Вирок № 56588818, 18.03.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

ВИРОК у.н. 415/922/16-к

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 1-КП/415/269/16

"18" березня 2016 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді: Старікової М.М.,

за участю:

секретаря Данько Л.С. прокурора Дьомушкіної І.В.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченої ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лисичанську кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016130240000068 від 09.01.2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Заполярний м.Воркута республіки Комі, росіянки, громадянки України, з професійно-технічною освітою, одруженої, працюючої на ПАТ «Азот» машиністом насосних установок, інвалідом не являється, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

06 січня 2016 року, приблизно о 21 годині, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у будинку АДРЕСА_2, маючи умисел на заподіяння ОСОБА_3, який також знаходився в стані сильного алкогольного сп'яніння, тілесних ушкоджень, в ході сварки, яка виникла через те, що ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_2 вступити з ним в статевий акт неприродним способом, який остання вважала аморальним та таким, що принижує її гідність, схопила металеву лопатку та завдала останньому не менш ніж 2 удари в область голови. Після чого ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, почала наносити удари ОСОБА_3 по тулубу, а саме: не менш ніж 3 удари по лівому та по правому плечу, не менш ніж 3 удари по лівій руці та по правій руці; не менш ніж 3 удари по голені правої ноги та лівої ноги. Від отриманих ударів ОСОБА_3 впав на підлогу, де пролежав до ранку 7 січня 2016 року.

7 січня 2016 року, вранці, більш точніше час не встановлено, ОСОБА_2, почувши хрипіння ОСОБА_3, та, бажаючи надати останньому первинну медичну допомогу, шляхом накладання на грудну клітину обох рук, доклавши значних зусиль, почала неодноразово надавлювати на грудну клітину, тим самим намагаючись зробити ОСОБА_3 непрямий масаж серця. Не привівши ОСОБА_3 до тями, ОСОБА_2 пішла на роботу.

9 січня 2016 року, приблизно о 8 годині, в будинку АДРЕСА_2, було виявлено труп ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, з тілесними ушкодженнями у вигляді: множинних подряпин та саден голови, обличчя, шиї, передньої половини грудної клітини, кінцівок; дві забійні рани м'яких тканин голови зліва з розтрощенням вушної раковини; множинні синці та розлиті, зливні крововиливи м'яких тканин голови, кінцівок, множинних переломів робер, грудини, які в купі відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою викликаного погрожуючого життю стану, яке призвело до смерті ОСОБА_3, - травматичного шоку.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнала повністю, від вільних пояснень відповідно до ст. 63 Конституції України відмовилась. Відповідаючи на питання суду зазначила, що час, місце та спосіб вчинення нею інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. Дійсно 06 січня 2016 року у вечірній час вона разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_3, знаходячись за місцем її проживання, розпивали спиртні напої. Випили 1 пляшку самогону і вона дуже сп'яніла, оскільки вони практично не закусували. В цей час ОСОБА_3 запропонував їй вступити з ним в статевий зв'язок неприродним способом, на що вона відмовилась. Його пропозиції вона сприйняла як образу, оскільки вважала це аморальним та таким , що принижує її гідність. На ґрунті чого між ними виникла сварка, однак ОСОБА_3 продовжив наполягати на своїй пропозиції, та замахнувся на неї кулаком або ножем, намагаючись вдарити. Оскільки вона перебувала у стані сильного алкогольного сп'яніння, також повела себе агресивно, схопивши металеву лопатку почала наносити нею удари по тулубу та по голові ОСОБА_3, по рукам та ногам потерпілого, від яких ОСОБА_3 впав на підлогу. Після чого вона заспокоїлась та пішла спати. Умислу вбивати потерпілого у неї не було. 07 січня 2016 року вранці, проснувшись, вона підійшла до ОСОБА_3, який лежав на підлозі в тому самому положенні, в якому знаходився в той момент, коли вона пішла спати. Вона покликала його, однак потерпілий не обізвався, вона намагалася прощупати пульс, але пульсу у ОСОБА_3 вже не було. Тоді вона почала робити йому непрямий масаж серця, однак і це не допомогло. Вона зрозуміла що ОСОБА_3 помер. Швидку допомогу не викликала, так як була налякана, а також їй необхідно було їхати на роботу. Після роботи додому вона не повернулася, а поїхала ночувати до своєї знайомої ОСОБА_5 Лише вранці 09 січня 2016 року її син викликав співробітників міліції та повідомив, що в її будинку знаходиться труп ОСОБА_3. У скоєному щиро кається, просила суд не позбавляти її волі та врахувати що вона матір 4-х дітей, одна з яких - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7 є неповнолітньою та перебуває у неї на утриманні.

З дослідженого в судовому засіданні висновку судово - медичної експертизи № 20 (експертиза розпочата 09.01.2016 року - закінчена 22.01.2016 року) вбачається, що на трупі ОСОБА_3 09.01.2016 року виявлені наступні тілесні ушкодження: множенні подряпини та садна голови, обличчя, шиї, передньої половини грудної клітини, кінцівок, дві забійні рани м'яких тканин голови зліва з розтрощенням лівої вушної раковини, множенні синці та розлиті,зливні крововиливи м'яких тканин голови, кінцівок. При внутрішньому дослідженні: розлиті крововиливи в м'які тканини голови зліва, множенні двосторонні переломи ребер, грудини. Утворилися ушкодження від взаємодії з твердими предметами незадовго до смерті або в момент її. Всі тілесні ушкодження окрім переломів ребер і грудини,могли утворитися за декілька годин до настання смерті, можливо на протязі однієї доби. В зв'язку з численністю тілесних ушкоджень, наявністю зливних крововиливів, встановити кількість травмуючи контактів не можливо. Вищевказані тілесні ушкодження могли утворитися від нанесення ударів руками, ногами або іншим предметом, маючим такі властивості. Невиключно, що деякі поодинокі ушкодження, встановлені у потерпілого ОСОБА_3 могли утворитися в наслідок самостійного падіння. Зливні крововиливи в м'які тканини тильної поверхні верхніх кінцівок, можуть свідчити про можливий самозахист. Невиключно, що після отримання всіх тілесних ушкоджень, окрім переломів ребер та грудини, потерпілий міг здійснювати цілеспрямовані дії до втрати свідомості (ходити,повзати).Цей час може рахуватися годинами, можливо доба, точніший час вказати неможливо. Всі тілесні ушкодження, встановлені у ОСОБА_3, в купі відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою викликаного погрожуючого життю стану, яке призвело до смерті потерпілого - травматичного шоку. Враховуючи ступень розвитку трупних явищ та місто знаходження тіла, встановити давність настання смерті важко, але не виключно, що смерть потерпілого могла настати за дві доби до його виявлення. Смерть потерпілого ОСОБА_3 настала від тупої травми голови, тулубу, кінцівок з множеними крововиливами в м'які тканини, множеними переломами ребер, грудини, ускладненою розвитком травматичного шоку. Смерть ОСОБА_3 знаходиться в прямому причинному зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями. (а.с. 26-28)

Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні протоколу проведення слідчого експерименту від 10.01.2016 року (а.с.107-111) та фото таблицею до нього (а.с. 112-116) за під час якого ОСОБА_2 в присутності захисника, понятих, судово-медичного експерта та статиста відтворила механізм, обставини та послідовність нанесення ударів металевою лопаткою потерпілому ОСОБА_3 Продемонструвала яким чином робила масаж серця потерпілому, куди й яким чином переміщувала труп ОСОБА_3 та замивала сліди крові.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 20/1 від 22.01.2016 року, який було досліджено в судовому засіданні, забійні рани м'яких тканин голови та садна, синці і зливні крововиливи м'яких тканин - могли утворитися від завдання ударів металевою лопаткою, представленою на експертизу в якості речового доказу, або їй подібній. Встановити точну кількість отриманих ударів лопаткою неможливо в зв'язку з їх численністю та зливними крововиливами, які утворилися після нанесення ударів. Тілесні ушкодження, встановлені при експертизі трупа ОСОБА_3, могли утворитися в час та за обставин, вказаних підозрюваною ОСОБА_2 під час слідчого експерименту за її участю. (а.с. 168)

