Ухвала суду № 56580333, 21.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 березня 2016 року м. Київ К/800/5179/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Сорока М.О., розглянувши матеріали касаційної скарги Олександрійського об'єднання Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 грудня 2015 року і ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення № 2 Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області в частині відмови в підтвердженні стажу роботи за період з 01.04.1987 по 31.05.1988 та з 22.08.1992 по 31.10.1997 як такого, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в зарахуванні стажу за цей період до пільгового та про зобов'язання зарахувати до пільгового стажу вказані періоди роботи учнем забійника та забійником худоби.

Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2016 року, позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 6 лютого 2013 року № 2 про відмову ОСОБА_1 в підтвердженні пільгового стажу за період роботи з 5 серпня 1987 року по 31 травня 1988 року, 22 серпня 1992 року по 31 жовтня 1997 року відповідно до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому Кабінетом Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області щодо відмови в зарахуванні стажу роботи за період з 5 серпня 1987 року по 31 травня 1988 року, 22 серпня 1992 року по 31 жовтня 1997 року забійником худоби відповідно до Списку № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників, робота на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи забійником худоби з 5 серпня 1987 року по 31 травня 1988 року, 22 серпня 1992 року по 31 жовтня 1997 року до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до Списку № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому Кабінетом Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Олександрійське об'єднання Пенсійного фонду України в Кіровоградській області звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до положень пункту п'ятого частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

З оскаржуваних судових рішень вбачається, що після досягнення 55 років ОСОБА_1 звернулася із заявою до відповідача про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно якого право на пенсію на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

13 лютого 2013 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах з посиланням на рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 2 від 6 лютого 2013року, яким частково підтверджено пільговий стаж з 1 червня 1988 року по 21 серпня 1992 року, тобто 4 роки 8 місяців 16 днів.

Відмовляючи в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи позивача забійником худоби з 22 серпня 1992 року по 31 жовтня 1997 року, УПФУ посилаються на те, що за поданням Державної експертизи умов праці від 15 червня 2004 року припинено рішення щодо призначення пільгових пенсій працівникам Олександрійському м'ясокомбінату. Таким чином, зараховано лише період по 21 серпня 1992 року, тобто до дня набрання чинності Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442.

Не погоджуючись з вказаним діями відповідача, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з наступного.

Згідно зі статтею 100 Закону № 1788-ХІІ особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Судами встановлено, що відповідно до трудової книжки позивача вбачається, що з 1 квітня 1987 року її прийнято учнем забійника худоби; з 1 червня 1988 року присвоєно 3 розряд забійника худоби; з 8 серпня 1994 року присвоєно 5 розряд забійника худоби; з 1 жовтня 1997 року її звільнено в зв'язку із скороченням чисельності працівників.

Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, чинним на період роботи позивачки, робота учня забійника худоби не передбачена, тому вона не може бути зарахована до пільгового стажу.

Документальним підтвердженням того, що станом на 5 серпня 1897 року ОСОБА_1 вже працювала забійником худоби, є архівний витяг з наказу від 5 серпня 1987 року № 89 вк про надання їй, забійнику худоби, відпустки без збереження заробітної плати.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що до пільгового стажу має бути зараховано період її роботи починаючи з 5 серпня 1987 року по 31 травня 1988 року.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок, постанова № 422 відповідно). У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Згідно із статтею 101 Закону № 1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до вимог пункту 20 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналізуючи вказані норми, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Судами встановлено, що на підтвердження проведення атестації робочого місця надано наказ по ВАТ «Олександрійський м'ясокомбінат 2» від 19 лютого 1996 року № 11-вк про обновлення і затвердження карти умов праці на робочих місцях, віднесених до переліку професій з особливо важкими і шкідливими умовами праці, до яких належать і забійники худоби.

Олександрійська міська санітарно-епідеміологічна служба листом від 12 вересня 2003 року підтвердила, що за весь час функціонування Олександрійського м'ясокомбінату фахівцями цієї служби проводився запобіжний поточний санітарний нагляд за умовами праці працівників. Робота забійника худоби віднесена до важких робіт та робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці.

Таким чином, суди прийшли до висновку, що до пільгового стажу слід також зарахувати період роботи позивача забійником худоби з 22 серпня 1992 року по 31 жовтня 1997 року.

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновку судів першої та апеляційної інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом п'ятим частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити Олександрійському об'єднанню Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 грудня 2015 року і ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2016 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити Олександрійському об'єднанню Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.О. Сорока