Постанова № 56576327, 18.03.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 березня 2016 року № 826/23069/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГенерального штабу Збройних Сил України провизнання протиправним та скасування п. 3 наказу від 31.08.2015р. №337,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Генерального штабу Збройних Сил України (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування пункту 3 наказу від 31.08.2015р. №337 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді «попередження про неповну службову відповідність» начальника управління забезпечення Центрального автомобільного управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України полковника ОСОБА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваного наказу в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав правомірності прийняття оскаржуваного рішення.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України суд дійшов переконання про можливість подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 23.07.2012р. №537 ОСОБА_1 призначено начальником управління забезпечення Центрального автомобільного управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України.

У період з 28.05.2015р. по 06.08.2015р. відповідно до наказів командира Військової частини А2513 (по стройовій частині) №111 від 28.05.2015р. та №170 від 06.08.2015р. на позивача накладено тимчасове виконання обов'язків начальника Центрального автомобільного управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України (далі по тексту - ЦАУ ЗСУ ОЗСУ).

Пунктом 3 наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 31.08.2015р. № 337 ОСОБА_1 за неналежне виконання розпорядження начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 03 грудня 2014 року № 342/9897т щодо обладнання бойової техніки приладами для встановлення 12,7 мм станкових кулеметів Дегтярьова-Шпагіна зразка 1938/1946 років, порушення вимог статей 16, 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України притягнуто до дисциплінарної відповідальності - "попередження про неповну службову відповідність".

Незгода позивача з вказаним рішенням обумовила звернутися до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи адміністративну справу, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, законами України, Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 548 «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі - Статут),Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999р. №551-ХІV та Положенням про Центральне автомобільне управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України, затверджене начальником Озброєння Збройних Сил України від 08.12.2011 №361 дск (далі Положення).

Згідно пунктів 11, 16 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Пунктами 28, 29, 30 Статуту передбачено, що єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в: наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

За своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.

Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання.

Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку) визначено Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра Оборони України від 15 березня 2004 року №82 (далі - Інструкція).

Згідно п.п. п.п.1.2, 1.3 Інструкції службове розслідування проводиться у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, що загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення або заподіяло матеріальну чи моральну шкоду; невиконання або недбалого ставлення до виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичної сили, зброї або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільного населення; порушення правил несення вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити тяжкі наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів.

Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових осіб.

Міністр оборони України та начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України та їх заступники можуть призначати службові розслідування безпосередньо або доручати їх проведення підпорядкованим посадовим особам.

Положеннями підпунктів 1.5, 1.6 Інструкції передбачено, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який вирішив притягнути військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. У наказі зазначаються підстави для призначення розслідування, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, термін проведення та посадові особи, яким доручено його провадження.

Службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником) чи доручено іншій посадовій особі.

У разі потреби залучення фахівців до проведення службового розслідування командиром (начальником) призначається комісія у складі групи фахівців на чолі з головою комісії, про що оголошується в наказі.

Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено посадовою особою, якою він призначений, або старшим начальником, але не більше як на один місяць.

У термін службового розслідування не включається час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці або на лікуванні.

Відповідно п.2.2 Інструкції посадові особи Збройних Сил України зобов'язані надавати правдиві письмові пояснення по суті предмета розслідування та поставлених їм питань, пред'являти відповідні документи чи матеріали.

Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право давати усні та письмові пояснення, робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб, проведення додаткових ревізій.

Приписами п.п.4.1, 4.3, 5.1, 5.2 Інструкції визначено, що за результатами службового розслідування складається акт, у якому, крім положень, що визначені пунктом 3 цієї Інструкції, обов'язково зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; підстави службового розслідування; час, місце, суть порушення, який нормативний акт порушено (його назва, дата прийняття); обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; пропозиція щодо притягнення винних осіб до відповідальності; інші заходи, які пропонується здійснити.

Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд посадовій особі, яка призначила розслідування. До акта додаються всі матеріали розслідування.

Посадова особа, яка призначала службове розслідування, проводить бесіду з військовослужбовцем, стосовно якого воно проводилось.

Міністр оборони України та начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України проводять бесіду з військовослужбовцем особисто або письмово доручають її проведення своїм заступникам.

За результатами бесіди оформляється аркуш бесіди із зазначенням дати її проведення, а також заперечень, прохань (побажань) особи, стосовно якої проведено службове розслідування. Аркуш бесіди підписується особою, яка проводила бесіду, військовослужбовцем, з яким вона проводилась, присутніми посадовими особами та його безпосереднім начальником.

Посадова особа, яка призначала службове розслідування, розглядає у 10-денний термін акт та всі інші матеріали службового розслідування і приймає відповідне рішення.

Про прийняте рішення повідомляється військовослужбовцю, стосовно якого проводиться службове розслідування, а у випадках, передбачених пунктом 4.4. цієї Інструкції, також начальнику органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.07.2015 р. № 253 «Про призначення службового розслідування» проведено службове розслідування з метою з'ясування причин та умов не виконання вимог начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України щодо обладнання бойової техніки пристроями для встановлення кулеметів ДШК та встановлення ступеня вини посадових осіб.

Для проведення службового розслідування було створено комісію, голові комісії доручено провести службове розслідування у строк до 30.07.2015 р.

Підставою для призначення службового розслідування стало доручення тимчасово виконуючого обов'язки першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 01.07.2015р. №1138т за підсумками наради під головуванням начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, що відбувалася 29.06.2015р. за результатами, якої визначено завдання з'ясувати причини та умови невиконання вимог начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України щодо обладнання бойової техніки пристроями для встановлення кулеметів ДШК та встановлення ступеня вини посадових осіб.

Акт про результати службового розслідування від 30.07.2015р. затверджено начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України 03.08.2015р.

Як вбачається з акту службового розслідування причинами та умовами, що призвели до невиконання вимог начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України щодо обладнання бойової техніки приладами для встановлення кулеметів ДШК в найкоротші терміни стали, зокрема, неналежний рівень контролю посадовими особами ОЗСУ за виконанням доручення від 25.12.2014р. №29571/с; зволікання посадових осіб конструкторсько-технологічного центру Озброєнь ЗСУ по передачі конструкторської документації до ДП «ХАЗ»; відсутність взаємодії посадових осіб ЦАУ ЗСУ ОЗСУ та ДП «ХАЗ» щодо прискорення укладання договору.

При цьому, скоєнню правопорушень сприяв серед інших ОСОБА_1, який неналежно виконував обов'язки начальника ЦАУ ЗСУ ОЗСУ в порушення вимог ст.ст. 16, 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо невиконання службових обов'язків, доручених за посадою, відсутності належного контролю за виконанням визначених завдань підпорядкованих особовим складом щодо дообладнання бойової техніки поворотними платформами з броньованим захистом кулеметника та кулеметом ДШКМ.

За вказане порушення актом запропоновано накласти на позивача дисциплінарне стягнення - «попередження про неповну службову відповідність».

Суд зазначає, що у відповідності до статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, який затверджений Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999р. №548-ХІV кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до п. 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу); за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.

Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.

Частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, який затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999р. №551-ХІV передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Статтею 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:

а) зауваження;

б) догана;

в) сувора догана;

г) попередження про неповну службову відповідність;

д) пониження в посаді;

е) пониження військового звання на один ступінь;

є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю;

ж) позбавлення військового звання.

Як встановлено під час розгляду даної справи, відповідно пункту 2 телеграми начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.12.2014 № 342/9897т начальнику Озброєнню було визначено завдання:

організувати розробку робочої конструкторської документації на дообладнання МТ-ЛБ-АТ баштою БТР-60 (БТР-70);

спільно з Департаментом розробок і закупівлі озброєння та військової техніки Міністерства оборони України визначити виконавця з дообладнання МТ-ЛБ-АТ баштою БТР-60 (БТР-70).

При цьому терміни виконання пункту 2 телеграми не визначалися.

Відповідно пункту 2 розпорядження начальника Озброєння Збройних Сил України від 10.12.2014 №217 начальнику Центрального автомобільного управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України визначено:

спільно з Департаментом розробок і закупівлі озброєння та військової техніки Міністерства оборони України визначити виконавця з дообладнання МТ-ЛБ-АТ кулеметом ДШКМ;

спільно із виконавцем дообладнання МТ-ЛБ-АТ кулеметом ДШКМ визначити потребу у коштах на проведення зазначених робіт та надати до Головного фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України і для фінансування зазначеного заходу.

При цьому терміни виконання пункту 2 розпорядження не визначалися.

У той же час, терміни за порушення яких позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності на переконання відповідача були затвердженні на виконання доручення Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.04.2015р. на службовій нараді начальнику ОЗСУ.

Однак, як вбачається з акту службового розслідування та письмової доповіді начальника ОЗСУ на №348/956 дск від 03.04.2015р. терміни були визначені як орієнтовні та складали:

1мб - до 20.05.2015р.;

2 мб - до 30.05.2015р.;

3 м - до 16.06.2015р.

Суд звертає увагу на ту обставину, що позивач виконував обов'язки на посаді начальника ЦАУ ОЗСУ з 28.05.2015р., тобто з часу коли вже відбулося порушення вказаних вище термінів,а відповідне доручення №29571/с від 25.12.2014р. йому не адресувалося.

У той же час, акт службового розслідування не містить жодної інформації щодо неналежного виконання службових обов'язків позивачем, в чому вони саме полягали, дотримання яких саме термінів ним було допущено, тобто наявності в його діях ознак вини та неналежного виконання службових обов'язків.

Окрім цього, суд звертає увагу, що відповідно до статті 102 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України попередження про неповну службову відповідність застосовується одноразово і накладається наказом посадової особи, якій цим Статутом надано таке право.

Якщо протягом року після накладення цього стягнення військовослужбовець не виправив своєї поведінки зразковим виконанням військового обов'язку і стягнення не відіграло своєї ролі, командир приймає рішення про переміщення військовослужбовця на нижчу посаду чи звільнення з військової служби. Подання відповідних документів здійснюється в установленому порядку.

Отже, вищевказана норма обов'язково пов'язує такий вид дисциплінарної відповідальності з посадою яку обіймає військовослужбовець та встановлює певні обмеження перебування в ній за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків.

У той же час, до позивача оскаржуваним наказом було застосовано дисциплінарне стягнення - «попередження про неповну службову відповідність» як начальника управління забезпечення ЦАУ ЗСУ за неналежне виконання обов'язків по іншій посаді, обов'язки щодо якої він виконував до 06.08.2015р.

При цьому, відповідачем не було враховано, що на час видачі оскаржуваного наказу позивачем відповідні обов'язки вже не виконувалися.

Таким чином, відповідачем не доведено в діях позивача порушення вимог чинного законодавства, як то неналежного виконання службових обов'язків та відсутності належного контролю за виконанням завдань підпорядкованим особовим складом щодо дообладнанням бойової техніки поворотними платформами з броньованим захистом кулеметника. Отже, застосування до позивача дисциплінарного стягнення, а саме попередження про неповну службову відповідність є безпідставним.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року N 3723-XII (надалі - Закон №3723-XII) основними обов'язками державних службовців є, у тому числі, додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі. Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень.

Згідно зі ст.14 цього Закону дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Водночас жодних доказів, які б свідчили про невиконання позивачем своїх службових обов'язків відповідачем суду не надано.

Аналізуючи законодавство щодо порядку притягнення службовців до відповідальності за дисциплінарні проступки суд дійшов висновку, що дисциплінарне провадження передбачає порушення дисциплінарної справи, розслідування обставин проступку, розгляд справи посадовою особою, прийняття рішення за наслідками розгляду.

Зокрема, висновок службового розслідування повинен містити привід для призначення службового розслідування, суть встановленого порушення та його наслідки, чим підтверджується чи виключається вина працівника, обставини, що пом'якшують і посилюють його відповідальність, причини та умови, що сприяли порушенню, прийняті або запропоновані заходи по їх усуненню, пропозиції про застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення або міри громадського впливу, направлення матеріалів в слідчі органи або про припинення службового розслідування.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України № 337 від 31.08.2015 р. за неналежне виконання розпорядження начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.12.2014 р. № 342/9897т до позивача було накладено дисциплінарне стягнення - "попередження про неповну службову відповідність".

Натомість, згідно акту службового розслідування до позивача запропоновано накласти дисциплінарне стягнення, саме за неналежне виконання службових обов'язків, відсутності належного контролю за виконанням завдань підпорядкованим особовим складом щодо дообладнанням бойової техніки поворотними платформами з броньованим захистом кулеметника та кулеметом ДШКМ.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судом фактів та обставин, враховуючи, що докази, наведені відповідачем не дають підстав вважати що службове розслідування проведено всебічно і повно, а позивачем доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що пункт 3 наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України № 337 від 31.08.2015 р. в частині, яка стосується позивача підлягає скасуванню.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що докази, наведені відповідачем у запереченнях на позов, не спростовують доводи позивача, суд дійшов висновку, що адміністративний підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 31.08.2015р. №337 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді «попередження про неповну службову відповідність» начальника управління забезпечення Центрального автомобільного управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України полковника ОСОБА_1.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко