Ухвала суду № 56642366, 21.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2016 р. Справа № 876/1102/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16.01.2016 року у справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ :

ФОП ОСОБА_1 30.11.2015 року звернувся в суд з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 205000011/2015/000102/2 від 21.10.2015 року та картки відмови у митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2015/00107.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16.01.2016 року позов задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду Волинська митниця ДФС подала апеляційну скаргу в якій просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, покликаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

В судове засідання учасники процесу не з'явились, будучи належними чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч.4 ст.196 КАС України.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 21.10.2015 року для митного оформлення товару «мандарини свіжі», вагою 13140 кг, торговельна марка AMS, FLAMENCO; «апельсини свіжі», вагою 2480 кг, торговельна марка AFRICAN VALLEY; «гранати свіжі», вагою 1408 кг, торговельна марка MAS; «огірки свіжі», вагою 180 кг, торговельна марка VICASOL; «перець солодкий свіжий», вагою 800 кг, торговельна марка UNICA; «ківі свіжі», вагою 800 кг, торговельна марка IFRUTTI; «хурма свіжа», вагою 680 кг, торговельна марка LES NELES; декларантом (ПП «Еліт Брок») на митний пост «Луцьк» було подано електронну митну декларацію №205070000/2015/019246 та комплект документів, а саме: контракт № 2 від 18.09.2015 року, експортна декларація від 20.10.2015 року, міжнародна товаротранспортна накладна № 059839, рахунок фактура № FX /00595/2015/ MG, сертифікат походження від 20.10.2015 року, сертифікат відповідності ЄС для свіжих овочів і фруктів, прайс лист від 20.10.2015 року тощо. Вказаний товар надійшов на адресу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 згідно з контрактом №2 від 18.09.2015 року, укладеним між компанією «BURY Trade Sp.z о.о.» (Польща) та позивачем.

При цьому, як слідує із графи 43 зазначеної електронної митної декларації №205070000/2015/019246, товар «мандарини свіжі», «апельсини свіжі», «гранати свіжі», «перець солодкий свіжий», «огірки свіжі», «ківі свіжі», «хурма свіжа», були задекларовані за першим методом, тобто за ціною контракту.

У зв'язку з виявленими розбіжностями в поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення документах (згідно заявки-договору на автоперевезення від 20.10.2015 року №8 та довідки від 21.10.2015 року податкове навантаження до кордону становить 38,89 грн./км, а після кордону - 66,67 грн./км; пунктом 4.2 контракту від 18.09.2015 року №2 передбачено, що оплата за товар здійснюється протягом 90 банківських днів від дати митного оформлення та пунктом 4.3 даного контракту передбачено, що можлива передплата за товар, проте у фактурі від 03.10.2015 року №FX/00595/2015/MG зазначено, що термін оплати становить 14 днів, а подані декларантом виписка банку та платіжне доручення на оплату товару не мають відношення до даного контракту) посадовою особою митниці листом №179 від 21.10.2015 року запропоновано декларанту з метою перевірки числового значення витрат на транспортування та числового значення заявленої митної вартості надати наступні документи: розрахунок транспортних витрат, прайс-лист від виробника товару, фактуру на закупівлю товару у виробника, виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Декларантом у свою чергу на митницю листом №179 від 21.10.2015 року було додатково подано висновок експерта № В-917 від 21.10.2015 року, платіжне доручення в іноземній валюті № 30 від 25.09.2015 року, виписку з банку від 25.09.2015 року, рахунок-фактуру про надання транспортних послуг № СФ-0000170 від 24.09.2015 року, акт здачі-прийняття робіт №У-0000170 від 24.09.2015 року, розрахунок транспортних витрат №21 10/2015 від 21.10.2015 року, виписку з банку (за оплату транспорту) від 30.09.2015 року, податкову накладну №10 від 24.09.2015 року.

21.10.2015 року позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2015/00107. Як зазначено у вказаній картці відмови, м/п «Луцьк» повідомляє про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: у зв'язку з отриманням рішення спеціалізованого підрозділу щодо коригування митної вартості Рішення про визнання митної вартості №205000011/2015/000102/2 від 21.10.2015 року. У цій же Картці відмови митний орган роз'яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 ВМД у відповідності до рішення про визначення митної вартості №205000011/2015/000102/2 від 21.10.2015 року.

Згідно з графою 30 рішення про коригування митної вартості товару №205000011/2015/000102/2 від 21 жовтня 2015 року митним органом було визначено митну вартість товарів: «мандарини свіжі», вагою 13140 кг, торговельна марка AMS, FLAMENCO за ціною 1,02 дол. США за 1 кг (замість 0,80 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом); «апельсини свіжі», вагою 2480 кг, торговельна марка AFRICAN VALLEY за ціною 1,02 дол. США за 1 кг (замість 1,00 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом); «гранати свіжі», вагою 1408 кг, торговельна марка MAS за ціною 1,75 дол. США за 1 кг (замість 1,10 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом); «огірки свіжі», вагою 180 кг, торговельна марка VICASOL за ціною 1,25 дол. США за 1 кг (замість 1,20 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом); «ківі свіжі», вагою 800 кг, торговельна марка IFRUTTI за ціною 1,32 дол. США за 1 кг (замість 1,00 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом); «хурма свіжа», вагою 680 кг, торговельна марка LES NELES за ціною 1,75 дол. США за 1 кг (замість 1,10 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом).

У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які ввозяться, у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності та неточності. Декларанту було запропоновано надати розрахунок числового значення витрат на транспортування та числового значення заявленої митної вартості (розрахунок транспортних витрат, прайс-лист від виробника товару, фактуру на закупівлю товару у виробника, виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями). Декларантом було надано витребувані документи не в повному обсязі, а саме не подано прайс-лист від виробника товару, фактуру на закупівлю товару у виробника. Крім того, декларантом надано прайс-лист та фактуру від продавця товару, який не є виробником, а інші подані документи містять розбіжності. Митну вартість товару визначено за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митному органі: на товар №1 МД №209120000/2015/842776 від 19.10.2015 року, на товар №2 МД № 125110008/2015/112801 від 05.10.2015 року, на товар №3 МД №20405000/2015/16708 від 15.09.2015 року, на товар №4 МД №125110011/2015/15100 від 11.10.2015 року, на товар №6 МД №209140000/2015/30090 від 15.09.2015 року, на товар №7 МД №209140000/2015/32649 від 02.10.2015 року.

В подальшому вказаний товар був оформлений на митному посту «Луцьк» за МД № 205070000/2015/019329 від 21.10.2015 року, вартість товару «мандарини свіжі», вагою 13140 кг, торговельна марка AMS, FLAMENCO, «апельсини свіжі», вагою 2480 кг, торговельна марка AFRICAN VALLEY, «гранати свіжі», вагою 1408 кг, торговельна марка MAS, «огірки свіжі», вагою 180 кг, торговельна марка VICASOL, «ківі свіжі», вагою 800 кг, торговельна марка IFRUTTI, «хурма свіжа», вагою 680 кг, торговельна марка LES NELES визначена за резервним методом, а вартість товару «перець солодкий свіжий», вагою 800 кг, торговельна марка UNICA визначена за першим методом, тобто за ціною контракту.

Стаття 49 Митного кодексу України (далі - МК України) від 13.03.2012 року № 4495-VI (з наступними змінами та доповненнями) визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, сьомої - дев'ятої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частинами першою - третьою статті 256 МК України визначено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Як слідує із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості товару «мандарини свіжі», вагою 13140 кг, торговельна марка AMS, FLAMENCO, «апельсини свіжі», вагою 2480 кг, торговельна марка AFRICAN VALLEY, «гранати свіжі», вагою 1408 кг, торговельна марка MAS, «огірки свіжі», вагою 180 кг, торговельна марка VICASOL, «ківі свіжі», вагою 800 кг, торговельна марка IFRUTTI, «хурма свіжа», вагою 680 кг, торговельна марка LES NELES за основним методом (за ціною договору, що складає 0,80 дол. США за 1 кг товару «мандарини свіжі», 1,00 дол. США за 1 кг товару «апельсини свіжі», 1,10 дол. США за 1 кг товару «гранати свіжі», 1,20 дол. США за 1 кг товару «огірки свіжі», 1,00 дол. США за 1 кг товару «ківі свіжі», 1,10 дол. США за 1 кг товару «хурма свіжа») та надання відповідачу необхідних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Відповідач зазначає, що подані до митного контролю та оформлення документи містять розбіжності (згідно заявки договору на автоперевезення від 20.10.2015 року № 8 та довідки від 21.10.2015 року податкове навантаження до кордону становить 38,89 грн./км, а після кордону - 66,67 грн./км; пунктом 4.2 контракту від 18.09.2015 року №2 передбачено, що оплата за товар здійснюється протягом 90 банківських днів від дати митного оформлення та пунктом 4.3 даного контракту передбачено, що можлива передплата за товар. У той же час у фактурі від 20.10.2015 року № FX/00595/2015/MG зазначено, що термін оплати - 14 днів. Надана декларантом виписка банку та платіжне доручення на оплату товару не мають відношення до даного контракту), у зв'язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи (розрахунок числового значення витрат на транспортування та числового значення заявленої митної вартості (розрахунок транспортних витрат, прайс-лист від виробника товару, фактуру на закупівлю товару у виробника, виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями), проте, такі документи подані не повністю, а тому митну вартість товару визначено за резервним методом, на підставі цінової інформації, наявної в митному органі (1,02 дол. США за 1 кг товару «мандарини свіжі», 1,02 дол. США за 1 кг товару «апельсини свіжі», 1,75 дол. США за 1 кг товару «гранати свіжі», 1,25 дол. США за 1 кг товару «огірки свіжі», 1,32 дол. США за 1 кг товару «ківі свіжі», 1,75 дол. США за 1 кг товару «хурма свіжа»).

Колегія суддів вважає, що в поданих до митного оформлення прайс-листі компанії-постачальника «BURY Trade Sp.z о.о.» (Польща) від 03.11.2015 року та експортній фактурі FX/00595/2015/MG від 20.10.2015 року вказано ціну товару «мандарини свіжі» - 0,80 дол. США, «апельсини свіжі» - 1,00 дол. США, «гранати свіжі» - 1,10 дол. США, «огірки свіжі» - 1,20 дол. США, «ківі свіжі» - 1,00 дол. США, «хурма свіжа» - 1,10 дол. США.

Експертним висновком № В-988 від 04.11.2015 року Волинської торгово-промислової палати підтверджено, що вартість зазначена у фактурі FX/00620/2015/MG від 03.11.2015 року та комерційній пропозиції (прайс-листі) фірми «BURY Trade Sp.z о.о.» (Польща) від 03.11.2015 року, відповідає рівню цін, який панує на ринку по продажу фруктів і може складати: мандаринів свіжих - 0,80 дол. США за 1 кг, винограду свіжого - 1,40 дол. США, ананасів свіжих - 1,00 дол. США, хурми свіжої - 0,90 дол. США, цибулі свіжої - 0,25 дол. США огірків свіжих - 1,25 дол. США, перцю свіжого - 1,65 дол. США.

Судом встановлено, що між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (замовник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (перевізник) було укладено договір перевезення вантажів транспортними засобами від 01.01.2015 року, за яким замовник доручає, а перевізник бере на себе обов'язок здійснювати на підставі письмових заявок замовника перевезення вантажів, заявлених замовником до перевезення, вантажними транспортами засобами по території України та за її межами.

Із поданої на вимогу митного органу заявки-договору на автоперевезення від 20.10.2015 року №8 слідує, що позивачем було замовлено у ФОП ОСОБА_2 послуги з перевезення вантажу (овочі, фрукти на палетах) за маршрутом «(Польща) Люблін - (Україна) Луцьк» автомобілем з д.н.з. НОМЕР_1/НОМЕР_2. Витрати на перевезення, здійснені відповідно до заявки-договору на автоперевезення від 20.10.2015 року № 8, підтверджуються довідкою від 21.10.2015 року та розрахунком транспортних витрат № 21-10/2015 від 21.10.2015 року із зазначенням вартості такого перевезення, які надані фізичної особою - підприємцем ОСОБА_2

На думку суду, подані позивачем до митного оформлення документи є достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товарів, при цьому, висловлені митним органом окремі зауваження щодо поданих документів (згідно заявки договору на автоперевезення від 20.10.2015 року № 8 та довідки від 21.10.2015 року податкове навантаження до кордону становить 38,89 грн./км, а після кордону - 66,67 грн./км; пунктом 4.2 контракту від 18.09.2015 року №2 передбачено, що оплата за товар здійснюється протягом 90 банківських днів від дати митного оформлення та пунктом 4.3 даного контракту передбачено, що можлива передплата за товар, проте у фактурі від 20.10.2015 року №FX/00595/2015/MG зазначено, що термін оплати становить 14 днів) на митну вартість товарів не впливають.

При вирішенні даного спору суд також враховує, що митна вартість відповідачем була відкоригована лише щодо товару «мандарини свіжі», «апельсини свіжі», «гранати свіжі», «огірки свіжі», «ківі свіжі», «хурма свіжа», який був задекларований за 1 методом, тобто за ціною контракту, в той час як щодо іншої партії товару («перець солодкий свіжий»), задекларованого також за 1 методом, тобто за ціною контракту, який оформлявся за однією МД та перевозився одним і тим же транспортним засобом, митним органом зауважень щодо митної вартості не було висунуто.

Одночасно суд звертає увагу на те, що застосуванню другорядних методів повинна передувати процедура консультацій між митним органом та декларантом відповідно до положень статей 59, 60 МК України. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Доводи відповідача про те, що консультації проводились у вигляді надіслання декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимоги про надання додаткових документів, суд вважає необґрунтованими, оскільки право вимоги таких документів, передбачене у частиною третьою статті 53 МК України, не може вважатися частиною процедури консультацій, передбачених частиною четвертою статті 57 МК України.

Слід також зазначити, що за загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Митний орган має право самостійно визначити митну вартість товарів, однак, це повинно відбуватись із дотриманням вимог чинного законодавства, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, з врахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Таким чином, жодний із доказів та спростувань рішення суду першої інстанції апелянтом, досліджених судом, не встановлено на підтвердження позиції Волинської митниці ДФС щодо застосування резервного методу визначення вартості товарів та спростування можливості застосування основного методу. Волинською митницею ДФС не доведено, що в порушення частини 2 статті 58 Митного кодексу України використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні або що декларант не дотримався обов'язку, встановленого частиною 2 статті 52 Митного кодексу України стосовно надання достовірних відомостей про визначення митної вартості на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення та картка відмови Волинської митниці ДФС щодо вказаних товарів, підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позов слід задовольнити.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Відповідно до ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ст.94 КАС України з відповідача підлягають стягненню судові витрати, оскільки ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016 року про відкриття апеляційного провадження Волинській митниці ДФС відстрочено сплату судового збору до вирішення спору по суті за подання апеляційної скарги у розмірі 2679,60 грн.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16.01.2016 року у справі № 803/3783/15 - залишити без змін.

Стягнути з Волинської митниці ДФС судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2679 грн. 60 коп. (дві тисячі шістсот сімдесят дев'ять грн. 60 коп.) - за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Галицькому районі м. Львова, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38007573, банк отримувача - ГУДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО) - 825014, рахунок отримувача - 31219206781004, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - судовий збір за подання апеляційної скарги, Львівський апеляційний адміністративний суд.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а у разі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

Т.І. Шинкар

Повний текст ухвали виготовлено 23.03.2016 року