Вирок № 56633023, 23.03.2016, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 23.03.2016

ЄУ № 420/195/16-к

Провадження №1-кп/420/79/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2016 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Заботіна В.В.,

за участю секретаря Котової О.Л.,

прокурора Ляхова А.С.,

захисника ОСОБА_1,

представника служби у справах дітей Чертової О.О.,

представника служби превенції молоді Кошкіна В.Р.,

неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4, розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт.Новопсков кримінальне провадження № 12016130510000008 від 06.01.2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Новопсков, Луганської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту від 21 січня 2016 року неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.

На початку вересня 2015 року, більш точної дати в ході досудового слідства встановити не надалося можливим, приблизно о 14 годині, неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, маючи умисел на незаконне придбання, виготовлення та зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів, без мети збуту, перебуваючи поблизу ферми, яка розташована в районі вул. 2 П'ятирічки с. Донцівка, Новопсковського району, Луганської області, зірвав декілька кущів дикоростучої коноплі, які, незаконно зберігаючи при собі, переніс за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2, де залишив на просушку в приміщенні господарської будівлі.

В кінці вересня 2015 року, більш точної дати в ході досудового слідства встановити не надалося можливим, приблизно о 17 годині, неповнолітній ОСОБА_4, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне виготовлення та зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів, без мети збуту, в приміщенні вищевказаної господарської будівлі подрібнив шляхом перетирання долонями обох рук висушені рослини коноплі, тим самим незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, який помістив у три паперові згортки, залишивши їх на зберіганні у господарській будівлі.

У період часу з кінця вересня 2015 року по 06.01.2016 року ОСОБА_4 незаконно зберігав наркотичний засіб без мети збуту у вказаному місці, при цьому частину наркотичного засобу вжив шляхом куріння, а залишок наркотичного засобу продовжив незаконно зберігати там же.

06.01.2016 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_4, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, перебуваючи за місцем свого мешкання, в господарській будівлі взяв три паперові згортки з речовиною рослинного походження, яка згідно висновку експерта № 6/12 від 13.01.2016 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабісом, масою, у перерахунку на суху речовину 7,8 грамів, помістив їх у лівий зовнішній карман куртки, в яку був одягнений на той час та пішком прослідував на вул. Совєтську с. Донцівка, Новопсковського району, Луганської області, де незаконно зберігав при собі без мети збуту до 19 години 05 хвилин, тобто до моменту вилучення співробітниками Новопсковського відділу поліції ГУНП в Луганській області.

Вказані дії неповнолітнього ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

22 січня 2016 року між прокурором прокуратури Новопсковського відділу Старобільської місцевої прокуратури молодшим радником юстиції Сафоновим Євгеном Миколайовичем, якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12016130510000008 від 06.01.2016 року та неповнолітнім підозрюваним ОСОБА_4, за участю захисника ОСОБА_1 та законного представника ОСОБА_6, укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою неповнолітній підозрюваний ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі у судовому провадженні та відшкодувати витрати на проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів у сумі 306,90 грн.

Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України у вигляді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходив з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в ній покарання.

Обвинувачений в судовому засіданні просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджене в ній покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання.

Захисник в судовому засіданні просив вказану угоду затвердити.

Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, дослідження витребуваних документів, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України та КК України.

З огляду на викладене укладена сторонами угода про визнання винуватості повністю відповідає вимогам чинного кримінально-процесуального законодавства; дії обвинуваченого ОСОБА_4, вірно кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України; умови угоди не суперечать інтересам суспільства; права, свободи та інтереси сторін або інших осіб не порушуються; сторони дійшли зазначеної угоди добровільно, без будь-якого впливу зі сторони; узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України.

Згідно ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

За таких обставин укладена між прокурором та неповнолітнім підозрюваним угода про визнання винуватості підлягає затвердженню. Суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджену сторонами міру покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Новопсковського районного суду Луганської області від 22.01.2016 року відносно неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді застави в сумі 2756 грн.

Відповідно ч.11 ст.182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, тому заставу в розмірі 2756 грн. слід повернути особі, якою була внесена застава - ОСОБА_6.

Цивільний позов не заявлено.

Згідно ст. 122,124 КПК України процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 314, 373, 374, 468-475 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 22 січня 2016 року, укладену між прокурором прокуратури Новопсковського відділу Старобільської місцевої прокуратури молодшим радником юстиції Сафоновим Євгеном Миколайовичем та неповнолітнім підозрюваним ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за участю захисника ОСОБА_1 та законного представника ОСОБА_6.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави, на р/р № 31114106700223, МФО 804013, Код 37942461, одержувач: УК у Новопсковському районі 21081100, банк одержувача: ГУДКСУ у Луганській області, витрати за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів у сумі 306,90 грн.

Заставу в розмірі 2756 грн., сплачену ОСОБА_6 за квитанцією № 7 від 25.01.2016 року, ТОБО № 10012/049 філія Луганське облуправління АТ «Ощадбанк», на р/р 37317017002672, код банку отримувача 26297948, одержувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО 820172 - повернути після вступу вироку в законну силу ОСОБА_6.

Речові докази: канабіс в трьох паперових згортках, загальна вага якого в перерахунку на суху речовину складає 7,8 грама, що знаходяться на зберіганні в Новопсковському відділі поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області - знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Луганської області через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя: