Ухвала суду № 56511114, 15.03.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №583/79/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Білера П. П.Номер провадження 22-ц/788/107/16 Суддя-доповідач - Собина О. І. Категорія - 27

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

15 березня 2016 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Собини О. І.,

суддів - Хвостика С. Г. , Ткачук С. С. ,

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_3

на заочне рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13 травня 2015 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

15 січня 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом, мотивуючи його тим, що 09 вересня 2010 року між ним та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №б/н, відповідно до якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У зв'язку з неналежним виконанням умов договору за ОСОБА_3 станом на 31 жовтня 2014 року утворилася заборгованість у розмірі 25912,85 грн., яка складається з наступного: 14746,40 грн. - заборгованість за кредитом; 8806,31 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 650,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1210,14 грн. - штраф (процентна складова). Тому просив суд стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у сумі 25912,85 грн. та понесені судові витрати.

Заочним рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13 травня 2015 року позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 25912 грн. 85 коп., а також судові витрати - судовий збір у сумі 229 грн. 40 коп. та розміщення оголошення у друкованих засобах масової інформації про виклик відповідача у судове засідання у розмірі 667,00 грн.

На зазначене заочне рішення ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, на порушення норм матеріального та процесуального права, просить заочне рішення суду змінити та ухвалити нове рішення, яким стягнути заборгованість за кредитним договором в межах строку позовної давності.

В доводах апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивач звернувся з позовом до суду після спливу строку позовної давності.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи відповідача, заперечення на апеляційну скаргу представника позивача, вивчивши матеріали справи, перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_3 порушив взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, а тому на підставі ст. ст. 526, 527, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України з нього підлягає стягненню на користь банку заборгованість за кредитом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 09 вересня 2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №б/н, відповідно до якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 2100,00 грн. (який в подальшому був збільшений до 15000 грн. 00 коп.) у вигляді встановлено кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 09 вересня 2010 року відповідач отримав кредитну картку «Універсальна» з сумою кредитного ліміту 2100,00 грн. (а.с.41).

Відповідно до умов укладеного кредитного договору, договір з надання кредиту складається з заяви позичальника, умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом голови правління ПАТ КБ «ПриватБанк» за №СП-2010-256 від 06 березня 2010 року та тарифів банку, які викладені на офіційному сайті ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с.41-66).

Згідно п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, відповідач дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і Клієнт дає право банку у будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного кредитного договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

На виконання умов укладеного договору ПАТ КБ «ПриватБанк» за період з 09.09.2010 року по 29.04.2011 року було збільшено кредитний ліміт до 15000 грн. 00 коп., що підтверджується довідкою про встановлення кредитного ліміту та дана обставина визнається відповідачем у справі.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому "Тарифами банку", які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Правил користування платіжною карткою.

Погашення заборгованості по кредитному ліміту здійснюється щомісячними платежами до 25 числа місяця, наступного за звітним, у розмірі 7% від суми заборгованості, шляхом внесення коштів на картку відповідачем, або шляхом добровільного списання коштів, передбаченого заявою відповідача та п. 1.1.3.1.6, п. 2.1.1.3.5, п. 2.1.12.9 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати кредитного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених кредитним договором.

Згідно п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг - при порушенні позичальником строків платежу по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобов'язується сплатити банку штраф у розмірі 500,00 грн. та 5% від суми заборгованості.

Відповідно до п. 1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг при незгоді зі зміною Правил або Тарифів банку, які викладені на банківському сайті, позичальник зобов'язується надати банку письмову заяву про розірвання цього кредитного договору та погасити заборгованість перед банком.

Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат, зокрема, погашення кредиту здійснюється шляхом щомісячного внесення грошових коштів на рахунок в розмірі 7% суми заборгованості згідно Тарифів.

Крім того, згідно умов договору при порушенні позичальником зобов'язань з погашення кредиту, позичальник сплачує додатково відсотки за користування кредитом у розмірі поточної відсоткової ставки за кредитом, які сплачуються окремо понад зазначену у Заяві позичальника суму щомісячного платежу, разом із несплаченим залишком попереднього щомісячного платежу, та комісію у розмірі 4% від суми заборгованості за кредитом щомісяця згідно Тарифів.

Пунктом 1.1.7.12 Умов і Правил надання банківських послуг договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання, відсотки нараховуються щомісячно під час дії кредитного Договору, який автоматично пролонговується на строк 12 місяців з моменту його підписання, якщо протягом цього строку одна із сторін не проінформує другу сторону про припинення дії Договору.

Відповідно до п. 2.1.1.12.11 Правил користування платіжною карткою банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або в установленому банком розмірі у разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за кредитним договором.

Відповідач ОСОБА_3 умови укладеного кредитного договору виконував неналежним чином і станом на 31 жовтня 2014 року утворилась заборгованість в загальній сумі 25912 грн. 85 коп., яка складається з: 14746,40 грн. - заборгованість за кредитом; 8806,31 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 650,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1210,14 грн. - штраф (процентна складова). Дана заборгованість підтверджується наявним у справі розрахунком (а.с.39-40).

Згідно ст. ст. 526, 530 ч.1 ЦПК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ч.ч.1, 4 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046, ч.1 ст. 1048 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суми позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).

Крім того, відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення. Рішення у даній справі ухвалено місцевим судом за відсутності відповідача у справі в заочному порядку, із заявою про застосування строку позовної давності він до суду не звертався, а тому у суду були відсутні підставі для застосування строку позовної давності при вирішенні даного спору.

Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості за договором (а.с.39-40) та виписки по особовому рахунку відповідача (а.с.167-174) останній, починаючи з дня укладення договору, виконував його умови і не допускав прострочення платежів і лише 28.09.2012 року вперше допустив прострочення платежу за договором, але потім погасив виниклу заборгованість і лише з 31.10 2012 року знову допустив прострочення платежу, і, незважаючи на часткову сплату ним коштів за укладеним кредитним договором, він вже не зміг погасити поточну заборгованість по тілу кредиту та нарахованих відсотках. Останній платіж відповідачем був здійснений 25.10.2013 року, а з позовом до суду позивач звернувся 15.01.2015 року, отже в межах 3-річного строку позовної давності.

Колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги в частині щодо не застосування судом спеціальної позовної давності в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), яка передбачена п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, оскільки нарахування пені за даним договором не передбачене, а п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що за порушення строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більше ніж на 30 днів, Позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості. Така домовленість сторін цього договору не суперечить положенням ст. 549 ЦК України та не свідчить про подвійну відповідальність за одне й те саме правопорушення. Таким чином, фіксована та процентна частина штрафу є складовими передбаченої договором санкції і один одного не взаємозамінюють.

Колегія суддів не може узяти до уваги додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги подані ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційного суду 15.03.2016 року в яких він зазначає про незаконність дій банку по збільшенню кредитного ліміту та нарахуванню відсотків за користування кредитом із збільшеною відсотковою ставкою, оскільки апеляційний суд при перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції не має права виходити як за межі доводів апеляційної скарги, так і за межі вимог, заявлений у суді першої інстанції. В той же час, відповідач ОСОБА_3 з позовними вимогами про визнання незаконними умов укладеного кредитного договору або дій банку до суду не звертався і в доводах апеляційної скарги зазначав лише про помилкове стягнення судом боргу за кредитним договором за межами строку позовної давності.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, справа розглянута в межах позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тому колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13 травня 2015 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді -