Постанова № 56613355, 14.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2016 р. Справа№ 910/23648/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Остапенка О.М.

Пантелієнка В.О.

при секретарі судового засідання Чміль Я.Є.

та представників:

від апелянта: Помукчинський І.В. (за дов. від 05.11.2014);

від Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго": Мишастий А.О. (дов. № 17 від 30.12.2015);

інші учасники провадження: не з'явились

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Електромонтаж"

на ухвалу господарського суду м. Києва від 16.11.2015

у справі № 910/23648/15 (суддя Яковенко А.В.)

за заявою Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"

до Публічного акціонерного товариства "Електромонтаж"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.11.2015 у справі № 910/23648/15 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Електромонтаж"; введено процедуру розпорядження майном Публічного акціонерного товариства "Електромонтаж"; призначено розпорядником майна Публічного акціонерного товариства "Електромонтаж" арбітражного керуючого Бандолу Олександра Олексійовича; вирішено інші процесуальні питання.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ПАТ "Електромонтаж" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 16.11.2015 у даній справі та закрити провадження по справі № 910/23648/15.

В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ "Електромонтаж" посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 14.03.2016.

14.03.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про зупинення розгляду даної справи, яку останній обґрунтовує тим, що ПАТ „Електромонтаж" було подано позов до ПАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" про визнання недійсним з моменту укладення Договір підряду на реконструкцію ТП і кабельних ліній від 15.03.2011.

В судове засідання 14.03.2016 розпорядник майна, арбітражний керуючий Бандола О.О., не з'явився. Про день і час розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Судова колегія порадившись на місці, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності розпорядника майна арбітражного керуючого Бандоли О.О., за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 14.03.2016 судова колегія, дослідивши заяву апелянта про зупинення провадження у даній справі, вважає її необґрунтованою. Так, в клопотанні апелянтом зазначено про те, що підставою для зупинення є позов ПАТ „Електромонтаж" до ПАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" про визнання недійсним з моменту укладення Договору підряду на реконструкцію ТП і кабельних ліній від 15.03.2011, проте до клопотання додано копію ухвали господарського суду Одеської області від 04.03.2016 про порушення провадження у справі № 916/506/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Електромонтаж» до ПАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" про стягнення 320 915,96 грн., що не може підтверджувати доводи, викладені заявником у даному клопотанні, та не стосується позову про визнання недійсним з моменту укладення Договору підряду на реконструкцію ТП і кабельних ліній від 15.03.2011.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 14.03.2016 представник апелянта апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Представник публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" заперечив проти задоволення апеляційної скарги, а оскаржувану ухвалу просив залишити без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), застосовуються норми Закону в редакції, що діяла з 19.01.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно зі статтями 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 14.09.2015 № 910/23648/15 заяву Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" було прийнято до розгляду, визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого Бандолу О.О. зобов'язано подати заяву про участь у справі.

17.09.2015 до господарського суду м. Києва надійшла заява арбтіражного керуючого Бандоли О.О. про участь у справі.

Крім того, на адресу суду надійшли заяви про участь у справі арбітражних керуючий Сиволобова М.М., Мурзи А.М. та Ушача Ю.В.

Оскаржуваною ухвалою судом першої інстанції порушено порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Електромонтаж"; введено процедуру розпорядження майном Публічного акціонерного товариства "Електромонтаж"; призначено розпорядником майна Публічного акціонерного товариства "Електромонтаж" арбітражного керуючого Бандолу Олександра Олексійовича; вирішено інші процесуальні питання.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає про те, що при вирішенні судом першої інстанції питання щодо порушення провадження у даній справі про банкрутство останній мав би відмовити у порушенні провадження у справі про банкрутство з тих підстав, що в матеріалах справи відсутні постанова виконавчої служби про повернення відповідного виконавчого документу стягувачу, чим могло б засвідчуватися безрезультатність вжитих заходів щодо примусового стягнення за цимим кредиторськими вимогами. Разом з тим, апелянт зазначає про те, що за боржником рахується майно та виконавчою службою були вчинені дії, спрямовані на реалізацію нерухомого майна боржника, однак досі це рухоме майно не реалізоване в примусовому порядку.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта, з огляду на наступне.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, виходив з наявності усіх передбачених Законом підстав для порушення провадження у справі про банкрутство. При цьому суд зазначив, що всі заявлені ініціюючим кредитором у заяві вимоги до боржника є безспірними та підлягають визнанню у підготовчому засіданні. У суду були відсутні правові підстави для відмови у порушенні провадження у даній справі про банкрутство з тих підстав, що зазначає апелянт.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 Закону перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.

Частиною 3 статті 16 Закону визначено, що якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, сума безспірних вимог кредитора буде вираховуватись без неустойки.

На підтвердження своїх доводів, звертаючись до суду про ініціювання процедури банкрутства Публічного акціонерного товариства "Електромонтаж", ініціюючим кредитором подано суду відповідні судові рішення та накази господарського суду, постанови про відкриття виконавчого провадження

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду м. Києва від 02.04.2012 у справі №5011-19/48-2012 з ПАТ "Електромонтаж" на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" стягнуто основний борг у розмірі 69 223,58 грн., штраф у розмірі 34 611,79 грн. та 3 017,91грн. - судового збору.

На виконання вказаного рішення господарським судом м. Києва видано наказ від 17.04.2012 № 5011-19/48-2012.

У подальшому заявник звернувся відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві з примусового виконання наказу від 17.04.2012 № 5011-19/48-2012, за наслідками чого вказаним органом ДВС було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №33560176 від 27.07.2012.

Рішенням господарського суду м. Києва від 11.04.2012 у справі №5011-58/112-2012 з ПАТ "Електромонтаж" на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" стягнуто основний борг у розмірі 192 549,58грн., штраф у розмірі 96 274,79 грн. та 6 717,49 грн. - судового збору.

На виконання вказаного рішення господарським судом м. Києва видано наказ від 28.04.2012 № 5011-58/112-2012.

У подальшому заявник звернувся до відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві з примусового виконання наказу від 28.04.2012 № 5011-58/112-2012, за наслідками чого вказаним органом ДВС було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №32786114 від 31.05.2012.

Рішенням господарського суду м. Києва від 09.10.2013 у справі №910/15410/13 позовні вимоги ПАТ "ЕК "Одесаобленерго" задоволено повністю, розірвано Договір №28/11/01 від 28.01.2011 та з ПАТ "Електромонтаж" на користь ПАТ "ЕК "Одесаобленерго" стягнуто основний борг у розмірі 38 3340,92 грн. та 8 813,82 грн. - судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 у справі № 910/15410/13 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Електромонтаж" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2013 у справі №910/15410/13 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.04.2014 у справі №910/15410/13 касаційну скаргу ПАТ " Електромонтаж" задоволено частково, рішення господарського міста Києва від 09.10.2013 у справі №910/15410/13 про розірвання договору підряду на реконструкцію повітряних ліній (будівельного підряду) №11/28/01 від 28.01.2011, укладеного між відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" та Публічним акціонерним товариством "Електромонтаж", та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 про залишення рішення в цій частині без змін, скасовано та припинено провадження у справі в цій частині позовних вимог.

На виконання вказаного рішення господарським судом м. Києва видано наказ від 28.10.2013 № 910/15410/13.

У подальшому заявник звернувся до відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві з примусового виконання наказу від 28.10.2013 № 910/15410/13, за наслідками чого вказаним органом ДВС було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №41740253 від 29.01.2014.

За твердженнями заявника, заборгованість Публічного акціонерного товариства "Електромонтаж" за вищенаведеними рішеннями господарського суду м. Києва була погашена Боржником частково. Так, за рішенням господарського суду м. Києва від 02.04.2012 у справі №5011-19/48-2012 ПАТ "Електромонтаж" в межах виконавчого провадження було сплачено 6 616,95грн; за рішенням господарського суду м. Києва від 28.04.2012 у справі №5011-58/112-2012 - сплачено 23 011,15грн. Вказане боржник не спростовує належними доказами у справі.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія відхиляє доводи апелянта стосовно того, що заявник приховав від суду факт часткового виконання судових рішень та не враховано суму проведених стягнень у розрахунках загальної заборгованості, оскільки останні спростовуються матеріалами справи. Також, часткова сплата боржником боргу підтверджується листом відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції від 27.10.2015.

Наявними матеріалами справи підтверджується обґрунтованість тверджень Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" про невиконання Публічним акціонерним товариством "Електромонтвж" грошових зобов'язань в сумі 634 035,20 грн. у понад тримісячний строк від встановленого законодавством моменту їх погашення, безспірність грошових вимог до боржника в розмірі 634 035,20грн. та вжиття заходів примусового стягнення простроченої заборгованості у судовому порядку з наступним пред'явленням виконавчого документу до виконання.

Отже, враховуючи викладені обставини, сума безспірних вимог до боржника становить 634035,20 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 16 Закону за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство або відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявником заявлено безспірні грошові вимоги до боржника - Публічного акціонерного товариства "Електромонтаж" у сумі, що перевищує розмір 300 мінімальних розмірів заробітної плати, що не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, вимоги заявника не задоволенні боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

В підготовчому засіданні судом першої інстанції не було встановлено підстав для відмови в порушенні провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромонтаж", перелічених у ч. 7 ст. 16 Закону. Апелянт в суді апеляційної інстанції цього не спростував.

За таких обставин, судова колегія погоджується із судом першої інстанції, яким встановлено обґрунтованість вимог заявника та наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Електромонтаж".

Приписами ст. 114 Закону встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Під час прийняття заяви про порушення справи про банкрутство суд в ухвалі зобов'язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого надати заяву на участь у даній справі, та в разі неотримання судом від нього такої заяви, розпорядник майна призначається судом без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Як вбачається з матеріалів справи, автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство було визначено кандидатуру арбітражного керуючого Бандолу Олександра Олексійовича для призначення розпорядником майна Публічного акціонерного товариства "Електромонтвж".

Заява арбітражного керуючого Бандоли О.О. про участь у справі надійшла до суду 17.09.2015.

Крім того, як зазначалось вище, на адресу суду першої інстанції надійшли заяви арбітражних керуючий Сиволобова М.М., Мурзи А.М. та Ушача Ю.В.

Судова колегія звертає увагу, на те, що, по-перше, арбітражний керуючий Бандола О.О. подав відповідну заяву до суду першої інстанції до проведення судом підготовчого засідання, а по-друге, у ст. 114 Закону міститься норма, яка говорить про те, що у разі якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Суд може призначати розпорядника майна без застосування автоматизованої системи лише, якщо від арбітражного керуючого, визначеного автоматизованою системою, взагалі не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна у справі про банкрутство. В даному випадку така заява до суду надійшла від арбітражного керуючого Бандоли О.О. до судового засідання, на якому вирішувалось питання призначення розпорядником майна боржника у даній справі.

Так, згідно поданої до суду першої інстанції заяви арбітражного керуючого Бандоли О.О., судовою колегією встановлено, що він не є заінтересованою особою відповідно до положень Закону; не є особою, яка має конфлікт інтересів; не здійснював раніше управління даним боржником; йому не заборонено займати керівні посади та здійснювати даний вид підприємницької діяльності; раніше засуджений не був, у тому числі за вчинення корисливих злочинів; має дозвіл на провадження діяльності арбітражних керуючих. Також, останнім укладено договір добровільного страхування відповідальності арбітражного керуючого від 10.10.2014 № 3122907. Вказаного апелянт не спростовує.

Враховуючи те, що арбітражний керуючий, визначений автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, надав суду заяву про згоду на участь у справі у якості розпорядника майна, в даному випадку конкуренція кандидатур арбітражних керуючих на призначення розпорядником майна боржника не здійснюється, тому кандидатури інших арбітражний керуючих, які подали заяви до суду, відхиляються з формальних підстав, без розгляду кожної кандидатури окремо.

У відповідності до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, беручи до уваги те, що визначений автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство арбітражний керуючий Бандола О.О. подав суду заяву про участь у справі про банкрутство та його кандидатура повністю відповідає вимогам Закону, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, призначивши розпорядником майна Публічного акційонерного товариства "Електромонтаж" саме арбітражного керуючого Бандолу Олександра Олексійовича .

Враховуючи викладене, судова колегія відхиляє доводи Публічного акціонерного товариства "Електромонтаж", викладені в апеляційній скарзі, за необґрунтованістю.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Електромонтаж", зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції від 16.11.2015 у справі № 910/23648/15. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування вказаної ухвали у даній справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 99, 101- 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Електромонтаж" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 16.11.2015 у справі № 910/23648/15 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/23648/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.

Повний текст постанови підписаний 21.03.2016.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді О.М. Остапенко

В.О. Пантелієнко