Ухвала суду № 56580760, 17.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2016 року м. Київ К/800/36051/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12.03.2013

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2013

у справі № 821/433-13-а Херсонського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ "Юг Медіа")

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12.03.2013, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2013, позов ТОВ "Юг Медіа" задоволено: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 19.07.2012 № 0005452200, № 0005462200, якими позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 91995,00 грн. та з податку на прибуток на 168607,50 грн.

У касаційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач не реалізував процесуальне право щодо подання заперечень проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд встановив, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Юг Медіа" з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення взаємовідносин із ТОВ "Інтерпроцесор" за період з 01.04.2009 по 31.12.2011 складено акт від 22.06.2012 № 12226/22-6/36419411. Цим актом ДПІ зафіксовано порушення позивачем статей 203, 215, 216, 626, 629, 655, 656, 658, 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, та статті 3, підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (втратив чинність з 01.04.2011 у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України; далі - Закон № 168/97-ВР) та пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (втратив чинність з 01.04.2011, за винятком деяких статей у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України; далі - Закон № 334/94-ВР), в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на загальну суму 102657,00 грн. та занижено податок на прибуток на 134886,00 грн.

На підставі цього акта перевірки ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення, з приводу правомірності яких виник спір.

У судовому процесі встановлено, що правовою підставою проведення такої перевірки у акті від 22.06.2012 № 12226/22-6/36419411 вказано підпункти 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК) та постанову старшого слідчого з особливо важливих справах ОВС ГСУ ДПС України від 17.04.2012, винесеної у рамках кримінального провадження № 69-116, порушеного за фактом фіктивного підприємництва з використанням ТОВ "Інтерпроцесор".

Відповідно до положень абзацу першого пункту 58.4 статті 58 ПК у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу (у редакції до внесення змін Законом України від 13.04.2012 № 4652-VI) документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

У разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність (пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України в редакції до внесення змін Законом України від 20.11.2012 № 5503-ІV, який вступив у силу з 04.01.2013).

Згідно наведених правових норм матеріали документальної позапланової перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, що була висловлена під час вирішення питання про усунення розбіжностей у застосуванні підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 та пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, зокрема, в постанові від 27.01.2015 № 21-494а14.

Враховуючи, що документальна позапланова виїзна перевірка позивача, за наслідками якої складено акт від 22.06.2012 № 12226/22-6/36419411, висновки якого стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, була проведена на підставі постанови старшого слідчого, а доказів прийняття рішення суду у кримінальній справі, в провадженні якої призначена перевірка згідно з вказаною постановою, на дату прийняття податкових повідомлень-рішень, які позивач оспорює, у судовому процесі не надано, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність податкових повідомлень-рішень від 19.07.2012 № 0005452200, № 0005462200 відповідає правильному застосуванні норм матеріального права.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильність цього висновку.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12.03.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Є.А. Усенко

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев