Постанова № 56457074, 01.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 2-а-11687/10/1570

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Українське дунайське пароплавство» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року по справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Українське дунайське пароплавство» до Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2010 року, про визнання права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2010 року, -

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2010 року відкрите акціонерне товариство «Українське дунайське пароплавство» (правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «Українське дунайське пароплавство») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001142302/0 від 09 листопада 2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2010 року на 129 539 грн. та визнання за ВАТ «Українське дунайське пароплавство» права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2010 року в розмірі 129 539 грн.

Постановою від 24 січня 2013 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду публічне акціонерне товариство «Українське дунайське пароплавство» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не повно з'ясував обставини, які мають значення для справи, та дійшов висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки не дослідив питання правомірності оподаткування відповідачем за ставкою ПДВ 20% агентських послуг, наданих ПАТ «Українське дунайське пароплавство» нерезиденту в червні, липні 2010 року, за наявності в Законі України «Про податок на додану вартість» п.п. 3.2.14 п. 3.2 ст. 3, норми, яка передбачає те, що не є об'єктом оподаткування операції з надання послуг агентування і фрахтування морського торгівельного флоту судновими агентами на користь нерезидентів, які надають послуги з міжнародних перевезень пасажирів, їхнього багажу, вантажів чи міжнародних відправлень. Також, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на податкову консультацію з цього питання, отриману позивачем від ДПА в Одеській області.

Ізмаїльська ОДПІ Одеської області Державної податкової служби письмових заперечень на апеляційну скаргу не надала.

Ухвалюючи постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що відповідно до наказу Ізмаїльської ОДПІ Одеської області від 20.09.2010р. №767, у період з 21.09.2010р. по 25.10.2010р. відповідач провів позапланову документальну виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ВАТ «Українське дунайське пароплавство» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 129 539 грн. за липень 2010 року на розрахунковий рахунок, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в червні 2010 року, за наслідками якої складений акт перевірки №23732302/01125821 від 29.10.2010р.

Зазначеним актом перевірки зафіксовано порушення позивачем п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.6.1, п.п.6.2.4 п.6.2, п.п.6.5.8 «д» ст. 6, п.п.7.4.3 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2, п.п.7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищена заявлена сума бюджетного відшкодування за липень 2010 року в розмірі 129 539 грн.

Суд першої інстанції встановив, що на підставі зазначеного акту перевірки Ізмаїльською ОДПІ Одеської області 09.11.2010 р. винесено податкове повідомлення-рішення №0001142302/0 щодо зменшення ВАТ «Українське дунайське пароплавство» суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за липень 2010 року в розмірі 129 539 грн.

Перевіряючи наявність у податкового органу підстав для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції встановив, що ВАТ «Українське дунайське пароплавство» у декларації за липень 2010 року відображені показники щодо операцій з надання транспортних послуг за межами митного кордону України, згідно з п.п.6.2.4 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, надання послуг фрахтування, буксирування суден та інше обслуговування іноземних судновласників, пов'язане з транспортним процесом.

Зокрема, 10.01.2008р. між ВАТ «Українське дунайське пароплавство» (Пароплавство) та Компаніями «First Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, «Second Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, «Third Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, «Fourth Danubo Shipping Co. Ltd», Malta (Фрахтувальники) укладені Договори №009 БЧФ, 010 БЧФ, 011 БЧФ, та 012 БЧФ «На буксирування та обслуговування несамохідного флоту», за умовами п.п.1.1, 1.2, яких Фрахтувальник доручає та сплачує, а Пароплавство приймає на себе зобов'язання зі здійснення буксирування несамохідного флоту Фрахтувальника. Буксирування здійснюється методом штовхання, буксирами, які належать Пароплавству на всій протяжності річки Дунай чи на окремих її ділянках. Буксирування та обслуговування, які передбачені даним Договором, розглядаються як на власний, так і на орендований і залучений флот.

Суд першої інстанції встановив, що Адендумами №2 від 09.06.2010р. до Договорів від 10.01.2008р. №009 БЧФ, 010 БЧФ, 011 БЧФ, та 012 БЧФ «На буксирування та обслуговування несамохідного флоту» Компаній «First Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, «Second Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, «Third Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, «Fourth Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, був доповнений, серед іншого, Розділ 1 «Предмет договору», а саме: Пароплавство приймає на себе обов'язки з агентування та обслуговування флоту Фрахтувальника в українських портах Дунаю. Пароплавство приймає на себе зобов'язання з обслуговування флоту Фрахтувальника в період вантажних/без вантажних операцій змінним екіпажем в портах Ізмаїл та Рені.

Також, суд встановив, що 20.11.2009р. між ВАТ «Українське дунайське пароплавство» (Пароплавство) та Суднохідним, Експедиторським, Торгівельним та Обслуговуючим Товариством з обмеженою відповідальністю «TRANSSHIP Kft», Венгрія (Траншіп), укладений Договір №368 БЧФ «На буксирування, обслуговування та агентування», за умовами п.1.1, 2.1-2.3 якого ВАТ «Українське дунайське пароплавство» здійснювало буксирування тягою, обслуговування та агентування несамохідного флоту компанії «Траншіп». Даний Договір розповсюджується на буксирування та на виконування за допомогою буксиру Пароплавства портових робіт, а також обслуговування та агентування флоту як власного, так і орендованого чи залученого Компанією Траншіп. Даний Договір діє в межах організації перевезення, буксирувальних робіт та обслуговуючих операцій, діючих для флоту Пароплавства в українських та іноземних дунайських портах. Буксирування здійснюється методом штовхання, буксирами, які належать Пароплавству на всій протяжності річки Дунай, чи на окремих її ділянках. Обслуговування флоту Фрахтувальника здійснюється: в українських дунайських портах Рені, Ізмаїл - змінними командами Пароплавства; в українських дунайських портах Кілія, Усть-Дунайск - змінними командами даних портів; в дунайських іноземних портах та порту Констанца - змінними командами цих портів, які обслуговують флот самого Пароплавства, а також, за їх відсутності, буксирами та екіпажними баржами Пароплавства. Агентування флоту Траншіпа здійснюється: в українських дунайських портах Рені, Ізмаїл, Кілія, Усть-Дунайск - службою забезпечення флоту та берегових підрозділів Пароплавства; в іноземних портах - за звичаями та правилами портів.

Також суд першої інстанції встановив, що 29.04.2010р. між ВАТ «Українське дунайське пароплавство» (Агент) та ТОВ «Морський технічний центр» (Принципал) укладений Договір №165 СОФ «Судового агентування», відповідно до п.п.1.1-1.4 якого Агент зобов'язується за винагороду за дорученням Принципала від власного імені, але за рахунок Принципала, організувати обслуговування суден Принципала в портах України: Рені, Ізмаїл, Кілія, Усть-Дунайськ. Агентуванню підлягають судна Принципала, прийняті під розташування від компанії «RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS», плаваючого під прапором України. Принципал письмово повідомляє Агента про взяті судна в даній компанії під власне розташування.

ВАТ «Українське дунайське пароплавство» до рядка 2.2 «операції, що оподатковуються за нульовою ставкою» податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року віднесело обсяг доходів на суму 275 474,58 грн., які виникли в межах господарських правовідносин з компаніями «First Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, «Second Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, «Third Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, «Fourth Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, Суднохідне, Експедиторське, Торгівельне та Обслуговуюче Товариство з обмеженою відповідальністю «TRANSSHIP Kft», Венгрія, ТОВ «Морський технічний центр», за Договорами від 10.01.2008р. №009 БЧФ, 010 БЧФ, 011 БЧФ, та 012 БЧФ «На буксирування та обслуговування несамохідного флоту», від 20.11.2009р. №368 БЧФ «На буксирування, обслуговування та агентування», та від 29.04.2010р. №165 СОФ «Судового агентування».

Суд першої інстанції встановив, що 08.10.2009р. між ВАТ «Українське дунайське пароплавство» (Судновласник) та компанією SC CNFR Navrom SA, Галац, Румунія (Фрахтувальник) укладений Договір №318 РФ «На організацію перевезення та накопичення вантажів флотом ВАТ «Українське дунайське пароплавство», предметом якого є організація внутрішньоакваторіальних перевезень (перевалки) та накопичення безпечних навалочних та генеральних вантажів Фрахтувальника флотом Судновласника в порту Констанца, Румунія. Згідно Додатків до Договору №318 РФ від 08.10.2009р. «На організацію перевезення та накопичення вантажів флотом ВАТ «Українське дунайське пароплавство» №1 від 08.10.2009р. та №2 від 14.10.2009р. позивач (Судновласник) передав, а компанія SC CNFR Navrom SA, Галац, Румунія (Фрахтувальник) прийняла ліхтера, а саме: ДМ-2183, ДМ-1034, ДМ-1053, ДМ-1077, ДМ-1015, ДМ-2432, УДП-ДМ-2358, УДП-ДМ-2238, УДП-ДМ-2315, УДП-ДМ-2278.

ВАТ «Українське дунайське пароплавство» до рядка 2.2 «операції, що оподатковуються за нульовою ставкою» податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року віднесло обсяг доходів на суму 175 881 грн., які виникли в межах господарських правовідносин з компанією SC CNFR Navrom SA, Галац, Румунія, за Договором №318 РФ від 08.10.2009р.

З посиланням на ст.912, ст.909 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 203, 133 КТС України, п.1.19 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», які дають визначення договору чартеру, торговельного мореплавства, договору перевезення вантажу, договору морського перевезення вантажу, послуги з міжнародного перевезення, суд першої інстанції, визнав обґрунтованими висновки акту перевірки про неправомірність віднесення позивачем обсягу доходів за вказаними господарськими операціями до рядка 2.2 «операції, що оподатковуються за нульовою ставкою» податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року. При цьому суд першої інстанції зазначив, що згідно п.п.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки послуг з міжнародного перевезення пасажирів, їхнього багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також поставка міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту (місця) їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) за межами державного кордону України, між пунктами, які знаходяться за межами державного кордону України, а також від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) за межами державного кордону України до пункту (місця) їх митного оформлення на території України; поставка послуг з міжнародного перевезення пасажирів, їхнього багажу та вантажів іншими видами транспорту, ніж зазначені в абзаці першому цього підпункту, за межами державного кордону України.

З врахуванням того, що п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки місцем надання послуг, зокрема, щодо Покупця -Компанії SC CNFR Navrom SA, Галац, Румунія, є місце реєстрації покупця, а саме порт Констанца, яке не є митною територією України, визначена договірними відносинами господарська операція не підпадає під поняття об'єкта оподаткування відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Поряд з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказана операція не є операцією з перевезення ВАТ «Українське дунайське пароплавство» доручених йому вантажів відправником із порту відправлення в порт призначення, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість зарахування позивачем, в порушення п.п.6.2.4 п.6.2 ст. 6 закону України «Про податок на додану вартість», до складу операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою суми - 175881,60 грн. Визначена Договором від 08.10.2009р. №318 РФ операція фактично є операцією з надання в оренду рухомого майна.

Суд першої інстанції визнав обґрунтованими висновки акту перевірки №23732302/01125821 від 29.10.2010р., про те, що послуги, які надавав позивач, в межах виконання умов укладених Договорів від 10.01.2008р. №009 БЧФ, 010 БЧФ, 011 БЧФ, та 012 БЧФ «На буксирування та обслуговування несамохідного флоту», від 20.11.2009р. №368 БЧФ «На буксирування, обслуговування та агентування», від 29.04.2010р. №165 СОФ «Судового агентування», та від 08.10.2009р. №318 РФ «На організацію перевезення та накопичення вантажів флотом ВАТ «УДП», надавав Компаніям «First Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, «Second Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, «Third Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, «Fourth Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, Суднохідне, Експедиторське, Торгівельне та Обслуговуюче Товариство з обмеженою відповідальністю «TRANSSHIP Kft», Венгрія, ТОВ «Морський технічний центр», та SC CNFR Navrom SA, Галац, Румунія, здійснювалися позивачем в межах митної території України, а тому підлягають оподаткуванню за ставкою 20%, відповідно до п.6.1 ст. 6 закону України «Про податок на додану вартість».

З урахуванням цього, суд першої інстанції дійшов висновку щодо правомірності та обґрунтованості зменшення податковим органом позивачу суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за липень 2010 року у розмірі 129 539 грн., та відхилив доводи ВАТ «Українське дунайське пароплавство» які не обґрунтовані, документально не підтверджені та базуються на помилковому тлумаченні норм податкового законодавства.

Протокольною ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року відповідача - апелянта Ізмаїльську ОДПІ Одеської області Державної податкової служби замінено на процесуального правонаступника - Ізмаїльську об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 39639539, місцезнаходження: 68609, Одеська обл., місто Ізмаїл, вулиця Кишинівська, будинок 3).

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явились, від апелянта надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Предметом спору є податкове повідомлення-рішення № 0001142302/0 від 09 листопада 2010 року, яке прийнято Ізмаїльською ОДПІ на підставі акту №23732302/01125821 від 29.10.2010р. позапланової документальної виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ПАТ «Українське дунайське пароплавство» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 129 539 грн. за липень 2010 року на розрахунковий рахунок, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в червні 2010 року.

Актом перевірки №23732302/01125821 від 29.10.2010р. відповідач, серед іншого, зафіксував порушення позивачем п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.6.1, п.п.6.2.4 п.6.2, п.п.6.5.8 «д» ст. 6, п.п.7.4.3 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2, п.п.7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого, на думку податкового органу, ПАТ «Українське дунайське пароплавство» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2010 року у розмірі 129 539 грн.

Фактичною підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є висновок податкового органу про те, що ПАТ «Українське дунайське пароплавство» безпідставно віднесло до складу операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою (рядок 2.2 «операції, що оподатковуються за нульовою ставкою» податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року), послуги, надані за договорами від 10.01.2008р. №009 БЧФ, 010 БЧФ, 011 БЧФ, та 012 БЧФ «На буксирування та обслуговування несамохідного флоту», від 20.11.2009р. №368 БЧФ «На буксирування, обслуговування та агентування» укладеними з компаніями «First Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, «Second Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, «Third Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, «Fourth Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, Суднохідне, Експедиторське, Торгівельне та Обслуговуюче Товариство з обмеженою відповідальністю «TRANSSHIP Kft», Венгрія, які не підпадають під дію п.п.3.2.14 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого не є об'єктом оподаткування надання послуг з агентування і фрахтування морського торговельного флоту судновими агентами на користь нерезидентів, які надають послуги з міжнародних перевезень пасажирів, їхнього багажу, вантажів чи міжнародних відправлень.

За висновками податкового органу, з якими погодився суд першої інстанції, ПАТ «Українське дунайське пароплавство» не здійснювало агентування морських суден, а річкові судна, які агентувалися, не здійснювали та не могли здійснювати міжнародні перевезення.

За наслідками перевірки Ізмаїльською ОДПІ Одеської області з рядка 2 «операції, що оподатковуються за нульовою ставкою» податкових декларацій з ПДВ за червень та липень 2010 року виключено суми ПДВ червень - 324190 грн., липень 275474 грн. та включені до рядка 1 «операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%, крім імпорту товарів» податкових декларацій з ПДВ за червень та липень 2010 року.

Апеляційний суд встановив, що зазначені суми коштів отримано у червні, липні 2010 року ПАТ «Українське дунайське пароплавство» від нерезидентів по наступних договорах:

- First Danubo Shipping Co. Ltd, Malta, Адендум №2 до договору №009 від 10.01.2008р. на буксирування та обслуговування несамохідного флоту; (т.1 а.с.154-161)

- Second Danubo Shipping Co. Ltd, Malta, Адендум №2 до договору №010 від 10.01.2008р. на буксирування та обслуговування несамохідного флоту; (т.1 а.с.168-175)

- Third Danubo Shipping Co. Ltd, Malta, Адендум №2 до договору №011 від 10.01.2008р. на буксирування та обслуговування несамохідного флоту; (т.1 а.с.180-187)

- Fourth Danubo Shipping Co. Ltd, Malta, Адендум №2 до договору №012 від 10.01.2008р. на буксирування та обслуговування несамохідного флоту; (т.1 а.с.192-199)

- Товариство з обмеженою відповідальністю «TRANSSHIP Kft», Венгрія, договір №368 БЧФ на буксирування, обслуговування та агентування від 20.11.2009р. (т.1 а.с.206-219)

За змістом зазначених договорів ПАТ «Українське дунайське пароплавство» бере на себе зобов'язання по агентуванню та обслуговуванню флоту компаній нерезидентів в українських портах ріки Дунай. Права та обов'язки агента полягають у виконанні дій, пов'язаних з прибуттям, перебуванням і відходом судна, в організації обслуговування судна в порту; агент оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язанні з перебуванням у порту, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи, що відповідає ст.117 Кодексу торговельного мореплавства України.

Статтею 118 Кодексу торговельного мореплавства України визначено, що судновласник або інший довіритель зобов'язані, зокрема, надавати морському агенту кошти, достатні для здійснення його функцій, та відшкодовувати морському агенту будь-які витрати, зроблені ним від їх імені або за їх згодою.

Відповідно до п.6.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 47 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.6.2.4 п.6.2 ст.6 означеного Закону за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки послуг з міжнародного перевезення пасажирів, їхнього багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також поставка міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту (місця) їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) за межами державного кордону України, між пунктами, які знаходяться за межами державного кордону України, а також від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) за межами державного кордону України до пункту (місця) їх митного оформлення на території України; поставка послуг з міжнародного перевезення пасажирів, їхнього багажу та вантажів іншими видами транспорту, ніж зазначені в абзаці першому цього підпункту, за межами державного кордону України.

Якщо поставка послуг з міжнародного перевезення пасажирів, їхнього багажу, вантажів чи з міжнародних відправлень здійснюється у вигляді продажу договорів (рахунків) з посередниками або довіреними особами, то винагорода таких осіб оподатковується за ставкою, передбаченою підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 цієї статті. квитків, інших проїзних документів, укладення брокерських, агентських, комісійних чи інших

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України.

Відповідно до підпункту 3.2.14 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» надання послуг з агентування і фрахтування морського торговельного флоту судновими агентами на користь нерезидентів, які надають послуги з міжнародних перевезень пасажирів, їхнього багажу, вантажів чи міжнародних відправлень, не є об'єктом оподаткування. Надання аналогічних послуг резидентам є об'єктом оподаткування податком на додану вартість і оподатковується на загальних підставах за ставкою 20 відсотків.

На час прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення чинне законодавство України не містило визначення понять «морський торгівельний флот» та «річковий торгівельний флот». Розподілення водного транспорту (суден) наведено в ст.21 Закону України «Про транспорт», відповідно до якої до єдиної транспортної системи України, серед іншого, входить транспорт загального користування: залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний.

Відповідно до ст.1 Кодексу торговельного мореплавства України під торговельним мореплавством розуміється діяльність, пов'язана з використанням суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти, рибних та інших морських промислів, розвідки та видобування корисних копалин, виконання буксирних, криголамних і рятувальних операцій, прокладання кабелю, також для інших господарських, наукових і культурних цілей.

Статтею 15 КТС України передбачено, що торговельне судно в цьому Кодексі означає самохідну чи несамохідну плавучу споруду, що використовується: для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, для рибного чи іншого морського промислу, розвідки і добування корисних копалин, рятування людей і суден, що зазнають лиха на морі, буксирування інших суден та плавучих об'єктів, здійснення гідротехнічних робіт чи піднімання майна, що затонуло в морі; для несення спеціальної державної служби (охорона промислів, санітарна і карантинна служби, захист моря від забруднення тощо); для наукових, навчальних і культурних цілей; для спорту; для інших цілей.

Закон України «Про податок на додану вартість», також, не поділяв транспортні засоби на морські та річкові та визначав транспортний засіб як наземний, підземний, водний, підводний, повітряний та космічний моторизований засіб, призначений для перевезення пасажирів та їх багажу, вантажів і міжнародних відправлень.

Апеляційний суд зазначає, що за приписами КТС України (ст. ст. 1, 13, 116-119) агентування морського торговельного флоту по суті є обслуговування суден в морських, річкових портах України, що здійснюється судновим агентом, який надає послуги судну, що пов'язані з торговельним мореплавством.

Аналізуючи вказані норми, апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки іноземне судно, яке перетинає митний кордон України, заходячи в територіальні води України, зберігає за собою статус території держави, під прапором якої воно перебуває (поза межами митного кордону України), послуги з агентування морського флоту (включаючи портові збори) слід вважати такими, що не підлягають оподаткуванню ПДВ.

Щодо посилань Ізмаїльської ОДПІ на порушення позивачем п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», то апеляційний суд вважає, що податковим органом не враховано те, що агенти ПАТ «Українське дунайське пароплавство» надають агентські послуги безпосередньо на борту іноземного судна і враховуючи те, що іноземне судно, яке перетинає митний кордон України зберігає за собою статус території держави, під прапором якої воно перебуває, послуги з агентування слід вважати спожитими за межами митного кордону України.

Крім цього, п.п.3.2.14 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» не визначає місця поставки послуг: на митній території України чи за її межами. Головним згідно цієї норми є дотримання таких умов як агентування, морський флот, суднові агенти та нерезиденти.

Апеляційний суд встановив, що 11.10.2010р. ПАТ «Українське дунайське пароплавство» з питання щодо оподаткування послуг з агентування річкового флоту нерезидента зверталося за роз'ясненнями до Державної податкової адміністрації України, яка листом від 08.11.2010р. №40581/10/15-0217 роз'яснила позивачу, що п.п.3.2.14 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» звільнено від оподаткування операції з надання послуг агентування і фрахтування морського торговельного флоту судновими агентами на користь нерезидентів, в той час як чинне законодавство України не ділить транспортні засоби (судна) на морські та річкові та не містить визначення термінів «морський торговельний флот» та «річковий торговельний флот» (т.1 а.с.56-57).

Згідно роз'яснень ДПА від 07.06.2010р. №11055/7/16-1517-15 послуги з агентування морського торгівельного флоту судновими агентами не є об'єктом оподаткування, якщо ці послуги надаються нерезидентам (п.п.3.2.14 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість») та оподатковуються за ставкою 20%, якщо аналогічні послуги надаються резидентам.

Надання ПАТ «Українське дунайське пароплавство» послуг агентування саме нерезидентам, Ізмаїльською ОДПІ Одеської області не заперечується.

В оскарженій постанові суд першої інстанції дійшов висновку, що договір з компанією SC CNFR Navrom SA, Галац, Румунія, №318 РФ від 08.10.2009р. «На організацію перевезення та накопичення вантажів флотом» являється не договором перевезення вантажів (експорт послуг) - операція, яка оподатковується за нульовою ставкою, а є операцією оренди нерухомого майна нерезидентом, що не підпадає під поняття об'єкта оподаткування відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість». Тобто, сума одержаного доходу від SC CNFR Navrom SA, Галац, Румунія в червні 2010 року у розмірі 159141 грн. та у липні 2010 року у розмірі 175881 грн. не оподатковується за ставкою 20% і, відповідно, не впливає на позитивне/від'ємне значення з ПДВ у червні, липні 2010 року, оскільки такі суми, за висновками суду, підприємство повинно було відображати у рядку 3 декларації з ПДВ (операції, що не є об'єктом оподаткування), а не у рядку 2 декларації, в якому обліковуються операції за нульовою ставкою.

Однак, суд першої інстанції не врахував, що перенесення доходу від SC CNFR Navrom SA, Галац, Румунія з рядка 2 в рядок 3 декларації з ПДВ впливає тільки на розрахунок податкового кредиту від обсягів придбання, який відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях, та не впливає на право ПАТ «Українське дунайське пароплавство» на отримання бюджетного відшкодування за липень 2010 року у розмірі 129539 грн.

При зверненні з позовом до суду ПАТ «Українське дунайське пароплавство» оскаржувало неправомірність оподаткування Ізмаїльською ОДПІ Одеської області за ставкою 20% агентських послуг, наданих нерезидентам First Danubo Shipping Co. Ltd, Malta, Second Danubo Shipping Co. Ltd, Malta, Third Danubo Shipping Co. Ltd, Malta, Fourth Danubo Shipping Co. Ltd, Malta, ТОВ «TRANSSHIP Kft», Венгрія, в червні 2010 року на суму 324188 грн. (ПДВ 20% - 64838 грн.) та липні 2010 року на суму 275474 грн. (ПДВ 20% - 55095 грн.) за наявності у Податковому кодексі України п.п.3.2.14 п.3.2 ст.3.

В постанові від 24 січня 2013 року зазначене питання судом першої інстанції не досліджувалося, тоді як саме обкладання 20% податком зазначених операцій у червні та липні 2010 року безпосередньо вплинуло на прийняття податковим органом рішення щодо відмови ПАТ «Українське дунайське пароплавство» в отриманні бюджетного відшкодування в сумі 129539 грн. Збільшення податкових зобов'язань червня 2010 року створило позитивне значення червня 2010 року, що в силу п.п.7.2.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» забороняє отримати бюджетне відшкодування (попередній місяць повинен мати від'ємне значення).

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апелянта, що до агентування несамохідного флоту фрахтувальників-нерезидентів в українських портах річки Дунай на виконання умов договорів від 10.01.2008р. №009 БЧФ, 010 БЧФ, 011 БЧФ, та 012 БЧФ «На буксирування та обслуговування несамохідного флоту», від 20.11.2009р. №368 БЧФ «На буксирування, обслуговування та агентування» слід застосовувати п.п.3.2.14 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», а висновки відповідача та суду першої інстанції щодо протилежного ґрунтуються на помилковому застосуванні норм матеріального права.

Таким чином, оскаржене податкове повідомлення-рішення відповідача № 0001142302/0 від 09 листопада 2010 року про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2010 року на 129 539 грн. є неправомірним та підлягає скасуванню.

Поряд з цим, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення вимог ПАТ «Українське дунайське пароплавство» про визнання за товариством права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2010 року в розмірі 129 539 грн., оскільки скасування податкового повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ Одеської області про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2010 року на 129 539 грн. фактично є визнанням за позивачем права на бюджетне відшкодування, яке в подальшому реалізується апелянтом у встановленому законом порядку, та є належним способом захисту прав ПАТ «Українське дунайське пароплавство». Таким чином, вимога щодо визнання права на отримання бюджетного відшкодування є надлишковою.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставин, які мають значення для справи, що призвело до порушення норм матеріального і процесуального права та до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, відповідно до п. п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційна скарга має бути задоволена, оскаржена постанова - скасована та ухвалена нова постанова про часткове задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Матеріалами справи документально підтверджено понесені ПАТ «Українське дунайське пароплавство» судові витрати по справі в сумі 651,4 грн., а саме судовий збір сплачений при зверненні до суду першої інстанції - 3,40 грн. (т. 1 а.с. 58), судовий збір, сплачений при поданні апеляційної скарги, - 648 грн. (т. 2 а.с. 50) а тому, у зв'язку з частковим задоволенням позову, на користь позивача підлягає стягненню з Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області 600 грн. судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-72, 94, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. ст. 207, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Українське дунайське пароплавство» задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Українське дунайське пароплавство» задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ від 09 листопада 2011 року № 0001142302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2010 року на 129 539 грн.

У задоволені інших вимог приватного акціонерного товариства «Українське дунайське пароплавство» відмовити.

Стягнути з Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 39639539, місцезнаходження: 68609, Одеська обл., місто Ізмаїл, вулиця Кишинівська, будинок 3) на користь приватного акціонерного товариства «Українське дунайське пароплавство» (ідентифікаційний код юридичної особи: 01125821; місцезнаходження юридичної особи: 68600, Одеська область, місто Ізмаїл, вулиця Краснофлотська, будинок 28) у відшкодування судових витрат - сплаченого судового збору, 600 грн. (шістсот гривень), за рахунок бюджетних асигнувань Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя М.П. Коваль

суддя О.О.Кравець