Ухвала суду № 56604713, 21.03.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

21 березня 2016 року Справа № 805/15284/13-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі № 805/15284/13-а

за позовом Костянтинівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

до ОСОБА_1

про стягнення допомоги по безробіттю у сумі 7949 грн.72 коп.

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2013 року Донецьким окружним адміністративним судом була прийнята постанова, якою позовні вимоги Костянтинівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття були задоволені у повному обсязі та стягнуто з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: 85114, АДРЕСА_1) на користь Костянтинівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 7949(сім тисяч дев'ятсот сорок дев'ять) гривень 72 копійок за період з 24 грудня 2012 року по 13 червня 2013 року. Дана постанова в апеляційному порядку не оскаржувалась.

26 січня 2016 року відповідач по справі звернувся до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

17 лютого 2016 року судом була постановлена ухвала про відновлення провадження в адміністративній справі № 805/15284/13-а у зв'язку з тим, що судове провадження було повністю втрачене внаслідок захоплення будівлі Донецького окружного адміністративного суду невідомими особами в період проведення антитерористичної операції на території міста Донецька.

В обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідач посилається на те, що суд, при винесенні постанови від 11 грудня 2013 року виходив з того, що 24 грудня 2012 року між міським комунальним закладом культури Палацу культури та дозвілля «Октябрь» в особі ОСОБА_2 та відповідачем було укладено трудову угоду і мав отримати оплату за цією угодою у розмірі 1400 грн. На час дії укладеної угоди відповідач знаходився на обліку у Костянтинівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та проходив навчання на курсах по отриманню спеціальності адміністратор та оператор комп'ютерного набору. Тому відповідач вважає, що суд прийшов до висновку, що він незаконно отримав допомогу по безробіттю в сумі 7949 грн. 72 коп. Також відповідач посилається на те, що йому стало відомо, що вироком Костянтинівського міськрайонного суду ОСОБА_3 було засуджено за вчинення злочину, пов'язаного із підробкою підписів у трудовій угоді від 24 грудня 2012 року. Згідно з постановою Костянтинівського міського відділу Головного управління МВС України про закриття кримінального провадження підписи а трудовій угоді від 24 грудня 2012 року та в акті виконаних робіт виконані саме ОСОБА_3. В обґрунтування даної заяви відповідачем надані документи, а саме копії: постанови Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року, виконавчого листа від 24 лютого 2014 року, вироку Костянтинівського міськрайонного суду від 4 червня 2015 року, заяви про отримання вироку, постанови про закриття кримінального провадження від 11 червня 2015 року. Відповідачем копія вироку Костянтинівського міськрайонного суду від 4 червня 2015 року була отримана 21 грудня 2015 року, що підтверджується копією заяви.

На підставі викладеного, відповідач просить суд скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову Костянтинівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 7949 грн. 72 коп. відмовити. 21 березня 2016 року представником позивача суду була подана заява про розгляд справи в порядку письмового провадження. 17 лютого 2016 року представник відповідача надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши заяву та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Предметом спору у справі є вимога Костянтинівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття про стягнення з ОСОБА_1 незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, законодавець чітко визначив, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування в сфері дотримання прав та свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема, обов'язку доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи самоврядування. Тобто, однією з визначальних особливостей адміністративного судочинства є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи.

Відповідно до статті 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

Правовий аналіз підпункту 1 частини 4 статті 50 КАС України свідчить, що всі наведені підстави, коли громадяни, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень лише у випадках превентивного (попереднього) судового контролю за рішеннями, діями органів влади, які при реалізації своїх владних управлінських повноважень можуть порушити права чи свободи фізичних чи юридичних осіб.

Однак і в цих випадках, водночас із перевіркою дій чи бездіяльності згаданих осіб, обставин, що стали підставою для втручання суб'єктів владних повноважень, суд має перевірити на відповідність чинному законодавству рішення, дії чи бездіяльність самих суб'єктів владних повноважень.

Логічний спосіб тлумачення частини 4 статті 50 КАС України дозволяє дійти висновку, що у пункту 5 частини 4 статті 50 КАС України, який є частиною норми процесуального права, існує як послідовне продовження випадків «превентивного» судового контролю і має розумітися та застосовуватися судами саме в такому значенні, а не як норма, що давала би право для розширеного тлумачення права суб'єкта владних повноважень на адміністративний позов. Такий безпідставний підхід до розуміння змісту пункту 5 частини 4 статті 50 КАС України по суті призводить до відмови органів влади від виконання своїх функціональних обов'язків та можливої дискреційної поведінки.

За пунктом 4 частини 4 статті 50 КАС України суб'єкт владних повноважень може звертатися до суду з адміністративним позовом до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх об'єднань, юридичних осіб, які не є суб'єктами владних повноважень, для превентивного судового контролю своєї ж діяльності і у випадках, визначених законом.

Частиною 1 статті 244-2 КАС України встановлено, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів. Усуваючи неоднакове застосування норм процесуального права, обумовлене неоднаковим розумінням та застосуванням судами норм права щодо питань: чи є справою адміністративною заявлений органом влади, органом місцевого самоврядування, їхніми посадовими чи службовими особами спір про стягнення з громадян сплачених їм, на думку позивача, надмірно, сум допомоги по безробіттю, інших соціальних виплат; чи може такий спір вважатися справою адміністративної юрисдикції з огляду на зміст пункту 5 частини 4 статті 50 КАС України, Верховний Суд України зробив правовий висновок, що такий спір є не публічно-правовим, а приватноправовим і має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 22 вересня 2015 року у справі № 21-2209а15 та від 22 вересня 2015 року у справі № п/811/3781/14.

Справа № 805/15284/13-а є подібною за виниклими правовідносинами, а тому зважаючи на правову позицію Верховного Суду України, спір, який виник між центром зайнятості і ОСОБА_1 з приводу стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, є приватноправовим і має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

З приводу встановлення наявності чи відсутності нововиявлених обставин, суд зазначає, що у зв'язку з вищенаведеними нормами та висновками Верховного суду України, Донецький окружний адміністративний суд не може вирішити дане питання по суті, оскільки таке встановлення призведе до розгляду позовних вимог позивача по суті, але справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та є підстави для закриття провадження по справі.

Відповідно до частини 1 статті 253 КАС України суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви відповідача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та закриття провадження в адміністративній справі.

Керуючись статтями 157, 160, 165, 185, 186, 245-253, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі № 805/15284/13-а за позовом Костянтинівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю у сумі 7949 грн.72 коп. задовольнити частково, в іншій частині заяви вдмовити.

Скасувати постанову Донецького окружного аміністративного суду від 11 грудня 2013 року в адміністративній справі № 805/15284/13-а.

Закрити провадження в адміністративній справі 805/15284/13-а за позовом Костянтинівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю у сумі 7949 грн.72 коп.

Роз'яснити позивачу право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті 21 березня 2016 року.

Суддя Смагар С.В.