Постанова № 56604749, 15.03.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2016 р. Справа № 805/126/16-а

Час прийняття постанови: 17 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя: Куденков К.О., судді Козаченко А.В., Аляб'єв І.Г.,

секретар судового засідання: Притула С.С.

за участю:

позивача: не з'явився

представника відповідачів: Сущенко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Донецької області про оскарження незаконних дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (надалі - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до суду із адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України (надалі - відповідач-1) про визнання незаконними дій керівництва Генеральної прокуратури України, керівництва прокуратури Донецької області щодо відмови у видачі наказу про виплату грошової допомоги при виході на пенсію та виплати грошової допомоги при виході на пенсію; зобов'язання керівництва Генеральної прокуратури України (Прокуратури Донецької області) видати наказ про виплату позивачу грошової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію та виплатити грошову допомогу у розмірі 666 096,00 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.03.2016р. до участі у справі у якості другого відповідача залучено Прокуратуру Донецької області (надалі - відповідач-2).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у лютому 2003р. він вийшов на пенсію за вислугою років, а у жовтні 2003р. його було звільнено з посади прокурора м. Горлівки за власним бажанням, але позивачу не була виплачена грошова допомога. Позивач зазначає, що він вийшов на пенсію раніше набуття чинності Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України». Позивач вважає, що ч.16 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції чинній на момент виходу позивача на пенсію, не пов'язувала виплату грошової допомоги із обов'язковим звільненням.

Позивач посилається на те, що 30.03.2015р. він звільнився з роботи в органах прокуратури Донецької області, проте на відповідні зави позивача керівництво відповідачів відмовило у виплаті грошової допомоги. Також, позивач вважає, що оскільки в України за минулий період відбулася інфляція, грошова допомога з урахуванням інфляції у розмірі 1387,70% складає 666 096,00 грн.

Позивач до судового засідання не з'явився, про дату, місце й час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Відповідачі надали письмові заперечення на позовну заяву, якими просили відмовити у задоволені позовних вимог, у зв'язку з тим, що у 2003р. позивач оформив пенсію без фактичного звільнення з органів прокуратури, а тому право на отримання грошової допомоги у нього на той час не виникло. На момент звільнення позивача з органів прокуратури правові підстави для випали грошової допомоги у разі виходу на пенсію за вислугою років - були відсутні.

Представник відповідачів у судовому засіданні адміністративний позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши представника відповідачів, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

Згідно з копією паспорту громадянина України НОМЕР_2, виданого 03 вересня 1997р. Торезьким МВ УМВС України в Донецькій області, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1.

У відповідності до копії посвідчення серія НОМЕР_1, виданого 19.05.2003р., позивач з 03.02.2003р. отримує пенсію за вислугою років.

З наданої копії трудової книжки позивача, довідки Прокуратури Донецької області від 25.02.2016р. №11/151 та довідки Прокуратури Донецької області щодо трудової діяльності позивача вбачається, що ОСОБА_2 з серпня 1979р. по березень 2015р. працював в органах прокуратури Донецької області.

Наказом Генерального прокурора України №675 від 19.07.2002р. позивача призначено прокурором м. Горлівки Донецької області.

Відповідно до наданої копії рапорту позивача від 17.10.2003р., останній просить звільнити його з посади прокурора м. Горлівки у зв'язку з переведенням до апарату Прокуратури Донецької області.

Наказом Генерального прокурора України №960к від 23.10.2003р. позивача звільнено з посади прокурора м. Горлівки в порядку переведення на роботу в апарат прокуратури області (п.5 ст.36 Кодексу законів про працю України).

Наказом Прокуратури Донецької області від 30.03.2015р. №424-к позивача звільнено з посади прокурора Артемівської міжрайонної прокуратури з 30.03.2015р. за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років.

Наказом Прокуратури Донецької області від 31.03.2015р. №432-к зміно вказаний наказ від 30.03.2015р. №424-к, зазначено, що позивача звільнено з посади прокурора Артемівської міжрайонної прокуратури за власним бажанням (ст.38 Кодексу законів про працю України).

Позивач звернувся з заявою від 18.05.2015р. до прокурора Донецької області та заявою від 20.05.2015р. до Генерального прокурора України щодо виплати позивачу матеріальної допомоги на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру».

До суду надані копії листів Прокуратури Донецької області від 16.10.2015р. №11/794-2977вих-15 та від 22.06.2015р., якими, за наслідками розгляду звернення позивача, ОСОБА_2 повідомлено про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу грошової допомоги у зв'язку із звільненням.

Листом від 03.12.2015р. №18-2623вих-15 Генеральна прокуратура України, за наслідками розгляду звернення позивача, повідомила ОСОБА_2 про відсутність правових підстав для виплати грошової допомоги.

Статтею 22 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з ч.16 ст.50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року №1789-XII «Про прокуратуру», в редакції чинній до 01.04.2014р., було передбачено, що прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років чи по інвалідності виплачується грошова допомога у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури.

Абзацом третім пп.3 п.3 розділу ІІ Закону України 27 березня 2014 року №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», який набрав чинності з 01.04.2014р., вказану ч.16 ст.50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року №1789-XII «Про прокуратуру» - виключено.

На момент розгляду цієї справи Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» або окремі його положення таким, що не відповідає Конституції України не визнавався.

Верховний Суд України у постанові від 28.04.2015р. №21-87а15 дійшов правового висновку, за яким обов'язковою умовою виплати одноразової грошової допомоги, встановленої частиною п'ятнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, є вихід працівника на пенсію за вислугу років.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.11.2013р. у справі №1-14/2013 (№11-рп/2013) за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положення частини тринадцятої статті 37 Закону України «Про державну службу» в системному зв'язку з положеннями пункту 2 частини першої, частини другої статті 40 Кодексу законів про працю України, статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» зазначив, що грошова допомога, передбачена вказаним законодавчим положенням, має разовий характер. Право на її одержання пов'язане з певним стажем роботи особи на посаді державного службовця та припиненням цієї роботи у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця.

Суд вважає, що вказаний висновок підлягає застосуванню і до спірних в цій справі правовідносин.

У 2003 році позивач був звільнений з посади в порядку переведення на іншу посаду органів Прокуратури Донецької області, у 2003 році та до 30.03.2015р. позивач з органів прокуратури не звільнювався, в той час як вихід на пенсію пов'язаний зі звільненням з роботи.

Таким чином, у 2003 році позивач набув право на пенсію та оформив пенсію за вислугу років, проте не виходив на пенсію, тобто не припиняв роботу в органах прокуратури.

У зв'язку із наведеним до 01.04.2014р. у позивача не виникало право на отримання грошової допомоги за ч.16 ст.50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року №1789-XII «Про прокуратуру», в редакції чинній до 01.04.2014р.

На момент звільнення позивача з органів прокуратури (30.03.2015р.) право прокурорів на отримання грошової допомоги у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури, - не було передбачено.

На підставі наведеного, суд вбачає відсутність протиправних дій, рішень або бездіяльності відповідачів у спірних правовідносинах та вбачає відсутність підстав для виплати позивачу грошової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію.

Таким чином, за наведеними у позовній заяві підставами адміністративного позову, суд вбачає відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Донецької області про оскарження незаконних дій, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошено у судовому засіданні 15 березня 2016 року, повний текст постанови буде виготовлений протягом п'яти днів з дня завершення судового розгляду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Куденков К.О.

Судді Козаченко А.В. Аляб'єв І.Г.