Постанова № 56614459, 16.03.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2016 р. Справа № 920/1937/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Тихий П.В.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 14/03-16 від 27 грудня 2015 року;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 18-49/1638 від 28 грудня 2015 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №418 С/1-42) на рішення господарського суду Сумської області від 18 січня 2016 року у справі № 920/1937/14

за позовом ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"

до ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе"

про спонукання до виконання умов договору

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 18 січня 2016 року у справі № 920/1937/14 ( головуючий суддя Жерьобкіна Є.А., суддя Джепа Ю.А., суддя Яковенко В.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Позивач з вказаним рішенням не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

12 березня 2016 року від ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2733).

14 березня 2016 року від ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2792).

У судове засідання, яке відбулось 16 березня 2016 року зявились належні представники сторін, які підтримали свої правові вимоги по справі.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила наступні обставини справи.

25 червня 2010 року між сторонами було укладено договір №4/112 (4031/3/2110), за умовами якого відповідач зобовязався поставити, а позивач прийняти та оплатити 6 установок компресорних, згідно зі специфікацією №1 до договору.

За умовами п. 8.2 договору, відповідач гарантує належну якість товару та його нормальну роботу протягом 24 місяців від дня введення товару в експлуатацію, але не більше 30 місяців з моменту відвантаження товару, при умові дотримання умов транспортування, експлуатації, зберігання товару, встановлених експлуатаційно-технічною документацією для товарів відповідного типу.

У звязку з тим, що під час експлуатації компресорної установки марки 4ГМ16-212/1,2-7С У2 (12116/101-2 ПК-3Б) позивачем було виявлено дефекти даного товару, останній звернувся до відповідача з претензією про усунення відповідних недоліків з огляду на гарантійні зобовязання постачальника. Оскільки відповідачем було відмовлено покупцю в гарантійному ремонті компресорної установки марки 4ГМ16-212/1,2-7С У2 (12116/101-2 ПК-3Б), позивач просить в судовому порядку зобовязати відповідача виконати умови п. 8.2. укладеного між сторонами договору поставки № 4/112 (4031/3/2110) від 25 червня 2010 року, а саме власними силами та за власний рахунок здійснити гарантійний ремонт компресорної установки 4ГМ16-212/1,2-7С У2 (12116/101-2 ПК-3Б) та усунути помилки, перелічені сторонами в акті про виявлені недоліки від 05.11.2014року.

Судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні позовних вимог з огляду на той факт, що позивач не забезпечив схоронність компресорної установки марки 4ГМ16-212/1,2-7С У2 у стані, в якому та знаходилась на момент виходу з ладу, до моменту початку роботи двосторонньої комісії, допустив порушення умов договору № 4/112 від 25 червня 2010 року, вимог Інструкції П-7 та правил користування відповідно до експлуатаційно-технічної документації компресорної установки марки 4ГМ16-212/1,2-7С У2.

Не погоджуючись з вказаною позицією суду позивач в обгрунтуванні апеляційної скарги зазначає, що з боку останнього було належним чином доведено факт поломки поставленої продукції, а відтак виконано всі вимоги визначені статтею 679 Цивільного кодексу України. Натомість, як вказує позивач, саме відповідачем не було належним чином доведено причинність поломки, а саме доведено по'вязаність поломки з фактом неналежної експлуатації продукції, що свідчить про безпідставність відмови в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам законодавства зважаючи на наступне.

Предмет даного судового спору полягає у спонуканні відповідача до виконання умов договору № 4/112 від 25 червня 2010 року в частині здійснення гарантійного ремонту компресорної установки 4ГМ16-212/1,2-7С У2 (12116/101-2 ПК-3Б) з огляду на несправність останньої, виявленої в ході експлуатації.

Статтею 673 Цивільного кодексу України (далі ЦК України)передбачено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується

Нормативними приписами статті 679 ЦК України передбачено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передавання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передавання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Правовий аналіз наведених вище положень дозволяє дійти до висновку про те, що у разі наявності гарантійного строку на товар, саме на продавця (постачальника) цього товару покладається обов'язок доказування наявності вини покупця у виникненні недоліків (дефектів) товару, у тому числі доведення обставин порушення покупцем правил експлуатації товару.

Тобто, за умови існування гарантійного зобовязання продавця (постачальника) щодо якості проданої (поставленої) продукції презюмується вина продавця (постачальника) у продажі (постачанні) продукції неналежної якості, якщо відповідач не доведе, що недоліки продукції виникли внаслідок порушення покупцем (отримувачем) правил експлуатації товару.

Таким чином, підставою задоволення позовної вимоги, яка грунтується на спонуканні продавця (постачальника) до виконання гарантійного зобовязання щодо якості продукції, а саме гарантійного ремонту проданого (поставленого) товару, є встановлення судом факту поломки продукції (існування прихованих недоліків), за умови недоведення з боку відповідача вини позивача у виникненні цієї поломки.

Відтак, до предмету доказування з боку позивача входить:

1)доведення факту передання виробником товару на умовах купівлі-продажу;

2)доведення існування гарантійного строку на предмет купівлі;

3)доведення належним чином факту існування прихованих недоліків продукції.

Натомість, з огляду на вимоги статті 679 ЦК України, саме на відповідача покладений обовязок доведення повязаності причин виникнення недоліків з порушенням покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

З наявних в справі матеріалів вбачається, що сторонами на підтвердження своїх правових позицій по справі було надано наступні докази: акт розслідування експлуатаційної відмови від 29 вересня 2014 року, акт про виявлені недоліки, компресорної установки марки 4ГМ16-212/1,2-7С У2 (поз. ПК-3Б), акт експертизи № В-239 від 05 листопада 2014року Кременчукського відділення Полтавської торгівельно-промислової палати, пред'явлена компресорна установка марки 4ГМ16-212/1,2-7С У2 (поз. ПК-3Б).

Разом з тим, в матеріалах справи відсутній висновок судового експерта з приводу причинності поломки компресорної установки марки 4ГМ16-212/1,2-7С У2 (поз. ПК-3Б). Так на стадії розгляду справи в суді першої інстанції позивачем (не зважаючи на необхідність доведення даного факту саме відповідачем)було ініційовано проведення судової експертизи.

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 22 грудня 2014 року у справі № 920/1937/14, призначено судову товарознавчу експертизу; на розяснення судовому експерту поставлено наступні питання: 1) Які причини виходу з ладу компресорної установки 4ГМ16-212/1,2-7С У2, поставленої публічним акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання ім. М.В. Фрунзе" публічному акціонерному товариству "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" відповідно до укладеного між сторонами договору № 4/112 від 25 червня 2010 року за накладною № 37 від 30 вересня 2012 року?; 2) Чи могло призвести до виходу з ладу компресорної установки 4ГМ16-212/1,2-7С У2 порушення умов транспортування, зберігання товару, порушення правил експлуатації установки, встановлених експлуатаційно-технічною документацією, вказати яке саме порушення?. Проведення експертизи доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_3, у звязку з призначенням судової товарознавчої експертизи провадження у справі № 920/1937/14 зупинено. Матеріали справи № 920/1937/14 для проведення експертизи надіслані до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_3.

21 січня 2015 року на адресу господарського суду Сумської області надійшов лист директора Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_3 № 68 від 06 січня 2015 року, в якому повідомляється про неможливість проведення дослідження компресорної установки 4ГМ16-212/1,2-7С У2 та визначення причин поломки через відсутність спеціалістів в галузі проектування, експлуатації та ремонту зазначеного обладнання.

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 09 лютого 2015 року у справі № 920/1937/14 призначено судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 20 квітня 2015 року у справі № 920/1937/14 до проведення судової товарознавчої експертизи, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, залучено фахівців у галузі технології виробництва, обслуговування та експлуатації компресорної установки 4ГМ16-212/1,2-7С У2, а саме ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

17 листопада 2015 року на адресу господарського суду Сумської області надійшло клопотання судових експертів Київського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 5242/15-54/5243/15-54 про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи, в якому експерти просять суд витребувати у виробника та надати в розпорядження експертів наступну інформацію та документацію: робоче деталізоване креслення поршня та штока компресорної установки 4ГМ16-212/1,2-7С. Експерти зазначають, що дату проведення огляду буде призначено та узгоджено зі сторонами по справі після надання зазначеної документації та виконання оплати за проведення судової експертизи; після проведення огляду об'єктів дослідження, експертами Інституту буде проведене товарознавче та металознавче дослідження в частині встановлення характеру та причин руйнації поршня компресорної установки 4ГМ16-212/1,2-7С. Водночас, оскільки в КНДІСЕ відсутнє обладнання та відповідні спеціалісти, в розпорядження експертів необхідно надати висновок профільної установи, на кшталт Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона, щодо марки сталі з якої виготовлено поршень компресорної установки 4ГМ16-212/1,2-7С.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 17 листопада 2015 року поновлено провадження у справі № 920/1937/14, сторін зобовязано подати суду робоче деталізоване креслення поршня та штока компресорної установки 4ГМ16-212/1,2-7С, а також подати письмові пояснення щодо своєї позиції стосовно обставин зазначених експертами Київського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України у клопотанні № 5242/15-54/5243/15-54 про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

05 січня 2016 року на адресу суду, разом з матеріалами справи № 920/1937/14, надійшло повідомлення судового експерта Київського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про неможливість надання висновку від 29 грудня 2015 року № 5242/15-54/5243/15-54.(Том 3 а.с.225-227) у звязку з ненаданням сторонами повного обсягу документації визначної судовим експертом.

Отже, в ході розгляду спору у суді першої інстанції судовим експертом не було вирішено питання причинності дефектів компресорної установки, саме у звязку з ненаданням сторонами робочого деталізованого креслення поршня та штока компресорної установки 4ГМ16-212/1,2-7С, а також висновку профільної установи, щодо марки сталі з якої виготовлено поршень компресорної установки 4ГМ16-212/1,2-7С.

В письмових поясненнях б/н від 14 грудня 2015 року, відповідачем було зазначено, що клопотання експертів в частині надання висновку металознавчого дослідження профільної установи не підлягає задоволенню, як таке, що заявлено всупереч п.п. 2.1. та 4.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, що затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5.

Крім того, під час апеляційного перегляду справи, відповідачем не було ініційовано проведення судової експертизи, як додаткового доказу на підтвердження причин поломки та повторно зазначено про безпідставність витребування вищезазначених документів.

На пропозицію суду з приводу призначення судової експертизи представник відповідача відмовився від заявлення клопотання, оскільки на його думку, проведення експертизи є непотрібним, а вирішення спору є можливим на підставі наявних доказів.

Відтак, колегія суддів здійснює розгляд спору виключно на підставі наявних доказів, що входять до предмету доказування в даній справі.

Проаналізувавши усю сукупність доказів в справі на доведеність позивачем складових елементів предмету доказування суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як зазначалось судом вище, першочерговим є доведення з боку позивача факту передання виробником товару на умовах купівлі-продажу.

25 червня 2010 року між сторонами було укладено договір №4/112 (4031/3/2110), за умовами якого відповідач зобовязався поставити, а позивач прийняти та оплатити 6 установок компресорних, згідно зі специфікацією №1 до договору.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Компресорна установка марки 4ГМ16-212/1,2-7С У2 поставлена відповідачем позивачу залізничним транспортом за накладною №999896 від 30 вересня 2012року і прийнята позивачем по накладній №37 від 30 вересня 2012 року.

Вищенаведене свідчить про передання товару саме на виконання договору купівлі продажу, а відтак і доведеність позивачем даного факту.

Одночасно колегія суддів зазначає про доведення позивачем факту існування гарантійного строку на предмет купівлі.

В межах пункту 8.2 договору, сторонами було визначено, що відповідач гарантує належну якість товару та його нормальну роботу протягом 24 місяців від дня введення товару в експлуатацію, але не більше 30 місяців з моменту відвантаження товару, при умові дотримання умов транспортування, експлуатації, зберігання товару, встановлених експлуатаційно-технічною документацією для товарів відповідного типу.

