Рішення № 56515493, 16.03.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2016 р. Справа № 911/432/16

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Колесника Р.М. при секретарі судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОТОРІНО, м.Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма АРСЕНАЛ, АР Крим, м. Сімферополь

про стягнення 70 009,77 гривень

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №б/н від 02.03.2016 року ;

від відповідача: не зявилися.

Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОТОРІНО (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма АРСЕНАЛ (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 70 009,77 гривень, з яких 38 342,13 гривень - сума основного боргу, 2 130,24 гривень - 3% річних, 29 537,40 гривень - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором № 01-13 від 02.01.2013 про постачання запасних частин, інструментів, мастил, технічних рідин та аксесуарів до автомобілів та мототехніки.

Згідно з приписами ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року у звязку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та встановлено забезпечити розгляд господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва, господарських справ Севастопольського апеляційного господарського суду - ОСОБА_2 апеляційним господарським судом.

У звязку з викладеним, розгляд даної справи здійснюється господарським судом Київської області.

Розгляд справи відкладався.

В судове засідання 16.03.2016 року відповідач не направив свого повноважного представника, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується довідкою про розміщення інформації про дату та час судового засідання на офіційному веб-порталі господарського суду Київської області, витребуваних документів, зокрема відзив на позов до суду не надав.

Відповідно до п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.06.2014 р. № 01-06/745/2014 «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» неможливість надсилання будь-яких поштових відправлень на адресу учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях України, повинна бути підтверджена відповідною довідкою (листом) підприємства зв'язку.

Форму відповідного документа законодавчо не визначено. Отже, ним може бути будь-який документ, виданий (надісланий) будь-якому адресатові підприємством зв'язку за підписом керівника (заступника керівника, іншої уповноваженої особи) такого підприємства, що свідчив би про неможливість пересилання поштової кореспонденції до Автономної Республіки Крим і міста Севастополя. ОСОБА_2 міська дирекція Управління державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» № 33-20.606 від 04.04.2014 р. повідомила, що в зв'язку із силовим захопленням АР Крим та м. Севастополь та блокуванням поштового зв'язку УДППЗ «Укрпошта» на території півострову усіх об'єктів поштового зв'язку УДППЗ «Укрпошта» на території, півострову, національний оператор змушений тимчасово припинити прийом і доставку пошти в напрямку до АР Крим та м. Севастополь до врегулювання ситуації. Вказано, що на даний час приймання поштових відправлень до АР Крим та м. Севастополь об'єктами поштового зв'язку ДППЗ «Укрпошта» не здійснюється.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а також зважаючи на строки, передбачені ст. 69 ГПК України щодо терміну розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.01.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОТОРІНО» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВКФ «Арсенал» (Покупець) було укладено договір № 01-12 про постачання запасних частин, інструменту, мастил, технічних рідин та аксесуарів до автомобілів та мототехніки, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачати запасні частини, інструмент, мастила, технічні рідини та аксесуари до автомобілів (далі товар), а покупець зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти й оплатити такий товар.

Згідно з п. 2.2. договору, ціни на товар, що є предметом поставки за цим договором, встановлюються Постачальником і доводяться до Покупця в вигляді прайс-листа за допомогою факсу та електронної пошти (E-mail).

Загальна сума постачання, згідно даного Договору, складається з усіх сум видаткових накладних на товар, який поставляється за даним Договором (2.3. договору).

Згідно з п. 3.1. договору, асортимент товару кожної конкретної поставки товару, що є предметом постачання за цим договором, зазначається у видаткових накладних.

Розділ 9 Договору, оплата товарів Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошей на рахунок Постачальника протягом 30 днів з моменту поставки відповідної партії товару. Розрахунок здійснюється у безготівковій формі в національній валюті України гривні. Грошове зобовязання Покупця вважається виконаним з моменту зарахування коштів на рахунок Постачальника.

Позивачем було виконано умови договору №01-13 про постачання запасних частин, інструменту, мастил, технічних рідин та аксесуарів до автомобілів та фототехніки від 02.01.2013 року, а саме надано відповідачу послуги з постачання товару, що підтверджується видатковими накладними:

-видаткова накладна № PHT-000586 від 10.02.2014 року на суму 8 810,57 гривень;

-видаткова накладна № PHT-000673 від 12.02.2014 року на суму 2 366,98 гривень;

-видаткова накладна № PHT-000759 від 17.02.2014 року на суму 10 318,14 гривень;

-видаткова накладна № PHT-000762 від 17.02.2014 року на суму 6 833,85 гривень;

-видаткова накладна № PHT-000778 від 18.02.2014 року на суму 1 810,25 гривень;

-видаткова накладна № PHT-000779 від 18.02.2014 року на суму 931,25 гривень;

-видаткова накладна № PHT-000820 від 19.02.2014 року на суму 905,79 гривень;

-видаткова накладна № PHT-000888 від 24.02.2014 року на суму 1 688,00 гривень;

-видаткова накладна № PHT-001049 від 04.03.2014 року на суму 1 087,81 гривень;

-видаткова накладна № PHT-001193 від 13.03.2014 року на суму 3 589,49 гривень,

які підписані відповідачем та скріплені печаткою без будь-яких заперечень, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач за отриманий від позивача товар не розрахувався і має заборгованість перед останнім у сумі 38 342,13 гривень.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі з огляну на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, ст. 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст..ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач контррозрахунку або доказів погашення заборгованості за договором № 01-13 про постачання запасних частин, інструменту, мастил, технічних рідин та аксесуарів до автомобілів та фототехніки від 02.01.2013 р., як і заперечень проти позовних вимог, суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань за договором судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 01-13 про постачання запасних частин, інструменту, мастил, технічних рідин та аксесуарів до автомобілів та фототехніки від 02.01.2013 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 38 342,13 гривень, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що розмір 3% річних було визначено у сумі 2 130,24 гривень, нарахованих на прострочену заборгованість відповідача за період з 12.03.2014 р. до 25.01.2016 р., який є обґрунтованим та арифметично вірним.

Розмір інфляційних втрат, заявлених до стягнення позивачем, становить 29 537,40 гривень, нарахованих на прострочену заборгованість за період з березня 2014 року по січень 2016 року, є обґрунтованим та арифметично вірним.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОТОРІНО у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма АРСЕНАЛ (95048, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Сочинська, 2-«Б», код 19003136) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОТОРІНО (65114, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 140 А, код 35768568) 38 342 (тридцять вісім тисяч триста сорок два) гривень 13 коп. основного боргу, 2 130 (дві тисячі сто тридцять) гривень 24 коп. 3% річних, 29 537 (двадцять девять тисяч пятсот тридцять сім) гривень 40 коп. інфляційних втрат, 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 16.03.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 17.03.2016 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.М. Колесник