Ухвала суду № 56441384, 10.03.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1060/15

Провадження № 22-ц/779/285/2016

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Гордій В.І.

Суддя-доповідач Девляшевський В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Васильковського В.М., Меленко О.Є.,

секретаря Яковин М.Я.,

з участю: представника ПАТ "УкрСиббанк" - Матвійчука М.З.,

представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання недійсним договору поруки, за апеляційною скаргою ПАТ «УкрСиббанк» на рішення Косівського районного суду від 04 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У червні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до ПАТ «УкрСиббанк» з позовом про визнання недійсним договору поруки №204695, укладеним між сторонами 20.05.2008 року в забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_5, в обґрунтування якого зазначив, що даний договір поруки він не укладав та не підписував.

Рішенням Косівського районного суду від 04 грудня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено. Постановлено визнати недійсним договір поруки №204695 від 20.05.2008 року. Також постановлено стягнути з ПАТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_3 4611,10 грн судових витрат.

Не погоджуючись із даним рішенням суду, представник ПАТ «УкрСиббанк» подав апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення судом норм процесуального права, а також на неповне з'ясування судом обставин справи та дослідження доказів. Апелянт вважає необ'єктивним та необґрунтованим висновок проведеної судової почеркознавчої експертизи від 06.10.2015 року, згідно якого підпис відповідача на договорі поруки виконаний не ним. На думку представника Банку, зазначений висновок не є належним доказом, оскільки висновок експертизи грунтується на підставі вільних зразків підписів, виконаних поза судовим засіданням, без фіксації технічними засобами та без оформлення протоколу про окремі процесуальні дії. Апелянт звертає увагу суду на те, що за таких обставин дані зразки підпису могли бути виконані іншою особою для введення судового експерта в оману. Окрім того, на думку апелянта, судом першої інстанції не було враховано наявність судового рішення апеляційного суду від 19.05.2015 року про стягнення кредитної заборгованості з відповідача ОСОБА_3, яке ним у касаційному порядку не оскаржувалось. Також апелянт вказує на те, що аналогічний позов ОСОБА_3 ухвалою Косівського районного суду від 05 лютого 2015 року було залишено без розгляду. Посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В засіданні апеляційного суду представник ПАТ «УкрСиббанк» апеляційну скаргу з наведених вище мотивів підтримав. Після оголошення у судовому засіданні перерви представник ствердив, що у ПАТ «УкрСиббанк» немає документальних відомостей за попередні роки про надіслання Банком ОСОБА_3 попереджень та вимог стосовно сплати ним кредитної заборгованості, відсутні також будь-які письмові звернення ОСОБА_3 щодо згаданого вище договору поруки. Однак, представник Банку, вважаючи оскаржене рішення незаконним, просить його скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у позові ОСОБА_3

Представник ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги заперечив, надавши апеляційному суду документи із зразками підписів ОСОБА_3, повернуті позивачу судом першої інстанції після проведення судової експертизи. Представник крім того вказав, що про наявність договору поруки, який підписано іншою особою, ОСОБА_3 дізнався не у 2010 році, як зазначає Банк, а тільки у 2013 році після пред'явлення до нього відповідного позову. Рішення суду вважає законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 та визнаючи договір поруки від 20 травня 2008 року недійсним, суд першої інстанції на підставі висновку судової почеркознавчої експертизи, встановив, що даний договір позивач з ПАТ «УкрСиббанк» не укладав і його не підписував. З названим висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів на підставі такого.

За твердженням відповідача, 20 травня 2008 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №204695 в забезпечення виконання умов кредитного договору №11348077000 від 20.05.2008 року, згідно якого ОСОБА_5 отримано споживчий кредит в сумі 16431доларів США з передачею в заставу транспортного засобу (а.с.70). Однак, укладення названого договору поруки ОСОБА_3 заперечив та звернувся до суду із позовом про визнання його недійсним.

Згідно висновку судової криміналістичної почеркознавчої експертизи № 3108 від 06.10.2015 року, підписи від імені ОСОБА_3 в договорі поруки № 204695 від 20.05.2008 року виконані не ОСОБА_3, а іншою особою (а.с.47-48).

Посилання апелянта на необ'єктивність та необґрунтованість висновку судової почеркознавчої експертизи через недотримання судом процедури проведення такої експертизи, не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки від представника відповідача в суді першої інстанції зауважень з приводу вільних та експериментальних зразків почерку і підписів ОСОБА_3, які направлялись судом для проведення експертизи, не було, і клопотань про проведення повторної почеркознавчої експертизи для встановлення дійсності підписів позивача ОСОБА_3 на договорі поруки ним не заявлялось. А з документів, які містяться в справі, вбачається, що судом першої інстанції вільні зразки почерку та підписів відібрані саме у ОСОБА_3 Саме ці зразки Косівським районним судом були передані для проведення почеркознавчої експертизи, про що є відповідний штамп експертної установи (а.с.136-158). Крім того, колегія суддів зауважує, що для порівняльного аналізу при проведенні судової експертизи документи з підписами ОСОБА_3 були надані не позивачем, а ПАТ «УкрСиббанк» (лист - а.с.62).

Із змісту ст. 215 ЦК України вбачається, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5,6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оскільки висновком судової експертизи доведено, що ОСОБА_3 згаданий вище договір поруки не підписував, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про недотримання вимог закону при укладенні договору поруки, що є підставою визнання оспорюваного договору поруки недійсним.

Посилання представника ПАТ «УкрСиббанк» на те, що ОСОБА_3 пропущено загальний строк позовної давності, на думку колегії суддів, не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем не надано належних і допустимих документальних доказів надіслання Банком у 2010-2011 роках ОСОБА_3 попереджень і вимог стосовно сплати ним кредитної заборгованості та доказів вручення йому таких вимог. Відсутні також будь-які письмові звернення ОСОБА_3 до відповідача щодо згаданого вище договору поруки.

Приймаючи до уваги твердження позивача про помилковість його пояснень у суді першої інстанції, за відсутності об'єктивних документальних доказів початку перебігу строку позовної давності, на думку колегії суддів, не можна дійти до безсумнівного висновку про те, що ОСОБА_3 про порушення відповідачем його прав дізнався не у 2013 році після пред'явлення ПАТ «УкрСиббанк» до нього відповідного позову, а ще у 2010 році.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, їм дано правильну правову оцінку. Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апелянта висновків суду не спростовують. Тому підстав для скасування ухваленого в даній справі рішення немає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 218; 307; 308; 313; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ «УкрСиббанк» відхилити, а рішення Косівського районного суду від 04 грудня 2015 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: В.М. Васильковський

О.Є. Меленко