Рішення № 56510279, 11.03.2016, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3620/15-ц

2/583/53/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2016 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого Мовчан Н.В., за участю секретарів Статівки О.В., Мороз О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Охтирського міськрайонного суду Сумської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа Приватне акціонерне товариство «Монделіс Україна» про встановлення факту перебування у трудових відносинах та стягнення заборгованості по заробітній платі, -

встановив:

11.11.2015 позивач звернувся до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2, в якому просить встановити факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2 з 01.12.2009 по 28.03.2012 та стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь позивача не виплачену заробітну плату в сумі 42944,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що з грудня 2009 по березень 2012 перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2. Працював на посаді водія та здійснював вантажні перевезення на своєму власному автомобілі. На всі вимоги позивача про оформлення його працевлаштування ОСОБА_2 постійно обіцяв це зробити. Робота полягала в перевезенні вантажів для ПАТ «Крафт фудз Україна». З січня 2011 ОСОБА_2 почав затримувати оплату роботи. Останній раз було виплачено частину заробітної плати 28 березня 2012 року. За фактом шахрайських дій відносно нього з боку ФОП ОСОБА_2 позивачем подано заяву до Охтирського МВ, дані внесені до ЄРДР за № 12013200060000610 від 09.04.2013, кримінальне провадження на даний час не завершено, досудове розслідування не закінчено. Доказами його роботи є документи, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме: довіреність на його імя від імені ОСОБА_2, товарно-транспортні накладні виписані на його імя, свідчення працівників ПАТ «Крафт фудз Україна», накладними на отримання продукції на його імя. Розмір заробітної плати за місяць складав приблизно 8000,00грн., тому заборгованість за шість місяців склала 42944,00грн.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав повністю та пояснив, що у кінці 2009року ОСОБА_2, побачивши автомобіль ОСОБА_1, запропонував йому на нього працювати, а саме: здійснювати перевезення товару від імені ОСОБА_2 для ПАТ «Крафт фудз Україна». Усно домовились, що перевезення позивач здійснюватиме на власному автомобілі, один раз на тиждень, а відповідач буде здійснювати оплату щотижня по 1500,00грн. за поїздку та компенсувати витрати на пальне по 3,00грн. за кілометр. В подальшому, щотижня, напередодні поїздки йому телефонував відповідач, домовлялися про роботу. Після чого він брав довіреність у ОСОБА_2, на підставі якої отримував документи на фабриці, потім їхав до Києва, забирав товар та відвозив у Тростянець на ПАТ «Крафт фудз Україна». Серед цих документів була довіреність від ПАТ «Крафт фудз Україна», в якій вказувалось його імя та відомості про товар, який перевозив. Посилань на ФОП ОСОБА_2 документи не містили. В такому порядку виконував перевезення до березня 2012 року. Оплата здійснювалась ОСОБА_2 готівкою, без оформлення платіжних документів чи розписок. Стверджує, що він неодноразово ставив питання про оформлення трудових відносин, однак ОСОБА_2 цих розмов уникав. Разом з цим підтвердив, що письмову заяву про офіційне працевлаштування та трудову книжку ОСОБА_2 не передавав, трудовий договір сторони не укладали, медичний огляд не проходив, договір про матеріальну відповідальність не укладав, шляхові листи йому відповідачем не видавалися, у відпустці та на лікарняному не перебував. Звернення про офіційне працевлаштування були усні, свідків при цьому не було. Підтвердив, що у спірний період був зареєстрований як фізична особа-підприємець. З жовтня 2011 ОСОБА_2 частково припинив виплати за поїздки, останній платіж проведено 22.03.2012р.. Розрахунок по оплаті позивач вів особисто, копія якого надана до справи. Доказів, які б підтверджували сплату ОСОБА_2 обовязкового збору до органів Пенсійного фонду України за найманого працівника ОСОБА_1, не має. Роботу виконував добровільно, без примусу.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримав заявлені вимоги, та просив їх задовольнити. Пояснив, що з грудня 2009 по кінець березня 2012 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2, хоча, трудові відносини не були оформленні належним чином саме з вини роботодавця. ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_1 працювати в нього на посаді водія, в його обовязки входило перевезення вантажу для ПАТ «Крафт фудз Україна», яке в подальшому змінило назву на ПАТ «Монделіс Україна». Вони домовились про режим роботи, форму оплаті праці. Суть роботи полягала в тому, що ОСОБА_1 виконував обовязки водія на власному авто від імені ФОП ОСОБА_2 за дорученням. ОСОБА_1 дотримувався внутрішнього трудового розпорядку, що свідчить про трудові відносини. ОСОБА_1 припинив виконувати трудові обовязки у звязку з затримкою оплати праці та наявності заборгованості. По факту шахрайських дій ОСОБА_2 було відкрито кримінальне провадження, яке на даний час закрите.

Від відповідача ОСОБА_2 надійшло письмове заперечення, в якому він з позовними вимогами не погоджується, вважає викладені в позові факти надуманим та такими, що не відповідають дійсності. Зазначає, що з 31.03.1999 зареєстрований як ФОП. Одним з видів його діяльності є перевезення вантажів вантажним транспортом. Увесь власний автотранспорт укомплектований штатом водіїв, які перебувають з ним у офіційних трудових відносинах. Відсутність трудового договору виключає можливість допуску водія до автомобіля та відповідно виключає можливість закріплення вказаного водія за конкретним транспортним засобом. Окрім трудового договору є також обовязковою умовою укладення договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Жодних відносин, які б мали ознаки трудових, з позивачем не мав. Позивач жодного дня не перебував з ним в трудових відносинах та жодного дня не виконував будь-яких фактичних робіт. Позивач ніколи не подавав йому заяви про прийняття на роботу (укладення трудового договору), не передавав трудової книжки та не виконував жодних вимог та правил внутрішнього трудового розпорядку. ОСОБА_1 не надавалось ОСОБА_2 жодних засобів виробництва на яких, чи за допомогою яких, він мав би виконувати перевезення вантажів. Разом з цим, заявив клопотання про застосування строків позовної давності.(а.с.36-39, 40)

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилався на обставини, викладені в письмових запереченнях відповідача. Додатково пояснив, що ОСОБА_2 від ОСОБА_1 заяву про прийняття на роботу та трудової книжки не отримував. Ніяких трудових відносин між ними не було. Довіреність видається експедитору для отримання товару, а не для його перевезення. Винагорода і заробітна плата це різні речі. ФОП ОСОБА_2 для здійснення перевезень залучає фізичних осіб, з деякими оформляв трудові відносини, з іншими цивільно-правові договори. За заявами ОСОБА_1 здійснювалась перевірка дотримання відповідачем вимог КЗпП України, порушень встановлено не було. Просив задовольнити клопотання про застосування строків позовної давності.

Третя особа ПАТ «Монделіс Україна» належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, явку представника не забезпечила.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, покази свідка, надавши оцінку доказам по справі, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно із статтею 24 КЗпП України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Відповідно до вимог ст. 24-1 КЗпП України, в редакції чинній на час виникнення правовідносин між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2, у разі укладення трудового договору між фізичною особою та працівником, фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 31.03.1999 зареєстрований, як фізична особа - підприємець, що підтверджується копією свідоцтва.(а.с.15)

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 заяву про укладення трудового договору та паспорт ФОП ОСОБА_2 не подавав, в письмовій формі трудовий договір не укладав. Не вносилися такі записи і в трудову книжку ОСОБА_1, згідно якої у період з 29.06.1996 по 01.10.2013 записи про прийом на роботу відсутні. (а.с.159-160)

Разом з цим, судом встановлено, та підтверджено позивачем, що ОСОБА_1 з 01.12.2009 по теперішній час на обліку в Охтирському міськрайонному центрі зайнятості не перебуває, а в період з 22.12.1992 по 13.09.2011 перебував на обліку в Охтирській ОДПІ, як фізична особа-підприємець та мав такі види господарської діяльності згідно КВЕДу-52.62.0 - роздрібна торгівля з лотків та на ринках, заяву про припинення підприємницької діяльності подана 18.08.2010р., що підтверджується матеріалами справи. (а.с.139, 158)

Відповідно до вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно змісту позовної заяви ОСОБА_1 та його пояснень, він працював у ФОП ОСОБА_2 водієм вантажного автомобіля та фактично допущений до виконання своїх обовязків останнім з грудня 2009 року, а трудовий договір було укладено в усній формі, оскільки сторони погодили всі умови виконання роботи.

Заперечуючи вказану обставину ФОП ОСОБА_2 надав до суду копію наказу № 12-вр від 02.02.2011 «Про організацію роботи з охорони праці» за його підписом, яким встановлено порядок проведення медичного огляду працівників, проведення інструктажу з охорони праці та перевірку технічного стану транспортних засобів, передбачено, що усі працівники при прийомі на роботу підлягають страхуванню, наказано під час укладання трудового договору інформувати працівників під розписку про умови праці відповідно до законодавства, визначені відповідальні особи. Також надано в якості зразка копію трудового договору та договору про повну матеріальну відповідальність, укладених з особою, яка прийнята на посаду водія.(а.с.48, 49-50)

В той же час, позивачем, в порушення вимог ст.ст. 10,60 ЦПК України не надано до суду ні копій шляхових листів про виконувані ним роботи, ні копій договорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, ні розписок про проведення інструктажу з охорони праці чи інформування про умови праці, ні табелів обліку використаного робочого часу, ні відомостей про нарахування заробітної плати, чи інших документів, з якими мав бути ознайомлений відповідно до вимог ст. 29 КЗпП України.

На підтвердження своїх позовних вимог ОСОБА_1 надав суду копію нотаріально посвідченої довіреності від 25.10.2005, згідно якої ОСОБА_5 уповноважує ОСОБА_1 управляти та розпоряджатись з правом зняття з обліку у ДАЇ, продавати, обмінювати, страхувати, віддавати в заставу та оренду, одержувати гроші від продажу та керувати належним йому автомобілем марки FIAT IVECO, 1993 р.в., ДНЗ АХ0553АІ; копію бланка довіреності, на якій вказано номер 435 та наявний відтиск печатки ФОП ОСОБА_2, підписи в графах керівник та головний бухгалтер підприємства, інші поля не заповнені; копію товарно-транспортної накладної від 22.02.2012р. в якій зазначено: автопідприємство ПП Копил, водій ОСОБА_1, вантажовідправник т.д. «Синто», вантажоодержувач ПАТ «Крафт Фудз Україна»; копії товарно-транспортних накладних від 06.12.2011р., в яких зазначено автопідприємство та вантажоодержувач ПАТ «Крафт Фудз України», водій ОСОБА_1, а автомобіль IVECO, ДНЗ АХ0553АІ; копію накладної № 310 від 06.10.2011р., згідно якої ПАТ «Крафт Фудз Україна» через ОСОБА_1 видало пальмовий олеїн для ТОВ «Чіпси Люкс»; копії листів електронної переписки, згідно якої ОСОБА_6, працівник ПАТ «Крафт Фудз Україна», просить видати довіреність на водія ОСОБА_1, а також позивач та його представник посилались на документи, які містяться в матеріалах кримінального провадження № 12013200060000610 від 09.04.2013. (а.с. 161-175)

Відповідно до ст.ст. 57, 58 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

З огляду на викладене, керуючись ч.3 ст. 58 ЦПК України, суд не бере до розгляду докази, а саме: копію нотаріально посвідченої довіреності від 25.10.2005, копії товарно-транспортних накладних від 06.12.2011р., копію накладної № 310 від 06.10.2011р. та копії листів електронної переписки, оскільки вони не містять інформації щодо предмета доказування, а позивачем та його представником не доведена належність цих доказів для підтвердження їх вимог.

Надаючи оцінку іншим доказам, наданими позивачем, суд дійшов такого висновку.

Встановлено, що ОСОБА_2 є власником транспортних засобів, у кількості 35 штук, що підтверджується довідкою регіонального сервісного центру № 2818 від 16.12.2015.(а.с.45-47)

Судом встановлено, та не заперечується сторонами по справі, що 27.10.2011 між ПАТ «Крафт Фудз Україна» - замовник та ФОП ОСОБА_2 - виконавець укладено договір транспортного експедирування № ТС-1110-3748, згідно пунктів 1.1, 1.3 якого виконавець, відповідно до заявок Замовника надає послуги транспортного експедирування вантажів, що включають : перевезення, супроводження, експедирування вантажів автомобільним транспортом. Заявки замовника оформлюються письмово, з зазначенням виду та строків надання послуг. З метою виконання зобовязань за цим договором виконавець має право залучати третіх осіб. При цьому , виконавець залишається відповідальним за відповідність послуг, що надаються третіми особами, умовам даного договору (виконавець є відповідальним за належне виконання такими третіми особами, в т.ч. водіями ТЗ, субпідрядними транспортними організаціями, тощо всіх обовязків, покладених на виконавця цим договором) та гарантує, що залучення таких осіб не вплине на вартість та якість послуг. (а.с.67-72)

Таким чином, договірні відносини між ПАТ «Крафт Фудз Україна» та ФОП ОСОБА_2 передбачали право відповідача залучати третіх осіб, в тому числі, водіїв транспортних засобів.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він працював на ПАТ «Крафт Фудз Україна» в період з 2006 по 2012 рік у відділі водійського забезпечення. Між ПАТ «Крафт Фудз Україна» та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір на перевезення вантажів. Памятає ОСОБА_1, який їздив на фабрику з довіреністю від ФОП ОСОБА_2. Довіреність від імені ОСОБА_2 замінювали на довіреність від фабрики, на підставі якої водій їхав до Києва, забирав товар та привозив на фабрику. За надані послуги ПАТ «Крафт Фудз Україна» на рахунок ФОП ОСОБА_2 перераховували кошти. В розмовах ОСОБА_1 нарікав на затримку оплати від ОСОБА_2, нарікань на відмову в оформленні трудових відносин з боку ОСОБА_1 не було.

Матеріали кримінального провадження № 12013200060000610 від 09.04.2013 містять копії довіреностей за номерами від 381 по 434, виданих в період з 14.12.2011р. по 21.03.2012р., згідно яких водій ОСОБА_1 мав отримати від ПАТ «Крафт фудз Україна» товар для ФОП ОСОБА_2, а також копії товарно-транспортних накладних за період з 29.11.2011р. по 23.03.2012р., в яких зазначено автопідприємство ПП Копил, водій ОСОБА_1, вантажоодержувач ПАТ «Крафт Фудз Україна». (том 1 матеріалів кримінального провадження)

Цивільно-правовий договір - це угода між сторонами на виконання певної роботи (надання послуги) (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є конкретний вид послуги (роботи) та її кінцевий результат, що має кількісну і якісну визначеність.

Таким чином, надані позивачем копії довіреностей підтверджують, що відповідач доручив, а позивач взяв на себе зобов'язання по наданню авто послуг водія на отримання та доставку товару.

Основною ознакою, що відрізняє підрядні (цивільно-правові) відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

При цьому за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Надані копії товарно-транспортних накладних, суд оцінює критично, оскільки вони не є доказом постійного характеру роботи ОСОБА_1, як працівника ФОП ОСОБА_2 у спірний період, не містять жодних відомостей, які з достовірністю підтверджують, що водій ОСОБА_1 перебував саме в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2, відсутні дані про осіб, якими складені вище вказані документи, їх статус та характер правовідносин, що існує між ними.

Територіальною державною інспекцією з питань праці у Сумській області проведено документальну позапланову перевірку ФОП ОСОБА_2 за додержанням вимог трудового законодавства, за результатами якої складено акт від 19.12.2014р., згідно якого порушень укладення трудових договорів відповідно до законодавства не встановлено. (а.с.51-65)

19.06.2012 та 19.06.2013 Охтирською ОДПІ Сумської області проведені документальні планові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_2 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за періоди з 01.10.2010р. по 31.12.2011р. та з 01.01.2012р. по 31.12.2013р., що підтверджується копіями актів (а.с.73-123)

Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 11.11.2015 кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12013200060000610 від 09.04.2013р., закрите у звязку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 т.172, ч.1 ст.175, ч.3 ст. 357 КК України, в мотивувальній частині якої, зокрема, зазначено, що під час перевірки інспекцією праці факту перебування у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2 ОСОБА_1 у період з 15.01.2010 по 28.03.2012 документально не встановлено. (а.с.176-177)

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив, що вказана постанова від 11.11.2015р. не скасована та є чинною.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем у спірний період фактично склалися цивільно-правові відносини, тому не знаходить законних підстав для встановлення позивачу факту перебування у трудових відносинах з відповідачем в період з 01 грудня 2009 року по 28 березня 2012 року, оскільки позивач не підтвердив належними та допустимими доказами наявності між сторонами трудових правовідносин в цей період, не довів, що був фактично допущений до роботи та дотримувався правил внутрішнього трудового розпорядку та визначеного режиму роботи, не довів, що оплата його роботи здійснювалась систематично, однаковими сумами платежів, а тому у задоволенні його позову в цій частині слід відмовити.

У зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог про встановлення факту перебування у трудових відносинах, не підлягають задоволенню також і позовні вимоги в частині стягнення невиплаченої заробітної плати в сумі 42944,00 гривень, оскільки вони є похідними.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 208, 209, 212 - 215, 223, 256-259, 294 ЦПК України, суд -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 третя особа Приватне акціонерне товариство «Монделіс Україна» про встановлення факту перебування у трудових відносинах та стягнення заборгованості по заробітній платі - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 16 березня 2016року.

Суддя

Охтирського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_8