Ухвала суду № 56493940, 16.03.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/3951/13-ц

Провадження № 2-п/415/1/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.15 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Калмикової Ю.О.,

при секретарі Добуграй В.К.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Лисичанського міського суду від 29.11.2013 року по справі № 415/1303/13-ц за позовом ОСОБА_4 в інтересах Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про звернення стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Лисичанського міського суду від 29.11.2013 року, ухваленим у справі за позовом ОСОБА_4 в інтересах Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про звернення стягнення позовні вимоги банку були задоволені частково.

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що рішення суду вважають незаконним та необґрунтованим. Дана справа була розглянута без участі відповідача ОСОБА_3, оскільки він не отримував повістки про виклик до суду, тому що хворів і через хворобу не мав можливості ані зявитися до суду, ані повідомити суд про причини неявки в судові засідання, а тому був позбавлений можливості представити суду свої заперечення проти позову. Вважає, що вимога позивача про звернення стягнення за кредитним договором є необґрунтованою.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення клопотання щодо скасування заочного рішення Лисичанського міського суду від 29.11.2013 року.

Відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, про день, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідача ОСОБА_6 в судове засідання не зявився, про день, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідача ОСОБА_5 в судове засідання не зявився, про день, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заяву про перегляд заочного рішення Лисичанського міського суду від 29.11.2013 року підтримав, просив заочне рішення скасувати та призначити справу до розгляду в загальному порядку. Суду пояснив, що відповідач ОСОБА_3 не мав можливості отримати судову повістку про виклик до суду, через те, що знаходився на лікування у іншому місці. Однак, доказів того, що він перебував у лікарні на час слухання справи та ухвалення заочного рішення суду у нього не має, адже, медичний заклад, у якому відповідач ОСОБА_3 перебував на лікування, розформовано. Водночас і доказів того, що заклад розформовано, суду надати не може, у звязку з їх відсутністю. Про судове рішення відповідач дізнався з постанови про відкриття виконавчого провадження. Окрім цього, зазначає, що датою отримання заочного рішення від 29.11.2013 року слід вважати дату 14 жовтня 2014 року, тобто дату зазначену на заяві відповідача ОСОБА_6 про видачу судового рішення від 29.11.2013 року. Вважає, що судом було прийнято рішення в підтримку позиції та вимог позивача без рахування доводів відповідачів, тим самим судом було порушено принцип законності і обґрунтованості рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача, розглянувши заяву про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 228 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що відповідач ОСОБА_3 дізнався про рішення суду від 29.11.2013 року лише з постанови про відкриття виконавчого провадження, яку він отримав поштою. Проте суду ані постанови про відкриття виконавчого провадження, ані конверту, тобто доказів на підтвердження дати отримання судового рішення від 29.11.2013 року, надано не було, у звязку з чим, суд не має можливості встановити чи не порушено строки звернення до суду із даною заявою.

Посилання представника відповідача ОСОБА_2 на заяву про ознайомлення з матеріалами цивільної справи і зазначення датою отримання судового рішення від 29.11.2013 року дату даної заяви, тобто 14.10.2013 року, суд не приймає до уваги виходячи з наступного (а.с.84).

По-перше, дана заява про ознайомлення з матеріалами справи від 14.10.2014 року подана не відповідачем ОСОБА_3, яким подана заява про перегляд заочного рішення, а другим відповідачем - ОСОБА_6. По-друге, на даному документі відсутній штам канцелярії суду із зазначенням дати надходження до суду даної заяви та вхідного номеру даної заяви, що унеможливлює встановити точну дату звернення до суду з даною заявою.

Відповідно до ч. 3 ст. 231 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився у судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що 25.06.2013 року суддею була розглянута позовна заява ОСОБА_4 в інтересах Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про звернення стягнення, відкрито провадження по вказаній справі та призначено її до попереднього судового розгляду на 05.07.2013 року і до судового розгляду на 24.07.2013 року. Розгляд справи відкладався, про що відповідач повідомлявся належним чином. Відповідачу направлялися судові повістки про виклик до суду з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на 24.07.2013 року, 15.08.2013 року, 18.10.2013 року та на 29.11.2013 року (а.с.47, 61, 65).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що при розгляді даної цивільної справи судом не було порушено право відповідача брати участь у судових засіданнях, він сповіщався судом про день, час та місце слухання справи належним чином, натомість відповідачем не обґрунтовано та не доведено поважність причини його неодноразової неявки в судові засідання.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засідання пояснив, що відповідач ОСОБА_3 не мав можливості отримати судову повістку про виклик до суду, через те, що знаходився на лікування у іншому місці. Однак, доказів перебування відповідача ОСОБА_3 у лікарні протягом усього часу слухання справи та ухвалення рішення у даній справі ані представником відповідача, ані відповідачем ОСОБА_3 суду не надано, лікарняного листа суду також не надавалося. Окрім цього, представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначив, що даний медичний заклад розформовано, однак довідки про наявність медичного закладу та його розформування суду не надано. Представником відповідача навіть не конкретизовано медичний заклад, у якому перебував відповідач ОСОБА_3 на лікуванні.

Посилання представника позивача як на доказ відсутності відповідача ОСОБА_3 за місцем реєстрації на довідку № 255 від 22.10.2014 року за підписом пом. начальника КП ЛЖЕК № 3 ОСОБА_7, з якої вбачається, що ОСОБА_3, 1955р.н., за адресою: м. Лисичанськ, вул. Московська, 167/44, фактично тривалий час у період з жовтня 2013 року та по теперішній час не проживає, суд до уваги не приймає, виходячи з наступного (а.с.91).

По-перше, як вбачається з матеріалів цивільної справи за позовом ОСОБА_4 в інтересах Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про звернення стягнення, судові засідання призначалися на 24.07.2013 року, 15.08.2013 року, 18.10.2013 року, а з довідки № 255 від 22.10.2014 року встановлено, що ОСОБА_3 був відсутній за місцем мешкання лише з жовтня 2013 року. Окрім цього, в довідці № 255 від 22.10.2014 року не зазначено з якої саме дати жовтня ОСОБА_3 відсутній за місцем реєстрації. Таким чином, причини поважності неявки в судові засідання 24.07.2014 року, 15.08.2013 року, та 29.11.2013 року відповідачем ОСОБА_3 та не повідомлення про причини неявки з поважних причини ОСОБА_3 в судові засідання 24.07.2013 року, 15.08.2013 року, 18.10.2013 року та 29.11.2013 року суду надані не були.

По-друге, представник відповідача ОСОБА_2 зазначає дату отримання судового рішення від 29.11.2014 року 14.10.2014 року, дата знаходження ОСОБА_3 вдома за місцем реєстрації, що не відповідає інформації, зазначеній в довідці № 255 від 22.10.2014 року. Так, дата отримання відповідачем ОСОБА_3 судового рішення від 29.11.2013 року 14 жовтня 2014 року, в той час як в довідці № 255 від 22.10.2014 року зазначено про відсутність ОСОБА_3 за місцем мешкання з жовтня 2013 року. та станом на 22.10.2014 року.

Що стосується доказів, на які посилається відповідач, суд прийшов до наступного. Так, представник відповідач ОСОБА_2 в своїй заяві вказує, що на його думку прийнято рішення в підтримку позиції та вимог позивача без рахування доводів відповідачів, тим самим судом було порушено принцип законності і обґрунтованості рішення суду. Окрім цього, зазначає про неправильного визначення порядку нарахування відсотків за кредитом, порядку нарахування пені щодо несвоєчасної сплати за кредитом та порядку сплати грошових зобовязань за кредитом. Однак, при цьому ніяких доказів, які б підтверджували вказані факти, представником відповідача надано не було, не був наданий також вірний, на думку представника відповідача, розрахунок відсотків за кредитом, а також пені, у звязку з чим суд не має можливості пересвідчитись у зазначених обставинах та прийняти їх до уваги.

Крім цього, представник відповідач зазначив, що позивачем при розгляді справи не зазначено про додаткові угоди від 19.03.2012 року та 09.10.2013 року до договору кредиту, згідно з якими були змінені умови первинного договору кредиту.

Стаття 232 ЦПК України встановлює умови та порядок здійснення другого повноваження суду: скасування заочного рішення. Воно підлягає скасуванню за двох умов одночасно: якщо судом буде встановлено, що відповідач, тобто заявник, не зявився у судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Наявність у відповідача тільки однієї з підстав не має як наслідок скасування заочного рішення.

На підставі викладеного судом встановлено відсутність наявності одночасно двох умов, передбачених ст. 232 ЦПК України, для скасування заочного рішення Лисичанського міського суду від 29.11.2013 року.

Отже, відповідачем не зазначено та не доведено поважність причини його неявки в судове засідання та не повідомлення про причини неявки до суду з поважних причин, а його заперечення проти позову не обґрунтовані належними доказами, у звязку з чим суд вважає, що заява ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Лисичанського міського суду від 29.11.2013 року по справі № 415/1303/13-ц за позовом ОСОБА_4 в інтересах Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про звернення стягнення підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 228, 231, 232, 208-210 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Лисичанського міського суду від 29.11.2013 року по справі № 415/1303/13-ц за позовом ОСОБА_4 в інтересах Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про звернення стягнення залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ Ю.О. КАЛМИКОВА