Постанова № 56450034, 15.03.2016, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 березня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1281/15

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан" про стягнення податкової заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2015 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан" про стягнення податкової заборгованості в сумі 44894,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан" засновано на праві приватної власності, здійснює фінансово-господарську діяльність на підставі статуту і є самостійним суб'єктом, який має права юридичної особи.

15 березня 2016 року позивачем надано уточнення до адміністративного позову у зв'язку із зменшенням податкового боргу. З урахуванням уточнених позовних вимог Товариство має податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 15099,06 грн, податку на прибуток у розмірі 4006,00 грн, орендної плати за землю у розмірі 24789,80 грн.

Вказаний податковий борг виник внаслідок несплати суми узгоджених податкових зобов'язань самостійно нарахованих відповідачем з податку на додану вартість по деклараціям № 9041090162 від 17.03.2015 на суму 22815,00 грн, № 9070066152 від 16.04.2015 на суму 9019,00 грн., з податку на прибуток по декларації № 9081206464 від 27.02.2015 на суму 5006,00 грн, з орендної плати за землю по деклараціям № 9003810680 від 03.02.2014 зі щомісячною сумою платежу 2521,35 грн, № 9010107387 від 06.02.2015 зі щомісячною сумою платежу 3149,17 грн.

Податковим органом 04.07.2014 відповідачу вручено податкову вимогу № 15525 від 04.07.2014.

ТОВ "Натан" добровільно борг не сплачено, а здійсненні заходи з погашення податкового боргу здійсненні Рубіжанською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Луганській області результатів не дали, у зв'язку з чим позивач просив стягнути з відповідача кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків на суму податкового боргу у розмірі 43894,86 грн.( 42989,56 грн -основного платежу та 905,30 грн. -пені), з яких з податку на додану вартість - по деклараціям за лютий -березень 2015 року у сумі 15099,06 грн ( 15045,84 грн. - основного платежу, 53,22 грн - пені) з податку на прибуток по податковій декларації за 2014 рік у сумі 4006,00 грн, з орендної плати за землю по податковій декларації за період листопад 2014, червень 2015 у сумі 24789,80 грн ( 23937,72 грн- основного платежу 852,08 грн. - пені).

Представник позивача у судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, заперечення проти позову не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином (а.с. 62).

Враховуючи положення пункту 6 статті 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72, КАС України суд приходить до такого.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Натан" зареєстроване як суб'єкт господарювання 15.06.2001 Виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради Луганської області, перебуває на податковому обліку в Рубіжанській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Луганській області з 19.07.2001 за № 116, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 26.07.2001 № 16552478, індивідуальний податковий номер 300085812128 (а.с. 8-9).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем подано до Рубіжанській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Луганській області податкові декларації з податку на додану вартість:

- за лютий 2015 року № 9041090162 від 17.03.2015, у якій самостійно визначено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 22815,00 грн, (термін сплати 30.03.2015);

- за березень 2015 року № 9070066152 від 16.04.2015, у якій самостійно визначено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 9019,00 грн, (термін сплати 30.04.2015).

Таким чином, загальна сума задекларованих податкових зобов'язань становить 31834 грн., з урахуванням переплати та за рахунок зарахування від'ємного значення у зменшення суми податкового боргу, сума зобов'язань з податку на додану вартість склала 15045,84 грн., та пені за несвоєчасну сплату податку на додану вартість у розмірі 53,22 грн. (а.с. 10-17).

Крім того, ТОВ "Натан" подано до Рубіжанській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Луганській області податкову декларацію з податку на прибуток за 2014 рік № 9081206464 від 27.02.2015 у якій самостійно визначено суму податку на прибуток, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 5006,00 грн., (термін сплати 11.03.2015).(а.с. 18-21)

Узгоджене податкове зобов'язання відповідачем сплачено частково внаслідок чого податковий борг з податку на прибуток складає 4006,00 грн.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Розділом V Податкового кодексу України передбачений порядок оподаткування податку на додану вартість.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 31.1 статті 31 Кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України, у випадку, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковий орган направляє такому платнику податків податкові вимоги.

Позивачем, вручено 04.07.2014 представнику відповідача податкову вимогу № 155-25 від 04.07.2015 (а.с. 7).

Вищезазначена вимога у встановленому законом порядку не оскаржувалася, податковим органом не скасовувалась та не відкликалась, а тому є узгодженою.

Таким чином, заходи, прийняті податковим контролюючим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення податку на додану вартість у розмірі 15099,06 грн. та податку на прибуток у розмірі 4006,00 грн.

Щодо стягнення орендної плати за землю у розмірі 24789,80 грн. суд зазначає наступне.

ТОВ "Натан" подано до Рубіжанській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Луганській області податкові декларації з орендної плати за землю № 9003810680 від 03.02.2014 зі щомісячною сумою платежу 2521,35 грн та № 9010107387 від 06.02.2015 зі щомісячною сумою платежу 3149,17 грн.

З розрахунку вбачається, що заборгованість у сумі 24789,80 (23937,72 грн - основного платежу, 852,08 грн -пені) утворилась в результаті несплати орендної плати за землю за період з грудня 2014 по липень 2015 року.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Як передбачено пунктом 287.3 статтею 287 цього Кодексу, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Однак, Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.

Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України Президентом України не видавався.

Статтею 6 Закону № 1669 встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Згідно до частини 3 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" наведеного Закону, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

За результатами аналізу вказаних норм суд вважає, що Закон № 1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Крім того, Закон № 1669 прийнято у часі пізніше ніж Податковий кодекс України.

Пунктом 5 статті 11 Закону № 1669-VII передбачено обов'язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" у період з 14.04.2014 до її закінчення.

Остаточний перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, буде затверджено у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції (абз. 3 п. 5 ст. 11 Закону № 1669-VII).

Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р від 30.10.2014, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Кабінетом Міністрів України 02.12.2015 прийнято розпорядження № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України".

Згідно з додатками до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р та № 1053-р від 30.10.2014, до зазначених населених пунктів належить м. Рубіжне.

Позивач - ТОВ "Натан" зареєстровано у м. Рубіжне, та здійснює господарську діяльність на території м. Рубіжне.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у стягненні орендної плати за землю за грудень - липень 2015 року у розмірі 23937,72 грн.

Щодо стягнення пені за несвоєчасну сплату узгоджених зобов'язань із орендної плати за землю у розмірі 852,08 грн. суд зазначає наступне.

З картки особового рахунку вбачається, що пеня нарахована відповідачу у лютому 2015 року за несвоєчасну сплату узгоджених зобов'язань з орендної плати за землю у сумі 851,97 грн.(а.с. 68-69).

Згідно підпункту 14.1.162. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Враховуючи, що стаття 6 Закону № 1669 звільняє позивача, як такого, що здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, то у контролюючого органу і відсутнє право в нарахуванні пені за оспорюваний період.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у стягненні пені в розмірі 851,97 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач відповідно до статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір» (в редакції, чинній на дату подання адміністративного позову) звільнений від їх сплати, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 17, 87, 94, 98, 136, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області задовольнити частково.

Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан" (код ЄДРПОУ 30008585, адреса: 93000, Луганська область, м. Рубіжне, проспект Московський, буд. 8, кв. 36) відкритих у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Натан" на користь Державного бюджету України кошти за податковим боргом з податку на додану вартість у сумі 15099,06 грн (п'ятнадцять тисяч дев'яносто дев'ять грн 06 коп.) та з податку на прибуток у сумі 4006,00 грн (чотири тисячі шість грн.)

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Т.В. Смішлива