Згідно з п. 4.12.1., п. 4.12.2 технічного завдання 317-223.000-00ТЗ на компресорну установку марки 4ГМ16-212/1.2-7С У2, відповідач гарантує відповідність компресора вимогам технічного завдання при дотримання позивачем умов транспортування, зберігання, монтажу та експлуатації. Підприємство виготовлювач несе матеріальну відповідальність за всі дефекти, виявлені у процесі зберігання та експлуатації, якщо вони не стали результатом порушення встановлених вимог.

Оскільки введення в експлуатацію компресорної установки 4ГМ16-212/1,2-7С У2 (12116/101-2 ПК-3Б) було здійснено 12 вересня 2014року, на даний товар поширюються гарантійні зобовязання постачальника щодо безкоштовного усунення недоліків в поставленому товарі неналежної якості, шляхом проведення відповідного ремонту.

Суд апеляційної інстанції вважає також доведеним з боку позивача факт дефекту продукції, враховуючи належне документування даного факту.

При вирішенні спірних правовідносин, основаних на договорі купівлі-продажу, слід враховувати, що порядок виявлення недоліків у товарі після його передання у власність покупця не передбачений договором, а регулюються зокрема Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при ОСОБА_7 СРСР від 15 червня 1965 року № П-6 та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої Постановою Держарбітражу при ОСОБА_7 СРСР від 25 квітня 1966 року № П-7.

В листі Вищого господарського суду України від 17 вересня 2003 року № 01-6/270 наголошено на тому, що вказані нормативні акти Державного арбітражу Союзу РСР застосовуються на території України відповідно до постанови Верховної ОСОБА_7 України від 12 вересня 1991 року № 1545-ХІІ "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР".

Пунктом 9 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання з якості, затвердженої Постановою Держарбітражу при ОСОБА_7 СРСР від 25 квітня 1966 року №П-7 надається визначення поняття прихованих дефектів, а також регулюється порядок складення Акту про приховані дефекти.

Згідно з п. 9 Інструкції N П-7, акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, що виявив приховані недоліки, якщо інші строки не встановлені обов'язковими для сторін правилами.

Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, що не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання і зберігання продукції.

Згідно з актом про виявлені недоліки, пред'явлена компресорна установка марки 4ГМ16-212/1,2-7С У2 (поз. ПК-3Б) має наступні дефекти: поршень 1 ступені циліндра 4 ряду з маркуванням "317. 223.27.00, МП14-2041 П28, 12 116 101" має механічне руйнування в місці кріплення втулки до днища поршня з руйнуванням внутрішніх ребер жорсткості, відсутність кріплення ребер жорсткості до днищ поршня; поршень 1 ступені циліндра 2 ряду з маркуванням "317.223.27.00, МП14-2041 П28, 12 116 101" має кругову тріщину в місці кріплення втулки до днищ.

Оскільки в момент приймання передачі такого виду товару не відбувається його розбирання на дослідження структурної цілісності кожної деталі, і останній передається як продукт скомплектований деталями належної якості, виявлення руйнування поршня 1 ступені циліндра 4 ряду з маркуванням "317. 223.27.00, МП14-2041 П28, 12 116 101" та поршня 1 ступені циліндра 2 ряду з маркуванням "317.223.27.00, МП14-2041 П28, 12 116 101" на даній стадії є неможливим.

Відтак, вказані недоліки компресорної установки марки 4ГМ16-212/1,2-7С У2 (поз. ПК-3Б) механічні руйнування поршня 1 ступені циліндра 4 ряду з маркуванням "317. 223.27.00, МП14-2041 П28, 12 116 101" та поршня 1 ступені циліндра 2 ряду з маркуванням "317.223.27.00, МП14-2041 П28, 12 116 101" є саме прихованими недоліками товару, оскільки їх виявлення на стадії приймання з боку покупця є неможливим.

З приводу належного документування вказаного факту покупцем слід зазначити наступне.

