Ухвала суду № 56525079, 18.03.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/119/15-ц Головуючий у І інстанції Марчук О. Л.Провадження № 22-ц/780/2517/16 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв В. О.Категорія 46 18.03.2016

УХВАЛА

18 березня 2016 року суддя Апеляційного суду Київської області Фінагєєв В.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2016 року у справі за позовомзаступника Васильківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі головного управління Держземагенства у Київській області, Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2016 року у задоволенні позовузаступника Васильківського міжрайонного прокурора Київської області відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням перший заступник прокурора Київської області подав апеляційну скаргу, порушуючи при цьому питання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ст. 8 Закону «Про судовий збір» та ст. 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

У зв'язку із цим, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації, в тому числі Прокуратури України, із Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення чи відстрочення такої сплати.

Такі роз'яснення також містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

Виходячи із вищевикладеного, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції до 01 вересня 2015 року) за подання до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, а за подання до суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового і немайнового характеру.

Згідно вимог ч. 3 ст. 6 зазначеного Закону у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно пункту 6 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції від 01 вересня 2015 року) судовий збір при подачі апеляційної скарги на рішення суду справляється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Оскільки у позовній заяві міститься три вимоги немайнового характеру, а саме визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, визнання недійсним державного акту та визнання відсутнім права власності відповідача на земельну ділянку, при подачі позовної заяви сплаті підлягала сума судового збору у розмірі 730 грн. 80 коп., а за подачу апеляційної скарги за них апелянту необхідно сплатити судовий збір у розмірі 803 грн. 88 коп. (730,80*110%).

За вимогу майнового характеру, а саме витребування земельної ділянки з незаконного володіння, апелянту необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4 019 грн. 40 коп. (3654*110%).

Таким чином, апелянту необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4 823 грн. 28 коп.

Судовий збір має бути сплачено за реквізитами: отримувач: ГУДКСУ у К/о.(Київ обл./м. Київ) 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989; банк отримувача ГУ ДКCУ у Київській області; код банку отримувача (МФО) 821018; рахунок отримувача 31217206780001; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу: судовий збір за позовом( ПІБ чи назва установи, організації позивача), Апеляційний суд Київської області.

Документи, що підтверджують сплату суми судового збору подаються до апеляційного суду Київської області в оригіналі.

Згідно зі ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, у разі несплати суми судового збору, застосовуються положення ст. 121 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 121, 297 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання першого заступника прокурора Київської області про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2016 року залишити без руху та надати апелянту строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання апелянтом ухвали.

Інакше апеляційна скарга вважається неподаною і повертається апелянту.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Фінагєєв