Ухвала суду № 56642367, 17.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 року Справа № 876/11957/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Большакової О.О. Глушка І.В..

за участю секретаря судового засідання - Богдан А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Управління "Західвуглепостач" ДП "Львіввугілля" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.11.2015р. по справі № 813/4400/15 за позовом Державного підприємства "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Управління "Західвуглепостач" ДП "Львіввугілля" до Сокальської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу Управління "Західвуглепостач" ДП "Львіввугілля" звернулось до суду з адміністративним позовом до Сокальської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 28.05.2015 року №0004231720.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.11.2015р., у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю та стягнуто з Державного підприємства "Львіввугілля" на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1644,30 грн.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач Державне підприємство "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Управління "Західвуглепостач" оскаржив її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення задовольнивши позовні вимоги. Апелянт свої вимоги мотивує тим, що судом 1 інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, висновки суду вважає необґрунтованими з підстав викладених в апеляційній скарзі, та порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт наголошує на тому, що оскільки факт порушення податкового законодавства може бути встановлений не інакше як за результатами перевірки платника податків, за результатами якої складається акт, відтак вважає неправомірним застосування штрафних санкцій по утриманому і не перерахованому до бюджету податку на доходи фізичних осіб в розмірі 50% та 75%. Доказів, що до позивача протягом 1095 днів були застосовані штрафні санкції саме за повторне вчинення діянь за обставин, визначених чинним законодавством відповідачем не подані. Тому вважає, що наявні підстави для скасування податкового повідомлення - рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні та стверджується матеріалами справи ДП "Львіввугілля", має в своєму складі, крім іншого, відокремлений підрозділ Управління "Західвуглепостач" (без права юридичної особи).

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку відокремленого підрозділу Управління "Західвуглепостач" ДП "Львіввугілля" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.09.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.09.2014 року, за наслідками якої складено акт від 05.05.2015 року №524/22-00/26360693 (далі - акт перевірки).

В ході проведеної перевірки встановлено порушення позивачем п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 54.2 ст. 54, ст. 167, п.п.168.1.2, п.п. 168.1.4, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 282249,83 грн.

За наслідками проведеної перевірки Сокальська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області 28.05.2015 року прийняла податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0004231720, яким визначила ВП "Управління "Західвуглепостач" грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 83839,16 грн., в тому числі основне зобов'язання - 0 грн., штрафні (фінансові) санкції - 83839,16 грн.

Не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішенням, ДП "Львіввугілля" оскаржило його в судовому порядку.

Суд першої інстанції при вирішенні даної адміністративної справи виходив з наступного.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з п.п. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є, в тому числі, і податкові агенти.

В силу ст. 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Відповідно до абз. "а", "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначений ст. 168 Податкового кодексу України, а оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом - п. 168.1 ст. 168 цього Кодексу.

Так, згідно п. 168.1 цього Кодексу, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.

Відповідно до п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Як встановлено судом першої інстанції та видно з матеріалів справи і не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, ВП "Управління "Західвуглепостач" в періоді, що перевірявся, подавало до податкового органу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь платників податку на доходи фізичних осіб, а також суми утриманого з них податку за встановленою формою 1-ДФ. Проведеною перевіркою з питань правильності заповнення відомостей про суми утриманого з них податку за встановленою формою 1-ДФ порушень не виявлено .

Крім того, суми нарахованого та/або виплаченого податку на доходи фізичних осіб в періоді, що перевірявся, знайшли своє відображення у бухгалтерському обліку підприємства.

Таким чином, нараховане, але не сплачене зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб є узгодженим в силу приписів п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України з моменту його виникнення.

Позивач не заперечував факту несвоєчасної сплати до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 282249,83 грн.

Податковий кодекс України містить норму, яка встановлює відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати, тобто ця норма є спеціальною та підлягає застосуванню у відносинах "податкових агент - держава" в разі встановлення фактів не нарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції , що до ВП "Управління "Західвуглепостач" за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб слід було б застосувати норми ст. 127 Податкового кодексу України.

Так, згідно п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Наведені вище норми права не дають підстави вважати, що положення п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, відповідно до яких сплата (перерахування) із сум доходу на користь платника податку здійснюється податковим агентом одночасно з виплатою оподатковуваного доходу, звільняє податкового агента від обов'язку сплати такого податку у строки, встановлені Податковим кодексом України для місячного податкового періоду, передбаченого пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168.

Таким чином, застосування до ВП "Управління "Західвуглепостач" штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб до бюджету на підставі ст. 127 Податкового кодексу України є правомірним.

Щодо розміру штрафу, то суд вказує на те, що оскільки факт несвоєчасної сплати (несплати) податку з доходів фізичних осіб (з урахуванням місячного податкового періоду) мав місце два і більше рази за період з травня 2012 року по вересень 2014 року, то податковий орган обґрунтовано застосував до позивача штраф в розмірі 25%, 50% та 75% відповідно за перше, друге, третє і подальші порушення.

Щодо посилань апелянта на лист Міністерства юстиції України від 21.10.2011 року №636-0-2-11-8.2/1, то такі до уваги не беруться, оскільки такий не підписаний та належним чином не завірений та стосується застосування положень ст.123 а не 127 ПК України.

Звідси, повідомлення-рішення №0004231720 від 28.05.2015 року, яким визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 83839,16 грн. штрафних (фінансових) санкцій є правомірним.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що визначені розглядуваною законодавчої нормою санкції застосовуються не за сам факт повторного виявлення контролюючим органом порушень, а за повторне вчинення протиправних діянь за обставин, передбачених підпунктом 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 ПК України.

Отже, покликання апелянта на неправомірне застосування відповідачем ст.127 ПК України в частині розрахунку штрафних санкції в розмірі 50% та 75% колегія суддів вважає безпідставним, оскільки такі положення визначають міру відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, утримання та/або сплата податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

В судовому засіданні представником позивача підтверджено, що Підприємством податок з доходів фізичних осіб, як це і було встановлено податковим органом, нараховувався, проте до бюджету вчасно не перераховувався.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновками контролюючого органу про порушення ВП "Управління "Західвуглепостач" п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 54.2 ст. 54, ст. 167, п.п.168.1.2, пп. 168.1.4, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 282249,83 грн., оскільки такі підтверджені матеріалами справи, а тому рішення суду першої інстанції вважає законним.

Враховуючи зазначене апеляційний суд приходить до висновку про те, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом першої інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Управління "Західвуглепостач" ДП "Львіввугілля" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.11.2015р. по справі № 813/4400/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: О.О. Большакова

І.В. Глушко

Повний текст ухвали складений 22 березня 2016 року.