Враховуючи те, що обвинувачена в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За вищевказаних обставин, вислухавши відповіді обвинуваченої ОСОБА_2 на завдані судом питання про обставини вчиненого злочину, дослідивши висновок судово - медичної експертизи № 20, додаткової судово-медичної експертизи № 20/1, протокол слідчого експерименту та матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, оцінивши суб'єктивне ставлення обвинуваченої до наслідків її дій, врахувавши сукупність всіх обставин вчиненого злочину, а саме, спосіб нанесення тілесних ушкоджень, їх характер та локалізацію, причину припинення злочинних дій, поведінку як обвинуваченої, так і потерпілого до моменту вчинення злочину, їх стосунки, та приходить до висновку, що спричинення смерті потерпілому ОСОБА_3 не охоплювалось умислом обвинуваченої, а тому суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_2 у вчинені умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого доведена повністю, а її дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 121 КК України.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду України викладену у постанові № 5-25кс15 від 07 травня 2015 року, відповідно до якого склад злочину, передбаченого частиною другою статті 121 КК, належить до особливих (складних) злочинів і виділений законодавцем в окремий вид необережного заподіяння смерті, оскільки за своєю суттю, природою речей заподіяння смерті відбувається єдиним засобом - завданням тілесних ушкоджень. Суд зазначив, що, вчиняючи умисний злочин із матеріальним складом, особа інколи приводить у рух певні сили, які поза межами її волі тягнуть настання додаткових більш тяжких, не бажаних наслідків. Ці наслідки, які перетворюють простий склад у кваліфікований, інкримінуються їй лише за умови встановлення щодо них (наслідків) необережної вини.Складність об'єктивної сторони зазначеного злочину полягає в тому, що передбачене законом умисне діяння спричиняє два різних похідних наслідків: первинний із них (найближчий) - тяжкі тілесні ушкодження (обов'язкова ознака об'єктивної сторони), які перебувають у необхідному причинному зв'язку із наслідками вторинними (віддаленими) -смертю потерпілої особи (кваліфікуюча ознака). У цьому злочині згідно із законом і щодо діяння, і щодо першого, обов'язкового, наслідку суб'єктивна сторона виражається в умислі (прямому чи непрямому), а відносно другого (кваліфікованого) наслідку - тільки в необережності (самовпевненості чи недбалості). У цілому цей злочин визнається умисним, бо саме умисне ставлення до діяння і найближчого наслідку визначає спрямованість злочину, його суспільну небезпечність.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів;

- особу винної, яка працює, має постійне місце проживання інвалідом не являється, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, на обліку у наркологічному диспансері ЦМЛ іт. Титова м. Лисичанська не числиться, під диспансерним спостереженням у лікаря психіатра не перебуває (а.с. 105), за місцем роботи та проживання характеризується позитивно (а.с.103,104), раніше не судима (а.с. 101-102);

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої, згідно до ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини та щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, перебування на утриманні неповнолітньої дитини.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченої суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи: - обставини вчиненого злочину, безпосереднім об'єктом якого є життя та здоров'я людини, яке відповідно до ст. 3 Конституції України являється найвищою соціальною цінністю, - настання тяжких наслідків від вчиненого злочину - смерть потерпілого, а також тяжкість вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, наявність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, та беручи до уваги вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_2 можливе лише із застосуванням покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі.

Разом з тим, призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_2 за вчинений злочин, суд також враховує:

- загальні засади призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації;

- поведінку обвинуваченої до та після вчинення злочину, яка під час досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження в суді мала належну процесуальну поведінку, добровільно в активній формі сприяла встановленню обставин вчинення злочину, зробила для себе належні висновки та надала суду правдиві показання, що свідчить про її щире каяття;

- дані про особу обвинуваченої та її репутацію, яка працює, за місцем роботи характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, за яким характеризується з виключно з позитивної сторони, має міцні соціальні зв'язки, одружена, являється матір'ю чотирьох дітей, має на утриманні неповнолітню дитину;

- а також поведінку потерпілого ОСОБА_3, який після вживання спиртних напоїв своїми діями та непристойною пропозицією вступити з ним в статевий зв'язок неприродним шляхом, що обвинувачена на той момент прийняла як особисту образу, таку що принижує її честь та гідність, спровокував вчинення даного злочину.

За наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, вищенаведені обставини та дані про особу обвинуваченої суд вважає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та являються підставою для застосування ст. 69 КК України.

З урахуванням наведеного, обставин вчинення ОСОБА_2 інкримінованого їй злочину, враховуючи дані про особу винної, обставини, що пом'якшують її покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, і те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також другорядну роль кари як мети покарання, поведінку обвинуваченоъ під час розгляду кримінального провадження, суд приходить до висновку, що конкретні обставини кримінального провадження та наведені вище дані про особу обвинуваченої дають підстави вважати, що виправлення останньої та попередження вчинення нею нових злочинів можливо досягти, призначивши їй покарання за ч. 2 ст.121 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті у виді позбавлення волі, з застосуванням ст. 69 КК України.

Підстав для застосування ст. 75 КК України та призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_2 зі звільненням від відбування покарання з випробуванням суд не вбачає.

Запобіжний захід обраний відносно обвинуваченої ОСОБА_2 у виді домашнього арешту до набрання вироком законної сили слід залишити без змін. Початок строку відбуття покарання слід відраховувати з моменту приведення вироку до виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у зв'язку з проведенням в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 дактилоскопічної експертизи за №19/113/6-1/5-е від 03 лютого 2016 року (а.с.145-163) витрати на залучення експертів у сумі 1996 гривень 80 копійок (а.с.144) підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:

-Зразки піднігтьового змісту лівої та правої руки ОСОБА_3, які відповідно до постанови слідчого від 04.02.2016 року знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області (а.с.34) - підлягають знищенню;

-Диск з відеозаписом слідчого експерименту, який відповідно до постанови слідчого (а.с. 117) зберігається в матеріалах кримінального провадження - підлягає збереженню в матеріалах кримінального провадження;

-Вилучені в ході огляду місця події аркуш зі слідами рук, дактилоскопічні карти на ім'я ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2, які відповідно до постанови слідчого зберігаються в камері зберігання речових доказів (а.с. 164) - підлягають знищенню;

-Вилучені під час огляду місця події светр салатового кольору, светр темно - синього кольору з написом «Play boys», штани спортивного типу темно - синього кольору зі вставками по бокам у вигляді 3-х білих тонких та 2 чорних товстих вертикальних смуг, штани спортивного типу темно-синього кольору зі вставками по бокам у вигляді 3-х білих вертикальних смуг, 1 пара взуття, які належать ОСОБА_3 та відповідно до постанови слідчого від 04 лютого 2016 року зберігаються в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області (а.с. 175-176) - підлягають знищенню.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначити їй покарання з застосуванням ст. 69 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, залишити попередній, - у виді домашнього арешту.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з дня фактичного виконання вироку.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави процесуальні витрати за проведення дактилоскопічної експертизи за №19/113/6-1/5-е від 03 лютого 2016 року у сумі 1996 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто шість) гривень 80 копійок (№ рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, ідентифікаційний код одержувача 37800278, банк одержувача ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013).

Речові докази:

-Зразки піднігтьового змісту лівої та правої руки ОСОБА_3, які відповідно до постанови слідчого від 04.02.2016 року знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - знищити;

-Диск з відеозаписом слідчого експерименту, який відповідно до постанови слідчого зберігається в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-Вилучені в ході огляду місця події аркуш зі слідами рук, дактилоскопічні карти на ім'я ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2, які відповідно до постанови слідчого зберігаються в камері зберігання речових доказів - знищити;

-Вилучені під час огляду місця події светр салатового кольору, светр темно - синього кольору з написом «Play boys», штани спортивного типу темно - синього кольору зі вставками по бокам у вигляді 3-х білих тонких та 2 чорних товстих вертикальних смуг, штани спортивного типу темно-синього кольору зі вставками по бокам у вигляді 3-х білих вертикальних смуг, 1 пара взуття, які належать ОСОБА_3 та відповідно до постанови слідчого від 04 лютого 2016 року зберігаються в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - знищити.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України

Суддя: М.М. Старікова