Ухвала суду № 56550962, 17.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2016 р. Справа № 815/2763/15

Категорія: 9.3 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Димерлія О.О.судді -Єщенко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію приватного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» - Тимошенка Костянтина Володимировича, треті особи: Одеська обласна дирекція ПАТ «Міський комерційний банк», ОСОБА_6, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію приватного акціонерного товариства (далі ПАТ) «Міський комерційний банк» - Тимошенка Костянтина Володимировича, треті особи: Одеська обласна дирекція ПАТ «Міський комерційний банк», про:

- визнання протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ «Міський комерційний банк» щодо не включення ОСОБА_4 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий Шевченківським ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 16.07.2010 року, ІПН НОМЕР_1) у перелік вкладників ПАТ «Міський комерційний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ «Міський комерційний банк» включити ОСОБА_4 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий Шевченківським ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 16.07.2010 року, ІПН НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_4 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий Шевченківським ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 16.07.2010 року, ІПН НОМЕР_1) в Реєстр вкладників ПАТ «Міський комерційний банк» які мають право на отримання відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Міський комерційний банк» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В ході розгляду до участі у справі було залучено ОСОБА_6, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що у вересні 2013 року між ПАТ «Міський комерційний банк» та ОСОБА_6 був укладений договір строкового банківського вкладу. 02.09.2014 року, ОСОБА_6 подарував позивачу частку вкладу зі свого рахунку, про що був укладений нотаріально посвідчений договір. Пунктом четвертим договору дарування передбачено, що договір є підставою для звернення сторонами до ПАТ «Міський комерційний банк» з метою оформлення переходу права власності на частку вкладу за цим договором на ім'я ОСОБА_4 На підставі вказаного договору дарування, у вересні 2014 року, позивач звернувся з заявою до Одеської обласної Дирекції ПАТ «Міський комерційний банк» про відкриття банківського рахунку та переоформлення права власності на частку вкладу, однак, без будь-яких правових підстав, банківський рахунок на ім'я позивача відкритий не був.

Відповідач - уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» - Тимошенко К.В. позов не визнав, вказуючи, що укладення договору дарування коштів, які знаходяться на рахунку вкладника, не є підставою для відкриття рахунку іншій особі. Договір дарування не передбачає уступку права вимоги, що являє собою договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

Відповідач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб позов не визнав, вказуючи, що у Фонду відсутні будь-які первинні документи по вкладникам і, тому при складанні Загального реєстру використовується виключно інформація, що наявна в переданому уповноваженою особою Переліку вкладників, таким чином, Фонд не вчинив жодної протиправної бездіяльності стосовно невключення даних позивача до Загального реєстру, оскільки Фонд не володів і не повинен був володіти жодною додатковою інформацією про позивача, окрім тієї, що міститься в переліку вкладників.

Третя особа - Одеська обласна дирекція ПАТ «Міський комерційний банк» заперечення на позов не надала.

Третя особа - ОСОБА_6 зазначив, що вважає позов обґрунтованим.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про задоволення позову.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ОСОБА_6 є вкладником ПАТ «Міський комерційний банк» на підставі строкового банківського вкладу №2630/12/131125 від 10.09.2013 року.

02.09.2014 року, ОСОБА_6 подарував позивачу частину вкладу з рахунку №262091213001 у розмірі 200 000 грн., про що укладено договір дарування грошових коштів, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за №2423.

Після укладення договору дарування, позивач звертався до банку з заявою про відкриття банківського рахунку та переоформлення права власності на частину вкладу, але відкриття вкладу на ім'я позивача не відбулося. Письмова заява з реквізитами отримання звернення позивача банком, сторонами по справі, суду представлена не була.

Постановою Правління НБУ від 20.11.2014 року № 732 «Про віднесення ПАТ «Міський комерційний банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування, 20.11.2014 року, прийнято рішення № 124 «Про запровадження з 21.11.2014 року тимчасової адміністрації» та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_8

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 року № 187 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 року № 64 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Міський комерційний банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку Тимошенка К.В., строком на 1 рік з 20.03.2015 року по 19.03.2016 р. включно.

В ході судового розгляду справи, в якості свідка було допитано ОСОБА_9, який в період часу з 20.08.2012 року по 15.10.2014 року, займав посаду директора відділення Одеської обласної дирекції ПАТ «Міський комерційний банк», що було підтверджено посвідченою копією трудової книжки.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що ОСОБА_6 є клієнтом банку, який був переведений до його відділення в липні 2014 року через закриття інших відділень банку. В липні 2014 року надійшов лист по електронній пошті, згідно якого вводились певні обмеження в діяльності банківської установи, про факт проблемності банку, офіційно не повідомлялось. Свідок пояснив, що ОСОБА_4 не був вкладником банку, останній прийшов у вересні 2014 року з договором дарування частини вкладу від ОСОБА_6 та просив відкрити на нього рахунок, але це не можливо було зробити через обмеження які були введенні з 01.07.2014 року, таким чином останнім днем, коли технічно була можливість відкрити рахунки в банку було 30.06.2014 року, наступного дня програма вже не спрацьовувала, через встановлені обмеження. Свідок пояснив, що від позивача можливо й був запит на відкриття рахунку, але відповідь на такі запити надається головним управлінням банку, про відповіді відділенню стає відомо за фактом їх отримання заявниками, які їх й надають.

В якості письмових доказів по справі, стороною позивача надана копія Постанови Правління Національного Банку України від 26 червня 2014 року №387/БТ «Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 23 травня 2014 року №309/БТ» та копія Постанови Національного банку України від 23 травня 2014 року №309/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» до категорії проблемних».

Відповідно до Постанови НБУ № 387/БТ від 26.06.2014 року, судом встановлено, що з метою стабілізації діяльності ПАТ «Міський комерційний банк» наказано зупинити залучення у вклади (депозити) коштів всіх фізичних осіб у тому числі з видачею ощадних депозитних сертифікатів; відкриття поточних рахунків у тому числі карткових) фізичним особам, зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються з рахунків відкритих у ПАТ «Міський комерційний банк».

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, визначені Законом України від 23.02.2012 №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно з яким, суб'єктом права отримання відшкодування з коштів Фонду є вкладник, особа яка уклала або на користь якої укладений договір банківського вкладу, її представник, або спадкоємець, а інші особи до визначеного Законом переліку не входять. Тому, враховуючи, що ОСОБА_4 не є вкладником ПАТ «Міський комерційний банк», він не може виступати суб'єктом права отримання відшкодування з коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у зв'язку з чим, у задоволенні позову належить відмовити.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 вказується, що для встановлення наявності права на відшкодування вкладів за рахунок Фонду необхідно системно застосувати чинне законодавство (з якого слідує, що таке право мають не тільки вкладники, а й інші особи, перелік яких не є вичерпним), однак, цього не було зроблено судом першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність відмови в задоволенні позову та не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Згідно з пп.4.3.3 договору строкового банківського вкладу №2630/12/131125 від 10.09.2013 року (а.с.18-20 т. 1) та пп.5.3.3 договору строкового банківського вкладу №2620/12/197000 від 01.07.2014 року (а.с.23-25 т. 1), укладеними між ПАТ «Міський комерційний банк» і ОСОБА_6, банк зобов'язується виконувати належним чином доручення вкладника, пов'язані з рухом грошових коштів на рахунку в порядку та при дотриманні вимог, встановлених чинним законодавством України.

Згідно з п.4 договору дарування, укладеному між ОСОБА_6 («Дарувальник») та ОСОБА_4 («Обдарований»), цей договір є підставою для звернення Сторонами до ПАТ «Міський комерційний банк» з метою оформлення переходу права власності на частку вкладу з цим договором на ім'я Обдарованого (а.с.28).

Аналізуючи положення вказаних договорів, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_6 і ОСОБА_4, як Сторони договору дарування, мали звернутися до ПАТ «Міський комерційний банк» з метою оформлення переходу права власності на частку вкладу на ім'я ОСОБА_4, при цьому, згідно з договорами банківського вкладу, ОСОБА_6 повинен був надати ПАТ «Міський комерційний банк» відповідне доручення.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 03 вересня 2014 року лише ОСОБА_4 звернувся до Одеської обласної Дирекції ПАТ «Міський комерційний банк» із заявою про переоформлення права власності на частку вкладу ОСОБА_6, а останній відповідної заяви та доручення не подавав.

Таким чином, ОСОБА_6, як Стороною договору дарування не було виконано належним чином п.4 цього договору щодо звернення обох Сторін договору до ПАТ «Міський комерційний банк» з метою оформлення переходу права власності на частку вкладу на ім'я ОСОБА_4, а також, ОСОБА_6 не було дотримано пп.4.3.3 договору строкового банківського вкладу №2630/12/131125 від 10.09.2013 року (а.с.18-20 т. 1) та пп.5.3.3 договору строкового банківського вкладу №2620/12/197000 від 01.07.2014 року (а.с.23-25 т. 1) щодо надання банку відповідних доручень, пов'язаних з рухом грошових коштів на рахунку.

Отже, в першу чергу ОСОБА_6 не вчинив відповідних дій для переоформлення частки свого вкладу на ім'я ОСОБА_4

Відповідно до п.12 ч.1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», проблемний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії проблемних у порядку, передбаченому Законом України «Про банки і банківську діяльність» і нормативно-правовими актами Національного банку України.

Постановою Правління Національного банку України від 23 травня 2014 року №309/БТ ПАТ «Міський комерційний банк» віднесено до категорії проблемних.

Постановою Правління Національного банку України №387/БТ від 26.06.2014 року обмежено діяльність ПАТ «Міський комерційний банк» за такими операціями як: заміна валюти вкладів юридичних та фізичних осіб; залучення на вклади (депозити) коштів від фізичних осіб (у тому числі ощадних депозитних сертифікатів) у національній та іноземній валютах, а також, у банківських металах; відкриття поточних рахунків (у тому числі карткових) фізичним особам; зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються з рахунків, відкритих у ПАТ «Міський комерційний банк» (крім автоматичного зарахування відсотків за вкладами, автоматичного перенесення коштів після закінчення строку дії депозиту, зарахування заробітної плати, пенсії та інших соціальних виплат).

Постановою Правління НБУ від 20.11.2014 року №732 «Про віднесення ПАТ «Міський комерційний банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування, 20.11.2014 року, прийнято рішення № 124 «Про запровадження з 21.11.2014 року тимчасової адміністрації» та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_8

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 року № 187 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 року №64 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Міський комерційний банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку Тимошенка К.В., строком на 1 рік з 20.03.2015 року по 19.03.2016 р. включно.

Відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків (ч.1 ст. 1).

Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків (ч.2 ст. 1).

Вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;

Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (п.п.3, 4 ч.1 ст. 2);

Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами (ч.1 ст. 26).

Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч.1 ст. 27).

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (ч.2 ст. 27).

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч.3 ст. 27).

Відповідно до п.6 Розділу ІІІ «Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами», затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09.08.2012 №14, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно:

- зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування;

- зміни розміру належних їм сум;

- зміни особи вкладника;

- змін реквізитів вкладників;

- змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

З матеріалів справи також не вбачається, що ОСОБА_6 разом з ОСОБА_4 зверталися до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Тимошенка К.В. для переоформлення на ОСОБА_4 права власності на частку вкладу ОСОБА_6 з наданням ОСОБА_6 відповідного доручення.

Таким чином, як зазначалось вище, ОСОБА_4 не набув статусу вкладника ПАТ «Міський комерційний банк» в першу чергу внаслідок не вчинення ОСОБА_6 відповідних дій, передбачених договором дарування та договорами банківського вкладу, тому у уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Тимошенка К.В. не має підстав для включення ОСОБА_4 до переліку вкладників.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відмови в задоволенні позову.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: О.О. Димерлій Суддя: О.В. Єщенко