Рішення № 56570518, 14.03.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2016 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Савчук М.В.

суддів: Бреславського О.Г., Половінкіної Н.Ю.

секретар Тодоряк Г.Д.

за участю сторін: позивача ОСОБА_1, її представників ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача ПАТ «Укрсоцбанк»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Кіцманського відділення Чернівецької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» про захист прав споживача, повернення грошових коштів за банківським вкладом, стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Кіцманського відділення Чернівецької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 17 серпня 2015 року,

встановила:

В березні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Кіцманського відділення Чернівецької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» про захист прав споживача, повернення грошових коштів за банківським вкладом.

Посилалася на те, що 30 січня 2012 року вона уклала з ПАТ «Укрсоцбанк» в особі начальника Кіцманського відділення Чернівецької обласної філії Васильковою Г.В. договір банківського вкладу №168, згідно якого банк відкрив депозитний рахунок № НОМЕР_1 та прийняв вклад у сумі 65 000 гривень з нарахуванням 20% річних із залученням депозитного вкладу на строк з 30 січня 2012 року по 30 січня 2013 року.

Вказує на те, що до 30 січня 2012 року нею виконано свої зобов'язання та внесено на депозитний рахунок готівкою 65 000 гривень, на які в подальшому нараховувалися відсотки.

Відповідно до розпорядження від 01 лютого 2013 року, дію договору банківського владу продовжено до 30 січня 2014 року.

_______________

22ц-18/2016 р. Головуючий у 1нстанції Мізюк В.Н.

Категорія 27 доповідач Савчук М.В.

Керуючись положеннями п. 3.3 Договору та п. 2 ст. 1060 ЦК України, позивачка звернулася до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» з вимогою про повернення суми депозитного вкладу з нарахованими відсотками шляхом подання письмової заяви від 26.11.2014 року.

Однак, 26 грудня 2014 року своїм листом банк повідомив її про те, що вони вживають всіх необхідних заходів для вирішення її питання, яке потребує взаємодії декількох структурних підрозділів банку та є трудомістким процесом, тому пізніше повідомлять про прийняте рішення.

Крім того, зазначає, що вона неодноразово зверталася до філії Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» з проханням повернути їй грошовий вклад, проте банк відмовляється повернути вклад та нараховані проценти.

Просила стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Кіцманського відділення Чернівецької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» на її користь суму банківського вкладу та нараховані проценти.

Згідно заяв про зміну та збільшення позовних вимог (а.с.74, 182 том.1) позивач просила стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 120 008 гривень згідно договору банківського вкладу, які є вкладом з нарахованими процентами, три відсотки річних - 2 278,51 гривень, інфляційні витрати - 46 563,10 гривень, пеню - 831 655,44 гривень та моральну шкоду в сумі 50 000 гривень.

РішеннямКіцманського районного суду Чернівецької області від 17 серпня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Кіцманського відділення Чернівецької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 120 008 гривень, які розміщенні в банку згідно договору банківського вкладу №168 від 30 січня 2012 року.

Стягнуто з ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Кіцманського відділення Чернівецької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_1 три відсотки річних у розмірі 2 278,51 гривень, інфляційні витрати у розмірі 46 563,10 гривень.

Стягнуто з ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Кіцманського відділення Чернівецької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 831 655,44 гривень.

Стягнуто з ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Кіцманського відділення Чернівецької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_1 5000 гривень моральної шкоди.

Вирішено питання судового збору.

В апеляційній скарзі ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Кіцманського відділення Чернівецької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, суд дійшов їх внаслідок неповного з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права та неналежної оцінки доказів по справі.

___

Апелянт вважає, що позивачем ОСОБА_1 не надано жодних належних та допустимих доказів існування між нею та банком будь-яких належним чином оформлених договірних відносин та належних доказів внесення коштів на депозитний рахунок банку.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача просить відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 про захист прав споживача, повернення грошових коштів за банківським вкладом та стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи є докази про те, що між сторонами укладений договір банківського вкладу, відкрито депозитний рахунок на ОСОБА_1 та нею внесені кошти на депозитний рахунок. Відповідач не виконав своїх зобов'язання по депозитному договору, на вимогу ОСОБА_1 не повернув кошти та відсотки за користування коштами, чим спричинено позивачу моральних страждань.

Проте, з такими висновками погодитися не можна, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи, суд дійшов їх внаслідок неповного з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що згідно з пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким в позові слід відмовити.

З доданого до позову договору вбачається, що 30 січня 2012 року між ПАТ «Укрсоцбанк» в особі начальника Кіцманського відділення Чернівецької обласної філії Васильковою Г.В. та ОСОБА_1 укладено та підписано договір банківського вкладу №168 ( Інвестиційний )( а.с.7 том.1).

Відповідно до п. 1.1 наведеного договору ПАТ «Укрсоцбанк» відкриває депозитний рахунок № НОМЕР_1 та прийняв на вклад у сумі 65 000,00 гривень з нарахуванням 20% річних.

Пунктом 1.3 правочину передбачено додаткові внески на депозитний рахунок (поповнення вкладу).

Пунктом 1. 2 договору між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 від 30 січня 2012 року №168 банківського вкладу передбачено, що депозитний вклад залучається на строк з 30 січня 2012 року по 30 січня 2013 року.

Відповідно до розпорядження від 30 січня 2012 року ОСОБА_1 внесено кошти в сумі 65 000 грн. на виконання договору банківського вкладу між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 від 30 січня 2012 року № 168 ( а.с. 8 том.1).

Відповідно до розпорядження від 01.02.2013 року, підписаного ОСОБА_1 та начальником Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк», дію договору банківського вкладу продовжено до 30 січня 2014 року (а.с.10 том.1 зворот).

Проте умовами договору№168 не передбачено продовження його дії.

На виконання вищезазначеного договору начальником Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» протягом декількох місяців позивачці здійснювалося нараховування та виплата відсотків з видачею розпоряджень на виплату відсотків, які містяться у матеріалах справи (а.с. 8- 14 том.1).

26 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернулася до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» з вимогою про виплату депозитного вкладу в сумі 120 008 гривень у зв'язку із закінченням терміну дії депозиту (а.с. 15).

Згідно зі статтею 6 Положення про Кіцманське відділення ПАТ «Укрсоцбанк» керівництво поточною діяльністю відділення здійснює начальник, який затверджує підписом документи фінансового характеру, розрахункового характеру, в тому числі договори, в межах наданих банком лімітів, та відповідно до довіреності, наданої начальнику відділення (ст. 6.5.9 Положення).

Як вбачається з матеріалів справи Василькова Г.В. займала посаду начальника Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» з 14 серпня 2001 року та на час укладання вказаного договору (а.с.104 том.1).

З листа ПАТ Укрсоцбанк (а.с.25 том.1) вбачається, що в ПАТ Укрсоцбанк відсутні будь-які депозитні рахунки, відкриті на ім'я ОСОБА_1 за період з 2012р. по 2015 р.

З листа прокуратури Голосіївського району міста Києва від 06 січня 2015 року, направленим на адресу ПАТ «Укрсоцбанк», вбачається, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 42014100010000331 від 25 грудня 2014 року внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України за даним фактом.

Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ч.4 ст.203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

З копії договору № 168, наданого позивачем, вбачається, що його підписано Васильковою Г.В. в особі начальника Кіцманського відділення та ОСОБА_1, однак копії заяви щодо оформлення депозитного вкладу позивачем не надано.

Відповідно до ч.2 ст. 1058 ЦК України договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (ст. 633 цього Кодексу).

Згідно ч. 2ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Положення ст.1059 ЦК України врегульовує питання форми банківського вкладу та наслідки недодержання письмової форми договору.

За змістом ст.1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі.

Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

ОСОБА_1, звертаючись до суду з позовом про захист прав споживача та стягнення грошових коштів, посилалася на розпорядження Кіцманського відділення Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» від 30.01.2012 року про внесення грошових коштів у сумі 65 000 грн. на депозитний рахунок відповідно до договору від 30.01.2012 року та інші розпорядження про нарахування та виданих відсотків (а.с.8-14).

Відповідно розпорядження Кіцманського відділення Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» від 30.01.2012 року за договором з зазначенням депозиту «Короткострокий» від 30.01.2012 року №168, ОСОБА_1 30 січня 2012 року у внесено грошові кошти в сумі 65 000 грн., строк якого закінчується 30.01.2013 року. Відповідно є розбіжності між назвою договором депозиту, зазначеною в самому договорі та розпорядженнях про внесення коштів (а.с. 8-14). Крім того, вбачається розбіжності в номерах рахунку, зазначених у договорі та розпорядженнях, а саме в договорі № № НОМЕР_1,а в розпорядженнях номер депозитного рахунку зазначено 2635.

Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року №516, передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Відповідно до п.2.9. глави 2 розділу ІV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національнгого банку України від 1 червня 2011 року №174, передбачено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Згідно листа Національного Банку України від 14.02.2012 р. N 11-117/708-1645 про «Роз'яснення про документальне оформлення касових операцій», надано наступне розяснення, що відповідно до пункту 4.8. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. N 637, на підприємствах, що мають одного касира, при необхідності тимчасової його заміни виконання обов'язків касира покладається на іншого працівника за письмовим наказом керівника. З цим працівником укладається договір про повну матеріальну відповідальність на час виконання ним обов'язків касира. Підприємства, штатним розписом яких не передбачена посада касира, виконання його обов'язків можуть покладати відповідно до письмового розпорядження керівника на бухгалтера або іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність. Таким чином, на підприємствах у разі потреби тимчасової заміни касира або відсутності посади касира виконання його обов'язків може покладатися за письмовим наказом керівника на бухгалтера (у тому числі залученого на договірних засадах) або іншого працівника з укладенням договору про повну матеріальну відповідальність. При цьому підпис керівника на видаткових касових документах повинна бути обов'язково. Крім того, зазначено, що керівник при наявності на підприємстві посад головного бухгалтера і касира не має права одноосібно підписувати касові документи.

Відповідно до положень Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року за № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки (пункт 1.8. Інструкції);договір банківського рахунку укладається в письмовій формі; один примірник договору зберігається в банку, а другий - банк зобов'язаний надати клієнту під підпис (пункт 1.9. Інструкції); письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору тощо (пункт 1.10. Інструкції).

Пункт 10.1. Інструкції передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред'явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Згідно п. 1.1. ст. 1 Розділу IV Постанови Національного банку України від 01.06.2011, № 174 "Про затвердження Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні" передбачено, що до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать зокрема заява на переказ готівки (додаток 8) та заява на видачу готівки (додаток 10).

Так, п. 1.2. ст. 1 даного розділу чітко передбачено, що цією Інструкцією визначені зразки касових документів, на підставі яких здійснюються приймання і видача готівки з операційної каси. Бланки касових документів виготовляються з урахуванням їх зразків друкарським способом або з використанням комп'ютерної техніки з відображенням обов'язкових реквізитів, передбачених цією Інструкцією, крім грошових чеків, які виготовляються лише друкарським способом.

Відповідно до п.2.9. глави 2 розділу ІV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національнгого банку України від 1 червня 2011 року №174, передбачено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Крім того, відповідно до п. 1.3. ст. 1 Розділу IV Інструкції встановлено, що касові документи мають містити такі обов'язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.

Частина 2 п. 1.3. ст. 1 Розділу IV передбачає, що до обов'язкових реквізитів касових документів, які оформляються для зарахування суми готівки на відповідні рахунки (крім зазначених вище), також належать номер рахунку отримувача та найменування і код банку отримувача.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Відповідно до висновку експерта № 174 за результатами проведення судово-економічної експертизи від 04 лютого 2016 року, складеного на виконання ухвали апеляційного суду Чернівецької області від 02 листопада 2015 року, договір банківського вкладу від 30.01.2012 року № 168, укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», не відповідає за формою та змістом договорам банківського вкладу, типові форми яких були затверджені та діяли у банку станом на 30.01.2012 року;

розпорядження від 30 січня 2012 року, 01 лютого 2013 року, 27 червня 2013 року, 31 січня 2014 року та 14 травня 2014 року про внесення ОСОБА_1 коштів на депозитний рахунок складені не у відповідності до вимог нормативно-правових актів щодо документального оформлення касових операцій.

З огляду на викладене, розпорядження Кіцманського відділення Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», що надані ОСОБА_1, не підтверджують внесення коштів на депозитний рахунок, оскільки доведено, що вони не відповідають за змістом та встановленої форми квитанцій, які передбачені пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011 року №174 та додатку до Інструкції, а також не відповідають вимогам внутрішніх нормативних документів, що діяли на той час у Банку.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про невиконання банком обов'язків за договором банківського вкладу від 30 січня 2012 року №168, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1

Згідно із п. 2.1 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року №516, грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті.

При цьому ч.3 ст.1058, ч.2 ст.1068 ЦК України встановлюють, що банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Таким чином, відкриття відповідних рахунків та облікування на них грошових коштів у національній та іноземній валюті, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту), є обов'язком банку, відповідно до якого банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, у день надходження до банку відповідного розрахункового документа.

Отже, відсутність реєстрації договору банківського вкладу, і як наслідок, необлікування на рахунку банку грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу, не можна вважати недодержанням письмової форми договору банківського вкладу за наявності ощадної книжки (сертифіката) чи іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту, і є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі. Відповідні юридичні факти (відсутність банківських рахунків, і як наслідок, необлікування на них грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу) слід кваліфікувати як невиконання банком своїх обов'язків за договором банківського вкладу.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 червня 2012 року у справі №6-17цс12.

Разом з тим у матеріалах справи відсутня квитанція або інший документ, який відповідає за змістом та формою вимогам, які передбачені пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011 року №174, щодо внесення ОСОБА_1 коштів на виконання договору банківського вкладу між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та нею від 30 січня 2012 року №168 (Інвестиційний).

Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Позивачем ОСОБА_1 не надано суду належних доказів згідно вимог ст. 59 ЦПК України та ст.1059 ЦК України про внесення коштів до каси банку за договором №168, що суперечить вимогами п. 2.10 гл. 2 розд. ІУ Інструкції НБУ від 01.06.2011 року за № 174«Про ведення касових операцій банками України»

Сам по собі договір між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1, банківського вкладу від 30.01.2012 року №168 і розпорядження Кіцманського відділення Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» не дають підстав для висновку про підтвердження внесення ОСОБА_1 грошових коштів за договором банківського вкладу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про недодержання письмової форми договору банківського вкладу між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1

За змістом ч.1 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

З огляду на вищенаведене, беручи до уваги той факт, що ОСОБА_1 не надано жодних належних та допустимих доказів існування між нею та банком будь-яких належним чином оформлених договірних відносин, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про захист прав споживача, повернення грошових коштів за банківським вкладом та стягнення моральної шкоди.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

На підставі наведеного та керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307,п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Кіцманського відділення Чернівецької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк»

задовольнити.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 17 серпня 2015 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Кіцманського відділення Чернівецької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» про захист прав споживача, повернення грошових коштів за банківським вкладом, стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: