Вирок № 56619398, 23.03.2016, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/289/16-к

Провадження № 1-кп/366/43/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2016 року Іванківський районний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Ткаченка Ю.В.,

при секретарі судового засідання Євтушенко В.Д.

за участю: прокурора Калюша І.М.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника адвоката ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків, Київської області кримінальне провадження за обвинувальним актом за номером Єдиного реєстру досудових розслідувань 12015110180000760 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки с. Зелена Поляна, Поліського району, Київської області, українки, громадянки України, не одруженої, не працюючої, раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 05 грудня 2015 року, приблизно о 00 годин 30 хвилин, перебуваючи в приміщенні кафе-бару, що по вул. Леніна, 79 в с. Сукачі, Іванківського району, Київської області, на грунті раптово виниклих не приязних стосунків, які в неї склались з неповнолітньою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, нанесла один удар кулаком в обличчя ОСОБА_3, чим спричинила останній згідно висновку судово медичного обстеження № 70 від 06.12.2015 року тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, синців на обличчі, які могли утворитися від дії тупих предметів і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоровя.

Своїми умисними діями, що виразилися у навмисному нанесені легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоровя, ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України.

Вищезазначені встановлені судом обставини підтверджуються сукупністю належних та допустимих доказів, що отримані судом з досліджених у судовому засіданні таких процесуальних джерел доказів як показання обвинуваченої, потерпілої, свідка та письмових матеріалів кримінального провадження.

Обвинувачена ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 від злочину на суму 1787.39 гривень визнала повністю.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 1500 гривень та моральної шкоди на суму 20000 гривень, не визнала.

Зокрема, допитана як обвинувачена ОСОБА_1, показала суду, що 04 грудня 2015 року вона приїхала в гості до подруги в с. Сукачі. Потім разом пішли до кафе-бару в с. Сукачі. Приблизно о 01 годині ночі, коли вона виходила з приміщення бару, їй на зустріч йшла ОСОБА_3, та наступила їй на ногу. Вона зробила їй зауваження і з того моменту у них почалась словесна перепалка. Потім словесний конфлікт призвів до того, що вона вдарила ОСОБА_3 рукою в обличчя, в область носа. Після нанесення удару, ОСОБА_3 побігла в невідомому напрямку. Вже пізніше, вона телефонувала ОСОБА_3, вибачалась за свій вчинок, на що ОСОБА_3 сказала, добре. Потім, наступного дня їй зателефонував слідчій та повідомив, що відносно неї порушено справу. Після розмови зі слідчим вона знову телефонувала ОСОБА_3, але остання не брала трубку. Пізніше їздила до ОСОБА_3 додому, щоб примиритись, але вона не виходила. Говорила з її батьком. Він пропонував сплатити компенсацію за її протиправні дії у розмірі 20000 (тисяч) гривень.

У вчиненому розкаюється та шкодує про вчинене. Цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на лікування потерпілої від злочину на суму 1789 гривень 39 копійок, визнала у повному обсязі, а цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної шкоди на суму 1500 гривень та моральної шкоди на суму 20000 тисяч гривень, не визнала.

У судових дебатах обвинувачена ОСОБА_1 підтримала думку прокурора та просила призначити покарання у вигляді громадських робіт.

Допитана у судовому засіданні як потерпіла, ОСОБА_3 показала суду, що 04 грудня 2015 року приїхала додому після навчання. Ввечері. Приблизно о 22 годині пішла до кафе-бару в с. Сукачі, відпочити з друзями. Вона не вживає спиртні напої та не палить. Потім вона зустрілась з ОСОБА_1, яку раніше не знала. ОСОБА_1, сказала, що вона наступила їй на ногу. Між ними завязалась розмова, яка переросла в словесний конфлікт та образи. Під час конфлікту, їй зателефонував ОСОБА_4 та запитав де вона, на що відповіла, що говорить з ОСОБА_1. Через деякий час прийшов ОСОБА_4 та стояв біля неї та ОСОБА_1. Потім несподівано, ОСОБА_1 нанесла їй удар кулаком руки в обличчя, в область носа. Від удару вона вдарилась головою об стіну. Від удару у неї з носа та голови пішла кров. Після цього вона пішла додому. Вдома, матір приклала до ран лід, та сказала почекаємо до ранку. Вранці вона прокинулась, все обличчя було набрякшим. Після цього вона звернулась до поліції та за медичною допомогою.

У судових дебатах потерпіла ОСОБА_3 погодилась із запропонованою прокурором мірою покарання, а саме призначення обвинуваченій ОСОБА_1 покарання у вигляді 200 годин громадських робіт та задоволення цивільних позовів (потерпілої та прокурора в інтересах держави) в повному обсязі.

Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_4, показав суду, що обвинувачену він не знає, стосунків не підтримує, з потерпілою знайомий, стосунки нормальні. 05 грудня 2015 року, точного часу він не памятає, телефонував ОСОБА_3 На запитання де вона, відпоавіла, що в с. Сукачі в барі розмовляє з людиною. Він в цей час був в смт. Іванків. Після розмови телефоном, він приїхав до бару в с. Сукачі та побачив як ОСОБА_3 говорить з ОСОБА_1 В їх розмові використовувалиась нецензурна брань. Він підійшов до них. З розмови він зрозумів, що ОСОБА_1 мала якісь претензії до ОСОБА_3 Коли він підійшов до дівчат, які між собою сперечались, ОСОБА_1 запитала у нього,- «ти теж хочеш побачить», на що він відповів, що хоче почути про що вони говорять. Потім ОСОБА_1 вдарила ОСОБА_3 в обличчя. Він відразу відсторонив ОСОБА_1 від прояви, за що отримав від ОСОБА_1 по обличчю. В той час як він обмежував ОСОБА_1 в подальших діях. ОСОБА_5 пішла додому. Все це відбувалось в період часу з 00 годин до 01 години ночі 05 грудня 2015 року.

Крім того, вина обвинуваченої ОСОБА_1 доводиться письмовими доказами, зібраними в ході досудового розслідування та оглянутими у судовому засіданні, а саме:

-Рапортом про вчинене кримінальне правопорушення від 05.12.2015;

-Висновком експерта № 70 від 06.12.2015 року;

Вказані докази у своєму взаємозв'язку дають достатні підстави вважати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні вищезазначеного кримінально правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Крім того, було оглянуто характеризуючи матеріали на обвинувачену ОСОБА_1, а саме:

-довідки центральної районної лікарні смт. Красятичі № 460 та № 461 про те, що ОСОБА_1 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває;

-характеристику із Зеленополянської сільської ради про те, що ОСОБА_1 в громадських місцях і побуті поводить себе пристойно, працює в м. Києві, не одружена, спиртним не зловживає, працелюбна, сімя утримує підсобне господарство;

-раніше не судима.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд враховує її стан здоров'я, молодий вік, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу винної, яка за місцем проживання характеризується позитивно, не одружена, на утриманні дітей не має, шукає роботу, у 2015 році закінчила Катюжанське ВПУ зі спеціальністю адміністратор, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судима.

Суд ураховує відповідно до ст. 66 КК України одну помякшуючу обставину покарання щире каяття, та у відповідності до ст. 67 КК України відсутність обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченої.

За таких обставин суд приходить до висновку, що обвинуваченій ОСОБА_1 має бути призначене покарання у межах санкції ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу у вигляді громадських робіт.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_1 не обирався.

В матеріалах кримінального провадження наявні два цивільні позови, які заявлені потерпілою та прокурором.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Цивільний позов прокурора Іванківського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі управління фінансів Іванківської про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 від злочину на суму 1787 гривень 39 копійок підлягає задоволенню у повному обсязі як обґрунтований доказами, зокрема листом «Іванківської центральної районної лікарні» № 95 від 29.01.2016 року.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної шкоди на суму 1500 гривень та моральної шкоди на суму 20000 тисяч гривень, підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

На підтвердження матеріальної шкоди потерпілою ОСОБА_3 не надано у судовому засіданні фіскальні чеки щодо придбання ліків, а тому в цій частині позов слід залишити без розгляду як не обґрунтований доказами.

Суд, вирішуючи питання про задоволення цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди, враховуючи характер та обсяг заподіяних потерпілій ОСОБА_3 страждань, обумовлених спричиненням їй тілесних ушкоджень, вимушених змін у її житті (тривале, а саме двотижневе лікування, яке супроводжувалось фізичним болем, головокружінням, нудотою, відрив від навчання), часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану здоровя, поведінку потерпілої, поведінку обвинуваченої (відразу після вчинення злочину та у судовому засіданні), виходячи при цьому з принципів виваженості, розумності і справедливості, вважає можливим частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 9 500 гривень, в решті позовних вимог відмовити.

Речові докази відсутні.

Майна, на яке накладено арешт, а також документів, щодо яких можливо ухвалити процесуальні рішення при постановленні вироку за матеріалами кримінального провадження немає.

Заходи забезпечення кримінального провадження, обумовлені п. п. 3 - 9 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України, у даному кримінальному провадженні не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України, та призначити їй покарання у вигляді 150 годин громадських робіт.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Речові докази відсутні.

Майна, на яке накладено арешт, а також документів, щодо яких можливо ухвалити процесуальні рішення при постановленні вироку за матеріалами кримінального провадження немає.

Заходи забезпечення кримінального провадження, обумовлені п. п. 3 - 9 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України, у даному кримінальному провадженні не застосовувалися.

Цивільний позов прокурора Іванківського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі управління фінансів Іванківської про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 від злочину на суму 1787 гривень 39 копійок задовольнити у повному обсязі як обґрунтований доказами.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки с. Зелена Поляна, Поліського району, Київської області на користь районного бюджету (р/р № 31418544700296 в УДКСУ в Іванківському районі Київської області, МФО 821018, код 02318120 КБК 240603), витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 від злочину на суму 1787 гривень 39 копійок.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 9500 (девять тисяч пять сот гривень) моральної шкоди, в задоволені решти вимог відмовити.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його нене скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги через Іванківський районний суд Київської області.

Суддя