Ухвала суду № 56639285, 17.03.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №587/261/14-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 11-кп/788/136/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Крадіжка

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Захарченка О. П.,

суддів - Борсая В. М., Матуса В. В.,

з участю секретаря судового засідання - Федини Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження за апеляційними скаргами заступника прокурора Сумської області Маслюка С.В., обвинуваченого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4 на вирок Сумського районного суду Сумської області від 30 листопада 2015 року, яким

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець с. Н. Сироватка (вул. Литвинівка, буд. 33) Сумського району Сумської області, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодружений, непрацюючий, раніше судимий:

- 03.10.2009 р. вироком Сумського районного суду за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;

- 07.05.2010 р. вироком Сумського районного суду за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки і 6 місяців та на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків йому призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; 10.07.2013 р. ухвалою Ковпаківського районного суду міста Суми був умовно-достроково звільнений від відбування покарання на невідбутий строк 7 місяців 7 днів,

визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, і йому призначено покарання:

за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки і 3 місяців;

за ч. 3 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

за ч. 1 ст. 263 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 було визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Сумського районного суду Сумської області від 07 травня 2010 року, від відбування якого ОСОБА_3 був умовно-достроково звільнений на підставі ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми на невідбутий строк 7 місяців 7 днів, і за сукупністю вироків судом визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці.

Цим же вироком суду ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на відшкодування завданої матеріальної шкоди : на користь потерпілих ОСОБА_5 90 гривень, ОСОБА_6 1250 грн. 80 копійок, ОСОБА_7 202 гривні 50 копійок, а також ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 2451 грн. 72 коп. процесуальних витрат і вирішено долю речових доказів,

з участю прокурора Савостьянової Л.В.,

потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9,

захисника ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_3,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів за наступних обставин.

В середині серпня 2013 року, близько 22 години, ОСОБА_3 повторно вчинив таємне викрадення належавшого потерпілому ОСОБА_6 майна загальною вартістю 475 грн. 80 коп. з приміщення та житла розташованих за адресою: Сумський район, с. Н. Сироватка, вул. Кірова, 11.

Крім цього, на початку вересня 2013 року близько 22 години, з будинку ОСОБА_6 за адресою: Сумський район, с. Н. Сироватка, вул. Кірова, 11, ОСОБА_3 повторно скоїв таємне викрадення майна вартістю 400 грн.

Не зупиняючись на вчиненому, 15 вересня 2013 року близько 20 години, ОСОБА_3 повторно скоїв таємне викрадення майна з будинку за адресою: Сумський район, с. Н. Сироватка, вул. Кірова, 11, завдавши своїми злочинними діями матеріальний збиток потерпілому ОСОБА_10 на суму 375 грн.

27 вересня 2013 року близько 22 години, за адресою: Сумський район, с. Н. Сироватка, вул. Литвинівка, 102, ОСОБА_3 повторно скоїв таємне викрадення майна з сараю, яке належало потерпілій ОСОБА_8 загальною вартістю 298 грн.

В кінці листопада 2013 року близько 20 години, ОСОБА_3 зірвав металевим прутом навісний замок люка шахти водопостачальної станції на подвірї за адресою: Сумський район, с. Н. Сироватка, вул. Гагаріна, 8, звідки повторно скоїв таємне викрадення майна, а саме: водяного насосу SEAR Elettropompe М 203, вартістю 3848 грн., що належав ОСОБА_11

Також, 25 грудня 2013 року близько 10 години, ОСОБА_3 вчинив повторне таємне викрадення належавшого ОСОБА_12 майна, загальною вартістю 310 грн., з сараю, що розташований за адресою: Сумський район, с. Н. Сироватка, вул. Закрупець 1, буд. 42,

26 грудня 2013 року близько 10 години, за адресою: Сумський район, с. Н. Сироватка, вул. Закрупець 1, буд. 42, ОСОБА_3 діючи повторно намагався таємно викрасти одну металеву діжку, яка стояла біля будинку на подвірї та одну металеву діжку з сараю, але не закінчив злочин, з причин, що не залежали від його волі, не вчинивши усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця. Тобто намагався викрасти майно дві діжки вартістю 160 грн., що належали ОСОБА_13

Не зупиняючись на вчиненому, 10 січня 2014 року близько 14 години, з приміщення літньої кухні за адресою: Сумський район, с. Н. Сироватка, вул. Закрупець, 1, ОСОБА_3, знаходячись в стані алкогольного спяніння, повторно скоїв таємне викрадення майна ОСОБА_7 на загальну суму 202 грн. 50 коп.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 31 січня 2014 року близько 15 години, з подвіря за адресою: Сумський район, с. Н. Сироватка, вул. Кірова, 6, ОСОБА_3, знаходячись в стані алкогольного спяніння, повторно скоїв таємне викрадення майна, належного ОСОБА_14І, а саме: велосипеда марки «Україна», вартістю 375 грн.

Також, 20 листопада 2014 року близько 20 години, ОСОБА_3 повторно вчинив таємне викрадення май на з будинку за адресою: Сумський район, с. Н. Сироватка, вул. Солонці, № 20, що належало ОСОБА_15, вартістю на загальну суму 2936 грн. 36 коп.

Також, 28 листопада 2014 року близько 22 години, з будинку за адресою: Сумський район, с. Н. Сироватка, вул. Закрупець, буд. 25, ОСОБА_16 повторно таємно викрав майно ОСОБА_17, на загальну суму 642 грн.

Не зупиняючись на вчиненому, 07 грудня 2014 року близько 22 години, ОСОБА_3 повторно вчинив таємне викрадення майна що належить ОСОБА_18, з будинку за адресою: Сумський район, с. Н. Сироватка, вул. Першотравнева, 85, завдавши матеріальної шкоди потерпілій на загальну суму 340 грн.

Також, в ніч з 17 грудня 2014 на 18 грудня 2014 року близько 23 години 30 хвилин, з будинку за адресою: Сумський район, с. Н. Сироватка, вул. Кірова, буд. 3, ОСОБА_3 повторно скоїв таємне викрадення майна, що належало потерпілій ОСОБА_19, на загальну суму 955 грн.

19 грудня 2014 року близько 10 години, з будинку за адресою: Сумський район, с. Н. Сироватка, вул. Закрупець, № 22, ОСОБА_3 повторно таємно викрав майно, що належало потерпілому ОСОБА_20, на загальну суму 142 грн.

Також, 25 грудня 2014 року ОСОБА_3, знаходячись у домоволодінні де він тимчасово мешкав, за адресою: с. Н.Сироватка, вул. Кірова, 116, Сумського району, ввечері, скориставшись тим, що ОСОБА_9, який прийшов до ОСОБА_3 поспілкуватись та випити спиртних напоїв, вийшов на подвір'я, лишивши свій гаманець лежати на столі в кухні, ОСОБА_3, повторно таємно викрав з гаманця грошові кошти ОСОБА_9 в сумі 400 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 03 січня 2015 року близько 15 години, ОСОБА_3 вчинив повторно таємне викрадення належавшого потерпілій ОСОБА_21 майна, загальною вартістю 415 грн, з будинку за адресою: Сумський район, с. Н. Сироватка, вул. Закрупець, 1.

Також, 08 січня 2015 року близько 18 години, з будинку за адресою: Сумський район, с. Н. Сироватка, вул. Першотравнева, 77, ОСОБА_3 повторно скоїв таємне викрадення майна ОСОБА_22, на загальну суму 461 грн.

Крім того, наприкінці листопада 2014 року ОСОБА_3 проходячи по вул. Шкільна в с. Н.Сироватка, Сумського району, зайшов на одне із подвір'їв, і поблизу криниці знайшов вогнепальну зброю одноствольний дульнозарядний пістолет з ґнотовим запаленням через затравочний отвір. Після чого, достовірно знаючи, що знайдений предмет є вогнепальною зброєю, ОСОБА_3 переніс його до свого місця мешкання в ІНФОРМАЦІЯ_3, і став зберігати за місцем мешкання. 21 січня 2015 року, в ході проведення огляду домоволодіння, ОСОБА_3 добровільно видав цю вогнепальну зброю працівникам Сумського РВ УМВС України в Сумській області.

У поданих апеляційних скаргах:

- прокурор Маслюк С.В., просить скасувати вирок суду у звязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

За змістом доводів апеляційної скарги прокурор вважає, що суд першої інстанції фактично не встановив обставин вчинених кримінальних правопорушень, зокрема не встановив спосіб вчинення, засоби та знаряддя вчинених правопорушень та форму вини. Також, на думку прокурора судом в порушення ч. 5 ст. 71 КК України при призначенні покарання не було визначено термін невідбутої частини покарання за попереднім вироком суду від 07 травня 2010 року, яку судом приєднано до вироку суду від 30 листопада 2015 року.

У змінах та доповненнях до апеляційної скарги поданих в порядку ч.4 ст. 36 КПК України перший заступник прокурора області також зауважує про невідповідність повного друкованого тексту вироку суду що знаходиться в матеріалах кримінального провадження тому тексту, що був оголошений суддею і міститься на фонограмі фіксації судового засідання технічними засобами.

- обвинувачений ОСОБА_3 не погоджується з вироком суду в частині призначеного покарання за ч. 1 ст. 263 КК України, вказує, що він не вчиняв даного кримінального правопорушення, і що обшук у його помешканні був проведений працівниками міліції з порушеннями закону, з погрозами застосування до нього фізичної сили та у відсутність будь яких свідків, просить змінити вирок суду, виправдавши його за епізодом у незаконному придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

- захисник ОСОБА_4 просить вирок суду в частині визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України скасувати з мотивів неправильного застосуванням судом норм матеріального права, вважає, що її підзахисний на момент зберігання в себе вдома деревяної палиці з прикріпленою металевою трубою не знав про те, що це є вогнепальна зброя і не мав умислу на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а тому вважає, що кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 263 КК України підлягає закриттю у звязку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини кримінального провадження і зміст поданих апеляційних скарг, доводи обвинуваченого ОСОБА_3 і його захисника ОСОБА_4, які підтримують подані ними апеляційні скарги та заперечують проти апеляційної скарги прокурора, думку прокурора Савостьянової Л.В. , яка підтримує апеляційну скаргу прокурора зі змінами і доповненнями та вважає доводи обвинуваченого і його захисника такими, що не підлягають задоволенню, а також заслухавши пояснення потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9, які покладаються на розсуд суду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів дійшла переконання, що подані апеляційні скарги частково підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.

Ухвалюючи щодо ОСОБА_3 вирок у даному кримінальному провадженні, суд не дотримався вимог ряду норм кримінального процесуального закону.

Так, згідно ст. 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою, у мотивувальній частині вироку суд має зазначити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

При цьому, визначення способу вчинення злочину проти власності має ключеве значення у визначенні кваліфікуючих ознак складу злочину.

Не дивлячись на такі вимоги КПК України, ухвалюючи в даному кримінальному провадженні обвинувальний вирок щодо ОСОБА_3 і формулюючи доведеність предявленого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_3 крадіжок майна, що належало , відповідно, потерпілим ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_19, ОСОБА_9, ОСОБА_21, ОСОБА_22, суд не зазначив за змістом мотивувальної частини судового рішення яким саме способом, зокрема, з проникненням у житло або інше приміщення чи без такого обвинувачений вчиняв крадіжки майна вищезазначених потерпілих, внаслідок чого за змістом судового рішення не вбачається які злочинні дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати як вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України , а які за ч.2 ст. 185 КК України.

Також, відповідно до вимог статей 374,376 КПК України, суд ухвалює вирок іменем України безпосередньо після закінчення судового розгляду, в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд, і складений вирок проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати.

Як свідчать досліджені в судовому засіданні апеляційного суду за клопотанням прокурора Савостьянової Л.В. дані технічного запису перебігу судового розгляду цього кримінального провадження, текст ухваленого щодо ОСОБА_3 вироку не відповідає змісту цього ж вироку, проголошеного судом 30 листопада 2015 року одразу після виходу з нарадчої кімнати.

Зокрема, значна частина наявного у кримінальному провадженні тексту мотивувальної частини вироку в матеріалах технічного запису судового засідання від 30.11.2015 року не значиться такою, що була проголошена в судовому засіданні, а інша частина вироку була проголошена із скороченнями, в тому числі - в частині рішення про задоволення цивільних позовів потерпілих без зазначення сум коштів, присуджених до стягнення на їх користь з обвинуваченого на відшкодування шкоди.

У звязку з вищенаведеним вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_3 не можна вважати законним, оскільки він був ухвалений з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому на підставі вимог ст. 407, ч.1 ст. 412 КПК України підлягає скасуванню.

В той же час, колегія суддів з огляду на вимоги ст.ст. 404, 420 КПК України не має процесуальних підстав для ухвалення апеляційним судом у даному провадженні судового рішення по суті пред"явленого ОСОБА_3 обвинувачення, оскільки в ході апеляційного розгляду докази кримінального провадження не досліджувалися, а постановлення апеляційним судом свого вироку з підстав, за яких підлягає скасуванню вирок суду першої інстанції за відсутності при цьому у поданих апеляційних скаргах доводів на предмет ухвалення такого вироку суперечитиме вимогам кримінального процесуального закону.

Тому, відповідно до вимог п.6 ч.1 ст. 407 КПК України, колегія суддів вбачає за необхідне, скасовуючи ухвалений щодо ОСОБА_3 вирок, призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції, чим частково задовольнити апеляційні скарги прокурора, обвинуваченого і захисника.

При цьому, колегія суддів не вирішує наперед питання про доведеність чи не доведеність пред"явленого ОСОБА_3 обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність.

За таких обставин доводи апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_3 і захисника ОСОБА_4 про відсутність в діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, а також доводи апеляційної скарги прокурора на предмет застосування у даному провадженні закону України про кримінальну відповідальність підлягають розгляду і оцінці під час нового розгляду провадження у Сумському районному суді Сумської області в іншому складі суду.

Призначаючи у даному кримінальному провадженні новий судовий розгляд, колегія суддів, виходячи з вимог ст. 331 КПК України, вважає за необхідне продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою в порядку застосованого до нього запобіжного заходу, оскільки на день постановлення цієї ухвали не зменшилися передбачені ст. 177 КПК України ризики того, що перебуваючи на свободі, обвинувачений ОСОБА_3 може вдатися до переховування від суду, а також вчинення інших кримінальних правопорушень.

Керуючись ч.2 ст. 376, ст.ст. 404, 405, 407, 409, ч.1 ст. 412, ст.ст. 418, 419 , 177, 331 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги заступника прокурора Сумської області Маслюка С.В., обвинуваченого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Сумського районного суду Сумської області від 30 листопада 2015 року щодо ОСОБА_3 скасувати у звязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду.

Строк тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою в порядку застосованого до нього запобіжного заходу продовжити до 10 травня 2016 року включно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_23. ОСОБА_24.