Ухвала суду № 56605524, 18.03.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2145/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Гірняк Л. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

ОСОБА_2

ОСОБА_3, ОСОБА_4

За участю секретаря Томашевської Т.В.

Розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 на рішення Березівського районного суду Одеської області від 05.01.2016 року, у справі за позовом ОСОБА_5 до Березівського ВП Комінтернівського ВП ГУ НП в Одеській області, управління Державної казначейської служби у Березівському районі за участю третьої особи: голови ліквідаційної комісії Бререзівського районного відділу ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_6,

-про відшкодування шкоди завданої незаконними діями органів державної влади,-

ВСТАНОВИЛА:

В жовтня 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з указаними позовними вимогами, обґрунтовуючи позов тим, що він передав свій автомобіль Камаз № НОМЕР_1 ОСОБА_7 в тимчасове користування. Проте ОСОБА_7 почав розбирати його автомобіль на запчастини. В 2014 та 2015 роках він звертався до Березівського РВВС по факту знищення його автомобіля. Посилаючись на те, що працівники Бререзівського районного відділу ГУ МВС України в Одеській області не вжили заходів для збереження його автомобіля , не внесли відомості до ЄРДР про скоєння злочину просив суд стягнути на його користь кошти з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів в сумі 180000 грн.

Рішенням березівського районного суду одеської області від 05.01.2016 року позовні вимоги залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового, про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права Зокрема посилається на те ті ж обставини, що і в позовній заяві та на бездіяльність працівників міліції, що призвело до знищення його автомобіля та шкоди.

В судове засідання представник Березівського ВП Комінтернівського ВП ГУ НП в Одеській області, управління Державної казначейської служби у Березівському районі голова ліквідаційної комісії Бререзівського районного відділу ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_6 в судове засідання не зявились, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином.

В силу ст.305 ч.2 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за їх відсутності.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст рішення, вислухавши пояснення сторін, що зявились, перевіривши доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні проводитися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав;

За правилами ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в заявлених вимогах районний суд виходив з того, що позовні вимоги є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Судова колегія погоджується з таким судження суду з наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 28 травня 2015 року ОСОБА_8 відмовлено у задоволені скарги на дії СВ Березівського РВ та Прокуратури Березівського району по факту знащення ОСОБА_7КАМАЗУ держ № НОМЕР_2 ОВ( а.с.13-14)

Відповідно до ч. 6 ст. 1176 ІДК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої, ніж передбаченої в ч. ч. 1-5 цієї норми, незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, відповідно до ч. 1 яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі поясненьсторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ст. 57 ЦПК України).

Статтею 58 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обгрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Статтею 179 ЦПК України встановлено, що предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Так, під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за ст. ст. 1166 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіюча шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативним наслідками.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, судова колегія виходить з того, що для наявності зобов'язання з відшкодування шкоди відповідно до вимог ст. 1176 ЦК України потрібна наявність незаконного рішення, дії чи бездіяльності органу дії котрих оскаржуються, наявність шкоди, протиправність дій її завдавача та причинний зв'язок між його діями та шкодою, тому позивач в цій справі повинен довести належними та допустимими доказами завдання йому шкоди, і що їх дії або бездіяльність є підставою для відшкодування шкоди у розумінні ст. ст. 1166, 1176 ЦК України.

Проте позивачем не доведено, що дії посадових осіб були незаконними, що саме з їх вини йому завдано матеріальна шкода в сумі 180000 грн.

Доводи заявника про те, що посадові особи Бререзівського районного відділу ГУ МВС України в Одеській області не помічали факту знищення його майна не є правовою підставою для задоволення позовних вимог та не позбавляють права позивача на подачу позову про відшкодування шкоди до особи чиї дії призвели до його знищення.

Посилання на те, що бездіяльність правоохоронців спричинила йому шкоду є голослівною та не доведеною належними та допустимими доказами.

Сам факт не внесення заяви до ЄРДР не є правовою підставою для задоволення позову, оскільки позивач добровільно передав свій КАМАЗ ОСОБА_7 в користування.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції також не спростовують, та не містять правових підстав, передбачених ст.309 ЦПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.218,308,315, 317,319 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Березівського районного суду Одеської області від 05.01.2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржена на протязі 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Голодуючий суддя - Л.А.Гірняк

Судді А.П.Заїкін

ОСОБА_9