Ухвала суду № 56504424, 17.03.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 227/4632/15-ц Номер провадження 22-ц/775/590/2016

Єдиний унікальний номер 227/ 4632/15-ц

Номер провадження 22-ц/775/590/2016

Категорія 24

Головуючий в 1 інстанції: Хоменко Д.Є.

Доповідач: Груіцька Л.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березеня 2016 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Груіцької Л.О.,

суддів: Біляєвої О.М., Новікової Г.В.,

секретар: Доля В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмут Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 28 січня 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « ДТЕК Добропіллявугілля» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 28 січня 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « ДТЕК Добропіллявугілля» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість по сплаті за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення, в розмірі 4821 грн. 38 коп. та судовий збір у сумі 121,80грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі121,80грн.

З рішенням суду першої інстанції не погодився ОСОБА_1, та подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своєї апеляційної скарги зазначає, що позивач не надав суду договору на надання послуг з централізованого опалення,не узяв до уваги його письмові докази, а саме: заяви, акти та претензії з приводу неякісного надання послуг, колективні заяви від жителів будинку № 32 про видачу акту про виконання виконаних робіт з ремонту лічильника. Не згоден зі стягненням з нього судового збору у сумі 121 грн. 80 коп.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційного суду, апеляційну скаргу підтримав та попросив її задовольнити. Наполягав, що послуги з отримання теплової енергії ОСОБА_1 отримував неякісними, але з вини третьої особи.

Представник позивача та відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявилися, про час слухання справи повідомлені належним чином, про що свідчать отримані ними телефонограми.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Тому апеляційний суд вважає можливим слухати справу за відсутністю представника позивача та відповідача.

Заслухавши суддю доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до вимог статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено та із матеріалів цивільної справи вбачається, що відповідно до виписки з особистого рахунку/ а.с.4/ квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про праві власності № ра 259/5888 від 24.01.2002 року належить на праві власності відповідачеві. За період з жовтня 2011 року по вересень 2014 року відповідно особовому рахунку № 4616-13 виникла заборгованість за теплову енергію на опалення у розмірі 4821,38 грн. (а.с. 6).

Задовольняючи позов Товариства з обмеженою відповідальністю « ДТЕК Добропіллявугілля» до ОСОБА_1 про стягнення вказаної заборгованості суд виходив з того, що квартира в якій мешкає відповідач розташована в багатоквартирному будинку, який приєднаний до цент реалізованої мережі теплопостачання. Будь- яких доказів з приводу того, що відповідач відмовлявся від надання послуг з централізованого опалення, або ці послуги надавалися не у повному обсязі суду не надано. Суд також встановив, що між сторонами існують фактичні правовідносини з надання послуг з централізованого опалення. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності заявлених позовних вимог. Суд першої інстанції також правомірно не узяв до уваги вимогу відповідача про застосування строку позовної давності оскільки цей строк переривався шляхом часткової сплати заборгованості відповідачем .

Такі висновки суду є правильними, оскільки вони відповідають нормам матеріального та процесуального права та обставинам справи.

Правовідносини сторін регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМ України від 21.07.2005 року №630.

Відповідно до пункту 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року, далі Правила №630, централізоване постачання холодної та гарячої води і централізоване опалення - послуги, спрямовані на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді і нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), які надаються виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання і систем теплопостачання.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача або членів його сімї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Апеляційним судом встановлене, що ТОВ ДТЕК «Добропіллявугілля», що є правонаступником всіх прав та обов'язків ДП «Добропіллявугілля» на підставі ліцензії серії АІ №578292 від 08.09.2011р., ліцензії серії АІ №578296 від 08.09.2011р., ліцензії серії АІ №578295 від 08.09.2011р. а також договору №16/12-1228 про надання послуг з централізованого опалення від 15.10.2010 року (укладеного між виробником і балансоутримувачем) надає житлово-комунальні послуги з централізованого опалення житлового приміщення відповідача за адресою: АДРЕСА_2 з жовтня 2011 року.

Згідно п.4.1.1. вказаного договору, виробник(позивач) несе відповідальність за подачу теплової енергії згідно з границями розподілу, температурним графіком, якістю теплоносія, а також за умовами цього договору і договорів з квартиронаймачами.

У відповідності до акту №86 по встановленню кордону обслуговування і відповідальності за стан теплових мереж і запірної арматури між підприємствами що обслуговують теплові мережі, між філіалом УКК ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» та ТОВ «ДЕП-2» від 14.09.2015 року, встановлено, що відповідальність позивача розповсюджується від котельної №3 до врізки в транзитний трубопровід по техпідпіллю до вул.. Гагаріна,32. На обслуговуванні третьої особи знаходиться врізка в транзитний трубопровід, запірна арматура, ввід до вузла керування, вузол керування, внутрішня система центрального опалення.

В апеляційній скарзі та у запереченнях проти позовних вимог відповідач посилається на неякісне надання послуг відповідачем з централізованого теплопостачання. У якості доказів своїх заперечень та обґрунтування апеляційної скарги посилається на письмові докази/ а.с. 26-30, 32-35, 70,74,97/.

Як убачається з письмових доказів на які посилається позивач, / а.с. 26-30, 32-35, 70,74,97/, а саме на а.с.26,27 відповідач звертався до уповноваженої особи/ не до позивача/ про укладення договору. Відповідно до заяви від 23.11.2009 року відповідач звертався до відповідного ЖЕКу про усунення неполадків у тепловому регістрі, розташованому у його квартирі/ а.с.28/.У 2009 році відповідач та ще три жильці будинку зверталися до відповідного ЖЕКу з Актом-претензією про обстеження підвалу, де було виявлено, що тепло надходить до стояка в заниженій температурі. В січня 2011 року ті ж самі жильці звернулися до того ж самого ЖЕКу про встановлення факту холодних регістрів у кухнях та спальнях їхніх квартир./ а.с.30/.

27.11.14 року Борисов звертався до позивача про надання копії Акта виконаних робіт по проведенню заміни труб/ а.с.32/;

31.12.2014 року Борисов удруге звернувся з вказаною вимогою вище / а.с.33/;

Як вбачається з Акту- претензії від 2 січня 2015 року / а.с.34-35/. ОСОБА_1 із жильцями будинку № 32 по вул. Гагаріна у м. Добропілля Донецької області вказує на термін три роки на протязі якого в їх квартири не постачається теплопостачання. Причиною цього є той факт, що до пункту розподілу теплопостачання поступає, але в стояки тепло надходить у заниженій тем пературі. Просили зробити перерахунок.

У відповідності до листа №1745 від 26.11.14р. позивача, направленого на адресу споживачів теплової енергії, мешкаючим за адресою: м. Добропілля, вул. Гагаріна, будинок № 32, було повідомлено про те, що ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» несе відповідальність за теплопостачання до кордону (до обрізу будинку) у повному обсязі., з приводу стану внутрішньо - будинкових систем, необхідно звернутися до балансоутримувача будинку. Проводити перерахунок оплати немає підстав, так як встановлений в 2005 році внутрішньо-будинковий прилад обліку теплової енергії пройшов державну повірку 30.07.2013р., наступну рекомендовано пройти 30.07.2017 року.

Інформація, що викладена у даному листі підтверджується актом зняття показів приладу обліку теплової енергії від 08.08.2013р., затвердженого головним інженером філіалу «УКК» та копією свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №9122/1188 від 30.07.2017р.

Робота приладу обліку теплової енергії у спірному будинку підтверджується відповідними актами реалізації з 2012 року по 2014 рік, які містяться у матеріалах справи. На звернення мешканця квартири № 51 у будинку № 32 по вул.. Гаг7аріна у м. Добропілля щодо направлення комісію та перерахунку за послуги з опалення за січень-лютий 2015 року керівник філіалу «УКК» ТОВ «Добропіллявугілля» листом від 25.03.2015 року повідомив, що в спірному будинку встановлений лічильник тепла, нарахування оплати за теплову енергію виконується згідно показників лічильника пропорційно площі квартири при умові виконання споживачем заходів з утеплення квартири. Розподіл тепла в будинку залежить від технічної готовності внутрішньо - будинкових систем опалення. Балансоутримувачем даного будинку є ТОВ «ДЕП-2». До даної відповіді додано аналіз показників лічильника по вказаній адресі в опалювальних сезони, дані якого співпадають з актами реалізації з 2012 року по 2014 рік приладу обліку теплової енергії за адресою 6 м. Добропілля, вул.. Гагаріна,32.

