Рішення № 56525081, 15.03.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 370/3186/14-ц Головуючий у І інстанції Устимчук М.Ю.Провадження № 22-ц/780/746/16 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв В. О.Категорія 47 15.03.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

15 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Воробей В.М.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 16 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про поділ спільного сумісного майна жінки та чоловіка, які проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_4, про поділ сумісного майна, набутого під час проживання однією сім'єю, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом та просив визнати за ним та ОСОБА_3 за кожним право власності на ? частину земельних ділянок площею 4,1194 га, площею 4,0828 га, площею 3,4717 га, площею 3,8364 га, площею 3,0632 га, площею 3,1243 га, площею 3,7820 га, площею 3,4430 га, площею 2,4849 га, які розташовані на території Яблунівської сільської ради Макарівського району Київської області, цільове призначення земельних ділянок - для ведення ОСГ.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 04 травня 2005 року по 01 грудня 2009 року позивач та відповідач проживали однією сім'єю, але не перебували в офіційно зареєстрованому шлюбі між собою. За час проживання однією сім'єю сторони вели спільне господарство, підтримували фактичні шлюбні відносини та займались підприємницькою діяльністю, тобто спільними зусиллями заробляли кошти для родини. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 09 серпня 2011 року встановлено факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з 04 травня 2005 року по 01 грудня 2009 року та було поділено частину спільного сумісного майна. Проте, даним рішенням суду було поділено не все майно, а тому ОСОБА_2 просив суд визнати за ним право власності на 1/4 частину земельних ділянок, які були придбані ОСОБА_3 за період спільного їх проживання.

У березні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом та просила визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_3, на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_4, на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_5, на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_6, на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_7, які розташовані на території Яблунівської сільської ради Макарівського району Київської області, цільове призначення - для ведення ОСГ, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в порядку поділу спільного сумісного майна, набутого під час проживання однією сім'єю суму грошових коштів у розмірі 87 525 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період спільного проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_2 однією сім'єю, останній придбав та відчужив земельні ділянки на загальну суму 175 050 грн. Крім того, на даний час у власності ОСОБА_2 знаходяться земельні ділянки, придбані в період спільного проживання, які позивач зареєстрував на своє ім'я.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 16 листопада 2015 року первісний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на ? частину земельної ділянки, яка розташована на території Яблунівської сільської ради Макарівського району Київської області, площею 4,1194 га, цільове призначення для ведення ОСГ (кадастровий номер: НОМЕР_8), яка була придбана на підставі договору купівлі продажу від 21 листопада 2006 року № 13372; право власності на 1/4 частину земельної ділянки, яка розташована на території Яблунівської сільської ради, Макарівського району Київської області, площею 4,0828 га (кадастровий номер: НОМЕР_9), цільове призначення для ведення ОСГ, була придбана на підставі договору купівлі продажу від 26 жовтня 2006 року №4946; право власності на 1/4 частину земельної ділянки, яка розташована на території Яблунівської сільської ради, Макарівського району Київської області, площею 3,4717 га, (кадастровий номер: НОМЕР_10), цільове призначення для ведення ОСГ, яка була придбана на підставі договору купівлі продажу від 26 жовтня 2006 року №4917; право власності на 1/4 частину земельної ділянки, яка розташована на території Яблунівської сільської ради, Макарівського району Київської області, площею 3,8364 га, (кадастровий номер: НОМЕР_11), цільове призначення для ведення ОСГ, яка була придбана на підставі договору купівлі продажу від 26 жовтня 2006 року №4941; право власності на 1/4 частину земельної ділянки, яка розташована на території Яблунівської сільської ради, Макарівського району Київської області, площею 3,0632 га, (кадастровий номер: НОМЕР_12), цільове призначення для ведення ОСГ, яка була придбана на підставі договору купівлі продажу від 26 жовтня 2006 року; право власності на 1/4 частину земельної ділянки, яка розташована на території Яблунівської сільської ради, Макарівського району Київської області, площею 3,1243 га, (кадастровий номер: НОМЕР_13), цільове призначення для ведення ОСГ, яка була придбана на підставі договору купівлі продажу від 26 жовтня 2006 року №4936; право власності на 1/4 частину земельної ділянки, яка розташована на території Яблунівської сільської ради, Макарівського району Київської області, площею 3,7820 га, (кадастровий номер: НОМЕР_14), цільове призначення для ведення ОСГ, яка була придбана на підставі договору міни від 02 серпня 2007 року; право власності на 1/4 частину земельної ділянки, яка розташована на території Яблунівської сільської ради, Макарівського району Київської області, площею 3,4430 га, (кадастровий номер: НОМЕР_15), цільове призначення для ведення ОСГ, яка була придбана на підставі договору міни від 31 жовтня 2007 року; право власності на 1/4 частину земельної ділянки, яка розташована на території Яблунівської сільської ради, Макарівського району Київської області, площею 2,4849 га, (кадастровий номер: НОМЕР_16), цільове призначення для ведення ОСГ, яка була придбана на підставі договору міни від 31 жовтня 2007 року. Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, яка розташована на території Яблунівської сільської ради Макарівського району Київської області, цільове призначення для ведення ОСГ, яка була придбана на підставі Договору купівлі-продажу від 04 грудня 2007 року; право власності на 1/2 частину земельної ділянки, яка розташована на території Яблунівської сільської ради Макарівського району Київської області, цільове призначення для ведення ОСГ, яка була придбана на підставі Договору купівлі-продажу від 04 червня 2008 року, право власності на 1/2 частину земельної ділянки, яка розташована на території Яблунівської сільської ради Макарівського району Київської області, цільове призначення для ведення ОСГ, яка була придбана на підставі договору купівлі-продажу від 04 червня 2008 року, право власності на 1/2 частину земельної ділянки, яка розташована на території Яблунівської сільської ради Макарівського району Київської області, цільове призначення для ведення ОСГ, яка була придбана на підставі договору від 04 червня 2008 року, право власності на 1/2 частину земельної ділянки, яка розташована на території Яблунівської сільської ради Макарівського району Київської області, цільове призначення для ведення ОСГ, яка була придбана на підставі Договору від 04 грудня 2007 року. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в порядку поділу спільного сумісного майна, набутого під час проживання однією сім'єю суму грошових коштів у розмірі 87 525 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_7, яка розташована на території Яблунівської сільської ради Макарівського району Київської області, цільове призначення для ведення ОСГ та в частині стягнення грошових коштів у розмірі 87 525 грн. через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_2 є власником зазначеної земельної ділянки, а також докази того, що позивач отримував по ? частині усіх коштів за продані земельні ділянки. ОСОБА_3, заявляючи вимогу про стягнення зазначених коштів, пропустила строк позовної давності, оскільки ще у 2007 році знала про продаж земельних ділянок і ці кошти були внесені ОСОБА_2 у сімейний бюджет. Факт передачі ОСОБА_4 копії договорів купівлі-продажу ОСОБА_3 не є доказом того, що остання не знала про продаж земельних ділянок у 2007 році.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 09 серпня 2011 року, яке набрало законної сили, встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_2 та ОСОБА_5, які проживали однією сім'єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з 04 травня 2005 року по 01 грудня 2009 року (а.с.8-14).

У 2006 році ОСОБА_3 та третьою особою ОСОБА_4 було придбано за договорами купівлі-продажу (в рівних долях кожен) ряд земельних ділянок на території Яблунівської сільської ради Макарівського району Київської області.

26 листопада 2006 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 придбано на підставі договору купівлі-продажу №13372 земельну ділянку загальною площею 4,1194 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_8 (а.с.15-16).

26 жовтня 2006 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 придбано:

- на підставі договору купівлі-продажу № 4917 земельну ділянку загальною площею 3,4717 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_10 (а.с.18-19);

- на підставі договору купівлі-продажу № 4941 земельну ділянку загальною площею 3,8364 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_11 (а.с.20-21);

- на підставі договору купівлі-продажу №4926 земельну ділянку загальною площею 3,0632 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_12 (а.с.22, 100);

- на підставі договору купівлі-продажу № 4946 земельну ділянку загальною площею 3,1243 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_13 (а.с.23-24).

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили договори міни земельних ділянок та отримали державні акти на право власності на земельну ділянку, а саме:

02 серпня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було посвідчено договір міни земельних ділянок реєстровий номер 3550 та отримано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_17 площею 3,7820 га, що розташована на території Яблунівської сільської ради Макарівського району Київської області, цільове призначення для ведення ОСГ (а.с.25-28).

31 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було посвідчено договір міни земельних ділянок реєстровий номер 4583 та отримано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_18 площею 3,4430 га, що розташована на території Яблунівської сільської ради Макарівського району Київської області, цільове призначення для ведення ОСГ (а.с.29-32).

31 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було посвідчено договір міни земельних ділянок реєстровий номер 4591 та отримано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_19 площею 2,4849 га, що розташована на території Яблунівської сільської ради Макарівського району Київської області , цільове призначення для ведення ОСГ (а.с.33-34).

ОСОБА_2 під час спільного проживання з ОСОБА_3 придбав за договорами купівлі-продажу ряд земельних ділянок на території Яблунівської сільської ради Макарівського району Київської області, а саме:

- 04 грудня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки реєстр №3255, відповідно до якого ОСОБА_2 придбав земельну ділянку площею 0,5000 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_3 (а.с.83);

- 04 червня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки реєстр № 3248, відповідно до якого ОСОБА_2 придбав земельну ділянку площею 0,4000 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_4 (а.с.84);

- 04 червня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки реєстр №3243, відповідно до якого ОСОБА_2 придбав земельну ділянку площею 0,5000 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_5 (а.с.85);

- 04 червня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки реєстр №3255, відповідно до якого ОСОБА_2 придбав земельну ділянку площею 0,6000 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_6 (а.с.86).

Ухвалюючи рішення про задоволення первісного та зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог за первісним та зустрічним позовом.

Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 4 ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

З матеріалів справи вбачається, що сторони, проживаючи однією сім'єю, набули у власність земельні ділянки. Оскільки рішенням суду встановлено факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 однією сім'єю з 2005 року по 2009 рік, а земельні ділянки були придбані у 2006 році, сторони мають право на їх поділ.

Однією з позовних вимог ОСОБА_3 є стягнення суми коштів, які були отримані ОСОБА_2 після продажу земельних ділянок у період їх спільного проживання.

Відповідно до роз'яснень Пленум Верховного Суду України в п.п. 23, 24 Постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Так, заявляючи вимогу про стягнення частини грошових коштів, ОСОБА_3 не надала належних та допустимих доказів того, що зазначені кошти не були витрачені в інтересах сім'ї після відчуження земельних ділянок та наявні у ОСОБА_2 на час розгляду справи.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з ОСОБА_2 87 525 грн., які були отримані за продаж земельної ділянки під час проживання позивача та відповідача однією сім'єю.

Висновки суду в цій частині не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на наявних у справі доказах, що у відповідності до вимог ст. 309 ЦПК України є підставою до скасування рішення та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог в цій частині.

В той же час доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 в частині безпідставного визнання судом права власності на ? частині земельної ділянки з кадастровим номеромНОМЕР_7 за ОСОБА_3 колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки доводи апеляційної скарги в частині,що зазначена ділянка не належить ОСОБА_2 є безпідставними.

Так, відповідно до наданого суду договору купівлі продажу земельної ділянки від 04.12.2007 року ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_6 зазначену ділянку під час проживання однією сім'єю з ОСОБА_3

Крім того відповідно відомостей з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, отриманими Апеляційним судом Київської області, станом на 15.03.2016 року власником земельної ділянки НОМЕР_7 є ОСОБА_2

В іншій частині рішення суду сторонами не оскаржувалося, а, відтак, в апеляційному порядку судом не переглядається.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 16 листопада 2015 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 коштів у розмірі 87 525 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3.

В іншій частині рішення Макарівського районного суду Київської області від 16 листопада 2015 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3, проживаючої по АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, проживаючого по АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_2, судовий збір у розмірі 2009,7 (дві тисячі дев'ять грн. 70 коп.).

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.