 509, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна насіннєва компанія” м. Рівне до приватного підприємця ОСОБА_1 смт. Стара Синява про стягнення 13393,80грн. задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна насіннєва компанія” (м. Рівне, вул. Курчатова, 62А, код ЄДРПОУ 32171362) 6615,00грн. (шість тисяч шістсот пятнадцять гривень 00коп.) основної заборгованості, 2265,26грн. (дві тисячі двісті шістдесят пять гривень 26коп.) індексу інфляції, 2256,77грн. (дві тисячі двісті пятдесят шість гривень 77коп.) процентів річних у розмірі подвійної облікової ставки, 111,37грн. (сто одинадцять гривень 37коп.) витрат по оплаті державного мита та 98,12грн. (девяносто вісім гривень 12коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

СуддяВ.А. Саврій