Ухвала суду № 56617097, 16.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/1207/15

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченка К.В.

Лукянчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Миколаївської обласної спілки споживчих товариств (Миколаївська облспоживспілка) на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015р. по справі за адміністративним позовом Миколаївської обласної спілки споживчих товариств (Миколаївська облспоживспілка) до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання недійсним договір про розстрочення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015р. Миколаївська обласна спілка споживчих товариств (Миколаївська облспоживспілка) звернулась в суд із позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, в якому просила визнати недійсним договір про розстрочення податкового боргу №09 від 31.01.2013р., укладений між Державною податковою інспекцією у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області та позивачем.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що укладений між Державною податковою інспекцією у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області та позивачем №09 від 31.01.2013р. про розстрочення податкового боргу не відповідає вимогам законодавства та підлягає визнанню недійсним.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015р. у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.197КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.200КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для визнання недійсним договору про розстрочення податкового боргу №09 від 31.01.2013р.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі акту перевірки від 11.07.2011р. №870/23600/01759796 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Миколаївської облспоживспілки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1.04.2008р. по 31.03.2011р., валютного законодавства за період з 1.04.2008р. по 31.03.2011р.» ДПІ у Центральному м. Миколаєва прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.07.2011р. №0011252360 про сплату грошового зобов'язання у сумі 779268 (сімсот сімдесят дев'ять тис. двісті шістдесят вісім грн. 00 коп.) грн., застосованих за пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. З, п. 4.1. ст. 4, пп. 7.3.1. п. 7.3, пп. 7.7.1. п.7.7. ст. 7 ЗУ. «Про податок на додану вартість»; п.187.1. ст. 187, п. 188.1 ст. 188, ст. ст. 196, 200 ПК України від 2.12.2010р. та про сплату штрафних санкцій у сумі 177697грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.07.2012р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012р., у справі №2а-9725/11/1470 відмовлено у позові Миколаївської облспоживспілки про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 липня 2011р. №0011252360.

Після чого Миколаївська облспоживспілка отримала податкову вимогу №1050 від 21.11.2012р., згідно якої, сума податкового боргу по ПДВ склала 956965грн. (дев'ятсот п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять грн.).

Позивачем у січні 2013р. було частково сплачено 152 тис. грн. податкового боргу.

Водночас, Миколаївська обласна спілка споживчих товариств звернулась до ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби відповідно до ст.100 ПК України з заявою та листом від 11.01.2013р. № 01-01/15 з проханням надати розстрочення по сплаті податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1239468,70грн., у тому числі: 779268грн. - основний платіж; 177 697грн. - штрафна санкція на основний платіж; 282503,70грн. - пеня, терміном до кінця року.

ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва, розглянувши лист та надані до листа документи, було прийнято рішення від 31.01.2013р. №304/10/19-055 про розстрочення податкового боргу.

Внаслідок чого, між Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби та Миколаївської обласної спілки споживчих товариств на підставі ЗУ «Про держану податкову службу» та ст.100 ПК України, п.2 р.1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» від 27.12.2010р. №1235, був укладений договір розстрочення податкового боргу від 31.01.2013р. №09 з податку на додану вартість в сумі 1088 738,56 грн. строком на один рік.

Станом на 31.12.2013р. за Миколаївською обласною спілкою споживчих товариств відповідно до карток особових рахунків рахується переплата з податку на додану вартість в розмірі 2085,02грн., заборгованість відсутня.

Позивач зазначив, що договір про розстрочення податкового боргу від 31.01.2013р. №09 суперечив постанові КМУ №1235 від 27 грудня 2010р. «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин», а саме був укладений без висновку про результати аналізу фінансового стану заявника, що проводиться органом державної податкової служби за даними бухгалтерського обліку, що є підставою для визнання його недійсним.

Перевіряючи відповідність спірного договору вимогам закону, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до ст.100 ПК України ( в редакцій чинній на час укладення договору) розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Відповідно до п.100.2 ст.100 ПК України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.100.4 ст.100 ПК України, підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

У пункті 100.6 ст.100 ПК України зазначено, що розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Разом з тим, п. 2 Розділу 1 Переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010р. №1235, обставиною, що є підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника, є, зокрема, загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі.

Зазначена обставина підтверджується висновком про результати аналізу фінансового стану заявника, що проводиться органом державної податкової служби за даними бухгалтерського обліку.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, позивач звернувся до відповідача з заявою та листом від 11.01.2013р. № 01-01/15 з проханням надати розстрочення по сплаті податкового боргу з податку на додану вартість терміном до кінця року та надано пакет документів, а саме:

- баланс станом на 1 січня 2013р.;

- звіт про фінансові результати за 2013 рік;

- аналіз фінансового стану підприємств.

ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва розглянувши лист та надані до листа документи, в тому числі аналіз фінансового стану підприємств Миколаївської обласної спілки споживчих товариств, було зроблено висновок про можливість розстрочення податкового боргу Миколаївської обласної спілки споживчих товариств та прийнято рішення від 31.01.2013 № 304/10/19-055 про розстрочення податкового боргу.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що при укладенні договору про розстрочення податкового боргу від 31.01.2013р. №09 сторони дійшли взаємної згоди щодо всіх його істотних умов, зі змістом договору сторони були ознайомлені, про що свідчать їх підписи та печатки, а тому доводи позивача стосовно порушення відповідачем вимог Закону не знайшли свого підтвердження.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Миколаївської обласної спілки споживчих товариств (Миколаївська облспоживспілка) - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

О.В. Лукянчук