Постанова № 56576364, 16.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/22389/15 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

за участю секретаря судового засідання: Строй Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Державної служби України з питань праці та Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратегія енергозбереження» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Житомирторф» до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, Державної служби України з питань праці, треті особи - Державна служба геології та надр України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року позивач, Державне підприємство «Житомирторф», звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просило:

- визнати протиправними дії Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у частині відмови у погодженні строку дії спеціального дозволу від 09 квітня 1998 року №1317 на користування надрами родовища «Гвоздь», яке розташоване у Овруцькому районі Житомирської області та спеціального дозволу від 09 квітня 1998 року №1316 на користування надрами родовища «Озерянське», яке розташоване у Олевському районі Житомирської області з підстав втрати права на продовження строку дії дозволу;

- зобов'язати Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України в установленому законом порядку погодити Державному підприємству «Житомирторф» продовження терміну дії спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування фрезерного торфу для компостів (корисна копалина місцевого значення, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №827 від 12 грудня 1994 року) по родовищу «Гвоздь», яке розташоване в Овруцькому районі Житомирської області та спеціального дозволу від 09 квітня 1998 року №1316 на користування надрами родовища «Озерянське» з метою видобування фрезерного торфу для виготовлення торф'яного брикету (корисна копалина місцевого значення, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №827 від 12 грудня 1994 року) по родовищу «Озерське» яке розташоване у Олевському районі Житомирської області.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2015 року адміністративний позов - задоволено:

- визнано протиправними дії Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, правонаступником якої є Державна служба з питань праці, у частині відмови у погодженні строку дії спеціального дозволу від 09 квітня 1998 року №1317 на користування надрами родовища «Гвоздь», яке розташоване у Овруцькому районі Житомирської області та спеціального дозволу від 09 квітня 1998 року №1316 на користування надрами родовища «Озерянське», яке розташоване у Олевському районі Житомирської області з підстав втрати права на продовження строку дії дозволу;

- зобов'язано Державну службу України з питань праці, яка є правонаступником Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, в установленому законом порядку погодити Державному підприємству «Житомирторф» продовження терміну дії спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування фрезерного торфу для компостів (корисна копалина місцевого значення, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №827 від 12 грудня 1994 року) по родовищу «Гвоздь», яке розташоване в Овруцькому районі Житомирської області та спеціального дозволу від 09 квітня 1998 року №1316 на користування надрами родовища «Озерянське» з метою видобування фрезерного торфу для виготовлення торф'яного брикету (корисна копалина місцевого значення, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №827 від 12 грудня 1994 року) по родовищу «Озерське» яке розташоване у Олевському районі Житомирської області.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем та особою, що не брала участі у справі, проте суд вирішив питання про її інтереси, подано апеляційні скарги, в яких апелянти просять оскаржувану постанову - скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати з прийняттям нової постанови, якою у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо судом не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального чи процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство «Житомирторф», в особі його філії «Озерянський торфозавод», займається видобуванням торфу в Житомирській області у межах торфородовищ «Озерянське» (Олевський район) та «Гвоздь» (Овруцький район), що підтверджується ліцензіями №1316 та №1317 від 09 квітня 1998 року.

Спеціальні дозволи на користування надрами №1316 від 09 квітня 1998 року та №1317 від 09 квітня 1998 року видані на 16 років.

10 вересня 2013 року позивач звернувся до Державної служби геології та надр України із заявою №16/1-239 (вх.. №138 від 10 вересня 2013 року) про продовження дії спеціального дозволу на користування надрами №1316 від 09 квітня 1998 року по родовищу «Озерянське» та №1317 від 09 квітня 1998 року №1317 по родовищу «Гвоздь» (а.с.15).

28 листопада 2014 року позивачем надіслано листи №16/1-118 та №16/1-119 до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України з проханням розглянути матеріали та надати погодження на продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами №1316 від 09 квітня 1998 року по родовищу «Озерянське» та №1317 від 09 квітня 1998 року №1317 по родовищу «Гвоздь» (а.с. 16-17).

Листами №29/0/3.1-12.2/6/14 та №33/0/3.1-12.2/6/14 від 05 січня 2015 року Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України відмовила у наданні погодження на продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами №1316 від 09 квітня 1998 року по родовищу «Озерянське» та №1317 від 09 квітня 1998 року №1317 по родовищу «Гвоздь», з огляду на те, що строк дії спеціального дозволу на користування надрами зазначених ділянок закінчився 09 квітня 2014 року (а.с. 14).

24 липня 2015 року листами №16/1-101 та №16/1-102 позивач повторно звернувся до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України (а.с. 10-11).

18 серпня 2015 року листом №4154/0/3.1-12.2/6/15 Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України відмовила у наданні погодження на продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами №1316 від 09 квітня 1998 року по родовищу «Озерянське» та №1317 від 09 квітня 1998 року №1317 по родовищу «Гвоздь», з огляду на те, що строк дії спеціального дозволу на користування надрами зазначених ділянок закінчився 09 квітня 2014 року (а.с. 4).

Вважаючи таку відмову протиправною, Державне підприємство «Житомирторф» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем дотримано, встановлену чинним законодавством України, процедуру продовження дії спеціальних дозволів на користування надрами, а дії Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України щодо відмови у погодженні дії спеціальних дозволів є протиправною.

Даючи правову оцінку викладеним обставинам, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п. 14 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №615 від 30 травня 2011 року (далі - Порядок №615), разі виникнення потреби у закінченні геологічного вивчення, геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, та затвердження запасів родовища корисних копалин, продовженні видобування корисних копалин строк дії дозволу продовжується за наявності інформації про відсутність порушень надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр.

Продовження строку дії дозволу на геологічне вивчення може здійснюватися не більше двох разів, крім дозволів на геологічне вивчення, згідно з якими роботи виконуються за кошти державного бюджету.

Строк дії дозволу, наданого відповідно до підпункту 8 пункту 8 цього Порядку, може бути продовжено лише в межах строку дії договору оренди (концесії) цілісного майнового комплексу.

Для продовження строку дії дозволу на видобування корисних копалин надрокористувач подає органу з питань надання дозволу заяву на видобування корисних копалин не пізніше ніж за шість місяців, на геологічне вивчення надр та геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, - за три місяці до закінчення строку його дії. У заяві зазначається причина продовження строку дії дозволу. Надрокористувач, що не подав заяву в установлений строк, втрачає право на продовження строку дії дозволу.

Для продовження строку дії дозволу надрокористувач подає ті ж документи, що і для отримання дозволу без проведення аукціону, крім документів, що підтверджують погодження з органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 9 Порядку №615, надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується заявником з: Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення; Мінприроди - на всі види користування надрами; Держгірпромнаглядом - на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою та видобування, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, і для створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, рекреаційно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо).

Так, спеціальні дозволи на користування надрами №1316 від 09 квітня 1998 року та №1317 від 09 квітня 1998 року видані на 16 років.

Тобто строк дії зазначених дозволів закінчився 09 квітня 2014 року.

10 вересня 2013 року позивач звернувся до Державної служби геології та надр України із заявою №16/1-239 (вх.. №138 від 10 вересня 2013 року) про продовження дії спеціального дозволу на користування надрами №1316 від 09 квітня 1998 року по родовищу «Озерянське» та №1317 від 09 квітня 1998 року №1317 по родовищу «Гвоздь» (а.с.15).

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем не надано доказів направлення до Державної служби геології та надр України заяви №16/1-239 (вх.. №138 від 10 вересня 2013 року) про продовження дії спеціального дозволу на користування надрами №1316 від 09 квітня 1998 року по родовищу «Озерянське» та №1317 від 09 квітня 1998 року №1317 по родовищу «Гвоздь».

Згідно з абз. 8 п. 14 Порядку №615, рішення про продовження строку дії дозволу приймається органом з питань надання дозволу протягом 60 днів з дня надходження документів у повному обсязі.

Сторонами не заперечується, що Державною службою геології та надр України не надано відповідь щодо результату розгляду заяви №16/1-239 (вх.. №138 від 10 вересня 2013 року) про продовження дії спеціального дозволу на користування надрами.

Проте, Державне підприємство «Житомирторф» не оскаржувало у судовому порядку бездіяльність Державної служби геології та надр України.

28 листопада 2014 року позивачем надіслано листи №16/1-118 та №16/1-119 до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України з проханням розглянути матеріали та надати погодження на продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами №1316 від 09 квітня 1998 року по родовищу «Озерянське» та №1317 від 09 квітня 1998 року №1317 по родовищу «Гвоздь» (а.с. 16-17).

Листами №29/0/3.1-12.2/6/14 та №33/0/3.1-12.2/6/14 від 05 січня 2015 року Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України відмовила у наданні погодження на продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами №1316 від 09 квітня 1998 року по родовищу «Озерянське» та №1317 від 09 квітня 1998 року №1317 по родовищу «Гвоздь», з огляду на те, що строк дії спеціального дозволу на користування надрами зазначених ділянок закінчився 09 квітня 2014 року (а.с. 14).

Колегія суддів звертає увагу, що відмова, викладена у листах Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України №29/0/3.1-12.2/6/14 та №33/0/3.1-12.2/6/14 від 05 січня 2015 року не оскаржувалась позивачем у судовому порядку (а.с. 14).

Натомість, 24 липня 2015 року листами №16/1-101 та №16/1-102 позивач повторно звернувся до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України (а.с. 10-11).

18 серпня 2015 року листом №4154/0/3.1-12.2/6/15 Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України відмовила у наданні погодження на продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами №1316 від 09 квітня 1998 року по родовищу «Озерянське» та №1317 від 09 квітня 1998 року №1317 по родовищу «Гвоздь», з огляду на те, що строк дії спеціального дозволу на користування надрами зазначених ділянок закінчився 09 квітня 2014 року (а.с.4).

Аналіз положень Порядку №615 дає підстави для висновку, що може бути продовжено дію спеціальних дозволів, які є дійсними, тобто строк дії яких не закінчився.

Сторонами не заперечується, що строк дії спеціальних дозволів дозволів на користування надрами №1316 від 09 квітня 1998 року по родовищу «Озерянське» та №1317 від 09 квітня 1998 року №1317 по родовищу «Гвоздь» закінчився 09 квітня 2014 року.

Таким чином, станом на дату звернення позивача до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України строк дії спеціальних дозволів на користування надрами закінчився.

Згідно з листом Держгеонадра №16662/02/12 від 28 листопада 2014 року з переліком діючих станом на 01 жовтня 2014 року спеціальних дозволів на користування надрами. Проте, серед таких дозволів відсутні №1316 від 09 квітня 1998 року по родовищу «Озерянське» та №1317 від 09 квітня 1998 року №1317 по родовищу «Гвоздь».

Відповідно до ст.. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абз. 4 п. 14 Порядку №615, надрокористувач, що не подав заяву в установлений строк, втрачає право на продовження строку дії дозволу.

Отже, у Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України відсутні повноваження щодо погодження продовження дії спеціальних дозволів строк дії яких закінчився.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зобов'язати Державну службу України з питань праці, яка є правонаступником Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, в установленому законом порядку погодити Державному підприємству «Житомирторф» продовження терміну дії спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування фрезерного торфу для компостів (корисна копалина місцевого значення, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №827 від 12 грудня 1994 року) по родовищу «Гвоздь», яке розташоване в Овруцькому районі Житомирської області та спеціального дозволу від 09 квітня 1998 року №1316 на користування надрами родовища «Озерянське» з метою видобування фрезерного торфу для виготовлення торф'яного брикету (корисна копалина місцевого значення, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №827 від 12 грудня 1994 року) по родовищу «Озерське» яке розташоване у Олевському районі Житомирської області.

Так, відповідно до абз. 6 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» №442 від 10 вересня 2014 року, утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з питань праці та Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки.

Проте, на Службу, що утворюється, покладено функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері охорони надр), а також функції з реалізації державної політики у сфері гігієни праці та функції із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників.

Крім того, постанова Кабінету Міністрів України №36 від 11 лютого 2015 року, якою затверджено Положення про Державну службу України з питань праці, не визначає повноважень Державної служби України з питань праці щодо погодження видачі спеціальних дозволів на користування надрами.

Натомість, відповідно до п. 9 Порядку №615, надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується заявником, крім інших, з Держгірпромнаглядом.

Крім зазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Суд не може зобов'язати здійснити погодження продовження дії спеціального дозволу за обставин, коли достеменно не встановлено, що усі подані документи є належним чином оформлені, а усі етапи їх перевірки завершені, відповідно до вимог чинного законодавства України.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Державного підприємства «Житомирторф» до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, Державної служби України з питань праці про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії щодо погодження продовження дії спеціальних дозволів на користування корисними копалинами.

Згідно зі ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2015 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови по справі, якою у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Керуючись ст. 160, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Державної служби України з питань праці та Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратегія енергозбереження» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2015 року - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Житомирторф» до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, Державної служби України з питань праці, треті особи - Державна служба геології та надр України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанову може бути оскаржено протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді: Л.М. Гром,

М.С. Міщук

Повний текст виготовлено 21.03.16

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Міщук М.С.

Гром Л.М.