Ухвала суду № 56639292, 17.03.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/4019/13-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 11-кп/788/24/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Шахрайство

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Яременка Г. М.,

суддів - Крамаренка В. І., Литовченко Н. О.,

з участю секретаря судового засідання - Федини Д.І.,

прокурора - Матеко А.В.,

захисника ОСОБА_3,

виправданої - ОСОБА_4,

представника потерпілих ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12012200040000060 від 28 грудня 2012 року за апеляційними скаргами прокурора Білана Г.І. і представника потерпілих ОСОБА_5 на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 жовтня 2014 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Суми, громадянка України, українка, ІНФОРМАЦІЯ_2, розлучена, працююча вчителем Комунальної установи СЗСШ № 29 І-ІІІ ступенів м. Суми, зареєстрована за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_3, буд.3кв.17, фактично проживаюча за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судима,

визнана невинуватою у предявленому їй обвинуваченні за ч.2 ст. 358, ч.4 ст. 190 КК України та виправдана за недоведеністю вчинення нею кримінальних правопорушень, у яких вона обвинувачується , -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно зміненого обвинувального акту з первісного обвинувачення ОСОБА_4 прокурором було виключено за непідтвердженням обвинувачення її у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.2 ст.189; ч.2 ст.15, ч.2 ст.190; ч.4 ст.190; ч.2 ст.209; ч.2 ст.27, ч.2 ст.222; ч.3 ст.357; ч.3 ст.358 КК України, та залишене обвинувачення тільки за ч.2 ст. 358 КК України.

Після вручення копії нового обвинувального акта та розяснення потерпілим їх права підтримувати обвинувачення у раніше предявленому обсязі, ОСОБА_5, як представник потерпілих скористався правом продовжувати підтримувати обвинувачення щодо ОСОБА_4 за ч.4 ст. 190 КК України, яке стосувалось захисту прав та інтересів потерпілих.

Так, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що у січні 2006 року з метою отримання кредиту в філії АКБ "Імексбанк" в м. Суми на придбання автомобіля "ЗАЗ-Daewoo", за попередньою змовою з особою, матеріали справи щодо якої виділені в окреме провадження, з використанням комп'ютерної техніки, в офісі ВПП "Атлант" по вул. Набережна р. Стрілка, 6 м. Суми виготовили на її ім'я фіктивну довідку про доходи від 27.01.2006 року, до якої внесли завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_4 у період із 01.07.2005 року по 31.12.2006 року працювала бухгалтером на ВПП "Атлант" і отримувала заробітну плату кожного календарного місяця в сумі 11 621 грн., підробили на ній підписи від імені директора ОСОБА_6 та головного бухгалтера ОСОБА_7, які у той час у підприємстві не працювали, та завірили його печаткою і штампом.

30.01.2006 року ОСОБА_4 із використанням зазначеної довідки, уклала з філією АКБ "Імексбанк" в м. Суми кредитний договір, за яким отримала кредит на придбання автомобіля у сумі 34 425 грн., та договір купівлі-продажу автомобіля "ЗАЗ-Daewoo" із АТ"Українська автомобільна корпорація", що розташована за адресою: м.Суми, вул.Роменська, 98, після чого разом із особою, матеріали справи щодо якої виділені в окреме провадження, зареєстрували автомобіль на ОСОБА_4

Крім цього, діючи повторно ОСОБА_4, за попередньою змовою із особою, матеріали справи щодо якої виділені в окреме провадження, таким самим способом у тому ж місці виготовили на її ім'я фіктивну довідку про доходи № 30 від 27.02.2006 року до якої внесли завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_4 у період з 01.08.2005 року по 31.01.2006 року працювала старшим менеджером ВПП "Атлант" і отримала дохід в сумі 11 120 грн, а у подальшому на підставі вказаного документу, уклала з Сумською філією ЗАТКБ "Приватбанк" , розташованому по вул. Харківська, 9/1 в м. Суми кредитний договір, за яким отримала кредит в сумі 36 000 грн на купівлю автомобіля "ЗАЗ-Daewoo".

Крім цього, ОСОБА_4 обвинувачується також у тому, що вона, діючи за попередньою змовою групою осіб із особою, матеріали справи щодо якої виділені в окреме провадження, шляхом обману і зловживання довірою заволоділа будинком та земельною ділянкою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на загальну суму 258854 грн., що є особливо великим розміром за таких обставин.

В жовтні 2005 року особа, матеріали справи щодо якої виділені в окреме провадження, з метою подальшого отримання іпотечних кредитів під заставу нерухомого майна, вирішила незаконно заволодівати майном осіб похилого віку, шляхом обіцянок довічного утримання, насправді укладаючи договори купівлі-продажу за цінами значно нижчими ринкових та з подальшим ухиленням від сплати грошей та виконання взятих на себе зобов'язань. Для реалізації злочинних намірів ця особа підшукала подружжя пристарілих (нині покійних) ОСОБА_8 та ОСОБА_9, інвалідів 1 групи, які мешкали у власному домогосподарстві за адресою: вул. Єрмака, 16, м. Суми та потребували постійної допомоги, у зв'язку з чим тривалий час підшукували для себе опікунів. Після пожежі, яка відбулась у червні 2006 року у будинку ОСОБА_8, входячи до них у довіру шляхом обіцянок відремонтувати будинок та годувати й доглядати їх до смерті, ця особа отримала доступ у будинок під приводом ремонту та з метою подальшого незаконного заволодіння вищевказаним майном заволоділа необхідними документами, на підставі яких відновила право власності ОСОБА_8 на будинок та земельну ділянку.

Після цього особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, вступила у попередню змову із ОСОБА_4, та скориставшись фізичними і психічними вадами ОСОБА_8, запевнивши останніх про укладення договору довічного утримання та взяття на себе зобов'язань їх поховати, отримали від ОСОБА_8 згоду на оформлення цієї угоди у нотаріуса, після чого 14.07.2006 року привезли його, а також невстановлену слідством жінку похилого віку під виглядом ОСОБА_9, до приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_10, та вводячи в оману ОСОБА_8 й нотаріуса, повідомили про бажання ОСОБА_8 продати ОСОБА_4 належний йому будинок та земельну ділянку, при цьому остання запевнила нотаріуса, що передала ОСОБА_8 грошові кошти за майно на загальну суму 110000 грн. Після перевірки всіх необхідних документів нотаріус оформила договір купівлі-продажу будинку та земельної ділянки і заяву від імені ОСОБА_9 про її згоду на продаж нерухомості. У цей же день та у цього ж нотаріуса на підставі вказаних угод ОСОБА_4 оформила доручення на право розпорядження вищезазначеним майном на ім'я особи, матеріали справи щодо якої виділені в окреме провадження.

Виправдовуючи ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст.190, ч. 2 ст. 358 КК України, суд дійшов висновку, що наданими стороною обвинувачення доказами не підтверджено вину ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, у яких вона обвинувачується, у звязку з чим вона підлягає виправданню за недоведеністю вчинення нею кримінальних правопорушень.

У поданій апеляційній скарзі прокурор Білан Г.І. вважає незаконним даний вирок суду стосовно ОСОБА_4, виправданої за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 358 КК України, й прохає його скасувати з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам провадження, неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення вимог кримінально - процесуального закону, а кримінальне провадження направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. На обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що по обвинуваченню у вчиненні підроблення документів за попередньою змовою групою осіб суд не дав належної оцінки показанням свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 та взагалі не дав оцінки показанням свідка ОСОБА_13 про те, що ОСОБА_4 особисто укладала і підписувала кредитні договори з банківськими установами, яким надавала відповідні документи, у тому числі й підроблені довідки про свої доходи та місце роботи, а тому вона не могла не знати та не брати участі у підробці цих довідок. Також вказав, що суд не оцінив критично показання свідка ОСОБА_14, який пояснив, що він самостійно підробив довідки про доходи ОСОБА_4, яка є його рідною сестрою, але ці дії вони вчиняли спільно. Крім того, зазначив, що суд, виправдавши ОСОБА_4 за недоведеністю вчинення нею кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 190 ч.4, 358 ч.2 КК України, не послався у вироку на відповідну норму процесуального закону, а у резолютивній частині вироку в порушення вимог п.1 ч.4 ст. 374 КПК України не зазначив рішення щодо процесуальних витрат.

Представник потерпілих ОСОБА_5 у своїй апеляційній скарзі з послідуючими уточненнями та доповненнями вважає, що вирок суду відносно ОСОБА_4 є незаконним і необґрунтованим з підстав неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотного порушення вимог кримінально - процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень. За змістом доводів апелянт зазначає, що його батьки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були інвалідами першої групи, в 2005 році ОСОБА_4 проникла в будинок батьків, побила їх і заволоділа їх паспортами, а потім відновила документи на право власності батьків на земельну ділянку, посилається апелянт і на те, що в 2006 році ОСОБА_4 підпалила будинок батьків і викрала ОСОБА_8, в послідуючому вона обманула його батьків і оформила у нотаріуса договір купівлі-продажу будинку і земельної ділянки за ціною нижче дійсної вартості. Апелянт вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих злочинів доведена та зазначає, що висновки суду про її виправдання не підтверджуються доказами, суд за наявності суперечливих доказів не зазначив, чому взяв до уваги одні і відкинув інші і приховав особливо тяжкі злочини, при цьому вважає, що суд не дав оцінку його показанням, показанням ОСОБА_4, свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та іншим наданим суду доказам.

При скасуванні такого вироку суду ОСОБА_5 просить ухвалити новий вирок суду апеляційної інстанції, яким визнати ОСОБА_4 винною у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 147, ч.4 ст. 187, ч.4 ст. 189, ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 209, 400 КК України та призначити їй покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

Також ОСОБА_5 прохав задовольнити в повному обсязі заявлений цивільний позов та стягнути з ОСОБА_4 638000 грн., визнати незаконними фіктивні договори купівлі - продажу нею житлового будинку і земельної ділянки, належних потерпілим, повернути йому сплачену їй страхову виплату за спалену оселю в сумі 38057 грн., передати її власну квартиру АДРЕСА_1 йому як цивільному позивачу для відшкодування шкоди від її шахрайських дій.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини кримінального провадження та зміст поданих апеляційних скарг, вислухавши пояснення представника потерпілих ОСОБА_5 на підтримку поданої ним апеляційної скарги, думку прокурора Матеко А.В. на підтримання вимог апеляційної скарги прокурора, пояснення виправданої ОСОБА_4 та думку захисника ОСОБА_3, які просили залишити без зміни вирок суду, вважаючи його законним і обґрунтованим, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово виправданої, а також перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновків, що вказані апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

За змістом ч.3 ст. 374 КПК України суд у разі визнання особи виправданою у мотивувальній частині вироку зазначає - формулювання обвинувачення, яке пред»явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення, мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.

У мотивувальній частині виправдувального вироку належить викласти результати дослідження, аналізу і оцінки доказів як тих, що були зібрані під час досудового слідства, так і поданих в судовому засіданні, а також мотивовані висновки суду про недоведеність, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Однак цих вимог закону суд першої інстанції не дотримався, не дав належного аналізу усім зібраним у справі доказам.

Так, з оскаржуваного судового рішення вбачається, що у мотивувальній частині вироку суд виправдуючи ОСОБА_4 по епізоду підробки документів обмежився зазначенням доказів наданих стороною обвинувачення, а саме документів, показаннь обвинуваченої ОСОБА_4, свідків ОСОБА_14, ОСОБА_18, ОСОБА_12 не давши належної оцінки всім цим доказам та взагалі не зазначив показання свідка обвинувачення ОСОБА_13 і відповідно не дав їм ніякої оцінки.

В той же час, виправдуючи ОСОБА_4 по обвинуваченню в заволодінні шляхом обману і зловживання довірою майном подружжя ОСОБА_5, від якого відмовився прокурор, але підтримав представник потерпілих ОСОБА_5, суд першої інстанції обмежився зазначенням показань обвинуваченої ОСОБА_4, представника потерпілих ОСОБА_5, свідків ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_19, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_20, ОСОБА_17 не давши при цьому ніякої оцінки цим доказам, не зазначив мотиви, з яких суд відкидає докази обвинувачення і представника потерпілих, як не дав належної оцінки і документам наданим суду стороною обвинувачення і представником потерпілих.

Відповідно до ч.1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Проте виправдувальний вирок щодо ОСОБА_4 не містить обґрунтування конкретної підстави для виправдання останньої, передбаченої ч.1 ст. 373 КПК України, що суперечить положенням п.1 ч.3 ст. 374 КПК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дане кримінальне провадження розглянуто з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, а апеляційний суд в даному випадку немає можливості усунути вказані недоліки, в умовах відсутності клопотань учасників кримінального провадження про повторне дослідження обставин кримінального провадження чи дослідження доказів, які досліджувалися судом першої інстанції, тому колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги прокурора та представника потерпілих ОСОБА_5 щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, а вирок щодо виправданої ОСОБА_4 відповідно до вимог ч.1 ст.412 КПК України, підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду провадження в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

У зв'язку із скасуванням вироку суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів в обговорення доведеності чи недоведеності винуватості обвинуваченого, кваліфікації інкримінованих йому злочинів, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом того чи іншого кримінального закону, не входить і вважає, що доводи апеляційної скарги представника потерпілих ОСОБА_5 та прокурора про доведеність участі ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, мають бути предметом дослідження при новому судовому розгляді справи, де суду першої інстанції слід ретельно дослідити всі обставини справи, наявні докази, дати їм належну оцінку та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційних скарг прокурора і представника потерпілих щодо скасування вироку суду з передбаченої п.3 ч.1 ст. 409 КПК України підстави.

Керуючись ст.. 376, 404,405, 407, 412, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги прокурора Білана Г.І. та представника потерпілих ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_4 скасувати у звязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвала апеляційного суду Сумської області вступає в законну силу негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_21. ОСОБА_22.

.