Ухвала суду № 56645352, 17.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ справи 759/13925/15 - ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/ 1570/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Петренко Н.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М. У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 року колегія суддів судової палати по розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі

головуючого: судді Білич І.М

суддів Болотова Є.В., Поліщук Н.В.

при секретарі Горбачовій І.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою

представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 листопада 2015 року

в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

в с т а н о в и л а :

Позивач звертаючись у вересні 2015 року до суду з вищевказаним позовом обґрунтовував свої вимоги тим, що 30.11.2007 року між банком та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір. Згідно умов якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 10 149,74 доларів США строком на 84 місяці під 13% річних. За час дії даного договору відповідач допустив заборгованість, яка станом на 28.05.2015 року склала 111 771,73 гривень.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 17 листопада 2015 року позов було задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість в розмірі 111 771,73 гривень та вирішено питання розподілу судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду представник відповідача подав апеляційну скаргу. Де ставив питання про його скасування та постановлення нового про відмову у задоволенні позову. Вказуючи при цьому, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права.

Відповідач та представник відповідача у судовому засіданні підтримали подану апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити. Будучи повідомленими про розгляд справи ( 17 березня 2016 року о 10 год. 20 хвилин) у судове засідання не з'явилися, до початку розгляду справи доказів на підтвердження поважності причин своєї неявки суду не надали.

Позивач будучи належним чином повідомленим про розгляд справи повторно не з'явився в судове засідання ( а. с. 63, 72, 78).

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін в силу вимог ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги. Колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Так судом при розгляді справи було встановлено, що 30.11.2007 року між ЗАТ «Альфа-Банк» та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 490051339, згідно якого відповідач отримав від позивача кредитні кошти у розмірі 10 149,74 доларів США з процентною ставкою 13% річних, терміном повернення 30.11.2014 року.

24.07.2009 року сторонами було підписано договір про внесення змін і доповнень № 1 до кредитного договору від 30.11.2007 року в частині визначення дати остаточного повернення кредиту, а саме - 30.11.2017 року . Змінено також п. 2.8 розділу № 1 «Базові умови кредитування» кредитного договору та викладено його в новій редакції.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з вимог ст. 525 ЦК України, та зазначав, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору. З урахуванням вимог ст. 1054 ЦК України, позичальник повинен повернути кредит та сплатити визначені умовами договору додаткові витрати. Вказуючи при цьому, що до стягнення підлягає заборгованість, яка станом на 28.05.2015 року становить 111 771,73 гривень, та складається із: заборгованості за кредитом - 4 696,27 доларів CША (еквівалентно 98 815,56 гривень); заборгованості по відсотках - 254,05 доларів США (еквівалентно 5 345,54 гривень): пені - 361,70 доларів США (еквівалент 7 610,63 гривень.)

Розглядаючи спір судова колегія, вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон який їх регулює.

Відповідачем в апеляційній скарзі вказувалось на те, що згідно з п. 6.2. кредитного договору позивач не мав права в односторонньому порядку змінювати процентну ставку за користування кредитом у зв'язку із зміною кредитної політики банку. Проте, 01.09.2008 року всупереч умовам договору позивач підвищив відсоткову ставку до 18.5 % річних, не повідомивши його про це. Однак, суд першої інстанції не звернув увагу на незаконне збільшення відсоткової ставки, яке відбулось з порушенням як кредитного договору так і діючого законодавства.

Колегія суддів вважає, що зазначені доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на матеріалах справи, так як в справі відсутні докази на підтвердження підвищення позивачем відсоткової ставки до 18, 5% річних.

У той же час, під час розгляду справи встановлено, що відповідно до п. 2.2. кредитного договору № 490051339 від 30.11.2007 року сторонами було погоджено номінальну процентну ставку за кредитом у розмірі 13 % річних.

Згідно до п. 6.2 загальних умов кредитування банк має право змінити розмір процентів за користування кредитом в разі зміни конюктури ринку, облікової ставки НБУ, індексу інфляції ( споживчих цін), загальновизнаних внутрішньодержавних та/або міжнародних грошових та /або фондових індексів тощо. Сторони домовилися, що такі обставини вважаються подіями, що не залежать від волі сторін договору та мають безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку.

Про зміну розміру процентної ставки по кредиту та внесення у зв'язку з цим змін до Додатку №1 цього договору банк повідомляє позичальника за 7 днів до моменту настання таких змін шляхом направлення рекомендованого листа на адресу позичальника, зазначену в частині 1 цього договору. У зв'язку зі зміною процентної ставки в разі настання події, незалежної від волі сторін, позичальник цим надає згоду на внесення змін до Додатку №1 до цього договору та викладення Додатку № 1 у новій редакції. Сторони погоджуються, що оновлений Додаток № 1 набуває чинності з дати зміни розміру процентної ставки. Оновлений розрахунок сукупної вартості кредиту та графік платежів по кредиту, який скасовує попередній і стає невід'ємною частиною цього договору, позичальник отримує в банку самостійно.

Позивач по справі у серпні 2008 року на адресу відповідача направив повідомлення про зміну умов кредитування зважаючи на зміну ситуації на світових фінансових ринках, в тому числі на фінансовому ринку України, починаючи з 1 вересня 2008 року відсоткова ставка за користування кредитом встановлюється на рівні 16, 5% річних у зв'язку з чим Додаток 1 до кредитного договору викладається у новій редакції та є обов'язковим до виконання ( а.с. 73). Зазначений лист був отриманий ОСОБА_3

Відтак, відповідач був повідомлений про підвищення відсоткової ставки належним чином згідно до положень умов укладеного сторонами договору.

На час прийняття рішення про підвищення відсоткової ставки банком ( з 1 вересня 2008 року) законодавчо визначених заборон щодо підвищення відсоткової ставки у спосіб визначений умовами договору що був укладений між сторонами встановлено не було.

Також не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду і доводи апеляційної скарги в частині того, що згідно до даних меморіального ордеру № 509980 та квитанції від 30.11.2007 року № 509979 позивач перерахував 47 717,50 гривень в той час як за умовами кредитного договору повинен був надати кошти в розмірі 10149,74 доларів США. Отже, виписка на думку апелянта не є доказом отримання здійснення касового обслуговування з купівлі - продажу іноземної валюти в національну валюту ( гривні).

Так як у відповідності до п. 2.7 кредитного договору не пізніше наступного банківського для після отримання банком документів, зазначених в частині №2, кредит надається однією сумою в готівковій формі, шляхом видачі кредитних коштів позичальнику з операційної каси банку. У день видачі кредитних коштів позичальнику у валюті кредиту, на суму отриманого кредиту в іноземній валюті позичальник здійснює купівлю національної валюти ( гривні) через операційну касу банку по встановленому курсу банку на день здійснення операції та не пізніше наступного банківського дня перераховує вилучені від продажу валюти кошти, за встановленими реквізитами: - у сумі 47717, 50 гривень на рахунок продавця ТОВ «Узавто - Одесса» з метою оплати за транспортний засіб за договором купівлі - продажу № 970 від 29.11.2007 року; - у сумі 3538, 71 гривни на рахунок страховика ЗАТ «СК «ІНПРО» з метою оплати страхової суми за перший рік страхування транспортного засобу.

З урахуванням вищевикладеного, положень ст. 59 ЦПК України, колегія суддів вважає, що відповідачем ( як особою що подала апеляційну скаргу) не було надано доказів на підтвердження спростування підписання ним умов договору, визнання їх недійсними. А відтак, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що мало місце порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи. Підстав для скасування рішення суду нема.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 листопада2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: