Постанова № 56547718, 15.03.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2016 р. Справа № 902/671/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Коломис В.В. ,

судді Розізнана І.В.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників:

від позивача - Матвєєв С.О.

від відповідача 1 - не з'явився

від відповідача 2 - не з'явився

від третьої особи позивача - ОСОБА_2., ОСОБА_3,

від третьої особи відповідачів - ОСОБА_5.

розглядаючи апеляційну скаргу третьої особи ОСОБА_4 на рішення господарського суду Вінницької області від 17.12.15 р. у справі № 902/671/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Київ

до: Приватного підприємства "Нива - В.Ш."

до: Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2, м. Вінниця

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_4, м. Вінниця

про визнання недійсними прилюдних торгів проведених торговельною організацією Приватним підприємством "Нива - В.Ш." в особі філії 02 Приватного підприємства "Нива - В.Ш." з реалізації нерухомого майна, а саме: квартири № 145, загальною площею 82,2 кв.м. розташованої за адресою по АДРЕСА_1 12.04.2013 р., що оформлені протоколом про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна за № 0213026-1 від 12.04.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 17 грудня 2015 року по справі № 902/671/13 (суддя Тварковський А.А.) позов задоволено. Визнано недійсними результати прилюдних торгів від 12.04.2013 р., проведені торгівельною організацією приватним підприємством "Нива-В.Ш." в особі філії приватного підприємства "Нива-В.Ш." з реалізації нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1, оформлених протоколом про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна за № 0213026-1 від 12.04.2013 р.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, третя особа - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу в якій просить останнє скасувати з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та прийняти нову постанову, якою припинити провадження у справі. В обгрунтування скарги зазначає, що суд безпідставно відхилив клопотання про припинення провадження у справі, оскільки набувачем майна є фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності, а відтак спір про визнання недійсними прилюдних торгів не може розглядатись в порядку господарського судочинства. Вказане стверджується п. 26 постанови пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 р. № 9, згідно якого сторони правочину є особами, які насамперед беруть участь у справі про визнання його недійсним, і лише стороною спору може бути заявлено вимоги про застосування реституції, які підлягають вирішенню одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним. Також зазначає, що суд замінив відповідача у справі ПП "Нива-В.Ш." в особі Філії 02 на ПП "Нива-В.Ш." без дослідження статуту ПП "Нива-В.Ш.", у якому було б зазначено, що у разі припинення діяльності Філії 02, її права та обов'зки переходять до ПП "Нива-В.Ш.". Тому рішення суду щодо заміни відповідача правонаступником не відповідає вимогам вмотивованості та обгрунтованості. За таких обставин суд мав би надати належну оцінку клопотанню апелянта про закриття провадження у справі з причин припинення діяльності юридичної особи, яка є стороною спору. Звертає увагу, що суд першої інстанції без врахування всіх обставин дійшов помилкового висновку щодо наявності неправомірної бездіяльності ВДВС, яке полягає у неповерненні виконавчого документу стягувачеві. Також відзначає, що судом було відхилено клопотання апелянта про виклик в судове засідання для дачі пояснень особи, яка 12.04.2013 р. приймала від ОСОБА_4 платіж, який було проведено об 11 год. 55 хв., чим обмежено учасника процесу у поданні доказів на підтвердження своїх заперечень.

В судових засіданнях представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просить її задоволити.

Позивач - ПАТ "Укрсоцбанк" у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апелянта заперечує. Зазначає, що у випадку оскарження прилюдних торгів до господарського суду, коли набувачем майна є фізична особа без статусу суб'єкта підприємницької діяльності, набувач майна залучається до розгляду справи як третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а не як відповідач, і дана справа підсудна господарському суду. Вказане підтверджується абзацем 9 підпункту 3.2 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справи господарським судам". Посилання апелянта в даному випадку на постанову пленуму ВСУ "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочину недійсним" вважає безпідставним, оскільки дана постанова застосовується до розгляду цивільних справ. Також відзначає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо бездіяльності Ленінського ВДВС Вінницького МУЮ та належним чином обгрунтував свою позицію. За наведених обставин просить відмовити в задоволенні скарги.

В судових засіданнях представник позивача підтримав викладені у відзиві заперечення.

Відповідач-1 приватне підприємство "Нива-В.Ш." в судове засідання не з'явився, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Відповідач-2 Ленінський відділ державної виконавчої служби Вінницького МУЮ письмового відзиву на апеляційну скаргу не подав. В судовому засіданні 23.02.2016 року представник відділу підтримав доводи апелянта. В засідання 15.03.2016 року представник не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 у відзиві на апеляційну скаргу також заперечує проти доводів апелянта та вважає рішення суду першої інстанції законним і обгрунтованим. Мотиви заперечень третьої особи повністю збігаються з позицією позивача, викладеною у його відзиві.

В судових засіданнях третя особа підтримала викладені у відзиві заперечення.

Додатково апелянтом долучено до матеріалів справи витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.01.2016 року, з яких вбачається внесення запису від 04.01.2016 року про припинення юридичної особи ПП "Нива-В.Ш." відповідно до рішення господарського суду Вінницької області від 22.12.2015 р. у справі № 902/156/15 про визнання підприємства банкрутом. Дані обставини на думку скаржника підтверджують його позицію про необхідність припинення провадження у справі відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзиви на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Вінницької області від 17.12.2015 р. у справі № 902/671/13 залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Вінницької області від 25.02.2014 р. у справі №902/671/13, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.06.2014 р. та постановою Вищого господарського суду України 23.09.2014 р., задоволено позов публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") до приватного підприємства "Нива - В.Ш." в особі філії 02 ПП "Нива - В.Ш." (далі - ПП Нива - В.Ш." в особі філії 02 ПП "Нива - В.Ш."), Ленінського відділу Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції (далі - Ленінський відділ ДВС Вінницького МУЮ) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_4 визнано недійсними результати прилюдних торгів від 12.03.2013 р. з реалізації нерухомого майна, а саме: квартири №145 загальною площею 82,2 кв.м в АДРЕСА_1 оформлених протоколом про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Вказані судові рішення мотивовані тим, що, з огляду на обставини встановлені в постанові Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013 р. в справі №802/2321/13-а, господарські суди дійшли висновку про наявність підстав, передбачених приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, для визнання встановленим та таким, що не потребує доведення, факту неправомірної бездіяльності Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ, у зв'язку з чим, проведені торги є недійсними, а позов у справі №902/671/13 підлягає задоволенню.

У березні 2015 року Ленінське відділення ДВС Вінницького МУЮ звернулось до місцевого господарського суду із заявою про перегляд рішення від 25.02.2014р. у справі №902/671/13 за нововиявленими обставинами.

За наслідками розгляду вказаної заяви 08.04.2015 року прийнято рішення про задоволення поданої заяви за нововиявленими обставинами, скасування рішення суду від 25.02.2014р. та про відмову в позові щодо визнання недійсними торгів. Дане рішення в подальшому було оскаржено в апеляційному та касаційному порядках.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2015 року скасовано в частині відмови в задоволенні позову постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.06.2015р. та рішення господарського суду Вінницької області від 08.04.2015р.; справу № 902/671/13 в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Вінницької області. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.06.2015р. та рішення господарського суду Вінницької області від 08.04.2015р. у справі №902/671/13 в частині задоволення заяви Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції від 06.03.2015р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Вінницької області від 25.02.2014 р. у справі №902/671/13 та в частині скасування рішення господарського суду Вінницької області від 25.02.2014 р. у справі №902/671/13 залишено без змін.

Надсилаючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України у своєму судовому акті зазначив наступне:

«Враховуючи положення ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" №17 від 26.12.2011 р., колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевий та апеляційний господарські суди прийшли до правильного висновку про те, що викладені в заяві відповідача 2 обставини є нововиявленими, у зв'язку з чим правомірно задовольнили вказану заяву та скасували рішення господарського суду Вінницької області від 25.02.2014 р.

Разом з цим, ч. 8 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим кодексом.

Однак, як місцевий, так і апеляційний господарські суди, всупереч наведеній правовій нормі, не звернули уваги на ту обставину, що факт відповідності спірних прилюдних торгів нормам чинного законодавства має бути встановлено господарським судом безпосередньо в процесі судового розгляду справи №902/671/13 на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

З огляду на це, судова колегія Вищого господарського суду України приходить до висновку, що господарські суди першої та апеляційної інстанцій за відсутності повного і всебічного з'ясування дійсних обставин не надали належної правової оцінки правовідносинам, що є предметом судового розгляду у справі №902/671/13, тому оскаржувані судові рішення ґрунтуються виключно на факті відмови Вищого адміністративного суду України в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Ленінського ВДВС Вінницького МУЮ, тобто прийняті без дослідження інших доказів у справі.»

Відтак, судом першої інстанції здійснено розгляд справи відповідно до вимог ч.8 ст.114 ГПК України на підставі усіх наявних у ній доказів, у тому числі з урахуванням заяви про доповнення до позовної заяви (а.с.54-55, т.с.3), якою були змінені підстави позову.

Позовні вимоги з урахуванням заяви про доповнення до позовної заяви (а.с.54-55, т.с.3) мотивовані тим, що прилюдні торги проведено з рядом порушень положень чинного законодавства, зокрема: ст.35-39, 49 Закону України «Про виконавче провадження» щодо невиконання обов'язку органу ДВС повернути виконавчий документ стягувачеві на його вимогу та не повідомлення торгівельної організації про зняття майна з торгів; пунктів 3.11, 3.12, 4.2, 7.1 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: торги відбулися не за місцем проведення, ОСОБА_4 не було вчасно сплачено гарантійного внеску, а також останні відбулися лише з одним учасником. На думку представника позивача, ці порушення суттєво вплинули на результати торгів чим порушено майнові права банку, а тому є підставою для визнання їх недійсними.

Матеріалами справи стверджується, що 08 листопада 2008р. між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", якого перейменовано в публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (позивач, "Кредитор"), та ОСОБА_2, громадянка Росії ("Позичальник"), укладено генеральний договір про надання кредитних послуг №051/8-7408 (а.с. 12-21, т.с.1). 08.07.2008 р., 25.06.2009 р., 09.07.2010 р. сторонами генерального договору укладенні додаткові угоди (а.с. 22-30, т.с.1).

За умовами цього договору кредитор брав зобов'язання надати, а позичальник отримати кредит в сумі 80000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом, обумовлених в генеральному договорі.

08 листопада 2008р. між АКБ "Укрсоцбанк", перейменованого в ПАТ "Укрсоцбанк", (в договорі - сторона 1, іпотекодержатель) і ОСОБА_2 (в договорі - сторона 2, іпотекодавець) укладено іпотечний договір №050/1-912 (а.с.31-34, т.с.1), який 08.07.2008 р. посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_6 і зареєстрований в реєстрі за №1445.

За цим іпотечним договором ОСОБА_2 передає в іпотеку позивачеві в якості забезпечення виконання зобов'язань за генеральним договором про надання кредитних послуг №051/8-7408 від 08.07.2008р. і додаткових угод до нього нерухоме майно: квартиру під АДРЕСА_1, загальною площею 82, 2 кв.м., яке належить третій особі на праві власності (п.1.1 договору іпотеки). В п.1.2 іпотечного договору сторони погодили, що заставна вартість предмету іпотеки - вказаної квартири, за згодою сторін становить 100 000 доларів США, що за курсом НБУ на день укладання договору (484, 01 грн. за 100,00 доларів США) становить 484010 грн.

У зв'язку із невиконанням ОСОБА_2 перед позивачем своїх зобов'язань за генеральним договором щодо повернення кредиту і сплати відсотків за його користування, пені за прострочення їх сплати, наявності заборгованості з їх сплати і пені за прострочення грошових зобов'язань в загальній сумі 101016,13 доларів США, 31.01.2012 р. приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу, на підставі ст.87 Закону України "Про нотаріат" видано позивачеві виконавчий напис на звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 82, 2 м.кв., що належить на праві власності громадянці РФ - ОСОБА_2, як на предмет іпотеки і задоволення за рахунок коштів від реалізації вказаної квартири вимог позивача в загальній сумі 101016,13 доларів США та 4887 грн. 93 коп. за додатковими угодами до генерального договору.

На підставі заяви позивача і вказаного виконавчого напису нотаріуса від 31 січня 2012р. головним державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Фещенко О.В. 19 червня 2012р. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №33099162 (а.с.69, т.с.1).

05 лютого 2013 р. Ленінським відділом державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції подано заявку №2618/07-31/10 ДВ-10-Л на реалізацію арештованого майна, що є предметом іпотеки за ціною згідно експертного звіту №20270/12 від 23 жовтня 2012р. - в сумі 321000 грн.

21 лютого 2013 р. між Ленінським відділом державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції і між філією 02 ПП «Нива - В.Ш.», яка діє від імені та в інтересах ПП "Нива - В.Ш.", укладено договір №0213026 про надання послуг з організації і проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), за яким для реалізації на прилюдних торгах передавалася квартира АДРЕСА_1 зі стартовою (початковою) ціною 321000 грн. для погашення заборгованості перед позивачем в загальній сумі 812806, 60 грн. за виконавчим написом нотаріуса (а.с.70-71, т.с.1).

22 лютого 2013р. о 18 год. 43 хв. на сайті Міністерства юстиції України - trade.informjust.ua розміщено оголошення про проведення прилюдних торгів 15 березня 2013 р. об 11 год. іпотеки - квартири (а.с. 96, 97, т.с.1).

Також, оголошення про прилюдні торги були зроблені в друкованих органах: 1) газеті "Вінницька газета" № 18 (2909) за 26 лютого 2013 р. (а.с.98, т.с.1), 2) "Подільська зоря" № 9 (8427) за 28 лютого 2013 р. (а.с.99, т.с.1).

Листом №2362 від 22 лютого 2013 р. (а.с.72, т.с.1) відповідач 1 повідомив відповідача 2 про публікацію на сайті під №485070 оголошення про проведення прилюдних торгів з реалізації квартири.

Листом № 2663 від 22 лютого 2013 р. (а.с.73, т.с.1) відповідач 1 повідомив відповідача 2, третю особу - ОСОБА_2, позивача про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна - квартири - 15 березня 2013р. об 11 год. за адресою: АДРЕСА_1 зі стартовою ціною 321 000 грн. без врахування ПДВ.

Листом №2450 від 15 березня 2013 р. (а.с.74, т.с.1) відповідач 1 повідомив відповідача 2 про те, що прилюдні торги з реалізації арештованого майна - квартири 15 березня 2013 р. об 11 год. не відбулися, в зв'язку з відсутністю купівельного попиту і запропонував провести уцінку арештованого майна та надати акт уцінки майна.

20 березня 2013р. заступником начальника Ленінського відділу ДВС на підставі ч.5 ст.62 Закону України "Про виконавче провадження" проведено переоцінку арештованого майна, що є предметом іпотеки, на 25%, а також визначено нову стартову ціну - 240 750 грн. без ПДВ. Даний факт підтверджується актом уцінки арештованого нерухомого майна боржника, що є предметом іпотеки від 20 березня 2013 р. (а.с.76, т.с.1).

25 березня 2013р. о 12 год. 28 хв. відповідач 1 опублікував на сайті ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України - trade.informjust.ua під №490162 оголошення про проведення 12 квітня 2013р. об 11 год. за адресою: АДРЕСА_1 прилюдних торгів з реалізації арештованого майна - предмету іпотеки, що стверджується роздруківками з цього сайту (а.с.100, 101, т.с.1). Листами №2490, №2489 від 25 березня 2013 (а.с.75-77, т.с.1) відповідач 1 повідомив відповідача 2, третю особу - ОСОБА_2, позивача про вказану публікацію і про дату, час, місце проведення прилюдних торгів та стартову (початкову) ціну лота.

Витягами із друкованих органів - 1) газети "Вінницька газета" № 26 (2917) за 26 березня 2013 р. (а.с.102, т.с.1) і 2) газети "Подільська зоря" № 13 (8431) за 28 березня 2013 р. (а.с.103, т.с.1) стверджується розміщення відповідачем 1 оголошення про прилюдні торги арештованого майна - предмету іпотеки - 12 квітня 2013 р. об 11 год.

12 квітня 2013 р. о 09 год.36 хв., тобто за 1 год. 24 хв. до проведення прилюдних торгів, ПАТ "Укрсоцбанк", як стягувач у виконавчому провадженні, подав в Ленінський відділ ДВС заяву, підписану представником за довіреністю Ненаховим О.О., в якій просив повернути виконавчий напис № 127 від 31 січня 2012 р., виданий приватним нотаріусом ХМО Пруняк В.І., без подальшого виконання і просив припинити чинність арешту та зняти з реалізації майно, а саме: квартиру № 145, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.63, т.с.1). До заяви додав копію довіреності на представника - Ненахова О.О.

Протоколом №0213026-1 (а.с.106, т.с.1) проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, що є предметом іпотеки та є власністю фізичної особи - ОСОБА_2, затвердженим відповідачем 1, підтверджується проведення 12 квітня 2013 р. об 11 год. прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, предмета іпотеки - квартири за участю одного учасника - фізичної особи - ОСОБА_4 і придбання ним вказаного майна за стартовою ціною 240 750 грн. без ПДВ. Названий протокол №0213026-1 підписаний ліцитатором ОСОБА_10 і переможцем торгів - ОСОБА_4 та затверджений в.о. директора філії 02 позивача - ОСОБА_11

16 квітня 2013р. листом від №8935/07-31/02 (а.с.80, т.с.1) за підписом в.о.начальника Ленінського відділу ДВС відхилено заявку позивача від 12 квітня 2013р. про повернення виконавчого документу, з мотивів подання представником позивача до названої заяви неналежним чином засвідченої копії довіреності.

18.04.2013 р. державним виконавцем С.Л.Бабійчук на підставі протоколу №0213026-1 видано акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки (а.с.110, т.с.1), який затверджено в.о. начальника Ленінського ВДВС Вінницького МУЮ - С.Л. Бабійчук.

Як правомірно відмічено судом першої інстанції, предметом позову є визнання прилюдних торгів недійсними з підстав порушення ряду правил їх проведення та порушення органом ДВС положень Закону України "Про виконавче провадження" щодо обов'язку повернути виконавчий документ стягувачу.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, передбачено Законом України «Про виконавче провадження» № 606-ХIV та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 15 грудня 1999 року № 74/5 (далі - Інструкція).

Законом № 606-ХIV встановлено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.

Аналіз положень Закону № 606-ХІV й Інструкції свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна.

Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку та уцінку майна, на яке звернуто стягнення - статті 58, 62 Закону України "Про виконавче провадження"), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11 Інструкції).

Правила ж проведення прилюдних торгів визначено Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999р. №68/5 (надалі -Тимчасове положення).

Зокрема, прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (пункт 2.2 Тимчасового положення).

Тимчасовим положенням передбачено вимоги щодо проведення таких торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розділ 3) по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4), і по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Цей висновок узгоджується із нормами статей 650, 655 та частини 4 статті 656 ЦК України, що відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розділ 6 Тимчасового положення, стаття 34 Закону України "Про нотаріат").

Отже, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1- 3 та 6 статті 203 ЦК України (частина 1 статті 215 цього Кодексу).

Місцевим господарським судом вірно відмічено, що оскільки за змістом частини 1 статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням.

Аналогічна правова позиція, що прилюдні торги за своєю правовою природою належать до угод купівлі-продажу, викладена в постанові Верховного Суду України №3-112гс14 від 23 вересня 2014 року.

Окрім того, як зазначається в правовій позиції Верховного Суду України по справі №6-116 цс12 (постанова від 24 жовтня 2012 року) при вирішенні справ про визнання прилюдних торгів недійсними судам необхідно встановлювати такі факти: чи мало місце порушення Тимчасового положення та інших норм при проведенні прилюдних торгів; чи вплинули ці порушення на результати торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів , які оспорюють результати торгів.

При цьому слід відмітити, що пунктом 1.4 Тимчасового положення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку". Тобто, у разі, коли прилюдні торги з продажу майна проводились на виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, а судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутнє, то при вирішенні судом питання про наявність чи відсутність порушення встановлених законодавством правил проведення торгів норми Закону України «Про іпотеку» до спірних правовідносин не застосовуються, а застосовуються загальні норми, що регулюють правовідносини з реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів, - норми Закону України 606-XIV та Тимчасового положення (постанова Верховного Суду України від 26 листопада 2014 року № 6-174цс14).

Враховуючи, що в даному спорі відсутнє рішення про стягнення кредитної заборгованості, натомість наявний виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, необхідним є застосування до спірних правовідносин наряду із Тимчасовим положенням вимог Закону України «Про іпотеку», норми якого є спеціальними, відтак мають вищу юридичну силу.

Таким чином, продаж - купівля арештованого майна предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1 на прилюдних торгах 12.04.2013 р. об 11 год., оформлених протоколом № 0213026-1 від 12.04.2013 р., є за своєю правовою природою договором купівлі - продажу нерухомого майна на прилюдних торгах, а тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені Тимчасовим положенням з особливостями, що визначені в Законі України «Про іпотеку».

В частині процедури підготовки, проведення торгів як перших так і других, зокрема: опублікування інформаційного повідомлення про реалізацію нерухомого майна, його змістовного наповнення, строків опублікування, поширення у необхідній кількості засобів масової інформації, направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, дотримання строків направлення, визначення стартової ціни реалізації майна, а також дотримання правил уцінки майна, суд першої інстанції правомірно вказав, що торгівельною організацією вимоги Тимчасового положення та Закону України «Про іпотеку» дотримані.

Разом із тим, що стосується поряду реєстрації та сплати гарантійного внеску для участі в торгах мало місце порушення відповідачем 1 (торгуючою організацією) п.3.12 Тимчасового положення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, у відповідності до п. 3.12 Тимчасового положення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для участі в прилюдних торгах покупець подає спеціалізованій організації:

- заяву про участь у прилюдних торгах (додаток 2);

- документи, що підтверджують сплату гарантійного внеску.

Організатор прилюдних торгів зобов'язаний забезпечити безперешкодне прийняття всіх заяв на участь у прилюдних торгах, а також забезпечити вільний доступ покупців до місця проведення прилюдних торгів.

У свою чергу поняття учасник торгів розкрито в п.2.4 Тимчасового положення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно із яким - це фізична або юридична особа, яка сплатила гарантійний внесок і може бути покупцем відповідно до законодавства України. При цьому строки сплати гарантійного внеску та реєстрації у торгах визначені у п.3.6 Тимчасового положення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та ч.2 ст.44 Закону України «Про іпотеку».

Зокрема, п.3.6 Тимчасового положення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відсилає до змісту інформаційного повідомлення, де має бути вказано строк сплати гарантійного внеску, а частина 2 ст.44 названого Закону вказує, що реєстрація припиняється не раніше ніж за одну годину до початку прилюдних торгів, при цьому для цілей реєстрації учасник надає організатору прилюдних торгів документ, що посвідчує його особу, заяву про участь в торгах, документ, що посвідчує сплату гарантійного внеску.

З системного аналізу викладених положень вказаних нормативно-правових актів вбачається, що для того, щоб прийняти участь у прилюдних торгах, тобто набути статусу учасника, необхідно подати заяву про участь в торгах, документ, що посвідчує особу, а також вчасно сплатити гарантійних внесок та надати докази його сплати.

Як встановлено судом першої існтанції з інформаційного повідомлення (а.с.102, 103, т.с.1), що і узгоджується із положеннями Закону України «Про іпотеку», кінцевий термін реєстрації і сплати гарантійного внеску встановлено до 10 год. 00 хв. 12 квітня 2013 року.

Натомість, як свідчать наявні в матеріалах справи докази, надані ПУАТ «Фідобанк», а саме: виписка по особовому рахунку ОСОБА_4 за 12.04.2013 року із зазначенням дати та часу проведення документів; копія заяви на переказ готівки та виписка із системи інтернет-банкінгу «IBSUA» про прийняття платіжного доручення №18 від 12.04.2013 року на суму 12037,5 грн із зазначенням дати та часу прийняття документу, третя особа ОСОБА_4 сплатив кошти із зазначенням призначення платежу «гарантійний внесок згідно Дог №0213026 від 21.02.2013 за Лот №1 АДРЕСА_1» лише об 11 год. 55 хв, на що отримав відповідне платіжне доручення №18. При цьому з вказаних же документів вбачається, що кошти останній вносив в касу банку, а згідно з його заявою вони в 11 год.42 хв. були перераховані на його безготівковий рахунок, а згодом, як зазначалося вище, на підставі платіжного доручення №18 лише в 11 год. 55 хв. операція була проведена банком клієнта з метою перерахунку гарантійного внеску на рахунок торгуючої організації.

Водночас, як видно із протоколу проведення торгів, вони були проведені об 11 год. 00 хв. 12 квітня 2013 року. Тобто, фактично ОСОБА_4 виконав вимоги закону щодо оплати гарантійного внеску уже після проведення спірних торгів, а відтак він не міг на правових підставах брати участь в прилюдних торгах, оскільки не міг фізично та об'єктивно надати до 10 год.00 хв. доказ оплати гарантійного внеску (платіжне доручення №18), адже його ще в природі не існувало.

Таким чином, ОСОБА_4 не набув і не міг набути статусу учасника прилюдних торгів, не міг бути зареєстрованим, відтак і не міг на правових підставах придбати реалізоване на них майно.

З наведеного вбачається порушення відповідачем 1 як торгуючою організацією вимог п.3.12 Тимчасового положення.

Суд першої інстанції підставно вказав, що дане порушення є надто суттєвим, у результаті чого сама по собі нівелюється уся процедура та результат проведених прилюдних торгів, оскільки за відсутності б такого порушення та за умови чіткого дотримання торгівельною організацією процедури проведення спірних торгів, жодний учасник не був би зареєстрований та не прийняв участі в них, відтак торги б вважалися такими, що не відбулися.

Таким чином, лише вказане порушення є самостійною та достатньою підставою для визнання торгів недійсними.

При цьому судом обгрунтовано не прийнято до уваги доводи позивача про порушення п.3.11 Тимчасового положення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) щодо проведення прилюдних торгів не за місцем, що було повідомлено в оголошенні, оскільки в протоколі №0212026-1 не вказано номеру квартири, де проводилися торги (натомість вказано лише будинок), так як з аналізу змісту п.3.11, 4.14. Тимчасового положення, Додатку 3 до Тимчасового положення та вимог ст.45 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), не вбачається такого реквізиту, як місце проведення торгів.

Підставно відхилено судом і твердження про порушення відповідачем 1 п.4.2 Тимчасового положення про обов'язковість присутності на торгах не менше двох учасників, оскільки ч.3 ст. 45 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яка в даному випадку є спеціальною, дозволяє проведення прилюдних торгів з умови присутності хоча б однієї особи.

Разом цим, в частині підстав позову в контексті надання оцінки бездіяльності Ленінського відділу ДВС Вінницькому МУЮ, судом правомірно відмічено наступне.

З огляду на правову позицію Верховного Суду України (постанова у справі №3-112 гс 14 від 23 вересня 2014 року) про те, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, місцевий господарський суд правомірно вказав на можливість надання оцінки діям органу ДВС в розумінні їх впливу на процедуру проведення прилюдних торгів.

Як встановлено розглядом справи, торги щодо реалізації предмету іпотеки було призначено на 12.04.2013 року об 11 год. 00 хв., при цьому заява від представника ПАТ «Укрсоцбанк» про повернення без виконання виконавчого документа стягувачеві подана до канцелярії відповідача 212.04.2013 року о 09 год. 36 хв., тобто за півтори години до початку проведення торгів. Разом із тим відповідь на вказану заяву, якою відмовлено у поверненні виконавчого документу без виконання, була надана в.о. начальника Ленінського ВДВС Вінницького РУЮ Бабійчуком С.Л. лише 16.04.2013 року.

Судом підставно не враховано позицію відповідача 2 та третьої особи ОСОБА_4 що орган ДВС діяв правомірно, оскільки керувався Порядком роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року №2274/5. В даному випадку, враховуючи, що відповідач 2 знав про початок проведення торгів, так як матеріали справи містять належні докази його повідомлення, а також те, що в п. 2.3.1 договору №0212026 про надання послуг з організації і проведення прилюдних торгів від 21.02.2013 року (а.с.70, т.с.1) передбачено обов'язок Ленінського ВДВС Вінницького РУЮ своєчасно, у строк не більш двох місяців, але не пізніше моменту проведення торгів, попереджати організатора прилюдних торгів ПП «Нива-В.Ш.» про виконання рішення боржником або про виникнення обставин, передбачених ст.35-39, 49 Закону України «Про виконавче провадження» і вирішувати питання подальшого розпорядження майном переданого на організацію, суд переконаний, що відповідач 2 повинен був врахувати, що результат розгляду заяви від 12.04.2013 року суттєво може вплинути на права позивача, а тому повинен був до початку проведення торгів відреагувати на неї та виконати покладені на нього Законом України «Про виконавче провадження» обов'язки. Проте відповідач 2 такого не зробив, обов'язків, визначених ст.49 вказаного Закону не виконав, що фактично свідчить про бездіяльність з його боку, яка має усі ознаки протиправної бездіяльності.

Дана бездіяльність органу ДВС мала місце не під час вчинення виконавцем підготовчих дій, а безпосередньо під час проведення другого етапу торгів, що цілком узгоджується із правовою позицією ВСУ, адже це порушення стосується саме правил проведення торгів і безпосередньо мало сплав на їх результат. Адже за умови повернення виконавчого документа стягувачеві без виконання, торги фактично б не відбулися.

В частині доводів відповідача 2 про додання до заяви неналежним чином завіреної копії довіреності, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції про їх відхилення, оскільки, як свідчать матеріали справи, той самий представник позивача неодноразово ознайомлювався з матеріалами виконавчого провадження, що стверджується долученими ним до матеріалів справи доказами, в результаті чого у виконавчому провадженні уже містилася довіреність на підтвердження його повноважень, яка раніше у представників виконавчого органу не викликала жодних сумнівів щодо наявності відповідних повноважень.

Враховуючи вищенаведене суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність грубих порушень законодавства під час проведення прилюдних торгів, що у свою чергу не могло не вплинути на хід торгів та їх результат. Зокрема, порушення торгівельною організацією п.3.12 Тимчасового положення та органом ДВС ст.49 Закону України «Про виконавче провадження».

Дані обставини в сукупності вплинули на результат торгів, оскільки за умови дотримання вимог законодавства, вони б взагалі не мали відбутися.

З огляду на вказане, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позову.

Доводи апелянта про порушення судом норм процесуального права, зокрема, відхилення клопотань про виклик в засідання особи, яка приймала платіж, та про припинення провадження у справі, колегією суддів до уваги не приймаються.

Відносно виклику працівника ПАТ "Фідобанк" суд першої інстанції правомірно зазначив про ненадання заявником доказів перебування вказаної особи на час розгляду справи у ПАТ "Фідобанк", що в силу ст.30 ГПК України та п.1.9 постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" могло б бути підставою для її виклику. Також в порушення вимог ст.38 ГПК України суду не повідомлено в клопотанні, які обставини перешкоджають надати ці докази і які обставини конкретно ця особа може повідомити.

Стосовно припинення провадження у справі місцевий господарський суд правомірно зазначив про відсутність таких підстав, оскільки припинення філії юридичної особи не є підставою для припинення провадження у справі в порядку п.6 ч.1 ст.80 ГПК України, так як до цього стороною у справі була юридична особа ПП "Нива - В.Ш." в особі філії 02 ПП "Нива - В.Ш.", що цілком узгоджується з п.1.7 постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", натомість на час розгляду справи юридична особа ПП "Нива - В.Ш." відповідно до даних ЄДРПОУ ще не була ліквідована, при цьому до суб'єктного складу справи також належить і другий відповідач - орган ДВС.

Доводи апелянта щодо непідвідомчості спору господарському суду спростовуються позицією, наведеною в п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 р. (зі змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. N 10), згідно із якою господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з визнанням недійсними договорів, укладених суб'єктами господарювання, або між суб'єктами господарювання та органами державної влади і місцевого самоврядування шляхом проведення прилюдних торгів (аукціону), у тому числі договорів купівлі-продажу і оренди землі, а так само визнання недійсними актів про проведення відповідних торгів (аукціону). При цьому в останньому випадку набувач майна, реалізованого на торгах (аукціоні), незалежно від наявності у нього статусу підприємства чи організації в розумінні частини першої статті 1 ГПК (тобто підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, громадянина, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і набув статусу суб'єкта такої діяльності), залучається до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, і, отже, відповідна справа за будь-яких обставин підлягає розгляду господарським судом.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 17.12.2015 року відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не обгрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу третьої особи ОСОБА_4 від 30.12.2015 року залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 17.12.2015 року по справі № 902/671/13 залишити без змін.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Розізнана І.В.