Акт про приховані недоліки, виявлені в продукції з гарантійними термінами служби або зберігання, повинен бути складений протягом 5 днів по виявленню недоліків, але в межах встановленого гарантійного строку.(пункт 9 Інструкції)

Коли приховані недоліки продукції можуть бути виявлені лише в процесі її обробки, здійсненої послідовно двома або кількома підприємствами, акт про приховані недоліки має бути складений не пізніше чотирьох місяців з дня отримання продукції підприємством, який виявив недоліки.

Якщо для участі у складанні акта викликається представник виготовлювача (відправника), то до встановленого 5-денного терміну додається час, необхідний для його приїзду.

Акт про приховані недоліки товарів, гарантійний строк на які обчислюється з моменту їх роздрібного продажу, може бути складений також у період зберігання до продажу, незалежно від часу отримання товарів.

Таким чином положення Інструкції визначають необхідність підтвердження саме факту існування недоліків продукції обома сторона договору купівлі продажу(продавцем і покупцем) протягом 5 днів з додаванням часу, необхідного для його приїзду продавця з моменту виявлення поломки продукції.

Матеріалами справи підтверджується, що 25 вересня 2014 року на компресорній установці марки 4ГМ16-212/1,2-7С У2 (12116/101-2 ПК-3Б) відбувся експлуатаційний збій у звязку з чим компресор був негайно зупинений. Після чого згідно з наказом від 30 жовтня 2014 року № 751 позивачем створено комісію по виявленню причин виходу з ладу компресорної установки марки 4ГМ16-212/1,2-7С У2 (ПК-3Б).

В цей же день, позивач звернувся до відповідача з листом № 17-05/3-762, в якому повідомив, що при роботі компресорної установки ПК-3Б виявлено сторонній шум. Для визначення причини виникнення неполадки проведено відкриття двох клапанів циліндрів. Візуально визначено наявність металевої стружки в циліндрі і при включенні валоповоротного механізму поршень не приводиться у робочий рух (стоїть на місці) тобто порушено сполучення штока і циліндра. Позивач просив терміново для встановлення причин виходу з ладу компресорної установки направити спеціаліста відповідача з прибуттям на ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" 26 вересня 2014року.

Листом від 29 вересня 2014 року відповідач повідомив позивача про те, що у звязку з порушенням останнім п. 6.3. договору № 4/112 від 25 червня 2010 року, п. 16 Інструкції П-7, а саме здійснення розбирання компресора за відсутності представника відповідача, випадок виходу з ладу компресорної установки марки 4ГМ16-212/1,2-7С У2 не є гарантійним. Також відповідач зазначив, про можливість відрядити спеціалістів на ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" після врегулювання фінансових питань.

Телеграмою № 677 від 31 жовтня 2014 року позивач повідомив відповідача про те, що 05 листопада 2014 року на території ПАТ "Укртатнафта" буде проводитись огляд компресорної установки з метою виявлення поломок, встановлення причин поломок та складання відповідного акту.

05 листопада 2014 року згідно з актом про виявлені недоліки, складеного комісією за участю представників позивача та відповідача, за результатами огляду компресорної установки марки 4ГМ16-212/1,2-7С У2 (ПК-3Б) встановлено, що два поршні марк. 317-223.27-00 компресорної установки не відповідають п. 4.5.1. Технічного завдання 317-223.000-00ТЗ та гарантійним умовам. Несправність поршнів виникла внаслідок заводських дефектів. Дефекти товару в момент приймання-передачі від постачальника покупцю виявити було неможливо (скриті дефекти). Поршні підлягають ремонту або заміні.

Вказаний акт підписаний представниками відповідача з зауваженнями (особлива думка, Том 1 а.с. 81).

Вищенаведене зумовлює висновок суду про те, що

1) позивачем не порушений строк на складання акту про наявність прихованих недоліків товару, передбачений пунктом 9 Інструкції, оскільки ним було вчасно (невідкладно) повідомлено відповідача про наявність поломки і останній був змушений чекати приїзду постачальника до 05 листопада 2014 року

2) позивачем було належним чином з дотриманням вимог Інструкції задокументовано факт існування скритих недоліків продукції, оскільки факт існування недоліків продукції було підтверджено обома сторона договору купівлі продажу (продавцем і покупцем)

а відтак і підтверджено сам факт наявності прихованих недоліків продукції.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем в розумінні вимог статті 32-34 Господарського процесуального кодексу України не було доведено пов'язаність причин виникнення недоліків з порушенням покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Слід зазначити, що в даному випадку відповідач повинен встановити не сам факт порушення покупцем правил експлуатації продукції, а довести належними засобами доказування, що таке порушення спричинило поломку поставленого товару.

Слід зауважити, що усі доводи відповідача, з якими погодився і місцевий господарський суд фактично зводяться до порушення позивачем правил експлуатації у звязку з розбиранням компресорної установки, що унеможливлює також на думку останнього встановлення причин поломки.

За твердженням відповідача акт виявлення недоліків підписаний представниками відповідача з зауваженнями (особлива думка, Том 1 а.с. 81), зокрема останніми зазначено, що оскільки на момент прибуття представників відповідача було зроблено розбирання компресора, встановити першу причину виходу з ладу обладнання, а також його первинний стан на момент аварійної зупинки не є можливим. При огляді циліндрових груп компресора ПК-3Б було виявлено забруднення циліндрів та деталей поршневих груп продуктами стиснення вуглеводневого газу, що приводить до виникнення додаткових навантажень на деталі компресора. Вказані невідповідності можуть свідчити про порушення позивачем умов експлуатації встановленої в технічній документації, а також може бути однією з причин виходу з ладу обладнання.

На противагу зазначеного колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне:

По-перше, зауваження представників відповідача, викладені як особиста думка до акту прихованих недоліків, стосуються виключно питання причин поломки, а не характеру самої поломки, що не виключає факт існування саме прихованих недоліків.

По-друге, згідно з п. 4.12.3., технічного завдання 317-223.000-00ТЗ на компресорну установку марки 4ГМ16-212/1.2-7С У2 нормальна робота компресора забезпечується при дотриманні наступних умов:

-виконання всіх монтажних робіт відповідно до керівництвом по монтажу та експлуатації підприємства - виготовлювача,

-дотримання всіх вимог, викладених в кресленнях, по керівництвом монтажу та експлуатації і справжнього технічного завдання,

-дотримання норм технічного режиму при роботі компресора,

-утриманні твердих частинок, окалини і ін. домішок в газі, що викликають абразивний знос ущільнюючих і направляючих кілець поршнів, робочих поверхонь циліндрів, штоків і ущільнюючихпристроїв штоків, не більше зазначених в п.4.10.1.

Згідно з п. 5.5.24 розділу 5 "пуск компресора і обслуговування його при експлуатації" Технічного опису та інструкції по експлуатації компресорної установки 4ГМ16-212/1,2-7С У2 в разі появи різного роду стуку, шуму і ударів в Компресорами з'ясуйте їх походження і вирішите питання про можливість подальшої роботи компресора.

Пункт 5.6.3 Технічного опису та інструкції по експлуатації компресорної установки 4ГМ16-212/1,2-7С У2 визначає, що обслуговування компресора включає:

-періодичну ревізію і очищення клапанів і клапана короб, а також робочих порожнин циліндрів від нагару і бруду,

-перевірку стану шатунних болтів,

-перевірку стану крейцкопфів і деталей з'єднання зі штоком (перевірка на наявність втомних тріщин, перевірка якості прилягання опорних поверхонь),

-обслуговування системи охолодження (періодичну очистку сорочок охолодження циліндрів від опадів, огляд і перевірку роботи запірної арматури),

-обслуговування комунікацій і апаратури

Колегія суддів звертає увагу на пункт 6.19 Правил будови і безпечної експлуатації поршневих компресорів, що працюють на вибухонебезпечних і токсичних газах, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 28 грудня 1970 року.

Згідно пункту 6.19 вказаних правил при зупинці компресора через нагрівання корінних підшипників або після сильних механічних і гідравлічних ударів, аварій з обривом шатунних болтів забороняється пускати компресор без перевірки: стану вала і підшипників, положення вала і виміру розбіжності щік, деталей вузла з'єднання штока з крейцкопфом на наявність тріщин (в разі раптової сильної перевантаження штока, задирів поршня).

Таким чином відкриття позивачем 25 вересня 2014 року кришки циліндру 4-го ряду, двох клапанів циліндрів, для визначення причини виникнення неполадки, не виходить за межі технічного обслуговування компресорної установки, оскільки є складовою частиною належного процесу її обслуговування, в тому числі для перевірки стану деталей та можливості подальшої роботи компресора.

Зазначене стосується й факту розбирання компресорної установки, оскільки з огляду на вимоги Технічного опису та інструкції по експлуатації компресорної установки 4ГМ16-212/1,2-7С У2 такі дії позивача можуть бути включені в поняття "ревізії та очистки" деталей компресора під час її обслуговування а також попередніми діями покупця у випадку наявності підозр щодо поломки товару та вирішення питання можливості подальшої роботи компресора.

Тобто, фактично Інструкції по експлуатації компресорної установки 4ГМ16-212/1,2-7С У2 не позбавляє користувача в разі виявлення шуму та стуку в компресорній установці (що має місце в даному випадку) здійснити перевірки її стану на наявність нагару або бруду, перевірку стану деталей і у випадку виявлення неусуваючих недоліків звертатися до постачальника з вимогою ремонту або заміни дефектної деталі.

За таких обставин відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували факт порушення позивачем правил користування товаром.

Отже, оскільки розбирання покупцем компресорної установки марки 4ГМ16-212/1,2-7С У2, будучи складовою частиною процесу належної експлуатації товару, є правомірним, такі дії позивача не можуть бути підставою для припинення гарантійних зобовязань відповідача. Крім того, ані технічне завдання, ані інструкція з експлуатації або договір №4/112 (4031/3/2110) не передбачають, що таке розбирання за відсутності представника постачальника може бути підставою для припинення гарантійних зобовязань відповідача стосовно гарантійного ремонту поставленої продукції.

Разом з тим, колегія суддів вважає на необхідне зазначити, що наголошуючи на неправомірному розбиранні покупцем компресорної установки марки 4ГМ16-212/1,2-7С У2, відповідач в контексті вимог статті 679 ЦК України, повинен був надати відповідні докази, як то висновок експерта або інші документи, які містять висновки спеціалістів в даній галузі на підтвердження

1)неможливості встановлення причин поломки у звязку з розбиранням компресорної установки,

2)факту виникнення такої поломки у звязку з таким розбиранням.

В той же час, відповідач, повязуючи неможливість наразі виявлення причин поломки саме з фактом розбиранням компресорної установки позивачем, не надав в розумінні статтей 32-34 Господарського процесуального кодексу України, жодного доказу на підтвердження своєї позиції. Тобто зазначене відповідачем є виключно припущенням сторони, що не підтверджується належними засобами доказування.

При цьому, слід зауважити, що в ході попереднього вивчення експертом наданих матеріалів, з метою встановлення та витребування необхідної документації для проведення судової експертизи, останнім не було зроблено жодного зауваження з приводу неможливості отримання відповідних висновків у звязку з фактом розбирання предмету дослідження. Так неможливість проведення дослідження причин поломки була обумовлена виключно ненаданням документів технічного характеру, робочого креслення, висновку фахівців. Відтак, ця обставина жодним чином не перешкоджала судовому експерту у проведенні фахового дослідження на виявлення причин поломки.

Не доведеним з боку відповідача в розумінні статтей 32-34 Господарського процесуального кодексу України є також взаємоповязаність факту виникнення поломки компресорної установки марки 4ГМ16-212/1,2-7С У2 з таким розбиранням.

Зазначене стосується й доводів відповідача про існування нагару, оскільки останнім не було доведено, чи свідчить взагалі існування нагару на деталях компресорної установки марки 4ГМ16-212/1,2-7С У2 про неналежну експлуатацію предмету купівлі, чи це є нормальним станом експлуатації продукції.

Разом з тим місцевий господарський суд дійшов до протилежного висновку, вказавши, що позивач не забезпечив схоронність компресорної установки марки 4ГМ16-212/1,2-7С У2 у стані, в якому та знаходилась на момент виходу з ладу, до моменту початку роботи двосторонньої комісії, допустив порушення умов договору № 4/112 від 25 червня 2010 року, вимог Інструкції П-7 та правил користування відповідно до експлуатаційно-технічної документації компресорної установки марки 4ГМ16-212/1,2-7С У2.

Однак роблячи такий висновок місцевий господарський суд невірно застосував норми матеріального права, що полягає в наступному.

Зазначаючи про не забезпечення позивачем схороності компресорної установки марки 4ГМ16-212/1,2-7С У2 у стані, в якому та знаходилась на момент виходу з ладу суд послався на приписи пунктів Інструкції П-7.

Разом з тим, варто зауважити, що Інструкція П-7 встановлює порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектністю, а також тари під продукцією або товарами, встановлюючі перелік дій покупця, дотримання яких є необхідним в разі виявлення останнім дефектності продукції. Тобто Інструкція регламентує певний порядок з метою належного документування та підтвердження покупцем факту дефектності товару.

Однак, пункти на які послався місцевий суд стосуються документування покупцем факту постачання товару неналежної якості виявленого під час прийняття продукції.

При цьому поняття "зберігання" в даному випадку розуміється як сукупність дій покупця спрямованих на унеможливлення погіршення якості дефектної продукції і її змішання з іншою однорідної продукцією.

Варто зауважити, що порядок засвідчення факту існування саме прихованих недоліків, виявлених в ході експлуатації товару регулюється пунктамивиключно 9, 33 вказаної Інструкції. Дані вимоги передбачають необхідність засвідчення сторонами виключно факту існування недоліку, не встановлюючі жодних обмежень стосовно дослідження характеру поломки товару шляхом часткового розбирання продукції з метою виявлення недоліків.

Більш того, судом звертається увага, що пункт 9 вищевказаної інструкції встановлює необхідність засвідчення сторонами вже саме факту "недоліку товару", а не факту відсутності функціонування продукції, що розуміє під собою можливість виявлення окремої невідповідності товару вимогам, установленим виробником та законодавством, після її розборки.

Підсумовуючи всевищенаведене, колегія суддів приходить до висноку, що оскільки у відповідності до статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України, позивач довів факт наявності прихованих недоліків товарів, а відтак і постачання товару неналежної якості, а відповідач не довів повязаність вказаних недоліків з неналежною покупцем експлуатацією товару, у відповідача існує договірний обовязок гарантійного ремонту поставленого товару, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Враховуючи той факт, що висновки суду першої інстанції не відповідають приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги позивача, скасування рішення господарського суду Сумської області від 18 січня 2016 року у справі № 920/1937/14, та прийняття нового рішення, яким здійснити задоволення позовних вимог в повному обсязі.

У відповідності до ст. 49, ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про перерозподіл судового збору пропорційно задоволеним вимогам, враховуючи приписи абз. 4 п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" з огляду на те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції і прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, п.2 ст. 103, п. 1, 3 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 18 січня 2016 року у справі № 920/1937/14 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Зобовязати ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об"єднання ім. М.В. Фрунзе" виконати умови п. 8.2. укладеного між сторонами договору поставки № 4/112 (4031/3/2110) від 25 червня 2010 року, а саме власними силами та за власний рахунок здійснити гарантійний ремонт компресорної установки 4ГМ16-212/1,2-7С У2 (12116/101-2 ПК-3Б) та усунути помилки, перелічені сторонами в акті про виявлені недоліки від 05 листопада 2014 року.

Стягнути з ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (40004, м. Суми, вул.Горького 58, інд.код 05747991) на користь ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (39610 м. Кременчук, вул.Свіштовська 3 інд.код 00152307) судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1218,00 грн.

Стягнути з ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (40004, м. Суми, вул.Горького 58, інд.код 05747991) на користь ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (39610 м. Кременчук, вул.Свіштовська 3 інд.код 00152307) судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1339,80 грн.

Повний текст постанови складено 21 березня 2016 року.

Головуючий суддя В.В.Россолов

Суддя Р.А.Гетьман

Суддя П.В.Тихий