Рішення № 56587770, 10.03.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 2-2721/12 Головуючий у І інстанції Коцюрба М. П. Провадження № 22-ц/780/1590/16 Доповідач у 2 інстанції Даценко Л. М.Категорія 18 10.03.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

10 березня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Даценко Л.М.,

суддів Білоконь О.В., Гуля В.В.,

при секретарі Петленко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 лютого 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредит Європа Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

встановила:

У червні 2012 року публічне акціонерне товариство «Кредит Європа Банк» (далі - ПАТ «Кредит Європа Банк») звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило звернути стягнення на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 Києво-Святошинського району Київської області, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 27 серпня 2008 року в розмірі 451526,83 доларів США.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 лютого 2013 року позов задоволено та звернено стягнення на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 Києво-Святошинського району Київської області, яка належить на праві власності ОСОБА_2 Встановлено спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення аукціону (публічних торгів) у межах процедури виконавчого провадження. Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 15 липня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 грудня 2015 року рішення апеляційного суду Київської області від 15 липня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Так, суд не встановив обставин, що мають значення для справи, зокрема, не було встановлено, чи отримувала ОСОБА_2 досудову вимогу від позивача про усунення порушення договору про надання споживчого кредиту від 27.08.2008 року. Оскільки позивач не надіслав на адресу майнового поручителя ОСОБА_2 досудової вимоги із зазначенням розміру заборгованості, в разі її існування, та усунення її порушення, то заборгованості по договору про надання споживчого кредиту від 27.08.2008 року немає.

Суд не перевірив чи звертався позивач до ОСОБА_2 із досудовими вимогами та не переконався в дотриманні ним вимог ст. ст. 3, 33, 35 Закону України «Про іпотеку», ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», дотримання яких

при зверненні стягнення на предмет іпотеки необхідно здійснити іпотекодержателю перед зверненням до суду. А тому, звернення стягнення на предмет іпотеки є незаконним та суперечить договору іпотеки від 27 серпня 2008 року та законодавству України.

Тому, оскільки ОСОБА_2 не отримувала від позивача письмової вимоги про усунення порушень, то у нього відсутні правові підстави судового звернення стягнення на предмет іпотеки.

З огляду на це, звернення стягнення на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований на земельній ділянці за вказаною адресою, який належить на праві власності ОСОБА_2, суперечить іпотечному договору та Закону України «Про іпотеку».

Крім того, суд не з'ясував чи є незавершене будівництво за вказаною в позові адресою, не дослідив належним чином доказів, які б вказували, що позивач виявив за даною адресою об'єкт незавершеного будівництва, оскільки з 27 грудня 2008 року об'єктів незавершеного будівництва за вказаною адресою не було, а з даного часу за ОСОБА_2 визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1

Оскільки з вищевикладеного вбачається, що станом на момент звернення до суду з позовом на іпотечній земельній ділянці за вказаною адресою об'єктів незавершеного будівництва не було, то суд ухвалив рішення на підставі неповно встановлених, недоведених позивачем обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд повинен вирішити, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; які правові норми підлягають застосуванню до цих правовідносин.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 215 ЦПК України рішення суду складається в тому числі з мотивувальної частини із зазначенням встановлених судом обставин і визначених відповідно до них правовідносин; мотивів, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти; чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були, то ким; назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався.

Ухвалене судом рішення зазначеним вимогам не відповідає, оскільки суд належним чином не встановив характер правовідносин сторін, зміст позовних вимог та правові норми, які підлягали застосуванню до цих правовідносин.

Так, вирішуючи даній спір, суд обґрунтовував свої висновки тим, що позов підлягає до задоволення.

Однак, оскаржуване рішення суду першої інстанції всупереч вимогам вищезазначених норм процесуального права не містить мотивувальної частини із зазначенням встановлених судом обставин і визначених відповідно до них правовідносин; мотивів, з яких суд вважав встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, брав до уваги або відхиляв докази, застосовував зазначені в рішенні нормативно-правові акти; чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких позивач звернувся до суду, а якщо були, то чи є відповідальним за це відповідачка, до якої пред'явлено даний позов.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Згідно ч. 4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Встановлено, що 27 серпня 2008 року між сторонами укладено договір про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу на умовах повернення, строковості, платності споживчий кредит у розмірі 70000 доларів США строком користування 80 місяців зі сплатою 15,05 % річних, а відповідач зобов'язався своєчасно та у повному обсязі повернути позивачу кредит та сплатити відсотки за користування кредитом і виконати взяті на себе зобов'язання відповідно до умов кредитного договору у повному обсязі.

Цього ж дня, з метою забезпечення виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором, вона передала в іпотеку позивачу належну їй на праві приватної власності земельну ділянку, виділену в натурі, межі якої визначені на місцевості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Києво-Святошинського району Київської області, згідно договору іпотеки від 27 серпня 2008 року.

Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим у неї станом на 08 червня 2012 року виникла заборгованість у розмірі 451526,83 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 3608828,19 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 68389,74 доларів США, що становить 525923,94 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 28142,04 долари США, що становить 224925,26 грн., несплаченої пені в розмірі 2837297,93 грн.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 листопада 2011 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 27 серпня 2008 року звернуто стягнення на вищевказану земельну ділянку, яка була предметом іпотечного договору.

Встановлено, що у травні 2012 року позивач виявив, що на цій земельній ділянці розташований об'єкт незавершеного будівництва, а тому звернувся в суд з даним позовом, в якому просив звернути стягнення на цей об'єкт незавершеного будівництва за правилами ст. ст. 6, 33, 38, 39 Закону України «Про іпотеку».

Встановлено, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 розташований житловий будинок, який належить на праві приватної власності ОСОБА_2, оскільки рішенням виконавчого комітету Малютянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 27 грудня 2008 року №60/89 «Про затвердження акта прийняття в експлуатацію індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 та оформлення свідоцтва про право власності на ім'я ОСОБА_2.» затверджено акт прийняття в експлуатацію індивідуального житлового будинку площею по внутрішньому обміру - 267,7 кв. м, загальною - 176,1 кв. м, житловою - 99,1 кв. м, на ім'я ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1. Даним рішенням також скасовано право власності на незавершений будівництвом побудований на 54 % житловий будинок ОСОБА_2, згідно з договором купівлі-продажу від 01 грудня 2006 року № 8180, що розташований на садибі по АДРЕСА_1, та визнано право приватної власності на житловий будинок за ОСОБА_2 (а. с. 98).

Згідно акту державної прийомки в експлуатацію індивідуального домоволодіння 27 грудня 2008 року державна прийомна комісія постановила пред'явлене до здачі домоволодіння ОСОБА_2 вважати прийнятим. (а. с. 99).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане 13.01.2009 року виконкомом Малютянської сільської ради на підставі рішення виконкому Малютянської сільської ради № 60/89 27.12.2008 року, ОСОБА_2 належить на праві приватної власності домоволодіння, розташоване за адресою АДРЕСА_1, житловий будинок загальною площею 267,7 кв. м, житловою площею 99,1 кв. м. з надвірними будівлями та спорудами. (а. с. 100-103).

Частинами п'ятою та шостою статті 6 ст. 6 Закону України «Про іпотеку» визначено, що якщо в іпотеку передається земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди), які належать іпотекодавцю на праві власності, така земельна ділянка підлягає передачі в іпотеку разом з будівлями (спорудами), на якій вони розташовані.

Об'єкти незавершеного будівництва, розташовані на переданій в іпотеку земельній ділянці, вважаються предметом іпотеки, незалежно від того, хто є власником об'єкта незавершеного будівництва.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 16 Закону України «Про іпотеку» передача в іпотеку об'єктів незавершеного будівництва здійснюється шляхом передачі в іпотеку прав на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, об'єктів незавершеного будівництва та майнових прав на них.

Після завершення будівництва будівля (споруда), житловий будинок або житлова квартира залишається предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.

З урахуванням наведеного, оскільки на час пред'явлення позову 13.06.2012 року будівництво спірного житлового будинку завершено і даний житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами з 14.01.2009 року належить відповідачці на праві приватної власності, то відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про іпотеку» даний житловий будинок залишається предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що станом на момент звернення до суду з позовом на іпотечній земельній ділянці за вказаною адресою не було об'єктів незавершеного будівництва, є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

У частині 2 вказаної статті зазначено, що положення частини 1 цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Аналогічні роз'яснення наведено і в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин». Так, відповідно до п. 37 цієї постанови невиконання вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина 3 ст. 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням ст. 124 Конституції України.

Отже, доводи апеляційної скарги щодо неможливості задоволення вимог про звернення стягнення не предмет іпотеки без направлення досудової вимоги є також безпідставними.

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

При ухваленні рішення позивач просив в тексті рішення відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про іпотеку» наступну інформацію: непогашений кредит - 525923,94 грн., несплачені відсотки - 224925,26 грн., несплачена пеня - 2837297,93 грн. Опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя: об'єкт незавершеного будівництва, що розташований на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1. Спосіб реалізації предмету іпотеки - проведення прилюдних торгів. Початкова ціна предмету іпотеки - ціна продажу предмету іпотеки буде визначена суб'єктом оціночної діяльності в процесі виконавчого провадження. (а. с. 3).

Суд першої інстанції на вказані положення закону та вимоги позивача уваги не звернув, у результаті чого ухвалив рішення, резолютивна частина якого не відповідає вимогам ст. 39 Закону України «Про іпотеку», оскільки не містить загального розміру вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опису нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Таким чином, доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія судів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 лютого 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «Кредит Європа Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити повністю.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 00010-ML-000000001657 від 27.08.2008 року у розмірі 451526,83 доларів США (чотириста п'ятдесят одна тисяча п'ятсот двадцять шість доларів США 83 цента), яка за курсом НБУ складає 3608828,19 грн. (три мільйона шістсот вісім тисяч вісімсот двадцять вісім грн. 19 коп.), а саме: заборгованості за кредитом - 68389,74 доларів США (шістдесят вісім тисяч триста вісімдесят дев'ять доларів США 74 цента), що складає 525923,94 грн. (п'ятсот двадцять п'ять тисяч дев'ятсот двадцять три грн. 94 коп.), заборгованості за відсотками - 28142,04 долари США (двадцять вісім тисяч сто сорок два долари США 04 цента), що складає - 224925,26 грн. (двісті двадцять чотири тисячі дев'ятсот двадцять п'ять грн. 26 коп.), пені в розмірі 2837297,93 грн. (два мільйони вісімсот тридцять сім тисяч двісті дев'яносто сім грн. 93 коп.) звернути стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки № 00010-ML-000000001657/І від 27.08.2008 року, а саме: домоволодіння, розташоване за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 267,7 кв.м., житловою площею 99,1 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 13.01.2009 року виконавчим комітетом Малютянської сілської ради Києво-Святошинського району Київської області, із застосуванням процедури продажу, передбаченої ст. 38 Закону України «Про іпотеку» шляхом проведення прилюдних торгів із початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/ незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредит Європа Банк» (п/р 37399076, відкритий в філії ПАТ «Кредит Європа Банк», МФО - 380366, код ЄДРПОУ 34576883), суму сплаченого судового збору в розмірі 3219,00 грн. (три тисячі двісті дев'ятнадцять грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді