Ухвала суду № 56571971, 15.03.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №477/1120/15-ц 15.03.2016 150316 15.03.2016

Провадження №22-ц/784/662/16 Головуючий по 1 інстанції Семенова Л.М. Категорія 5 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

15 березня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Кушнірової Т.Б.,

при секретарі судового засідання Богуславській О.М.,

за участю позивачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представника ОСОБА_4,

відповідача ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

представника ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_7

на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 02 лютого 2016 року

за позовом

ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про припинення права спільної часткової власності на частину домоволодіння та визнання права власності,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2015 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 про виділ частки будинку зі спільної часткової власності в натурі.

Позивачі зазначали, що їм та відповідачу на праві спільної часткової власності належить житловий будинок № 91 з відповідною часткою господарських будівель та споруд по вул. Першотравневій с. Котляреве Жовтневого району Миколаївської області: ? частка - ОСОБА_2 та ? частка ОСОБА_3 Решта, а саме 1/4 частки належить відповідачеві, який проживає у спірному будинку, користується ним. Вони як власники позбавлені можливості розпоряджатися належною їм власністю, не мають вільного доступу до неї.

За таких обставин, просили виділити в натурі належні їм частки у спірному будинку.

Зважаючи на висновок судової будівельно-оцінювально-технічної експертизи, відповідно до якого є неможливим провести розподіл спірного житлового будинку з виділенням кожному із співвласників належних їм часток, уточнили свої вимоги і остаточно просили припинити право власності ОСОБА_5 на ? частку домоволодіння №91 по вул. Першотравневій с. Котляреве Жовтневого району Миколаївської області, визнати право власності на спірне домоволодіння по 1/8 частці за кожним із них.

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 02 лютого 2016 року у задоволенні позову відмовлено. Повернуто ОСОБА_2 кошти внесені на депозитний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації в Миколаївській області у сумі 14600 грн.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_7, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду, обставинам справи, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, позивачів, відповідача та їх представників, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

У силу положень ст. ст. 21, 24, 41 Конституції України, ст. ст. 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Виходячи із цих положень правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочносте й мають рівні права.

Так, за змістом частини 1 статті 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Отже, для судового припинення права власності на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої з обставин, передбачених пунктами 1-3 частини 1 статті 365 ЦК України, за умови п.4, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Тобто, суд має дати оцінку наявності обставини в сукупності з умовою, при цьому визначальним під час вирішення спору про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників є те, що шкода від припинення права на частку не буде істотною (висновки Верховного Суду України, викладені в постановах, ухвалених в справах №6-81цс11 від 16 січня 2012 року, №6-68цс14 від 02 липня 2014 року).

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 17 березня 1984 року, посвідченого секретарем Котляревської сільської ради народних депутатів Жовтневого району Миколаївської області належав житловий будинок №91 з надвірними будівлями і спорудами, розташований по вул. Першотравневій с. Котляреве Жовтневого району Миколаївської області ( а.с.14).

07 жовтня 2008 року він помер ( а.с.15).

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 13 березня 2013 року за ОСОБА_2 визнано право власності на ? частку вищевказаного будинку, як на майно, що є спільною власністю подружжя ( а.с.35-36).

Як вбачається із пояснень позивача ОСОБА_3, наданих у суді апеляційної інстанції та підтверджується копією паспорта, отриманого ним у листопаді 2015 року, прізвище «Михайлюк» змінено на «Городюк».

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 27 листопада 2013 року за ОСОБА_9 та ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом після смерті їх батька ОСОБА_8 визнано право власності по ? частці за кожним на спірний житловий будинок ( а.с.29-33).

Спірний обєкт нерухомого майна - це житловий будинок літ.А-1 з прибудовою «а», 1960 року побудови, загальною площею 45.2 кв.м., житловою площею 23.3 кв.м. та складається з двох житлових кімнат: 1-4 площею 7.6 кв.м. та 1-5 площею 4.7 кв.м., кухні площею 8 .0 кв.м., коридорів 1-1 площею 4.7 кв.м. та 1-11 площею 9.2 кв.м.

Між співвласниками відсутня домовленість про користування належною кожному з них власністю.

Відповідно до висновку судової будівельно-оцінювально-технічної експертизи від 04 вересня 2015 року № 125-074 дійсна вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Першотравневій, 91 с. Котляреве Жовтневого району Миколаївської області становить 58268 грн. Обємно-планувальні рішення та функціональне призначення приміщень житлового будинку за вказаною адресою не дозволяють з технічної точки зору провести розподіл з виділенням в користування кожному співвласнику приміщення у відповідності з вимогами будівельним нормам та вимогам СНіП 2.08.01-89* «Житлові будівлі» ( а.с.53-64).

Отже, передбачена п.2 ч.1 ст. 365 ЦК України підстава, а саме неподільність речі, судового припинення права на частку у спільному майні наявна.

ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не є родичами.

Позивачі не бажають, щоб відповідач проживав у житлову будинку, посилаються на складні стосунки, конфлікти, звернення з заявами на неправомірні дії останнього до правоохоронних органів та наявність у нього та його матері іншого житла.

Відповідач у свою чергу перешкоджає позивачам проживати у спірному будинку. У суді апеляційної інстанції вказував про те, що іншого житла не має.

Отже, з огляду на викладене, можливо вважати наявною передбачену п. 3 ч.1 ст. 365 ЦК України підставу судового припинення права на частку у спільному майні.

За змістом ч.1 ст. 365 ЦК України сама по собі наявність вищевказаних підстав не є достатньою для припинення права на частку у спільному майні, оскільки має бути наявною визначена п. 4 ч. 1 цієї статті умова - таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Позивачі відсутність істотної шкоди інтересам відповідача в апеляційній скарзі мотивують тим, що останній постійно проживає та працює за кордоном. Проте належними та допустимими доказами вказані обставини вони не підтвердили.

В той же час, якщо дані обставини і мають місце, то це ні в якому разі не свідчить про те, що збереження власності на частку у спірному будинку для нього не важливо.

Суд першої інстанції, перевіряючи вимоги про забезпеченість відповідача іншим житлом, встановив, що останній іншого житла, крім цього, не має.

В той час, відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, крім спірного, ОСОБА_2 на праві власності належить житловий будинок №72 по вул. П. Морозова с. Котляреве Жовтневого району Миколаївської області ( а.с.107-109).

Припинення права особи на частку в житлі за відсутності у особи іншого окремого (самостійного) житла є істотною шкодою для особи.

Позивачі не довели, що припинення права відповідача на частку у спільному майні не завдасть істотної шкоди його інтересам. Шкода від припинення права на частку буде істотною, а це, виходячи з правової позиції Верховного Суду України є визначальним. Істотність шкоди виключає судове припинення права на частку у спільному майні.

Суд першої інстанції, встановивши, що відповідач іншого житла на праві власності не має, придбання житла за компенсаційну виплату є неможливим, дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позову, оскільки припинення його права на частку у спірному будинку завдасть йому істотної шкоди.

Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст.307, 308, 314, 315 ЦПК, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_7 відхилити, рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 02 лютого 2016 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді: