Постанова № 56576804, 16.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/3636/15

Категорія: 8.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

при секретарі Кіселик Д.С.,

за участю представника позивача Чамара Л.В. та представника відповідача Склярова Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Чорноморський суднобудівний завод» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Чорноморський суднобудівний завод» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва ГУ ДФС Миколаївської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

07.09.2015р. ПАТ «ЧСЗ» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003921501 від 16.04.2015р. про відмову у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 16511 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003931501 від 16.04.2015р., про зменшення бюджетного відшкодування у розмірі 36452 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003941501 від 16.04.2015р. про зменшення бюджетного відшкодування на суму 336578 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 84144,5 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням вимог Податкового кодексу України, оскільки Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014р. продовжено дію режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість для операцій з постачання, в тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних та кольорових металів до 01.01.2017р., в зв'язку з чим підприємством у січні 2015 року задекларовані операції з постачання металобрухту від ліквідації основних фондів без оподаткування податком на додану вартість. При цьому, прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови №136, якою внесено зміни до Постанови КМУ від 12.01.2011р. №15 «Про затвердження переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 01.01.2015р., звільняються від обкладення податком на додану вартість» тільки 25.03.2015р. (постанова набрала чинності 31.03.2015 р.), не має значення оскільки норми Закону мають вищу юридичну силу за норми Постанови №136.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року у задоволені адміністративного позову ПАТ «ЧСЗ» відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, Генеральний директор ПАТ «ЧСЗ» 23.12.2015р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.11.2015р., та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, виступи сторін та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В березні 2015 року співробітниками ДПІ в Заводському районі м.Миколаєва ГУ ДФС в Миколаївській області проведено позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ «ЧСЗ» від'ємного значення різниці з ПДВ суми бюджетного відшкодування і зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за січень 2015 року.

В ході вказаної перевірки контролюючим органом було виявлено, що ПАТ «ЧСЗ» у січні 2015 року задекларовано операції з постачання металобрухту від ліквідації основних фондів ТОВ ВКФ «МЕГА-МЕТ» та ТОВ «Метінвест-Ресурс» на загальну суму 752503 грн. зі звільненням від оподаткування податком на додану вартість.

За результатами даної перевірки складено акт від 26.03.2015р. №30/14-04-15-01-19/14312980, яким встановлено порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.4 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2015 року - на 336578 грн. та 16511 грн.; та п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.200.1, п.200.3 ст.200 ПК України, в результаті чого суб'єктом господарювання завищено від'ємне значення ПДВ за січень 2015 року на суму 36452 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки уповноваженою особою податкового органу винесено податкові повідомлення-рішення від 16.04.2015р.: №0003921501 - про відмову в наданні бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 16511 грн., №0003931501 - про зменшення від'ємного значення ПДВ на суму 36452 грн. та №0003941501 - про зменшення бюджетного відшкодування на суму 336578 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 84144,5 грн.

Не погоджуюсь з зазначеними вище рішеннями податкового органу, позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи справу по суті та повністю відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості, недоведеності та безпідставності позовних вимог та, відповідно з правомірності оскаржуваних рішень відповідача.

Однак колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, не може погодитися з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх необґрунтованими та не заснованими на законі, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Так, судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що податковим органом під час проведення спірної перевірки було виявлено, що ПАТ «ЧСЗ» у січні 2015 року задекларовано операції з постачання металобрухту від ліквідації основних фондів ТОВ ВКФ «МЕГА-МЕТ» та ТОВ «Метівест-Ресурс» на загальну суму 752503 грн. зі звільненням від оподаткування податком на додану вартість.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014р. продовжено дію режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість для операцій з постачання, в тому числі операцій з імпорту відходів та брухту чорних та кольорових металів, визначеного п.23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, до 01.01.2017 р.

Пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, яким первісно було встановлено тимчасове (до 31.12.2014 р.) звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання відходів та брухту кольорових і чорних металів є бланкетною нормою, що відсилає до іншого (підзаконного) нормативно-правового акта, в якому мають визначатись конкретні умови набрання нормою чинності, перелік відходів і брухту кольорових та чорних металів, операції з постачання яких тимчасово звільняють від оподаткування податком на додану вартість, які встановлюються та затверджується Постановою Кабінету Міністрів України.

Тобто, Законом встановлено право на застосування пільг, хоча механізм реалізації такого права безпосередньо визначається Постановою Кабінету Міністрів України.

Так, перелік вищезазначених операції з відходами та брухтом кольорових та чорних металів, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, був первісно затверджений Постановою КМУ від 12.01.2011р. №15, зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 05.02.2014р. №43, що обмежувалось періодом до 01.01.2015р.

В подальшому, Законом України від 28.12.2014р. №71-VІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015р., до абзацу 1 п.23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України внесено зміни, відповідно до яких цифри « 2015» замінено на « 2017».

На виконання п.9 розділу ІІ Прикінцевих положень вищезазначеного Закону від 28.12.2014р. №71-VІІ, Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову від 25.03.2015р. №136, якою, в свою чергу, було внесено зміни до Постанови КМУ від 12.01.2011р. №15 «Про затвердження переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість». Вказана постанова набрала чинності 31.03.2015р.

Проте, необхідно зазначити, що в цей період діяла норма Закону, яка чітко визначала, що тимчасово, до 1 січня 2015 року, від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00).

Крім того, слід звернути увагу на те, що вищезазначеною Постановою Кабінету Міністрів України №15 лише було затверджено переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово звільняються від обкладення податком на додану вартість.

Відповідно до ст. 92 Конституції України, виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Згідно із ч.3 ст.113 Конституції України, Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми Закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Таким чином, норми Податкового кодексу України, в даному випадку, мають вищу юридичну силу, ніж норми Постанов Кабінету Міністрів України, які розвивають чи деталізують окремі положення ПКУ.

Відсутність переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, в період з 01.01.2015 року по 30.03.2015 року за умови наявності діючої норми Податкового кодексу України, що регулює питання звільнення від оподаткування операцій з постачання зазначених товарів в той самий період, не дає підстав вважати вказані спірні операції такими, що підлягають оподаткуванню.

Окрім того, Міністерство юстиції України листом від 30.01.2009 року №Н-35267-18 роз'яснило, що юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України. Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Закріплене в законі право не може ставитися в залежність від своєчасності прийняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акту на виконання відповідного закону.

Таким чином, що дія ПК України в частині закріпленого права платників податків на пільговий режим оподаткування ПДВ за певними видами операцій (п.23 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України) мала безперервний характер протягом 2014-2015р.р., а тому позивач правомірно застосував пільгову ставку ПДВ при здійсненні операцій з реалізації металобрухту, а податковий орган, в свою чергу, вирішуючи питання встановлення порушення позивачем податкового законодавства, повинен був керуватися Податковим кодексом України, а не Постановою Кабінету Міністрів України, а тому прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення про зменшення податкового зобов'язання з ПДВ за січень 2015 року є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, слід звернути увагу на те, що вказана вище правова позиція з цього спірного питання була вже неодноразово висловлена як ВАС України, зокрема, в ухвалі від 29.09.2015р. (справа №К/800/51354/14), постанові від 03.11.2015р. (справа №К/800/31223/15), ухвалі від 02.02.2016р. (справа №К/800/37555/15), так і Верховним Судом України, зокрема, в ухвалі від 20.10.2015р. (по справі за позовом ПАТ «Запорізький завод феросплавів» до СДПІ з ОВП у м.Запоріжжі МГУ Міндоходів України).

Також, апеляційним судом з матеріалів справи встановлено, що під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що ПАТ «ЧСЗ» було включено до складу податкового кредиту з ПДВ за грудень 2014 року операції з придбання у ТОВ «Смарт-Мерітайм Груп» послуг з порізки металобрухту у жовтні 2014 року - на суму ПДВ 71047,42 грн., у грудні 2014 року - на суму ПДВ 151481,58 грн.

Проте, як встановлено по справі та пояснень представника позивача, керівництво підприємства ще в ході спірної перевірки інформувало перевіряючих відповідача про те, що на момент придбання послуг з порізки металобрухту підприємство ще не визначилося з їх використанням лише в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування.

Крім того, як встановлено по справі, значна частина металобрухту, порізка якого була здійснена ТОВ «Смарт-Мерітайм Груп», не була використана в операціях з постачання металобрухту, а фактично залишалася на складі підприємства позивача та була реалізована лише у 1-му кварталі 2015 року.

Більш того, п.199.1 ст.199 ПК України (в редакції, що діяла до 01.07.2015р.) визначено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподаткованих операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає часті використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподаткованих операціях.

В той же час, п.199.6 ст.199 ПКУ встановлено, що податковий кредит не зменшується в разі постачання платником податку відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій.

Отже, за вказаних обставин, спірне податкове повідомлення-рішення ДПІ щодо завищення ПАТ «ЧСЗ» суми податкового кредиту з ПДВ за грудень 2014 року є протиправним, передчасним та таким, що підлягає скасуванню.

Окрім того, судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що ПАТ «ЧСЗ» було включено до свого податкового кредиту з ПДВ за грудень 2014 року та розрахунку бюджетного відшкодування за січень 2015 року операції з придбання послуг енерго/газо/водопостачання з Миколаївським КП «Миколаївводоканал», ПАТ «Миколаївгаз» та ПАТ «Миколаївобленерго», розрахунки по яким здійснювалися на підставі договорів поруки (від 31.10.2014р. №А/П1294; від 03.11.2014р. №0295; від 29.10.2014р. б/н; від 03.02.2015р. №2463), укладених з ТОВ «Смарт-Мерітайм Груп» (поручитель) на виконання зобов'язань боржника - ПАТ «ЧСЗ» (яке на даний момент знаходиться у стані «санації).

Відповідно до змісту приписів ст.1000 Цивільного Кодексу України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчиняти від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Так, як видно з матеріалів справи, оплата з придбання послуг у Миколаївського КП «Миколаївводоканал», ПАТ «Миколаївгаз» та ПАТ «Миколаївобленерго» дійсно була здійснена за посередництва та грошовими коштами ТОВ «Смарт-Мерітайм Груп», який, в свою чергу, будучи «Поручителем», відповідно до договорів поруки від 31.10.2014р. №А/П1294; від 03.11.2014р. №0295; від 29.10.2014р. б/н; від 03.02.2015р. №2463, здійснив цю оплату замість та в інтересах ПАТ «ЧСЗ», як «збанкрутілого боржника» за основними договорами з Миколаївським КП «Миколаївводоканал», ПАТ «Миколаївгаз» та ПАТ «Миколаївобленерго».

Таким чином, за вказаних обставин, будь-які дії, що виконувалися ТОВ «Смарт-Мерітайм Груп» в інтересах та за дорученнями позивача, в силу положень глави 68 УК України, створювали, змінювали та припиняли права і обов'язки саме позивача.

Отже, на підставі вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку про те, що підприємством позивача, в даному випадку, не було порушено вимог ст.ст.185,187,188,200 ПКУ, в зв'язку із чим, спірне податкове повідомлення-рішення відповідача про відмову у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ у січні 2015р. в сумі 16511 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Одночасно, при цьому, ще слід звернути увагу й на те, що вказана вище правова позиція з аналогічних питань була вже неодноразово висловлена ВАС України, зокрема, в ухвалах від 26.05.2015р. (справа №К/800/45544), 03.11.2015р. (справа №К/800/50297/14) та 02.02.2016р. (справа №К/800/8646/15).

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, до того ж, висновки суду не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на невірному тлумаченні норм діючого у цій сфері законодавства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Таким чином, враховуючи, що судом 1-ї інстанції при розгляді даної справи було порушено норми матеріального і процесуального права, і висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, діючи в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України, вважає за необхідне, скасувати оскаржувану постанову окружного суду та прийняти нову - про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207,254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Чорноморський суднобудівний завод» - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Чорноморський суднобудівний завод» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва ГУ ДФС Миколаївської області від 16.04.2015 року №0003921501, №0003931501 та №0003941501.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко