Рішення № 56659031, 17.03.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/27518/15-ц

Провадження № 2/127/974/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2016 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Овсюка Є.М.

при секретарі Олійник І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном, заволодіння чужим майном, стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном, заволодіння чужим майном, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Позовну заяву мотивовано тим, що відповідач незаконно заволодів належним їй майном, а також на належній їй земельній ділянці незаконно поставив паркан, а також намагається поза її волею продати земельну ділянку і будинок № 25 по вулиці Корольова в м. Вінниці. Зазначені дії відповідача нанесли їй велику матеріальну і моральну шкоду, яку просить відшкодувати в розмірах визначених судом. Наведене змусило позивача звернутись до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні до позовної заяви, просила суд позов задоволити.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала та заперечувала проти задоволення позову, про що надала письмові заперечення, просила суд відмовити в задоволенні вимог позивача.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши в суді архівні справи по розгляду попередніх позовів ОСОБА_1 і матеріали УМВС, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд прийшов до переконання в тому, що позов не обґрунтований, безпідставний, а тому задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 проживає ІНФОРМАЦІЯ_1. Земельна ділянка зазначеного домоволодіння межує з земельною ділянкою відповідача ОСОБА_2, що по вулиці Корольова, 25 в м.Вінниці, яка належить йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.09.2012 року.

Як було встановлено в ході розгляду справи власником будинковолодіння № 25 по вул. Корольова в м. Вінниці, була ОСОБА_4, яка отримала після смерті своєї матері 26 січня 2003 року ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину за законом від 15.06.2006 року, що було зареєстровано в реєстрі за № 3-1542, згідно якого спадкодавцю дане будинковолодіння № 25 по вул. Корольова в м. Вінниці належало на підставі свідоцтва № 1298 про право особистої власності на будівлі від 07.08.1973 року, виданого на підставі рішення виконкому Вінницької ради депутатів трудящих № 869 від 19.10.1972 року, зареєстрованому у Вінницькому обласному обєднаному бюро технічної інвентаризації 06.09.1973 року за № 15766.

ОСОБА_4 як власник спадкового будинку скористалася своїм правом на приватизацію земельної ділянки, на якій він розташований.

Згідно рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 25 листопада 2008 року по цивільній справі № 2-2405/08 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою було задоволено позов ОСОБА_4. Вирішено усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_4 земельною ділянкою, що розташована в м. Вінниці по вул. Корольова, 25 шляхом заборони ОСОБА_1 самовільно захвачувати та користуватись земельною ділянкою площею 577 кв. м, орати, копати її, садити та збирати огородні та інші культури. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в сумі 8,50 гривень, 7,50 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 1000 гривень витрат на правову допомогу та 1407,60 гривень на проведення експертизи. Зазначене рішення суду вступило в законну силу 20 січня 2009 року на підставі ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 20 січня 2009 року.

Позивач ОСОБА_6 неодноразово зверталася до суду з позовами про визнання недійсним даного свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.06.2006 року, виданого ОСОБА_4, однак рішеннями судів їй було відмовлено в задоволенні цих позовів.

Згідно договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 24.09.2012 року, посвідчених ОСОБА_7, приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та ОСОБА_8 продали належні їм земельні ділянки та будинок по вул. Корольова, 25 в м. Вінниця ОСОБА_2

На державних актах на право власності на земельні ділянки серія ЯЛ № 514755, серія ЯЛ № 514754, серія 514753 наявні відмітки щодо посвідчення договорів купівлі-продажу даних земельних ділянок від 24.09.2012 року ОСОБА_2

Таким чином, згідно правовстановлюючих документів видно, що ОСОБА_1 не має жодного відношення до майна будинковолодіння та земельних ділянок № 25 по вул. Корольова, ні вона, ні її чоловік не набули право власності на це майно, а відповідно позивачка і не має права просити суд відновити права, які ніколи не були порушені.

ОСОБА_1 ніколи не мала права на земельні ділянки, що були відчужені за договорами купівлі-продажу ОСОБА_4 та ОСОБА_8, які були укладені без жодного порушення прав ОСОБА_1

В ході розгляду цивільної справи № 2-2405/08 була проведена судова будівельно-технічна експертиза Подільським центром судових експертиз висновком № 2034/2035 від 24.10.2008 року якої було встановлено самовільне захоплення земельної ділянки ОСОБА_4, що розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Корольова, 25 з боку ОСОБА_1

Згідно рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 червня 2013 року (справа № 127/6999/13-ц) було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_8 про визнання договорів купівлі-продажу земельних ділянок недійсними. Зазначене рішення суду набуло законної сили.

Згідно рішення Вінницького міського суду Вінницької від 12.12.2013 року по справі № 127/20357/13-ц було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_8, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Вінницька міська рада про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення паркану, відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

10.12.2013 року відповідач ОСОБА_2 звертався до департаменту архітектури, містобудування та кадастру міської ради з проханням вирішити питання законності встановлення паркану по межі земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Корольова, 25 в м. Вінниця, в звязку з конфліктною ситуацією, яка виникла із власником будинковолодіння № 308 по вул. Пирогова.

Згідно акту складеного Департаментом архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської ради було встановлено, що власниками будинковолодіння № 25 по вул. Корольова пересунуто паркан в сторону свого будинковолодіння на довжину 0,40 м зі сторони будинковолодіння № 23 та на 1,04 м зі сторони будинковолодіння № 27 по вул. Корольова.

Тобто, права ОСОБА_1 при встановленні паркану на належній ОСОБА_2 земельній ділянці не порушені, паркан встановлений на земельній ділянці, що належить відповідачу ОСОБА_2

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Суд оцінює докази наявні в справі, відповідно до ст.212 ЦПК України, повно і всебічно зясовує обставини на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, відповідно до ст.213 ЦПК України.

Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до принципу диспозитивності суд розглядає справу на підставі доказів, поданими сторонами.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих доказів.

З огляду на вищевикладене суд, прийшов до висновку, що відповідач ОСОБА_2 не порушував законних прав позивача ОСОБА_1, не займав земельну ділянку, якою вона користується по вул. Пирогова, 308, а також не заволодів будь-яким іншим майном ОСОБА_1, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

З врахуванням наведеного відсутні підстави для стягнення матеріальної та моральної шкоди з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 60, 61, 57, 88, 209, 212, 215- 219 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном, заволодіння чужим майном, стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом десяти днів з дня його проголошення не було подано апеляційну скаргу.

СУДДЯ: