Постанова № 56452478, 09.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2016 р. Справа№ 910/341/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Корсакової Г.В.

Власова Ю.Л.

при секретарі судового засідання - Киниці А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.02.2016

за заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

у справі № 910/341/13 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

про стягнення 29 516,13 грн.

за участю представників:

від позивача: Саранюк В.М.,

від відповідача: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.03.2013, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 03.06.2014, позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з ПАТ "Київенерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 19 069,98 грн. пені, 6 753,72 грн. інфляційних втрат, 3 692,44 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми, 1 609,50 грн. витрат по сплаті судового збору. При цьому судом встановлено відсутність заборгованості у відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 № 14/2268/11.

26.06.2014 на виконання рішення господарського суду м. Києва від 21.03.2013 у справі № 910/341/13, залишеного без змін постановою Вищого господарського суду України від 03.06.2014, видано відповідний наказ.

30.09.2015 до відділу діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява ПАТ "Київенерго" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заявник посилається на те, що 29 516,14 грн. (пеня, 3 % річних та інфляційні втрати) списані на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 1 609,50 грн. судового збору відповідачем сплачено за платіжним дорученням № 52 від 31.08.2015.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.10.2015, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2015, заяву задоволено, визнано наказ господарського суду міста Києва від 26.06.2014 № 910/341/13 щодо стягнення з боржника пені в сумі 19 069,98 грн., 3 % річних в сумі 3 692,44 грн. і 6 753,72 грн. інфляційних сум таким, що не підлягає виконанню.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.01.2016 у справі № 910/341/13 постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 та ухвалу господарського суду міста Києва від 12.10.2015 скасовано, справу № 910/341/13 передано на новий розгляд господарського суду міста Києва.

Вищий господарський суд України вказав, що суди не встановили правову природу сум, які стягуються за наказом, а відтак, їх висновок про те, що правила списання штрафних санкцій поширюються на суми, які є предметом стягнення за спірним наказом, є передчасним.

Крім того, Вищий господарський суд України зазначив, що судами обох інстанцій при задоволенні заяви ПАТ "Київенерго" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не було враховано, що Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу" не передбачається можливість списання 3% річних та інфляційних взагалі, оскільки ці нарахування не є штрафними або фінансовими санкціями, а є компенсацією кредитору за збитки, понесені внаслідок знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за період прострочення платежу.

За результатами нового розгляду ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2016 у справі № 910/341/13 відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Київенерго" про визнання наказу господарського суду міста Києва таким, що не підлягає виконанню.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2016, ПАТ "Київенерго" подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ПАТ "Київенерго" про визнання наказу господарського суду міста Києва від 08.02.2016 у справі № 910/341/13 таким, що не підлягає виконанню, судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на стягувача.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідністю висновків фактичним обставинам справи. Скаржник зазначає, що трактування судом першої інстанції ч. 13 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" не відповідає меті та змісту норми права, а зобов'язання ПАТ "Київенерго" з оплати пені, штрафних та фінансових санкцій загальною сумою 29,516,14 грн., які підлягали стягненню за судовим рішенням від 21.03.2013 № 910/341/13 припинились на підставах, встановлених законом. Скаржник наголошує, що законодавець під терміном "фінансові санкції" мав на увазі саме три відсотки річних та індекс інфляції. На думку скаржника, суд мав відповідно до ст. 8 ЦК України застосувати до спірних відносин положення п. 5 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2016 апеляційну скаргу ПАТ "Київенерго" на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.02.2016 у справі № 910/341/13 прийнято до провадження.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів, у зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Власов Ю.Л., Корсакова Г.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2016 апеляційну скаргу ПАТ "Київенерго" у справі № 910/341/13 прийнято до провадження новим складом колегії та ухвалено здійснювати розгляд в раніше призначеному судовому засіданні.

Відповідач не скористався своїм правом бути присутнім в судовому засіданні 09.03.2016, хоч був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про що свідчить повідомлення про вручення поштової кореспонденції.

Беручи до уваги суть спору та матеріали справи, встановлені ст. 102 ГПК України строки розгляду апеляційних скарг, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Позивач у відзиві, представник позивача у судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечили, вказавши на її безпідставність.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Законом України від 14.05.2015 № 423-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", який набрав чинності 06.06.2015, було внесено зміни до Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", зокрема, статтю 18 цього Закону доповнено частиною 13 наступного змісту:

"Заборгованість теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий в період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), не погашена на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", підлягає реструктуризації шляхом розстрочення на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості.

Ця реструктуризація здійснюється за умови погашення в трьохмісячний строк з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" теплогенеруючими та/або теплопостачальними організаціями заборгованості за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), що залишилася непогашеною на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Зазначені пені, штрафні та фінансові санкції підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу за умови виконання вимог цієї частини.

У типовому договорі про реструктуризацію заборгованості визначаються, зокрема, порядок реструктуризації і погашення заборгованості, загальна сума реструктуризованої заборгованості, строк її погашення, розмір щомісячних платежів, права та обов'язки сторін.

Форма типового договору про реструктуризацію заборгованості затверджується Кабінетом Міністрів України".

Закон України "Про засади функціонування ринку природного газу" втратив чинність з 01.10.2015. Заяву ПАТ "Київенерго" подано 30.09.2015.

Виходячи із системного аналізу частини 13 статті 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", у редакції Закону України № 423-VIII від 14.05.2015, предметом його регулювання є заборгованість (а відтак, і штрафні санкції нараховані на неї), що залишилась непогашеною на день набрання чинності цим законом, тобто станом на 06.06.2015, за природний газ, спожитий в період з 01.01.2014 до 31.12.2014 та заборгованість за природний газ, спожитий до 01.01.2014, але яка була сплачена у період з 06.06.2015 до 06.09.2015.

Отже, реалізація передбаченого ч. 13 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", у редакції Закону України № 423-VIII від 14.05.2015, права на списання штрафних санкцій можлива у випадку не тільки існування у боржника непогашеної заборгованості на момент набрання чинності зазначеним законом (06.06.2015), а і її погашення протягом червня - вересня 2015 року.

Такого правового висновку дійшов Вищий господарський суд України у постанові від 02.03.2016 у справі № 918/129/15.

При цьому, відповідно до наведених норм статті 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" списання сум пені, штрафних та фінансових санкцій, як справедливо зазначив місцевий господарський суд, є одним з елементів процедури реструктуризації заборгованості за природний газ, спожитий у 2014 році на підставі відповідного типового договору про реструктуризацію заборгованості, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України, та не розглядається як самостійна підстава для списання сум пені, штрафних та фінансових санкцій поза вказаною процедурою реструктуризації.

Відповідачем списання заборгованості здійснене в односторонньому порядку на підставі власного протоколу засідання комісії № 1 від 31.07.2015, в якому зазначено, що на момент набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в обліку ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та ПАТ "Київенерго" значилася заборгованість за природний газ, спожитий до 01.01.2014 року за наступними договорами:

- № 13/3409-БО-41 від 28.12.2012 у розмірі 4424937,52 грн.;

- № 13/3410-БО-41 від 28.12.2012 у розмірі 30876544,86 грн.;

- № 13/3411-БО-41 від 28.12.2012 у розмірі 171998,71 грн.

Протягом червня-липня 2015 року ПАТ "Київенерго" здійснено погашення заборгованості за спожитий природний газ за вказаними договорами, що підтверджується актом звіряння розрахунків за природний газ, спожитий до 01.01.2014, складеним та підписаним представниками сторін 02.07.2015, ПАТ "Київенерго" здійснило погашення сум основної заборгованості за вказаними договорами.

31.07.2015 ПАТ "Київенерго" протоколом № 1 засідання комісії з питань реструктуризації та списання заборгованості перед НАК "Нафтогаз України" та реалізації норм Закону України від 14.05.2015 № 423-VII, оформлено рішення про списання з обліку заборгованості ПАТ "Київенерго" перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" зі сплати пені, інфляційних нарахувань та 3% річних у загальному розмірі 187 676 757,64 грн., у тому числі, і за рішенням суду у справі № 910/341/13 у розмірі 29 516,14 грн.

Листом від 04.08.2015 № 42АУ/92ПЗ/6759 ПАТ "Київенерго" повідомило ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про припинення зобов'язань та списання сум пені, штрафних та фінансових санкцій на підставі Закону України № 423-VIІІ та п. 13 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", у тому числі і за рішенням господарського суду міста Києва від 21.03.2013 у справі № 910/341/13.

Судовий збір у сумі 1 609,50 грн. боржником сплачено відповідно до платіжного доручення від 31.08.2015 № 52.

Проте, як встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось сторонами, основна заборгованість за спірним договором купівлі-продажу природного газу № 14/2268/11 від 30.09.2011, станом на 06.06.2015 за природний газ, спожитий до 01.01.2014, не обліковувалась (статочна оплата за природний газ за грудень 2011 року здійснена відповідачем 30.10.2012), рішенням господарського суду міста Києва від 21.03.2013 у справі № 910/341/13 встановлена відсутність основної заборгованості за договором, що, в свою чергу, унеможливлює застосування до спірних правовідносин Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в частині списання пені, штрафних та фінансових санкцій.

Посилання заявника на правомірність застосування до спірних правовідносин Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на підставі наявності станом на 06.06.2015 загальної заборгованості в обліку позивача та відповідача за природний газ, спожитий до 01.01.2014 за договорами № 13/3409-БО-41 від 28.12.2012 (2013 рік), № 13/3410-БО-41 від 28.12.2012 (2013 рік) та № 13/3411-БО-41 від 28.12.2012 (2013 рік), яка була сплачена протягом червня - липня 2015 року, обґрунтовано було відхилено судом першої інстанції як такі, що суперечать змісту ч. 13 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" в редакції Закону України № 423-VIII від 14.05.2015.

Колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно того, що Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу" не визначено списання 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки ці нарахування не є ані штрафними, ані фінансовими санкціями, а є компенсацією кредитору за збитки, понесені через знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за період прострочення платежу.

3 % річних та інфляційні нарахування не є санкціями, а є частиною грошового зобов'язання та виступають специфічним способом відшкодування мінімального розміру реальних збитків, що є неминучими у разі прострочення грошового зобов'язання та стягуються незалежно від вини боржника.

Про компенсаційний характер нарахувань, передбачених статтею 625 ЦК України, неодноразово вказував Верховний Суд України, який зазначив, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника (постанова Верховний Суд України від 06.06.2012 у справі № 6-49цс12).

Посилання скаржника на віднесення 3% річних до фінансових санкцій на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу-учасників Державного концерну "Укроборонопром" та забезпечення їх стабільного розвитку" є безпідставним, оскільки цей Закон визначає комплекс економічних заходів, спрямованих на вирішення питань заборгованості та забезпечення стабільного розвитку державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які включені до складу Державного концерну "Укроборонпром" (далі - підприємства оборонно-промислового комплексу), а порядок проведення розрахунків за природний газ всіма категоріями споживачів з гарантованим постачальником природного газу (в тому числі порядок проведення реструктуризації заборгованості) врегульовано Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу".

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Проте, прогалини в праві слід відмежовувати від суміжних явищ у правовому регулюванні, зокрема, від нечіткості, незрозумілості юридичних норм, які потребують тлумачення чи роз'яснення, а не нормативної конкретизації законодавчим або іншим компетентним органом.

В даному випадку спір виник не у зв'язку із прогалиною в праві, а з огляду на помилкове тлумачення ПАТ "Київенерго" правової норми.

Також, місцевий господарський суд обґрунтовано визнав безпідставними доводи відповідача про віднесення 3% річних до фінансових санкцій на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", оскільки зазначений нормативно-правовий акт припинив свою дію з 01.07.2012 у зв'язку з закінченням строку його дії, а також стосувався заборгованості за природний газ, що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не була сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

За встановлених обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що заява ПАТ "Київенерго" про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу про примусове виконання рішення господарського суду міста Києва у справі № 910/341/13 від 21.03.2013, виданого 26.06.2014, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

З огляду на вищезазначене ухвала суду відповідає вимогам чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 101, 103, 105, 106, 117 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.02.2016 у справі № 910/341/13 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 08.02.2016 у справі № 910/341/13 залишити без змін.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді Г.В. Корсакова

Ю.Л. Власов