Постанова № 56487659, 16.03.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 р. Справа № 816/1390/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Яковенка М.М.

Суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання Резніченко Ю.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника 3-ї особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 січня 2016 року по справі № 816/1390/15 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держземагенствау Полтавській області Головного управління Держгеокадастр у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 про визнання дій та бездіяльності протиправними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_3 звернувся з позовом до суду в якому просив:

визнати протиправними дії та бездіяльність щодо безпідставної відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 12,5589 га в оренду ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Великопавлівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області та передачі її в оренду;

зобов'язати затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 12,5589 га в оренду позивачу для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Великопавлівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області;

зобов'язати передати ОСОБА_3 земельну ділянку площею 12,5589 га в оренду для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Великопавлівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.09.2015 рокубуло закрите провадження у справі, та роз'яснено позивачу право на звернення з даним позовом до місцевого загального суду в порядку цивільної юрисдикції (а.с.152, 153-154).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду 25.11.2015 р., ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 21.09.2015 скасовано, в частині закриття провадження щодо визнання протиправними дій та бездіяльності відповідача щодо безпідставної відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 12,5589 га в оренду ОСОБА_3. для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Великопавлівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області та передачі її в оренду, та направлена справа до суду першої інстанції для продовження розгляду в цій частині позовних вимог (а.с.192, 193-194). Зазначена ухвала набула законної сили.

Крім того, під час розгляду справи в судовому засіданні суду першої інстанції, 28.08.2015 року за ухвалою суду залучено до участі у справі в якості другого відповідача - ГУ Держгеокадастр у Полтавській області, до якого перейшли функції та повноваження ГУ Держземагенства у Полтавській області, як перебувало у стані припинення, однак не було виключено з ЄДР юриосбі та фізосіб - підприємців. Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи (а.с.114-119, 121-122).

За наслідками розгляду позову по суті заявлених вимог щодо дії та бездіяльності, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 січня 2016 року у задоволені позову відмовлено у повному обсязі. (а.с.209, 210-213).

Сторона позивача не погодившись з судовим рішенням подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови, допущенні порушення норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

Апелянт зазначає, що висновки суду з приводу відсутності сертифікації інженерів - землевпорядників ПП «Агрогеопроект» суперечать фактичним обставинам справи та спростовується матеріалами справи. Позивач доводить, що ПП «Агрогеопроект» з урахуванням положень розділу ІІ Прикінцевих положень «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт» від 02.10.2012 року №5394-УІ, є належним розробником документації із землеустрою, а тому не суперечить вимогам ст.26 Закону України «Про землеустрій».

Крім того, апелянт вказує на відсутності порушень приписів ст.50 Закону України «Про землеустрій» в частині відсутності матеріалів геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування; акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони та інш. В проекті землеустрою наявні усі необхідні документи, які надають можливість затвердити цей проект.

Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Представник третьої особи заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Надав письмові заперечення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав письмові заперечення про апеляційної скарги просив розгляд справи провести у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів виходить з наступного.

Як було встановлено судом першої та апеляційної інстанції, що 19 березня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Держземагенства у Полтавській області із письмовою заявою про затвердження документації із землеустрою та передати передачу в оренду строком на 20 років земельної ділянки загальною площею 12,5589 га для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Великопавлівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області /а.с. 33/. До заяви подані відповідні документи, за переліком з Додатку (а.с. 34-63).

Головне управління Держземагенства у Полтавській області, за підписом заступника начальника Управління Шило О.Г., листом від 01 квітня 2015 року № 31-16-0.4-3477/2-15 відмовило позивачу в задоволенні його клопотання з підстав невідповідності поданого на розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вимогам статей 26, 50 Закону України "Про землеустрій", а також повідомлено про відсутність передбачених ст.7 Закону України «Про фермерське господарство» документів, які підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. /а.с. 64/.

Як вбачається із матеріалів адміністративного позову, позивач не погодився з даною відмовою відповідача,вказуючи на сукупність матеріалів, наданих позивачем та наявних у розпорядженні відповідача, повний перелік документів, необхідних для задоволення клопотання, а тому відповідачем протиправно відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її в користування (оренду).Позивач вважає, що вказана відмова, порушує його права та інтереси щодо передачі йому в оренду земельної ділянки.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах позовних вимог щодо дій та бездіяльності сторони відповідача, колегія суддів виходить із наступного.

Питання щодо порядку передачі земельної ділянки у користування врегульовано положеннями ст.123 Земельного кодексу України.

Так, відповідно до ч.1 ст.123 ЗК України (в редакції на час виникнення правовідносин з подання заяви) встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на слідуючи обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ще 31 грудня 2013 року ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Держземагенства у Полтавській області із клопотаннями про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення (рілля) за межами населених пунктів на території Великопавлівської сільської ради, Зіньківського району, Полтавської області, в тому числі щодо земельної ділянки, що є предметом цього судового розгляду. Разом з клопотаннями подано копію паспорта, ідентифікаційного номера, викопіювання земельної ділянки та копію довідки ЄДРПОУ.

Оскільки ГУ Держземагенства у Полтавській області не надало позивачеві у місячний строк дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивованої відмови у його наданні, позивачем у справі відповідно до ч.3 ст.123 ЗК України було замовлено розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що він письмово повідомив Головне управління Держземагенства у Полтавській області своїм письмовим повідомленням від 05.02.2014 року, до якого було додано копію договору від 05.02.2014 року на виготовлення технічної документації із землеустрою.

Зазначені обставини також встановлені відповідними судовими рішення. Безпосередньо постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014 року по справі №816/1099/14, що з огляду на положення ч.1 ст.72 КАС України такі обставини не підлягають доказуванню.

З огляду на зазначене, питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є спірним в межах цієї справи. Відповідний проект землеустрою був розроблений ПП «Агрогеопроект» відповідно до укладеного замовником з виконавцем цих робіт договору №6 від 05.0202014 року.

Також, відповідно до частини 4 статті 123 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленомустаттею 1861 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.186-1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Частина 5 ст.186-1 ЗКУ -органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Частиною 6 ст.186-1 ЗК України передбачено, щопідставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Зазначені положення, кореспондуються з частиною 13 ст.123 ЗК України, якою також встановлено, що підставою відмови у затвердженніпроекту землеустроющодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Частиною 8 статті 186-1 ЗК України встановлено, що у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з встановлених обставин щодо порушень ст.ст.26 та ст.50 Закону України «Про землеустрій» та законності прийнятої відмови з боку відповідача про погодження проекту землеустрою.

Так, в ході розгляду справи судом встановлено та не спростовано представником позивача, що станом на дату виготовлення проекту землеустрою для позивача в ПП "Агрогеопроект" були відсутні сертифіковані інженери-землевпорядники.

Крім того, до проекту землеустрою не долучено матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування, зокрема, матеріали польових геодезичних робіт та збірний кадастровий план. Матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість), а саме: креслення перенесення в натуру меж земельних ділянок не надано з прив'язкою до пунктів державної геодезичної мережі та не підтверджено легітимність отримання вихідних даних у відповідності до статті 20 Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність".

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Так, висновки суду ґрунтувались виключно на усних поясненнях представника відповідача ГУДержгеокадастру у Полтавській області, яке не підтверджене жодними доказами, а отже не може бути об'єктивним. Вматеріалах справи відсутні документальні докази відсутності в ПП«Агрогеопроект» сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Відповідно частини 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність нень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, фактично такі твердження сторони відповідача про відсутність в ПП "Агрогеопроект" сертифікованих інженерів- землевпорядників, повинні були б доводитися саме цим відповідачем.

В той же час, як вбачається з наявного в матеріалах справи проекту землеустрою, оригінал якого надавався досуду першої інстанції, мається копія кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника №002275 виданого МузикіОлексію Володимировичу Державним агентством земельних ресурсів України 05 лютого 2013 року, а також копія ліцензії серії АД №076184 на проведення робіт із землеустрою виданої Державним агентством земельних ресурсів України 12.10.2012 року Приватному Підприємству «Агрогеопроект» од ЄДРПОУ 38179204).

Тобто, у штаті ПП "Агрогеопроект" був принаймні один сертифікований інженер-землевпорядник, що підтверджується документальними доказами.

Колегія суддів зазначає, що частина 2 ст. 26 Закону України «Про землеустрій» передбачає, щорозробниками документації із землеустрою є:

юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;

фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Такі вимоги щодо розробників документації із землеустрою, про наявність для юрособине менше двох працюючих за основним місцем роботи сертифікованих інженерів-землевпорядників була впроваджена Законом України «Про внесення змін о деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт» від 02 жовтня 2012 року № 5394-УІ.

В той же час, відповідно частини 2 розділу II Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт» від 02 жовтня 2012 року № 5394-VI, передбачено, - було встановлено, що до 1 січня 2015 року суб'єкти господарювання, які до набрання чинності цим Законом у встановленому законом порядку отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою і мають у своєму складі інженера-землевпорядника, якого включено до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників згідно з вимогами цього Закону, є розробниками документації із землеустрою.

3. Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, безоплатно за добровільним зверненням без складання кваліфікаційних іспитів інженерам-землевпорядникам, які на момент набрання чинності цим Законом відповідають одній із таких умов:

працюють у складі суб'єктів господарювання, що у встановленому законом порядку отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою, та призначені відповідальними за якість робіт, що ліцензуються;

перебувають на державній службі та мають стаж служби у державних органах земельних ресурсів понад три роки.

Для видачі кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника особи, зазначені в цьому пункті, подають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, заяву, копію документа (документів) про вищу освіту та копію трудової книжки.

Вимагати для видачі кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника документи, не передбачені цим пунктом, забороняється.

Видача кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника у порядку, визначеному цим пунктом, здійснюється лише перший раз.

Як вбачається з матеріалів справи, Державним агентством земельних ресурсів України 12.10.2012 року Приватному Підприємству «Агрогеопроєкт» (код ЄДРГІО 38179204) було видано ліцензію серії АД №076184 на проведення робіт із землеустрою.

Відповідно частини 1 розділу ІІ Прикінцеві положення вищенаведеного Закону № 5394-УІ, цей Закон набирає чинності через 30 днів з дня його опублікування, крім абзацу шостого підпункту 2 пункту 2 і абзацу двадцять восьмого підпункту 6 пункту 4 розділу I та пунктів 4, 5 і 6 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Закон № 5394-УІ, було опубліковано в офіційному виданні «Голос України» №208 від 03.11.2012 року, а отже даний закон набрав чинності 03.12.2012 року.

Із вищезазначеного слідує, що Приватне Підприємство «Агрогеопроєкт», яке на момент набрання чинності Законом № 5394-УІ, до набрання чинності цим законом у встановленому законом порядку отримало ліцензії на проведення робіт із землеустрою серії АД №076184 від 01.10.2012 року і мало у своєму складі сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_7, є належним розробником документації із землеустрою.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 12,5589 в оренду ОСОБА_3. для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Великопавлівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області не суперечить вимогам ст. 26 Закону України «Про землеустрій».

Крім того, суд в постанові зазначає, що за приписами статті 50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, крім іншого, матеріли геодезичнихвишукуваньта землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки).

У постанові вказується, що судом була встановленавідсутність матеріалів геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування, зокрема, матеріали польових геодезичних робіт та збірний кадастровий план. Матеріали перенесення межземельної ділянки в натурі (на місцевість), а саме: креслення перенесення в натуру меж земельних ділянок не надано з прив'язкою до пунктів державної геодезичної мережі та не підтверджено легітимність отримання вихідних даних у відповідності до статті 20 Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність".

В той же час, такі твердження не відповідає дійсним обставинам справи та спростовується матеріалами справи.

Так, в представлених матеріалах проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 12,5589 в оренду гр. ОСОБА_3. для ведення фермерського господарства, на сторінці 11 маються матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування, в якій відображена схема лінійно кутових спостережень знімальної основи складеної на основі журналу польових вимірів, на сторінці 12 мається акт прийому передачі межових знаків, на сторінці 15 мається перелік обмежень у використанні земельних ділянок, на сторінці 17 мається опис меж з таблицею координат поворотних точок та кутів і експлікація типів земельних сервітутів і видів ф обмежень та кадастровий план земельної ділянки, на сторінці 18 мається креслення перенесення меж земельної ділянки в натуру на місцевість.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем у своїй відмові від 01.04.2015 року про погодження проекту землеустрою, окрім звичайних посилань на положення ст.ст.26, 50 Закону України «Про землеустрій», взагалі не конкретизовані, які на думку відповідача є такими недоліками, що вказують на конкретну невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів цього розробленого проекту.

В той же час, вимоги вищенаведеного законодавства (ч.8 ст. 186-1 ЗКУ), вимагають від відповідача надати конкретний та вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків. Виконання таких вимог закону, з наданої відмови не вбачається.

Відшукування нових або початок конкретизувати та наводити недоліки проекту сторона відповідача безпідставно намагається здійснити вже під час судового розгляду.

Колегія суддів зауважує на тому, що заперечення відповідача поданих до суду про відсутність підтвердження легітимності отримання вихідних даних креслення перенесення в натуру меж земельних ділянок з прив'язкою до пунктів державної геодезичної мережі у відповідності до статті 20 Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність", не може бути підставою для непогодження відповідачем проекту землеустрою.

Статтею 20 Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність"визначено порядок користування топографо-геодезичними і картографічними матеріалами та не визначено умови і порядок підтвердження легітимності даних топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Також не приймаються до уваги заперечення сторони відповідача про те, що представлений на розгляд проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки необхідно привести у відповідність до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, яка затверджена наказом Держкомзему від 18.05.2010 № 376із змінами.

Колегія суддів звертає увагу, що ні під час судового засідання стороною відповідача, ні в самому листі від 01.04.2015 року не конкретизовані положення Інструкції №376, які на думку відповідача є такими недоліками, що вказують на конкретну невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Стороною відповідача не наведена невідповідність акту прийому-передачі межових знаків на зберігання Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 № 376.

Крім того, суд першої інстанції безпідставно не звернув увагу на наявний Висновок №05-11/361 від 04 грудня 2014 року наданий відділом Держземагенства у Зіньківському районі Полтавської області Головного управління Держземагенства у Полтавській області, яким було визначене можливим погодити проект землеустрою (а.с.60).

Крім того, як вбачається з відмови у погодженні проекту землеустрою від 01.04.2015 року, відповідач посилався на відсутність передбачених ст.7 Закону України «Про фермерське господарство» документів.

Відповідно до положень ст.7 Закону України «Про фермерське господарство», для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Виходячи з положень ст.7 цього Закону, який визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України, колегія суддів зазначає, що ні Головне управління Держземагенства, ні Головне управління Держгеокадастр у Полтавській області не є органами відповідної районної державної адміністрації, ні органом місцевої ради, а є іншим самостійним суб'єктом владних повноважень, який не наділений повноваженнями на витребування від вже створеного фермерського господарства «Басенюк» та зареєстрованого в ЄДР таких документів під час вирішення питання щодо погодження проекту землеустрою.

Колегія суддів зазначає, що положеннями статті 123, 186-1 Земельного кодексу України не передбачено долучення до відповідного заяви або проекту землеустрою документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі, тобто за переліком ст.7Закону України «Про фермерське господарство». Наведені положення нормативно - правових актів мають за своєю правовою природою різне правове регулювання та правове навантаження.

До того ж, положеннями частини 7 ст.186-1 ЗК України, встановлено, що органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:

додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій";надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.

Відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

завдання на розроблення проекту землеустрою;пояснювальну записку;копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об'єктів);розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);перелік обмежень у використанні земельних ділянок;викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);кадастровий план земельної ділянки;матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);матеріали погодження проекту землеустрою.

Колегія суддів зазначає, що визначений положеннями вимог статті 50 Закону України "Про землеустрій", перелік документів, який підлягає наданню та складає предмет проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

При чому, встановлена пряма законодавча заборона для відповідачів щодо вимагання при погодженні проекту землеустрою із відведення земельної ділянки інших, ніж визначених законом документів.

З огляду на системний аналіз та правовий зміст наведених нормативно - правових актів, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів приходить до висновку, що посилання відповідача на відсутність передбачених ст.7 Закону України «Про фермерське господарство» документів, що було також підставою для відмови у погодженні відповідного проекту, є протиправним.

Посилання відповідача у своїй відмові на положення ст.134 ЗК України є необґрунтованими.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги наявність затвердженого проекту землеустрою на ту ж саму ділянку, на яку претендує позивач, за іншою особою ОСОБА_4

Як вбачається з матеріалів справи, позивач почав реалізовувати своє право на отримання відповідної земельної ділянки починаючи з 31.12.2013 року. При чому після ігнорування відповідачем щодо необхідності прийняття за наслідками такого звернення рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, або про відмову у цьому протягом строків встановлених ч.3 ст.123 ЗКУ, позивач вчинив дії щодо укладання договору на виконання робіт із землеустрою, звернення з позовом до суду за захистом свого порушеного права, протиправність відповідача була підтверджена в судовому порядку постановою суду від 12.06.2014 року, та після виготовлення проекту землеустрою, вже 19.03.2015 року звернувся до відповідача із відповідними документами для затвердження проекту, у задоволені якого 01.04.2015 року протиправно було відмовлено. Після протиправної відмови, позивач 29.04.2015 року звернувся з відповідним позовом до суду.

В той же час, ОСОБА_4 отримав дозвіл на розробку проекту землеустрою лише 05.12.2014 року, після виготовлення проекту та подання заяви 05.06.2015 року, відповідачем ГУ Держземагенством у Полтавській області 10.06.2015 року, не зважаючи на наявний судовий спір щодо такої земельної ділянки, 10.06.2015 року прийняв наказ №2586-СГ про затвердження розробленого проекту землеустрою щодо земельної ділянки за ОСОБА_4 та передачі її у оренду.

При чому колегія суддів звертає увагу, на ті обставини, що Відділом Держземагенства у Зінковському районі 25.12.2014 року була сформована та здійснена реєстрація з присвоєнням кадастрового номеру на земельну ділянку на яку претендував ОСОБА_3., про що свідчить Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.61). Тобто, ті обставини, що земельна ділянка вже передана іншій особі - ОСОБА_4, жодним чином не впливає на суть спірного питання та надання оцінки характеру спірних правовідносин, що виникли між позивачем та стороною відповідача до таких подій.

З огляду на досліджені матеріали справи, в тому числі, що складає предмет спірного питання, вважаючи відмову відповідача у погоджені проекту землеустрою з передачі в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства, як таку, що має вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, враховуючи відсутність та недоведеність з боку відповідачів щодо невідповідності поданого на затвердження проекту землеустрою його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації, колегія суддів приходить до висновку, що дії відповідача про відмову у погодженні проекту землеустрою сформовані у письмовій відповіді від 01.04.2015 року є протиправною.

Судом апеляційної інстанції не встановлена невідповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації, в тому числі на які посилався відповідач надаючи відмову у затвердженні.

Враховуючи зазначене, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області є обґрунтованими, в свою чергу відповідач не довів правомірність своїх дій, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльність є безпідставними, здвоєними з вимогами про визнання протиправними дій, а тому задоволенню не підлягають. Бездіяльність з боку відповідача при вирішення спірних питань не доведена.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

На підставі викладеного, з огляду надання неналежної правової оцінки та її невідповідність встановленим фактичним обставинам справи, призвело суд першої інстанції до помилкового висновку про відмову у задоволенні вимог.

Доводи апеляційної скарги в цілому спростовують правильність висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції з урахуванням приписів ст.202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст.2, 11, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 211-212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 січня 2016 року по справі № 816/1390/15 - скасувати.

Прийняту нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Держземагенства у Полтавській області щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 12,5589 га в оренду ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Великопавлівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області та передачі її в оренду.

У задоволені іншої частини вимог - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі,- з 17.03.2016 року.

Головуючий суддя (підпис)Яковенко М.М.Судді(підпис) (підпис) Лях О.П. Старосуд М.І.