Рішення № 56567824, 15.03.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/615/15-ц

Провадження № 22-ц/779/663/2016

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Турянський І.Є. І. Є.

Суддя-доповідач Пнівчук О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Пнівчук О.В.

суддів: Беркій О.Ю., Мелінишин Г.П.

секретаря Бойчука Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ПАТ «ВТБ Банк» на рішення Косівського районного суду від 03 лютого 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

ПАТ «ВТБ Банк» у березні 2015 року звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач свої вимоги мотивував тим, що відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов»язання за кредитним договором, укладеним з банком 18 грудня 2012 року, а саме допускав порушення умов кредитного договору щодо строків сплати процентів за користування кредитом, сплати тіла кредиту та комісії.

Змінюючи та уточнюючи позовні вимоги позивач ПАТ «ВТБ Банк» просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором, що станом на 18 грудня 2015 року становить 202213 грн. 36 коп.

Рішенням Косівського районного суду від 03 лютого 2016 року позов ПАТ «ВТБ Банк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВТБ Банк» - 105621 грн. 87 коп. заборгованості за кредитним договором № R53700371960B від 18.12.2012 року.

Вирішено питання судових витрат.

Представник ПАТ «ВТБ Банк» на дане рішення подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального права.

Апелянт зазначив, що задовольняючи частково позовні вимоги банку та зменшуючи розмір пені суд першої інстанції виходив з того, що заявлений до стягнення розмір пені не відповідає сумі неповернутого кредиту та сумі прострочених відсотків.

На думку апелянта, такий висновок суду не відповідає зібраним доказам по справі.

Так, 18.12.2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № R53700371960B на суму 100 000 грн., строк користування по 18.12.2016 року. Проценти за користування кредитом 27% річних. Кредитні кошти надавались позичальнику на споживчі потреби в інтересах сім»ї.

В результаті порушення відповідачем умов кредитного договору щодо строків сплати процентів за користування кредитом, сплати тіла кредиту та комісії з 29.07.2014 року позивачем була нарахована пеня:

- у зв»язку з несвоєчасною сплатою процентів в розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу 20 411,90 грн.,

- у зв»язку з несвоєчасною сплатою кредиту в розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу 50 432,93 грн.,

- у зв»язку з несвоєчасною сплатою комісії в розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу 32 174,66 грн.

Апелянт зазначив, що застосовуючи положення ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки, суд першої інстанції залишив поза увагою обставини за наявності яких є підстави для зменшення розміру неустойки виходячи із конкретних обставин справи.

Апелянт просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Представник апелянта ПАТ «ВТБ Банк» в судове засідання не з»явився, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому зсіданні апеляційного суду заперечив вимоги апеляційної скарги, посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо зменшення розміру пені.

Вислухавши доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_2, дослідивши письмові докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 грудня 2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № R53700371960B, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 100 000 грн. на споживчі потреби в інтересах сім»ї зі сплатою 27% річних за користування кредитом.

Позичальник взяв на себе зобов»язання щомісячно сплачувати платежі згідно погодженого сторонами графіку з кінцевим терміном погашення кредиту 18.12.2016 року.

Відповідно до п.3 кредитного договору, погашення кредиту здійснюється щомісячно відповідно до графіка повернення кредиту і сплати процентів та розрахунку вартості супутніх послуг у вигляді щомісячних ануїтетних платежів. Згідно даного Графіку ануїтетні платежі становили 5143 грн. щомісячно.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Із розрахунку суми заборгованості за кредитним договором ОСОБА_2 встановлено, що останній належним чином не виконував взяті на себе зобов»язання та допускав порушення як щодо строку сплати чергових платежів так і їх розміру.

Зазначених обставин не заперечив у судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_2

Як вбачається з розрахунку суми заборгованості за кредитним договором № R53700371960B від 18.12.2012 року виданої ПАТ «ВТБ Банк», загальна заборгованість по кредитному договору станом на 18.12.2015 року становила 202213,36 грн., зокрема: заборгованість по кредиту становить 64528,64 грн., загальна заборгованість по сплаті процентів по кредиту - 996,10 грн., загальна заборгованість по сплаті комісії 19685,23 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів 20411,90 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту 50432,93 грн., пеня за несвоєчасне повернення комісії 32174,66 грн., 3% річних за прострочення сплати процентів 335,54 грн., 3% річних за прострочення сплати повернення кредиту - 829,03 грн., інфляційні втрати за порушення сплати процентів 4164,66 грн., інфляційні втрати за порушення сплати кредиту 8654,67 грн.

Постановляючи рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість зменшення розміру пені до 20411,90 грн.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин,що мають істотне значення.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 з часу укладення кредитного договору з грудня 2012 року своєчасно здійснював щомісячні платежі за договором, порушення строку сплати чергового платежу допустив у липні 2014 року, разом з тим здійснював платежі у вересні 2014 року в сумі 5200 грн., у червні 2015 року - 5200 грн. та у грудні 2015 року у розмірі 25000 грн.

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги те, що розмір неустойки в сумі 117003,39 грн. значно перевищує розмір збитків.

Так, відповідно до розрахунку суми заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором станом на 18.12.2015 року встановлено, що заборгованість по кредиту становить 64528,64 грн. (строкова заборгованість за кредитом - 23671,38 грн., прострочена заборгованість по кредиту - 40857,26 грн.), загальна заборгованість по сплаті процентів по кредиту - 996,10 грн. - відсотки нараховані за період з 28.11.2015 року по 18.12.2015 року.

Згідно довідки виданої Космацькою сільською радою від 27 січня 2016 року встановлено, що сім»я ОСОБА_2 - багатодітна, на його та дружини - ОСОБА_2 утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей та повнолітній син - студент коледжу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що з врахуванням ступеня виконання ОСОБА_2 зобов»язання, його майнового стану, значного перевищення розміру неустойки - розміру збитків, суд першої інстанції обґрунтовано зменшив розмір неустойки до 20411,90 грн., а тому доводи апелянта щодо неправильного застосування судом положень ч.3 ст. 551 ЦК України не заслуговують на увагу.

Разом з тим, задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ «ВТБ Банк» суд першої інстанції в резолютивній частині рішення суду зазначив про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 105621 грн. 87 коп., однак не вказав які саме платежі складають зазначену суму боргу.

У зв»язку з цим, колегія суддів приходить до висновку про зміну рішення суду в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши що з ОСОБА_2 підлягає до стягнення на користь ПАТ «ВТБ Банк» - заборгованість за кредитним договором № R53700371960B від 18.12.2012 року - станом на 18.12.2015 року у розмірі 105621 грн. 87 коп., з яких: 64528,64 грн. - загальна заборгованість по кредиту, 996,10 грн. загальна заборгованість по сплаті процентів по кредиту, 19685,23 грн. загальна заборгованість по комісії, 20411,90 грн. пені.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ПАТ «ВТБ Банк» задовольнити частково.

Рішення Косівського районного суду від 03 лютого 2016 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВТБ Банк» - заборгованість за кредитним договором № R53700371960B від 18.12.2012 року у розмірі 105621 грн. 87 коп., з яких: 64528,64 грн. - загальна заборгованість по кредиту, 996,10 грн. загальна заборгованість по сплаті процентів по кредиту, 19685,23 грн. загальна заборгованість по комісії, 20411,90 грн. пені.

В решті рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуюча: О.В. Пнівчук

Судді: О.Ю. Беркій

Г.П. Мелінишин