Постанова № 56604728, 15.03.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2016 р. Справа №805/77/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 12год.35хв.

ухвалено у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Троянової О.В.

при секретарі Кудрі В.Г.,

за участю:

представників позивача Педенка Л.П., Степанова М.С.

представника відповідача Тернинко С.М., Золочевської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "КОЙЛ А.С."

до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.10.2015р №0001261500,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "КОЙЛ А.С." звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.10.2015р №0001261500.

В обґрунтування позовних вимог зазначив те, що камеральна перевірка декларації за 2012 рік проведена незаконно та безпідставно, податкове повідомлення-рішення №0001261500 від 21 жовтня 2015 року, що винесено на підставі акту перевірки №1195/05-17-15/31823504 від 21.10.2015 року, підлягає скасуванню. Просив визнати протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки по результатам якої складено акт №1195/05-17-15/31823504 від 21.10.2015 року; скасувати податкове повідомлення-рішення №0001261500 від 21.10.2015 року, яким визначено збільшення суми грошових зобов'язань по податку на прибуток у сумі 9810,85 грн.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, в своїх запереченнях зазначили, що норми Податкового кодексу України не визначають граничних часових меж проведення камеральних перевірок податкової звітності з податку на прибуток. Посилання позивача на нормативно-правові акти, які начебто були порушені відповідачем є безпідставними, оскільки на дату прийняття податкового повідомлення-рішення вказані Накази ДПА України втратили чинність. При цьому, процедурні порушення порядку проведення перевірки та складання акту перевірки не можуть бути безумовною підставою для висновку про неправомірність визначення платнику податків податкового зобов'язання. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі /а.с.46-47/.

Заслухавши представників позивача, представників відповідача,перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне, суд встановив наступне.

Позивач - Приватне підприємство «КОЙЛ А.С.» (ідентифікаційний код 31823504, 84432, Донецька область, Краснолиманський район, смт. Ярова, вул. Підлужна, буд.75-Д) зареєстровано в якості юридичної особи 10.04.2002 року, перебуває на обліку в Слов'янській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Красноліманське відділення) з 29.05.2015 р., про що свідчить довідка форми 4-ОПП /а.с.8-10/.

Відповідач - Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року №311 є правонаступником Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення з наступних підстав.

Так, нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно п. 15.1. Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків.

Відповідно до п.п.19.1.1 та п.п.19.1.2 ст.19 та п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України 21 жовтня 2015 року Слов'янською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток за 2012 рік, за результатами якої складено акт №1195/05-17-15/31823504. З акту перевірки вбачається, що ПП «КОЙЛ А.С.» порушено вимоги п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно сплачені авансові внески з податку на прибуток/а.с.11/.

21 жовтня 2015 року Слов'янською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області на підставі акту перевірки №1195 від 21.10.2015 року винесено податкове повідомлення-рішення №0001261500, яким до ПП «КОЙЛ А.С.» застосована штрафна (фінансова) санкція (штраф) у розмірі 20 % у сумі 9810,85 грн./а.с.12/

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 75.2 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Статтею 76 Податкового кодексу України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України зазначено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Згідно п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу(його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, відповідач здійснюючи камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за 2012 рік діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений Податковим кодексом України.

При цьому, суд не приймає твердження позивача щодо проведення камеральної перевірки протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації з посиланням на п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України з огляду на те, що цей пункт є складовою статті, включеної до Розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України, у зв'язку з чим регулює саме порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Щодо прийняття спірного податкового повідомлення - рішення №0001261500 від 21.10.2015 року суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено порушення вимог п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), а саме несвоєчасна сплата авансових внесків з податку на прибуток.

Відповідно п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

За приписами п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України (в редакції,що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

07 лютого 2013 року позивачем до Антрацитівської ОДПІ подана податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, з якої вбачається, що авансовий внесок, що підлягатиме сплаті щомісячно у березні - грудні 2013 року та січні - лютому 2014 року, складає 13285 грн.

Сума податку на прибуток за результатами 2012 року у розмірі 35870грн. по строку сплати до 20.03.2013 у сумі 100,75грн. була погашена 19.02.2013 за рахунок переплати, а залишок податкового зобов'язання у сумі 35769,25грн. сплачена підприємством 29.04.2013. Кількість днів затримки складає 69 днів (нарахована штрафна санкція у розмірі 7153,85грн.- 20%).

Сума задекларованих підприємством авансових внесків у розмірі 13285грн. по строку сплати - 30.03.2013р у сумі 12786грн. погашена платником 30.04.2013р (кількість днів затримки 37 днів)

Таким чином, позивачем порушено граничний термін сплати авансових внесків з податку на прибуток у сумі 49054,25 грн. (з урахуванням переплати у розмірі 2568,46 грн.), при цьому затримка склала більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, що призвело до нарахування штрафних санкцій у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу, тобто 9810,85 грн.

Відповідно до п.102.1. ст.102 Податкового Кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0001261500 від 21.10.2015 року.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірне рішення відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні доведено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не стягуються.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Приватного підприємства "КОЙЛ А.С." до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.10.2015р №0001261500 - відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 15 березня 2016 року.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 21 березня 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.