Вирок № 56528766, 17.03.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/456/16-к

н/п 1-кп/640/210/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2016 Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Губської Я.В.

при секретарі - Приблуда І.В.

за участю прокурора - Чуб Р.М.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - адвоката Зубенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.11.2015 року за № 12015220490005863 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого, останній раз 23.06.2014 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ст. 185 ч.2 КК України до обмеження волі на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений на 1 рік, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 та особа, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, маючи спільний злочинний умисел та заздалегідь обумовлений план злочинних дій, маючи спільний корисливий мотив, 19.05.2015 року, діючи в період іспитового строку, призначеного за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23.06.2014 року за ч.2 ст. 185 КК України та знаходячись в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_2, переконавшись що за його діями, та діями особи, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження ніхто не спостерігає, загородив особу, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, тим самим сприяючи його злочинним діям та дозволив тому, безперешкодно, таємно шляхом вільного доступу заволодіти ноутбуком «Асер Аспір Е-57G-59NВ» з вітрини магазину, після чого останній сховав вище вказаний ноутбук, під власний верхній одяг. Після чого залишаючись не викритим разом із особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження вийшов із приміщення магазину, таким чином довів свій спільний з особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, злочинний умисел до кінця, та обернув викрадене майно, спільно із останнім на власну користь, розділивши при цьому між собою порівно грошові кошти, та витративши їх на власні потреби. Майно належне фізичній особі підприємцю ОСОБА_4 згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1806 від 19.06.2015 року, вартість якого на момент вчинення крадіжки становить 11699,55 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185 КК України визнав повністю та пояснив, що дійсно здійснив злочин, який йому інкриміновано та зазначено в обвинувальному акті, обставини злочину не спорював, пояснив причини та обставини скоєного.

Так, під час допиту в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що він, 19.05.2015 року, в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_2, домовившись з ОСОБА_5 на крадіжку ноутбуку та розробивши з приводу цього план, переконавшись що за їх з ОСОБА_5 діями ніхто не спостерігає, на виконання їх плану загородив собою ОСОБА_6, дозволивши тому безперешкодно, таємно шляхом вільного доступу заволодіти ноутбуком «Асер Аспір Е-57G-59NВ» з вітрини магазину, після чого той сховав ноутбук під одяг. Вони вийшли із приміщення магазину та обернули викрадене майно на свою користь, розділивши між собою грошові кошти. В скоєному розкаюється, просить строго його не наказувати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши їм положення ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нікім не оспорюються та розглянути справу на підставі ч.3 ст. 349 КПК України. Обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України доведена у повному обсязі.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне дії ОСОБА_1 кваліфікувати за ч.2 ст. 185 КК України, тому що він вчинив умисні дії, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, розмір заподіяної шкоди, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття підсудного.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує його відношення до вчиненого, визнання своєї провини, дані про його особу, і вважає за необхідне обрати йому покарання в межах санкції статі, інкримінованої йому, а саме у вигляді позбавлення волі.

Вирішуючи питання щодо обрання міри запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання законної сили вироком суду, судом враховано, що він засуджується за санкцією статті, що йому інкриміноване у вигляді позбавлення волі, для виконання вироку суду, при цьому врахований його вік та стан здоров'я, відсутність утриманців, відсутність постійного місця роботи або навчання, його репутацію та майновий стан, розмір майнової шкоди, у завданні якої він обвинувачується, а також ту обставину, що він скоїв злочин в період іспитового строку.

Враховуючи, що жоден інший запобіжний захід не забезпечує запобігання спробам обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення, а також, для виконання даного вироку, суд застосовує до обвинуваченого виключну міру запобіжного заходу - тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Судом враховані і дані по особистості ОСОБА_1- що він був раніше неодноразово судимий, останній раз 23.06.2014 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ст. 185 ч.2 КК України до обмеження волі на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений з випробуванням на 1 рік, офіційно не працевлаштований, не одружений, проживає за місцем реєстрації в м. Харкові, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Судом вивчені і дані стосовно стану здоров*я ОСОБА_1 та ті обставини, що він має ряд захворювань, з приводу яких проходить амбулаторне лікування та взятий на диспансерний облік в медичній частині Харківської установи виконання покарань (№ 27).

Також, судом при призначенні покарання враховується, що згідно наданої до суду ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20.07.2015 року ОСОБА_1 звільнено від покарання, призначеного вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23.06.2014 року. За даними, наданими Комінтернівським районним судом м. Харкова станом на теперішній час ухвала Комінтернівського районного суду м. Харкова набрала законної сили 28.07.2015 року, оригінал ухвали знаходиться у справі.

Відповідно до висновків, які викладені в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», якщо при вчиненні під час іспитового строку нового злочину стало відомо після винесення постанови про звільнення засудженого від покарання (ч.1 ст. 78 КК), суд, який розглядає справу про новий злочин, вправі призначити покарання за сукупністю вироків лише за умови скасування цієї постанови в установленому порядку. Стороні обвинувачення було роз*яснено та запропоновано вирішити дане питання, однак станом на теперішній час ухвала Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20.07.2015 року є чинною та ніким не скасована.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що підстав для призначення покарання ОСОБА_1 за правилами, передбаченими статтями 71,72 КК України (за сукупністю вироків) у суду станом на теперішній час немає, оскільки ухвала Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20.07.2015 року в установленому законом порядку не скасована і суд в межах своїх повноважень в даному провадженні позбавлений можливості її скасувати.

Однак, суд роз*яснює, що в подальшому, після винесення рішення по справі та можливого скасування ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20.07.2015 року в установленому законом порядку, суд, за місцем виконання вироку не позбавлений можливості в порядку вимог ст.ст. 537-539 КПК України вирішити питання, пов*язані з виконанням вироків.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України. Цивільного позову не заявлено.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання по ч.2 ст. 185 КК України у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

До вступу вироку суду в законну силу обрати захід забезпечення кримінального провадження ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою у слідчому ізоляторі міста Харкова до вступу вироку по даній справі у законну силу.

Строк відбування покарання обчислювати з дня обрання запобіжного заходу та фактичного затримання, тобто з 14 грудня 2015 року, зарахувавши час перебування під вартою в час відбуття покарання, враховуючи вимоги ч.5 ст. 72 КК України ( в редакції Закону України від 25.11.2015 року № 838-VIII) із розрахунку один день попереднього ув*язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази, долучені до матеріалів справи - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий Я.В.Губська