Відповідачем на адресу директора ТОВ «ДЕП-2» була направлена заява від 27.11.2014 року з вимогою надати копію акту виконаних робіт по усуненню недоліків труб централізованого опалення, у зв'язку з чим до стояка тепло надходить у заниженій температурі.

У відповіді на даний лист №170 від 24.12.2014р. директор ТОВ «ДЕП-2» повідомив відповідача, що в четвертому під'їзді спірного будинку були виконані роботи по заміні труб централізованого опалення на більший діаметр.

У матеріалах справи також міститься копія листа №63 від 26.01.2016р. за підписом керівника філіалу «УКК» на ім'я відповідача, про те, що його звернення розглянуте та повідомлено, що в будинку 32 встановлено тепловий лічильник, з приводу ремонту внутрішньо-будинкової системи опалення необхідно звертатися до ТОВ «ДЕП-2», яке є балансоутримувачем. Станом на 01.01.2016 року заяв з питань якості чи відсутності послуг з централізованого опалення від відповідача чи мешканців будинку № 32 по вул.. Гагаріна не надходило. З приводу перевірки комісією від 17.11.2014 року рекомендує звернутися до ТОВ «ДЕП-2».

Як випливає зі змісту листа №17 від 28.01.2016р. на ім'я судді у даній справі третя особа повідомляє суд про те, що мешканці будинку № 32 по вул.. Гагаріна у м. Добропілля в усній формі скаржилися на високі показання теплового лічильника. Квартиронаймачі 2 і 3 під'їздів(де мешкає відповідач) претензій щодо обігріву не мали.

Направлення будь-яких інших скарг з боку відповідача на адресу позивача чи третьої особи судом не встановлено.

Тому довід апеляційної скарги щодо необґрунтованості нарахування плати за теплопостачання у звязку з ненаданням у послуг з теплопостачання у квартиру відповідача є безпідставним, оскільки відповідач не надав суду достатніх та обґрунтованих доказів в обґрунтування заперечень проти позову.

Що стосується доводу апеляційної скарги щодо відсутності між сторонами договору на надання відповідних послуг, а саме теплопостачання та підігрів води, апеляційний суд вважає цей довід також безпідставним.

Згідно із статтею 322 ЦК України власник зобовязаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 20 Правил №630 плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Таким чином, сама по собі відсутність письмового договору між сторонами не може бути підставою для відмови в задоволенні позову про стягнення заборгованості за фактично надані послуги.

Суд першої інстанції також правомірно не узяв до уваги вимогу відповідача про застосування строку позовної давності оскільки цей строк переривався шляхом часткової сплати заборгованості відповідачем, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі предявлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Судовий наказ відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Ураховуючи те, що судовий захист права кредитора на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання кредитором заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розд. ІІ ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21 січня 2015 р. у справі № 6-214цс14).

Апеляційним судом також встановлено, що суд першої інстанції у порушення вимог процесуального закону не розглянув заяву позивача про відстрочку в оплаті судового збору, але це порушення не впливає на правильність прийнятого рішення відносно розподілу судового збору.

Розглянувши справу, суд правомірно вирішив питання про розподіл судового збору, оскільки відповідно до вимог ч.2 ст. 99 ЦПК України у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається, але у разі звернення стягувачем з позовом до боржника у порядку позовного провадження, сума судового збору сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо

скасування або зміни оскаржуваного рішення.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і ухвалене на підставі встановлених судом обставин справи.

Відповідно до вимог статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 28 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: