Ухвала суду № 56646185, 24.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2016 року м. Київ К/800/39186/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2013

у справі № 2а-1295/12/1370 Львівського окружного адміністративного суду

за позовом Приватного підприємства "Рекламне агентство "Конто" (далі - ПП "РА"Конто")

до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2012 у задоволенні позову ПП "РА"Конто" відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2013 постанову суду першої інстанції скасовано, позов ПП "РА"Конто" задоволено: податкове повідомлення - рішення ДПІ від 14.10.2011 № 0002892302/34138 визнано протиправним та скасовано.

У касаційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову цього суду та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 14.10.2011 № 0002892302/34138, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за основним платежем на 19 600,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 4 900,00 грн., були висновки, викладені в акті від 23.09.2011 № 2738/23-2/32970054 позапланової невиїзної перевірки ПП "РА"Конто" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Младен Груп" за період з 01.01.2008 по 31.12.2010. Згідно з цими висновками ПП "РА"Конто" порушено норми підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) внаслідок здійснення безтоварних господарських операцій із ТОВ "Младен Груп". Висновок ДПІ про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Младен Груп" обґрунтований посиланням на отриману під час здійснення заходів податкового контролю інформацію (використані результати перевірки ТОВ "Младен Груп", викладені у акті від 14.10.2010 № 824/23-10/36520717 про результати документальної невиїзної перевірки) щодо фіктивності ТОВ "Младен Груп" з огляду на те, що вказане підприємство за місцезнаходженням відсутнє, не має матеріальних та трудових ресурсів, об'єктивно необхідних для здійснення підприємницької діяльності, як-то, виробничих потужностей, складських приміщень, транспортних засобів тощо, до податкового органу не звітує, його реєстрацію як платника ПДВ анульовано 22.12.2010.

Суд першої інстанції, з урахуванням встановлених контролюючим органом обставин під час проведення перевірки ПП "РА"Конто" та з посиланням на відсутність у ТОВ "Младен Груп" такого виду діяльності за КВЕД, як то виготовлення металевих конструкцій (згідно з даними витягу з ЄДРПОУ від 08.05.2012 № 13733233, видами діяльності ТОВ "Младен Груп" є: посередництво в торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, рекламна діяльність), дійшов висновку про безтоварність господарських операцій між ПП "РА"Конто" та ТОВ "Младен Груп".

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в судовому процесі підтверджено здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ "Младен Груп" з придбання робіт, фінансові показники яких позивач відобразив у своєму податковому обліку, збільшивши суму податкового кредиту у квітні 2010 року.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР (втратив чинність з 01.01.2011 у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України) платник податку (покупець) має право включити сплачені ним у ціні придбаних товарів (послуг) суми податку до податкового кредиту за умови використання отриманих товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цієї ж статті не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, а відтак не є підставою для збільшення показників податкового обліку, зокрема суми податкового кредиту.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність правову оцінку податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентом - постачальником товарів (послуг), якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності, та фактично придбав товари (послуги) у цього постачальника. Порушення постачальником товару (послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення покупцем вимог закону щодо декларування податкового кредиту, так само, як і його подальше припинення чи анулювання реєстрації його платником ПДВ, якщо в судовому процесі не встановлено факту обізнаності чи-то сприяння покупцем постачальнику в ухиленні від оподаткування (факту участі у незаконній податковій мінімізації) або припинення контрагента з метою ухилення від оподаткування.

Судом апеляційної інстанції з дотриманням вимог статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судом на виконання вимог статті 11 цього Кодексу, та зроблено обґрунтований висновок, що ДПІ не доведено недостовірність даних податкового обліку позивача.

Визнаючи юридичне значення за податковими накладними, виданими ТОВ "Младен Груп" на адресу позивача, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суб'єкт підприємницької діяльності - ТОВ "Младен Груп" станом на час виписування цих документів (квітень 2010 року) мав податкову та господарську правосуб'єктність; згідно з поясненнями директора ПП "РА"Конто", наданими у судовому процесі, транспортування металевих конструкцій здійснено власними силами підприємства (при цьому умовами договору від 29.03.2010 № 12/2010 не встановлено способу та порядку доставки 84 шт. металевих конструкцій); ТОВ "Младен Груп" на користь підприємства було вписано податкові накладні на суму 117 600,00 грн., а ПП "РА"Конто" оплачено роботи контрагента. Достовірність інформації щодо операцій з поставки, зафіксованої в зазначених документах, підтверджується іншими доказами у справі, зокрема, передумовою виникнення договірних взаємовідносин між ПП "РА"Конто" та ТОВ "Младен Груп" були зобов'язання позивача за договором від 18.03.2010 № 10/419 із Підприємством з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-Україна" щодо виготовлення боксів для мастил розміром 1020Х1050Х590 на суму 453 600,00 грн. (а.с. 37-39, 40). Зобов'язання по договору від 18.03.2010 № 10/419 виконано сторонами належним чином - Підприємство з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-Україна" (замовник) сплатило за роботи по виготовленню боксів, а позивач (виконавець) виконав роботи, обумовлені договором від 18.03.2010 № 10/419, що підтверджено платіжним дорученням від 20.04.2010 № 107292, податковою накладною від 20.04.2010 № 4, актом прийому - передачі виконаних робіт від 30.06.2010 № 5 та специфікацією до договору № 1 (а.с. 39, 41, 42, 43).

На підставі встановлених обставин щодо здійснення операцій з поставки, за якими позивач задекларував податковий кредит, суд апеляційної інстанції правильно визнав, що правові підстави для висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення про збільшення ПП "РА"Конто" грошового зобов'язання з ПДВ, з приводу правомірності якого виник спір, відсутні. Такий висновок суду апеляційної інстанції відповідає, зокрема і правильному застосуванню частини 2 ст. 71 КАС щодо процесуального обов*язку ДПІ довести правомірність податкового повідомлення-рішення, тоді як ДПІ доказів, достатніх для спростування достовірності документів, на підставі яких позивач задекларував податковий кредит в сумі 19600,00 грн. за квітень 2010 року, в судовому процесі не надано.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновку суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, визначених статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев