Рішення № 56578494, 18.03.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2016 року Справа № 915/2102/15

м. Миколаїв

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Атомгідроенергобуд" (б-р Шевченко, 4, оф. 32, м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., 55002)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 53436,17 грн.

суддя Фролов В. Д.

ПРИСУТНІ:

Від позивача - Полоза В.І. довіреність від 01.03.2015

Від відповідача - ОСОБА_3 договір № 25/Г від 25.01.2016

18 грудня 2015 року суддею Бездолею Д.О. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 25.01.2016 року, з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 29.12.2015 року.

На підставі розпорядження №38 від 01.02.2016 Керівника апарату господарського суду Миколаївської області призначено повторний автоматичний розподіл справи №915/2102/15. За результатами якого, справу передано судді Фролову В.Д. для розгляду та вирішення по суті.

Ухвалою від 03.02.2016 року суддею Фроловим В.Д. прийнято справу до свого провадження, розгляд справи призначено на 24.02.2016.

24 лютого 2016 року від представника ФОП ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначається, що в зв'язку з тим, що 27.10.2014 року відповідач направив на адресу позивача повідомлення про відмову від договору № 05/14 від 01.10.2014, відповідно до п.4.3 спірного договору, вимоги позивача не підлягають задоволенню. Проте, відповідачем не надано жодних доказів повернення орендованого об'єкту позивачу, як це передбачено розділом 8 договору.

24 лютого 2016 року в судовому засіданні оголошено перерву на 16.03.2016 року.

16 березня 2016 року від позивача до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог у справі № 915/2102/15, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованості в сумі 72 636 грн. 17 коп. з яких: 33 800 грн. 00 коп. - заборгованість з орендної плати, 1 379 грн. 20 коп. - індексації орендної плати, 32 000 грн. 00 коп. - неустойки, 2 462 грн. 54 коп. - штрафу, 2 994 грн. 43 коп. - 3 % річних.

Враховуючи, що позивач скористався своїм правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, до прийняття рішенні, справа розглядається з урахуванням уточнення позовних вимоги та письмових пояснень.

В судовому засіданні 16.03.2016 року оголошено перерву на 18.03.2016 року та зобов'язано позивача, на виконання розділу 8 договору, надати належні докази передачі орендованого об'єкту позивачу.

18 березня 2016 року від відповідача до суду надійшло клопотання про зменшення розміру неустойки на 90% враховуючи, що позивачем не надано жодних доказів понесення матеріальної або моральної шкоди внаслідок порушення відповідачем умов договору.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 16.03.2016 року.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення позовних вимог та просив суд зменшити розмір неустойки.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Атомгідроенергобуд" (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом і просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі-відповідач) заборгованість в сумі 72 636 грн. 17 коп., з яких: 33 800 грн. 00 коп. - заборгованість з орендної плати, 1 379 грн. 20 коп. - індексації орендної плати, 32 000 грн. 00 коп. - неустойки, 2 462 грн. 54 коп. - штрафу, 2 994 грн. 43 коп. - 3 % річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем обов'язків за договором № 05/14 оренди майна від 01.10.2014 р.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

01 жовтня 2014 року між позивачем та відповідачем укладено Договір № 05/14 оренди майна відповідно до якого позивач (орендодавець) передає, а відповідач (орендар) приймає у строкове користування об'єкт оренди для ведення господарської діяльності. Об'єкт оренди являє собою частину території виробничої бази АТПО - майстерень з оглядовими ямами загальною площею 312,5 кв.м. Д-1, який знаходиться за адресою: м. Южноукраїнськ, Гідрокомплекс, 8. Позивач є власником зазначеного в п.1.2 нерухомого майна на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 05.07.2007 року, зареєстрованого Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Южноукраїнськ, під № 19343819 (пп. 1.1, 2.1, 1.2, 1.3, 1.4 договору).

Відповідно до пп. 3.5, 3.6 договору при передачі орендованого об'єкта складається акт здачі-приймання, який підписується членами двосторонньої комісії. Орендований об'єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання акта здачі-приймання.

Розділом 4 договору передбачено, що термін оренди складає 12 місяців з моменту приймання орендованого об'єкта за актом здачі-приймання. Термін оренди може бути скорочений тільки за згодою сторін. Відповідач має право відмовитися від цього договору, попередивши позивача у термін 30 днів, при цьому сплачена наперед орендна плата відповідачу не повертається.

