Ухвала суду № 56576805, 16.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/3637/15

Категорія: 4 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Кравця О.О.

судді - Вербицької Н.В.

судді - Єщенка О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.01.2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання неправомірною бездіяльність,зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

07.09.2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України та просив визнати неправомірною бездіяльність Міністерства щодо поновлення порушення права на отримання диплома про закінчення Миколаївського державного педагогічного інституту в 1981 році; зобов'язати Міністерство затвердити форму диплома для видачі позивачу Миколаївським національним університетом імені В.О. Сухомлинського про закінчення ним в 1981 р. Миколаївського державного педагогічного інституту; стягнути з Міністерства 15000 гривень компенсації за завдану моральну шкоду.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.01.2016 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, просив її скасувати та прийняти нову , якою позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2016 р. справа призначена до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України .

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за наступних підстав:

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України.

Судом першої інстанції встановлено, що в 1981 році ОСОБА_1 закінчив навчання у Миколаївському державному педагогічному інституті ім. Белінського, за результатами навчання йому було присвоєно кваліфікацію вчителя математики за спеціальністю математика та видано диплом №220856 від 24.06.81. Через наявність орфографічних помилок, ОСОБА_1 відразу повернув зазначений диплом до навчального закладу.

21.06.00 ОСОБА_1 видано новий диплом спеціаліста ЛП ВС №011188 про те, що останній закінчив Миколаївський державний педагогічний інститут за спеціальністю "математика" та присвоєно кваліфікацію спеціаліста вчителя математики.

В 2011 році позивачем було повернуто зазначений диплом до Миколаївського національного університету ім. В.О. Сухомлинського (який є правонаступником Миколаївського державного педагогічного інституту ім. Белінського) через наявність помилок в даті прийняття рішення державної екзаменаційної комісії, та не відповідності, на думку позивача, кваліфікаційного рівня зазначеного в дипломі, рівню здобутою ним в 1981 році освіти.

30.01.15 рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва по цивільній справі №490/14711/14-ц було задоволено позов ОСОБА_1 до Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського та зобов'язано відповідача видати ОСОБА_1 диплом про закінчення в 1981 році Миколаївського державного педагогічного інституту за спеціальністю "математика" та присвоєння кваліфікації "вчителя математики".

30.11.15 Миколаївським національним університетом імені В.О. Сухомлинського на виконання рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.01.15 видано ОСОБА_1 диплом НОМЕР_1 про те, що ОСОБА_1 закінчив у 1981 році Миколаївський державний педагогічний інститут за спеціальністю "математика".

Рішенням Державної екзаменаційної комісії від 19.06.1981 року йому присвоєно кваліфікацію вчитель математики.

Апелянт вважає , що порушено його право та неможливість отриманням ним диплому про отримання вищої освіти в 1981 р. за спеціальністю "вчитель математики", перешкоджає його працевлаштуванню та завдає значних моральних страждань, які він оцінює в розмірі 15000 гривень.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції ,що відповідність освітнього рівня вищої освіти, встановленого станом на 1981 рік, відповідно до Закону УРСР "Про народну освіту" №2778-VII від 28.06.78, з освітніми рівнями, встановленими Законом УРСР "Про освіту" 1060-XII від 23.05.91, Законом України "Про вищу освіту" №2984-III від 17.01.02, Законом України "Про вищу освіту" №1556-VII від 01.07.14 не встановлені.

Частиною 2 ст.7 Закону України "Про вищу освіту" №1556-VII від 01.07.14 передбачено, що встановлюються такі види документів про вищу освіту (наукові ступені) за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії; диплом доктора наук.

Законом не передбачено документів про вищу освіту, які видаються замість втрачених або у разі виправлення помилки, для осіб, які закінчили вищі навчальні заклади до 1991 р., до введення сучасних освітніх рівнів (бакалавра, магістра та ін).

Відповідно не передбачено виготовлення таких документів постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.15 №193 "Про документи про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка" та наказом Міністерства освіти і науки України №525 від 12.05.15 "Про затвердження форм документів про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка та додатків до них, зразка академічної довідки".

Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову , що відповідачем не було допущено порушення прав позивача,оскільки, в Законі України "Про вищу освіту" та в постанові Кабінету Міністрів України від 31.03.15 №193 "Про документи про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка" не були передбачені дипломи для випускників вищих навчальних закладів Української РСР, то у відповідача не було правових підстав для затвердження її форми у власному наказі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем фактичних обставин і норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Таким чином, апеляційний суд доходить до висновку, що немає підстав для зміни або скасування постанови суду 1-ої інстанції та прийняття нового судового рішення, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду 1-ої інстанції - без змін.

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.197, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210,211,212, ч. 5 ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.01.2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя О.О.Кравець

Судді: Н.В.Вербицька

О.В.Єщенко