Рішення № 56522518, 16.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/5889/15-ц 22-ц/774/653/К/16

Справа № 210/5889/15-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження №22-ц/774/653/К/16 суддя Скотар Р.Є.

Категорія - 26 ( ІІІ ) Доповідач - Михайлів Л.В.

РІШЕННЯ

Іменем України

16 березня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Михайлів Л.В.

суддів - Барильської А.П., Ляховської І.Є.,

секретар - Маслова К.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» - ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 04 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (надалі - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, посилаючись на отримання ним професійного захворювання внаслідок праці протягом тривалого часу у шкідливих умовах на різних посадах на підприємстві відповідача, що підтверджується копією трудової книжки. Висновком МСЕК від 27.10.2015 року йому було первинно встановлено втрату професійної працездатності в зв'язку з професійним захворюванням в розмірі 50 %, на термін з 13.10.2015 року безстроково, та встановлено третю групу інвалідності. Вважаючи причиною отримання професійного захворювання тривалу роботу в умовах впливу шкідливих факторів виробничого середовища і несприятливого мікроклімату, просив суд стягнути з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на свою користь моральну шкоду в сумі 50 000 грн., без утримання податку з доходів фізичних осіб.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 04 лютого 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 23 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, без утримання податку з доходів фізичних осіб та на користь держави судовий збір в розмірі 487,20 грн., у решті позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 ставить питання про зміну рішення суду в частині збільшення розміру стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивача, оскільки вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального права, а саме судом не повно з'ясовані всі обставини, що мають значення для справи. Зокрема, суд першої інстанції призначив позивачу незначну суму компенсації за спричинену йому моральну шкоду, при цьому не взявши до уваги, що ОСОБА_1 має третю групу інвалідності та втратив 50% професійної працездатності, на безстроковий термін, що в свою чергу засвідчує те, що стан здоров'я позивача ніколи не покращиться. На думку апелянта, суд не в повному обсязі дав оцінку тій обставині, що позивач з 22.07.1974 року по 25.09.2015 рік, тобто 40 років 05 місяців, безперервно працював саме на підприємстві відповідача на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, що і стало причиною розвитку профзахворювання позивача. Вказане встановлено актом розслідування виникнення хронічного професійного захворювання № 22 від 16.09.2015 року.

В запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм матеріального, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, та підтверджується копією трудової книжки, що ОСОБА_1 працював на Криворізькому державному металургійному комбінаті «Криворіжсталь», ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг», правонаступником яких є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»: з 22.02.1974 року по 31.07.1974 року в учбовому цеху з ремонту холодильного обладнання енергоремонтного цеху учнем слюсаря 3-го,5-го розрядів; з 01.08.1974 року по 26.08.1974 року в енергоремонтному цеху слюсарем з ремонту холодильного обладнання 5-го розряду; з 04.04.1975 року по 31.03.1998 року в цеху Блюмінг №2 слюсарем з ремонту металургійного обладнання холодильних установок 4-го,5-го,6-го розрядів (бригадир); з 01.04.1998 року по 25.09.2015 року в цеху Блюмінг №2 слюсарем-ремонтником 6-го розряду (бригадир).

25 вересня 2015 року ОСОБА_1 звільнений з підприємства відповідача, у зв'язку з переводом на виборчу посаду, на підставі п.5 ст.36 КЗпП України (а.с.4-10).

Рішенням ЛЕК Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 20.08.2015 року ОСОБА_1 було встановлено діагноз: радикулопатія попереково -крижова і шийна білотерально з нейродистрофічними проявами у вигляді двобічного кокс артрозу зліва ПФ другого-третього ст., справа ПФ другого ст., деформуючого артрозу колінних суглобів, ПФ першого ст. та двобічного плечолопаткового пері артрозу, ПФ першого -другого ст., перефиричними нейроваскулярним синдромом верхніх кінцівок з порушенням трофіки кистей, помірно виважені статико - динамічні порушення, больовий синдром.

Згідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П - 4 від 16 вересня 2015 року, було встановлено, що причиною виникнення професійного захворювання є робота на протязі 46 року 10 місяців, з яких 40 років 05 місяці у цеху в умовах впливу шкідливих факторів.

Висновком МСЕК від 27.10.2015 року, серії НОМЕР_1, ОСОБА_1 встановлена стійка втрата профпрацездатності в розмірі 50% первинно на термін з 13.10.2015 року -безстроково у зв'язку з радікулопатією та третя група інвалідності. Встановлена потреба у забезпеченні лікарськими засобами, ВМП, санітарно курортному лікуванні.(а.с.11,12).

Медико-соціальною експертною комісією 27.10.2015 року для позивача складено індивідуальну програму реабілітації інваліда №639 (а.с.26 - 27).

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, обґрунтовано виходив з доведеності позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення на його користь моральної шкоди та вірно встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійне захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов'язків і пов'язане з виробництвом, і наявності у зв'язку з цим підстав, передбачених ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Згідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П - 4 № 22 від 16.09.2015 року, було встановлено, що професійне захворювання у позивача виникло за таких обставин: працюючи з 04.04.1975 року по час складання акту, слюсарем - ремонтником цеху блюмінг ПД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», здійснював проведення поточних, середніх ремонтів; монтаж, демонтаж, випробування, регулювання устаткування, агрегатів та машин по місцю встановлення в діючих відділеннях цеху. Протягом значного періоду підпадав під шкідливу дію фізичного перенавантаження, що перевищували гранично допустимий рівень через недосконалість робочих місць.

Відповідно до п.п. 17,19 вищевказаного Акту, причиною професійного захворювання позивача є тривалий час роботи в умовах та під впливом шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу: фізичне перевантаження: масу вантажу - 30-36 кг при нормі до 30 кг; нахили корпуса 200-320 разів при нормі 51-100 раз; робоча поза: вимушена до 25-30% зміни робочого часу при нормі до 10%; статичне навантаження: величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладання зусиль, кг/с: двома руками -88560 при гранично допустимому до 70000, без визначення конкретних осіб, які порушили ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України "Про охорону праці", якими передбачений обов'язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці, враховуючи, що під час трудової діяльності ОСОБА_1 було здійснено неодноразову зміну керівництва цеху.

Не зважаючи на зазначене сам акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 16.09.2015 року доводить порушення відповідачем положень ч. 2 ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України "Про охорону праці", якими передбачено обов'язок підприємства забезпечити безпечні й нешкідливі умови праці, встановлено актом, а тому доводи апеляційної скарги про наявність вини у спричиненні моральної шкоди позивачу беззаперечні.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Доводи апеляційної скарги про те, що розмір стягнутої судом моральної шкоди необґрунтований та значно занижений відповідають дійсності, оскільки при вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди заподіяної позивачу, суд не в повній мірі врахував роз'яснення наведені у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Зокрема, судом не враховано характер отриманих професійних захворювань, безперервний стаж роботи позивача в умовах впливу шкідливих факторів на підприємстві відповідача впродовж 40 років 05 місяців, відсоток втрати ним професійної працездатності у розмірі 50% та встановлення третьої групи інвалідності, стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, необхідності подальшого амбулаторного та стаціонарного лікування.

Колегією суддів, на підставі медичних документів про лікування позивача у зв'язку з отриманим професійним захворюванням, встановлено, що позивачу була заподіяна значна моральна шкода, так як він переносить фізичний біль, зазнав порушення свого звичайного способу життя і вимушений витрачати свої сили на організацію свого життя, внаслідок чого переносить моральні страждання.

Виходячи з цих обставин та беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер, інтенсивність, довготривалість фізичних і моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, вважає за необхідне змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди, збільшивши її з 23 000 (двадцяти трьох тисяч) грн. до 38 000 (тридцяти восьми тисяч) грн.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини позовних вимог (ч. 3 ст. 88 ЦПК України).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. №3674-VI від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи. Таким чином, колегія суддів стягує з відповідача ПАТ " АрселорМіттал Кривий Ріг " на користь держави 535,92 грн. судового збору, за розгляд справи в судії апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 04 лютого 2016 рокузмінити в частині розміру стягнутої моральної шкоди з ОСОБА_3 акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1, збільшивши цей розмірі з 23 000 (двадцяти трьох тисяч) грн. до 38 000 (тридцяти восьми тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства " АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь держави судовий збір у розмірі 535,92 грн., за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Л.В. Михайлів

Судді: А.П. Барильська

І.Є. Ляховська