Ухвала суду № 56510277, 16.03.2016, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/821/16-ц

2/583/394/16

У Х В А Л А

16 березня 2016 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Плотникова Н.Б. розглянувши матеріали позовної заяви

ПП ВБП «Будвироби»

до Охтирської міської ради

про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2016 року ПП ВБП «Будвироби» звернулося до суду з позовом до Охтирської міської ради про розірвання договору оренди землі, в якому просить суд розірвати договір оренди землі, укладений 24.02.2006 р. між ПП ВБП «Будвироби» та Охтирською міською радою, зареєстрований за № 040661400029.

Відповідно до п.2 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» - вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Відповідно до п. 3 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» - вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Відповідно до п. 6 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» - при вирішенні питань, пов'язаних із компетенцією судів у спорах, що виникають із земельних відносин, судам слід ураховувати роз'яснення, викладені в пунктах 2 і 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (із змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2), а також Рішення Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому суди мають виходити з того, що згідно зістаттями 13і14 Конституції України, статтями 177, 181, 324 і главою 30ЦКземля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. Отже, суд має з'ясувати, є спір приватноправовим або публічно-правовим; чи виник спір із відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи пов'язані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин.

Відповідно до п. 22 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» - за правилами цивільного судочинства розглядаються спори щодо договорів та інших правочинів, укладених відповідно до нормЦК, інших актів цивільного законодавства, оскільки вони відрізняються від адміністративних договорів, спори щодо яких розглядаються адміністративними судами, тим, що згідно зі статтею 3КАСадміністративний договір - це дво- або багатостороння угода, зміст якої становлять права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією зі сторін угоди. Для таких спорів характерна наявність відносин влади і підпорядкування, а для правочинів, укладених згідно із цивільним законодавством за участю суб'єкта владних повноважень, відносини ґрунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності.

Відповідно до п. 2 Постанови пленуму Верховного суду від 16.04.2004 N 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» - за загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов'язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб'єктного складу їх учасників. Ті земельні та пов'язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші - в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства віднесено до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України - підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 2 ГПК України - господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до п.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 року «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» - з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Пунктом 3.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 року «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», - господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Відповідно дост. 12 Господарського процесуального кодексу України - господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав; справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, спір між сторонами виник стосовно розірвання договору оренди земельної ділянки, розташованої за адресою м. Охтирка, пров. Друкрарський,9, наданої в строкове платне користування для будівництва та обслуговування багатоповерхових житлових будинків, укладеного 24.02.2006 р. між фізичною особою ПП ВБП «Будвироби» (Орендар) та Охтирською міською радою (Орендодавець).

Вказаний договір укладених за участю субєкта владних повноважень відповідно до нормЦК, відносини між сторонами ґрунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності, а тому спір між сторонами є приватноправовим так як виник із відносин, урегульованих нормами цивільного права, та пов'язаний зі здійсненням сторонами цивільних та інших майнових прав на земельну ділянку на засадах рівності.

Враховуючи викладене, позовна заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки сторонами в спорі є юридичні особи, та відносини, що склалися між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є господарськими відносинами, а тому спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України - суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно п.3 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» - сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 15, ст. 122 ч. 2 п. 1 ЦПК України, ППВССУ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» ППВГСУ №10 від 24.10.2011 року «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», п.3 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в справі за позовом ПП ВБП «Будвироби» до Охтирської міської ради про розірвання договору оренди землі.

Повернути ПП ВБП «Будвироби» ( вул. Соснова, 29, м. Охтирка Сумської області, код ЄДРПОУ 06712185) сплачений судовий збір в розмірі 1378,00 грн. згідно квитанції № 15646243 від 15.03.2016 року (платник: ВБП «Будвироби» через ОСОБА_1, код 06712185, банк платника: АБ «Укргазбанк» м. Київ, отримувач: Державний бюджет Охтирський район, 22030101, код 37981563, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Сумській області, код банку: 837013).

Ухвала може бути оскаржена в Сумський апеляційний суд через Охтирський міськрайонний суд протягом пяти днів з дня проголошення ухвали.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду ОСОБА_2