Розмір щомісячної орендної плати в цілому складає 3 200 грн. з урахуванням ПДВ. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача до 3 числа поточного місяця за поточний місяць (пп. 5.1,5.2 договору).

Пунктом 7.1 договору передбачені обов'язки відповідача, зокрема використовувати орендований об'єкт за його цільовим призначенням відповідно до п.2 цього договору та своєчасно здійснювати орендні платежі.

Відповідно до пп. 8.1, 8.5, 8.6 договору передбачено, що повернення орендованого об'єкту позивачу здійснюється двосторонньою комісією, яка складається з представників сторін. При передачі орендованого об'єкта складається акт здачі-приймання, який підписується членами двосторонньої комісії. Орендований об'єкт вважається фактично переданий позивачу з моменту підписання акту здачі-приймання.

Згідно з пунктом 9.1 договору відповідач несе відповідальність за цим договором: у разі прострочення приймання орендованого об'єкта нараховується пеня в розмірі 0,5 % від вартості об'єкта за кожний день прострочення; у разі прострочення сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі 0,5 % від суми боргу за кожний день прострочення виконання зобов'язань.

Відповідно до умов договору 01.10.2014 року сторонами було складно та підписано та скріплено їх печатками акт прийому-передачі об'єкту оренди за договором оренди майна № 05/14 від 01.10.2014 строком на 1 рік з 01.10.2014 року по 31.12.2015 року включно (а.с.17).

На виконання умов договору позивав 12 листопада 2014 року здійснив перерахування грошових коштів в сумі 3000 грн. (двома платежами на суми 1400 грн. та 1600 грн.) на розрахунковий рахунок позивача.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов'язання в частині повної та своєчасної сплати орендної плати.

Листом від 08.10.2015 року №26 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату 33 800 грн. основного боргу з орендної плати, 1 379 грн. 20 коп. - індексації орендної плати, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині повної та своєчасної сплати орендної плати за період з жовтня 2014 року по вересень 2015 року виник борг перед позивачем у розмірі 33 800 грн. 00 коп.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Представник відповідача в судовому засіданні та в відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення, оскільки вважає що повідомлення від 17.10.2014 відмовився від договору № 05/14 від 01.10.2014 року.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Частинами 1,6 ст. 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч.1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Вимогами ч.1 ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення основного боргу за договором за період з жовтня 2014 року по вересень 2015 року у розмірі 33 800 грн. матеріалами справи підтверджений, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Водночас відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України також передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Крім того, оплата відповідачем пені передбачена умовами п. 9.1 договору.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із зазначеним, Позивачем нараховані індексація орендної плати в розмірі 1 379 грн. 20 коп., штраф в розмірі - 2 462 грн. 54 коп. та 3 % річних в розмірі 2 994 грн. 43 коп., які підтверджені розрахунком позивача (а.с. 4-5, 22, 24), та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо нарахованої позивачем неустойки в розмірі - 32 000 грн. 00 коп. слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГКУ, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Крім того, ч. 2 зазначеної статті передбачає, що якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки те, що відповідач помилково вважав що спірний договір розірвано, враховуючи що орендоване приміщення не використовувалось. а також неналежний контроль за виконанням умов договору № 05/14 оренди майна від 01.10.2014 позивачем, суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки нарахованої Позивачем Відповідачу до 16 000 грн. 00 коп.

Враховуючи зазначене, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до п. 4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VІ ГПК України" у разі коли господарський суд на підставі п. 3 ст. 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплачені позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атомгідроенергобуд" (б-р Шевченко, 4, оф. 32, м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., 55002, код 04628675) заборгованість в сумі 56 636 (п'ятдесят шість тисяч шістсот тридцять шість) грн. 17 коп., з яких: 33 800 (тридцять три тисячі вісімсот) грн. 00 коп. - заборгованість з орендної плати, 1 379 (одна тисяча триста сімдесят дев'ять) грн. 20 коп. - індексації орендної плати, 16 000 (шістнадцять тисяч) грн. 00 коп. - неустойки, 2 462 (дві тисячі чотириста шістдесят дві) грн. 54 коп. - штрафу, 2 994 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 43 коп. - 3 % річних, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату судового збору в сумі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18 березня 2016 року.

Суддя В.Д. Фролов