Ухвала суду № 56576803, 16.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

16 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/3650/14

Категорія: 8.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

при секретарі Кіселик Д.С.,

за участю представника позивача Вдовіченка О.Г. та представника відповідача Склярова Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Вознесенської Об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Інтер-Альфа» до Вознесенської Об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Миколаївській області (правонаступник - Вознесенська ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

02.12.2014р. ПП «Інтер-Альфа» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Вознесенської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області (правонаступник - Вознесенська ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000242301/0 від 25.06.2010р., яким завищено суми бюджетного відшкодування на 96 177 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000352301/0 від 18.08.2010р., яким завищено суми бюджетного відшкодування на 142 456 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що усі договірні зобов'язання з контрагентами-постачальниками були виконані в повному обсязі, доказом чого є первинні бухгалтерські документи, а отже, за таких обставин, відповідач дійшов необґрунтованих висновків про порушення підприємством вимог чинного законодавства, виходячи з чого, на думку позивача, всі спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року адміністративний позов ПП «Інтер-Альфа» задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Вознесенської ОДПІ у Миколаївській області від 25.06.2010р. №0000242301/0 і від 18.08.2010р. №0000352301/0.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник Вознесенської ОДПІ м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області 04.01.2016р. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на вимоги ст.ст.99,100,203 КАС України, зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови грубо порушено норми процесуального права, просив скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.11.2015р. та залишити адміністративний позов ПП «Інтер-Альфа» без розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, виступи сторін та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність усіх належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ПП «Інтер-Альфа» зареєстроване як юридична особа 05.02.2001р., перебуває на обліку у Вознесенській ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області з 09.02.2001р. та з 14.02.2001р. є платником ПДВ.

У червні 2010р. співробітниками ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Інтер-Альфа» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2010р., за результатами якої складено акт від 11.06.2010р. №1866/23/31314134.

Вказаною перевіркою виявлено порушення підприємством позивача вимог п.п.7.2.1,7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1,7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 діючого на той час Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим, по контрагентам-постачальникам ТОВ «Лонгіас Трейд» і ФОП ОСОБА_3, завищено заявлену до відшкодування з бюджету суму ПДВ на 96 177 грн.

В подальшому, на підставі вказаного акту перевірки від 11.06.2010р., уповноваженою особою Вознесенської ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.06.2010р. №0000242301/0, яким підприємству позивача було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 96 177 грн.

В липні 2010р. співробітниками ОДПІ була проведена невиїзна документальна перевірка з питань дотримання ПП «Інтер-Альфа» вимог податкового законодавства з ПДВ під час відображення операцій з ПП ОСОБА_4, ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» і ТОВ «Кременчуцький шкір-завод» за березень 2010р., за результатами якої складено акт №2174/23/31314134 від 27.07.2010р.

Цією перевіркою ревізорами було виявлено порушення підприємством позивача приписів п.1.8 ст.1, п.п.7.2.1,7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1,7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 діючого на той час Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим завищено заявлену до відшкодування з бюджету суму ПДВ на 142 456 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки №2174/23/31314134, уповноваженою особою відповідача прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.08.2010р. №0000352301/0, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 142456 грн. та правочини позивача із ПП ОСОБА_4, ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» і ТОВ «Кременчуцький шкір-завод» визнано «нікчемними».

Не погоджуюсь з зазначеними вище рішеннями податкового органу, позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно з неправомірності оскаржуваних рішень відповідача.

Однак, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, не може погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції, вважає їх необґрунтованими та до того ж зробленими з грубим порушенням норм процесуального права.

До такого висновку судова колегія приходить з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

А згідно із ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

У відповідності до приписів ч.1 ст.6 КАС України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена.

Разом з тим, як слідує зі змісту приписів ч.ч.1,2 ст.99 КАС України (діючого на момент звернення позивача до суду із даним позовом), адміністративний позов може бути подано виключно в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється 6-ти місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Крім того, як вбачається зі змісту вимог ч.ч.3-5 ст.99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися і інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду щодо рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

У відповідності ж до ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Так, як встановлено з матеріалів справи, спірне податкове повідомлення-рішення від 25.06.2010р. №0000242301/0 було направлено на адресу ПП «Інтер-Альфа» поштою 25.06.2010р. та отримано уповноваженою особою позивача - 01.07.2010р., що підтверджується наявними у справі копіями супровідного листа від 25.06.2010р. (вих.№10704/23-2) та поштового повідомлення (а.с.34,95).

Інше ж спірне податкове повідомлення-рішення від 18.08.2010р. №0000352301/0, як встановлено судовою колегією, в той же день, т.б. 18.08.2010р., було розміщене на дошці податкових повідомлень Вознесенської ОДПІ у зв'язку з відмовою керівника від підпису та його отримання, що в свою чергу, підтверджується наявним у справі відповідним актом від 18.08.2010р., складеним 3 посадовими особами податкового органу (а.с.96).

Як видно з матеріалів справи, позивач - ПП «Інтер-Альфа», дізнавшись відповідно у липні і серпні 2010 року про вказані вище податкові повідомлення-рішення, тільки 23.11.2010 року (т.б. з порушенням місячного строку на оскарження ППР від 18.08.2010р.) оскаржив їх до Миколаївського окружного адміністративного суду, який, в свою чергу, своєю ухвалою від 06.12.2011 року (по справі №2а-8151/10/1470) залишив зазначений позов без розгляду у зв'язку із повторною неявкою без поважних причин представника позивача в судові засідання.

Як встановлено з матеріалів справи та пояснень представника позивача, вказана вище ухвала окружного суду від 06.12.2011р. підприємством в апеляційному порядку не оскаржувалася.

В подальшому, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач - ПП «Інтер-Альфа» повторно звернувся до окружного суду із даним (аналогічним) позовом лише тільки 02.12.2014р., т.б. більше ніж через 2,5 роки з моменту ознайомлення із спірними рішеннями податкового органу, а отже з суттєвим порушенням встановлених законом (т.б. ст.99 КАС України та ст.102 ПКУ) строків для звернення до суду із цими позовними вимогами.

При цьому, слід зазначити, що протягом розгляду даної справи на вказаний факт неодноразово звертав увагу суду 1-ї інстанції представник відповідача, про що свідчать наявні в матеріалах справи його 3 (три) письмових клопотання.

Проте, суд 1-ї інстанції на даний факт та наявність клопотань фактично будь-якої уваги не звернув та не прийняв по ним жодного процесуального рішення (ухвали).

Що ж стосується посилань представника позивача про те, що підприємство пропустило встановлений законом строк на фактично повторну подачу даного позову виключно з поважних причин, т.б. з підстав смерті директора і засновника ОСОБА_5, тривалого прийняття спадщини його спадкоємцями та несвоєчасної передачі первинних документів підприємства головним бухгалтером ОСОБА_6, то судова колегія вважає їх необґрунтованими, безпідставними та не заслуговуючими на увагу, з огляду на наступне.

Так, матеріалами справи встановлено, що у 2010 році (в т.ч. на момент винесення спірних ППР) єдиним засновником і директором ПП «Інтер-Альфа» дійсно був ОСОБА_5, який помер 04.05.2011р., що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ФП №136851 від 10.05.2011р.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 28.11.2011р. прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 (свідоцтво від 28.11.2011р. реєстр. №1454) та 02.12.2011р. провели загальні збори власників ПП «Інтер-Альфа», на яких розподілили частки статутного капіталу між собою та призначили нового директора - ОСОБА_9

Окрім того, необхідно звернути увагу й на наявну у справі постанову Вознесенського міськрайонного суду від 23.08.2012р. (по кр./справі №1407/3750/2012), якою кримінальну справу по обвинуваченню директора ПП «Інтер-Альфа» ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 і ч.5 ст.191 КК України, закрито на підставі п.8 ст.6 КПК України (т.б. в зв'язку з його смертю).

Так, зі змісту вказаної постанови суду слідує, що ОСОБА_5 у 2010 році, за рахунок фіктивних господарських операцій з контрагентами - ФОП ОСОБА_3, ПП «Аркада ЛТД» і ТОВ «Гранум-Груп», незаконно та умисно завищив суму бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2010р. на загальну суму 319580 грн., чим скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.15 і ч.5 ст.191 КК України.

Також, в цій постанові суду йдеться і про спірні акти перевірок ПП «Інтер-Альфа», і про ухвалені на їх підставі податкові повідомлення-рішення, які оскаржуються по даній адміністративній справі.

Як видно зі змісту цієї постанови від 23.08.2012р., спадкоємці обвинуваченого - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були достовірно обізнані про факти порушення їх батьком (як директором ПП «Інтер-Альфа») вимог податкового законодавства у спірний період та про наявність спірних (не скасованих) податкових повідомлень-рішень і, в свою чергу, не заперечували проти подання прокурора щодо закриття вказаної кримінальної справи з підстав, передбачених п.8 ст.6 КПК України (т.б. в зв'язку зі смертю обвинуваченого).

Таким чином, за вказаних обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що як колишній керівник ПП «Інтер-Альфа» ОСОБА_5, померлий 04.05.2011р., так і його правонаступники - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (в т.ч. і призначений ними 02.12.2011р. директор), які прийняли спадщину 28.11.2011р., будучи своєчасно і достовірно обізнаними про наявність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №0000242301/0 від 25.06.2010р. та №0000352301/0 від 18.08.2010р., мали можливість у встановлений законом строк оскаржити їх в судовому порядку.

Отже, на підставі вищезазначеного та враховуючи відсутність в матеріалах справи будь-яких належних доказів, підтверджуючих поважність пропуску позивачем строку звернення до суду із даними позовними вимогами, а також приймаючи до уваги той факт, що судом 1-ї інстанції, незважаючи на 3 письмові клопотання відповідача про залишення даного позову без розгляду, жодного процесуального рішення фактично прийнято не було, судова колегія приходить до висновку про те, що цей адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду з підстав суттєвого пропуску встановленого законом строку на його подачу.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.203 КАС України, постанова або ухвала суду 1-ї інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно ст.ст.155,157 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також і те, що судом 1-ї інстанції при вирішенні даної справи було порушено норми процесуального права, судова колегія, керуючись ч.1 ст.203 КАС України, вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу відповідача, скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.11.2015 року та залишити даний адміністративний позов без розгляду на підставі п.9 ч.1 ст.155 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,155,195,196,198,203,206,254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Вознесенської Об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Миколаївській області - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року - скасувати.

Адміністративний позов Приватного підприємства «Інтер-Альфа» - залишити без розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко