Вирок № 56493948, 04.02.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

415/6236/15-к

1-КП/415/127/16

ВИРОК

Іменем України

04.02.16 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Зіньковського А.Ю.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Новодружеська Луганської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 26 жовтня 2001 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.185 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 1 рік, 30 травня 2002 року Лисичанським міським судом за ст.297, ст.71 КК України до 2 років 06 місяців позбавлення волі, 05 квітня 2004 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.2, ст.185 ч.3, ст.186 ч.3, ст.70 ч.1, ст.71 КК України до 4 років 04 місяців позбавлення волі, 23 квітня 2008 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.3, ст.71 КК України до 4 років позбавлення волі, 02 жовтня 2012 року Первомайським міським судом Луганської області за ст.309 ч.1, ст.71 КК України до 1 року 01 місяця позбавлення волі, 10 лютого 2015 року Лисичанським міським судом за ст.186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, 29 квітня 2015 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.3, ст.70 ч.4, ст.71 КК України до 4 років 01 місяця позбавлення волі, зареєстрованого у АДРЕСА_1, проживаючого у АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, -

встановив:

Наприкінці травня 2014 року, в денний час, більш точніші дата та час не встановлені, обвинувачений ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне поводження з бойовими припасами, зокрема, придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, знайшовши в районі «Томашівського» мосту, в межах адміністративної території міста Новодружеська, відповідно до висновку судової балістичної експертизи №113 від 12 серпня 2015 року, - 5,45-мм військові патрони, зразка 1974 року, призначені для стрільби з військової стрілецької зброї: АК-74, АКС-74, АКС-74У, РПК-74 та їх модифікацій, в справному стані, придатні до стрільби, виготовлені промисловим способом, у кількості 20 штук, що відносяться до категорії боєприпасів, а також, відповідно до висновку судової вибухотехнічної кспертизи за №111 від 24 березня 2015 року, - корпус ручної гранати Ф-1 та засіб ініціювання - підривач типу «УЗРГМ» для ручних гранат РГД-5, Ф-1 та РГ-42, який містить заряд комбінованої вибухової речовини - ТНРС+азид свинцю, масою 0,1+0,2 грами, та ТЕН або гексоген, масою 1 грам, які, в сукупності, являються боєприпасом - ручною осколковою гранатою Ф-1, придатною до вибуху, зберігав останні, без передбаченого законом дозволу, у покинутому будинку по АДРЕСА_3 до моменту виявлення та вилучення співробіниками міліції під час огляду місця події 23 лютого 2015 року, в період часу з 14 години 23 хвилин до 15 години 16 хвилин, коли, взявши боєприпаси з собою, в районі будинку №2 по правулку Мічуріна міста Новодружеська, привернув увагу правоохоронців.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень - відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, а саме, - 20 штук військових патронів та осколкової гранати Ф-1, знайшовши останні наприкінці травня 2014 року, в районі «Томашівського» мосту, в межах адміністративної території міста Новодружеська, які, в подальшому, зберігав у покинутому будинку по АДРЕСА_3, неподалік свого місця мешкання, приблизно до лютого 20015 року, і, потім, взявши с собою з метою переховати, і, проходячи повз будинку №2 по правулку Мічуріна міста Новодружеська, привернув увагу правоохоронців, так як є неодноразово судимою особою, якими і було вилучено вказані боєприпаси, в присутності понятих, - викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Будь-якого дозволу, який би надавав йому право на законих підставах поводжуватися з бойовими припасами він не має. У скоєному - щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_2, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_2 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні - незаконного поводження з бойовими припасами, тобто, придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, - доведено, і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ст.263 ч.1 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, обвинувачений ОСОБА_2 - не працює, має постійне місце проживання, при цьому, у побуті за місцем мешкання - характеризується негативно (а.с.50), у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, наявність тяжкого захворювання - туберкульозу легенів.

В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи данні про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який - не працює, при цьому, має постійне місце мешкання, за яким характеризується негативно, страждає на тяжке захворювання, у судовому засіданні - в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, вибачаясь за вчинення останнього, а також, враховуючи обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, і, одночасно, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.263 ч.1 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 скоїв умисний злочин, який, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, крім того, в короткий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, де відбував покарання за попереднім вироком суду за скоєння умисних злочинів, у зв'язку з чим, на думку суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливо лише із застосуванням покарання, пов'язанного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

Крім того, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_2 скоїв злочин, передбачений ст.263 ч.1 КК України, викладений в данному вироку, до винесення вироку Лисичанського міського суду Луганської області від 29 квітня 2015 року, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.70 ч.4 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_2 остаточне покарання, - за сукупністю злочинів: шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

При цьому, оскільки суд прийшов до переконання призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання - у виді позбавлення волі, суд, враховуючи положення ст.72 ч.5 КК України, вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2 строк попереднього ув'язнення в межах того самого кримінального провадження: з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2, відповідно до Ухвали Лисичанського міського суду Луганської області «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 03 лютого 2016 року, слід обчислювати з 03 лютого 2016 року, так як термін перебування під вартою, відповідно до вимог кримінального та кримінально-процессуального законодавства, зараховується судом у строк покарання, призначеного вироком суду, за правилами, встановленими ст.72 ч.5 КК України, і строк тримання під вартою, згідно зі ст.197 ч.2 КПК України, обчислюється - з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

І, оскільки, відповідно до положень ст.70 ч.4 КК України, в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст.72 КК України, суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2, в строк відбутого покарання термін відбування покарання за попереднім вироком - вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 29 квітня 2015 року - з 27 лютого 2015 року по 02 лютого 2016 року, включно.

Підстав щодо зміни або скасування запобіжного заходу - у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2, обраного, відповідно до Ухвали Лисичанського міського суду «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 03 лютого 2016 року, суд не вбачає, і зазначене питання учасниками данного кримінального провадження - не ставилося.

У зв'язку з необхідністю проведення в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 судової вибухотехнічної кспертизи за №111 від 24 березня 2015 року (а.с.19-23) та судової балістичної експертизи №113 від 12 серпня 2015 року (а.с.30-32), витрати на залучення експертів щодо проведення яких - у сумі 393 гривні 12 копійок (а.с.18) і у сумі 306 гривень 90 копійок (а.с.29), відповідно, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази по справі:

чека з кільцем та полімерною пробкою, гільзи з-під військоівих патронів 5,45-мм, зразка 1974 року, у кількості 5 штук, що знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області (а.с.43,44),

- підлягають знищенню,

військові патрони 5,45-мм, зразка 1974 року, у кількості 15 штук, що знаходяться на зберіганні у Дозвільній системі Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області (а.с.45),

- підлягають знищенню.

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, та призначити йому покарання - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.70 ч.4 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення покарання, призначенного за данним вироком, покаранням, призначеним за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 29 квітня 2015 року, визначити обвинуваченому ОСОБА_2 остаточне покарання - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 01 (один) місяць.

Запобіжний захід ОСОБА_2, до набуття вироком законної сили, залишити попередній, - тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 обчислювати з 03 лютого 2016 року. Зарахувати ОСОБА_2 срок попереднього ув'язнення з 03 лютого 2016 року до 04 лютого 2016 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2, в строк відбутого покарання, термін відбування покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 29 квітня 2015 року - з 27 лютого 2015 року по 02 лютого 2016 року, включно.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

393 (триста дев'яносто три) гривні 12 копійок за проведення судової вибухотехнічної кспертизи,

306 (триста шість) гривень 90 копійок за проведення судової балістичної експертизи.

Речові докази по справі:

чеку з кільцем та полімерною пробкою, гільзи з-під військоівих патронів 5,45-мм, зразка 1974 року, у кількості 5 штук, що знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області,

- знищити,

військові патрони 5,45-мм, зразка 1974 року, у кількості 15 штук, що знаходяться на зберіганні у Дозвільній системі Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області,

- знищити.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: