Постанова № 56426372, 10.03.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 березня 2016 р. № 820/12040/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Зінченка А.В.

При секретарі - Алавердян Е.А.

За участі:

Представників позивача - Гаврилової Ю.В., Шевцової Ю.В.

Представників відповідача - Іхненко Я.В., Піскун О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВ-ТРАНС ХАРКІВ» до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «АКТИВ-ТРАНС ХАРКІВ», звернувся до суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Харківській області, в якому після уточнення позовних вимог просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 23.12.2015 року № 0002852204, яким збільшено податок на прибуток на суму 87320,00 грн. (основний платіж 69856,00 грн., штрафні санкції - 17464,00 грн.), № 0002912204, яким зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 146710,00 грн., № 0002832204, яким збільшено податок на додану вартість у загальному розмірі 40397,50 грн. (основний платіж 32318,00 грн., штрафні санкції - 8079,50 грн.), № 0002952204, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 43512 грн., від 28.09.2015р. № 0002282203, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13737 грн.

Позивач вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення є неправомірними, необґрунтованими, безпідставними через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства, а тому просить скасувати їх в повному обсязі.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечували, вказали, що винесені податкові повідомлення-рішення повністю відповідають вимогам діючого законодавства, а тому є законними та обґрунтованими, у задоволенні позовних вимог просили відмовити.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АКТИВ-ТРАНС ХАРКІВ» 02.07.2008 р. взято на податковий облік за №1084 і станом на даний час перебуває на обліку в Харківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного Управління ДФС у Харківській області .

Судом встановлено, що на підставі направлень № 69 - 72 та 81 від 17.08.2015р. виданих Харківською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту Седлецьким Дмитром Олександровичем; головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок платників ризикових категорій управління податкового аудиту Ковальовою Аліною Миколаївною; головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб Абакумовою Інною Іванівною; головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Харківській області Давидян Дмитром Володимировичем; головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Харківській області Усіченко Сергієм Володимировичем, згідно із п.77.1 ст.77 Податкового Кодексу України, відповідно до плану-графіка проведення виїзних перевірок суб'єктів господарювання на 2 квартал 2015 року та Наказу ХОДПІ від 31.07.2015р. № 45 проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВ-ТРАНС ХАРКІВ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, валютного законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт №166/20-23-22-01-06/35902155 від 08.09.2015 року, яким, зокрема, встановлено порушення: п. 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 138.10.6 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 534 744 грн. у т.ч. за 2012р. - 280540грн., за 2013р. - 254 204, а також встановлено безпідставне завищення збитку на суму 1937355 грн. за 2014р.; п.201.1, п.201.6, п.201.10. ст. 201, п.198.2., п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п.186.3. ст. 186, п.185.1. ст.185 Податкового Кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит на суму 74 905 грн. у т.ч. за січень 2012р. - 5000 грн., березень 2012р. - 7316грн., квітень 2012р. - 4653 грн., травень 2012р. - 1615 грн., червень 2012р. - 1132 грн., липень 2012р. - 1035 грн., серпень 2012р. - 302 грн., вересень 2012р. - 1043 грн., жовтень 2012р. - 1143 грн., листопад 2012р. -2147 грн., грудень 2012р. - 6767 грн., січень 2013р. - 507 грн., лютий 2013р. - 2516 грн., березень 2013р. - 1994 грн., квітень 2013р. - 2938 грн., травень 2013р. - 2910 грн., липень 2013р. - 2910 грн., серпень 2013р. - 1708 грн., вересень 2013р. - 1280грн., жовтень 2013р. - 1841 грн., листопад 2013р. - 1965 грн., грудень 2013р. - 1538 грн., лютий 2014р. - 2525 грн.. березень 2014р. - 4836 грн., травень 2014р. - 1666 грн., червень 2014р. 2220 грн., серпень 2014грн. - 1704грн., вересень 2014р. - 1107 грн., жовтень 2014р. - 1448 грн., листопад 2014р. - 1822 грн., грудень 2014р. - 5303 грн.

За висновками акту перевірки податковими повідомленнями-рішеннями Відповідача від 28.09.2015р. № 0002222204 збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 668430,00 грн. (основний платіж 534744,00 грн., штрафні санкції 133686,00 грн.). № 0002232204 зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік у розмірі 1937355,00 грн.. № 0002252204 збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 53183,75 грн. (основний платіж 42547,00 грн., штрафні санкції 10636,75 грн.). № 0002282203 зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13737,00 грн.

За наслідками процедури адміністративного оскарження, з використанням матеріалів додаткової перевірки, проведеної фахівцями Відповідача за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р., про що складено акт перевірки від 08.09.2015р. № 166/20-23-22-01-06/35902155, та акт додаткової перевірки від 30.11.2015р. №641/20-23-22-01 -06/35902155, на підставі рішення ГУ ДФС у Харківській області від 09.12.2015р. № 4546/10/20-40-10-04-14 скасовано податкові повідомлення-рішення Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області від 28.09.2015р. № 0002222204 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 581110,00 грн. (основний платіж 464888,00 грн., штрафні санкції - 116222,00 грн.), № 0002232204 в частині зменшення розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1790645,00 грн., № 0002252204 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 12786,25 грн. (основний платіж 10229,00 грн.. штрафні санкції - 2557,25 грн.), в іншій частині рішення залишені без змін, збільшено суму зменшеного розміру від'ємного значення сумі! податку па додану вартість у сумі 29775,00 грн., визначеного в податковому повідомленні-рішенні від 28.09.2015р. № 0002282203.

Харківською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області на адресу позивача направлено нові податкові повідомлення-рішення №0002852204 від 23.12.2015р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 69856 грн. за основним зобов'язанням та 17464 гри. штрафних санкцій; № 0002912204 від 23.12.2015р. про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 146710 грн.; № 0002832204 від 23.12.2015р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 32318 грн. за основним зобов'язанням та 8079,50 грн. штрафних санкцій.

Також на адресу позивача відповідачем направлено податкове повідомлення-рішення № 0002952204 від 23.12.2015р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку па додану вартість у розмірі 43512 грн.

Підставою для винесення вказаних податкових повідомлень - рішень послугувало твердження фахівців ДПІ про порушення законодавства по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Харпластмас», з ФО-П Майкл Калмін, та з ТОВ «Авеста Буд».

Матеріалами справи підтверджено, що дійсно, Між ТОВ «Актив Транс Харків» - замовник та ТОВ «Харпластмас» - виконавець укладено договір про надання послуг №219/пу/11 від 24.10.11р.

Предмет договору: виконавець зобов'язується надавати замовнику за плату послуги: дрібний ремонт приміщення, належить замовнику на праві власності, і розташованого за адресою вул. Залютинська, 4; зовнішнє освітлення зазначеного в п. 1 приміщення у вечірній і нічний час; прибирання та підтримання у належному санітарно - гігієнічному і естетичному стані прилеглої території до приміщення, зазначеного в п.1 та інші послуги експлуатаційного характеру.

Як зазначено в договорі, експлуатаційні послуги здійснюються за адресою: вул. Залютинська, 4.

Відповідно до договору оренди нежитлових приміщень №29/07/13 від 29.07.13р., укладеного між ТОВ «Автоком Імпекс» та ТОВ «Актив - Транс Харків» встановлено наступне.

ТОВ «Автоком Імпекс» (31942288) - орендодавець ТОВ «Актив - Транс Харків» - орендар. Предмет договору - орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти у тимчасове платне користування частину нежитлових приміщень в будівлі літ. «Л-2», що розташована за адресою: м.Харків, вул. Залютинська,4, на умовах передбачених цим договором, а саме: нежитлові приміщення поверху №7 - 22, 76-84 в літ. «Ш» загальною-площею 1326,1 кв.м.

Дані приміщення належать орендодавцю на праві власності на підставі договору купівлі - продажу нежитлових приміщень б/н посвідченого 14.09.10р., укладеного з ТОВ «Харпластмас».

Приміщення передається орендодавцем орендарю згідно до акту приймання - передачі, який є невід'ємною частиною договору. У акті зазначається площа приміщення, які передається в оренду, їх стан на дату передачі, склад і перелік устаткування та мереж, які знаходяться у приміщеннях.

ТОВ "АКТИВ-ТРАНС ХАРКІВ" здійснює свою господарську діяльність (продаж автомобілів, надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів) за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 4 на підставі договору оренди нежитлових приміщень №29/07/13 від 29.07.13 р з ТОВ "Автоком Імпекс" .

Згідно пп. 14.1.97 ст. 14 Податкового Кодексу України оперативний лізинг (оренда) - це господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає передачу орендарю основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем, на умовах інших, ніж ті, що передбачаються - фінансовим лізингом (орендою). Сторони договору мають право під час укладення договору (правочину) визначити лізингову (орендну) операцію як оперативний лізинг без права подальшої зміни статусу такої операції до закінчення дії відповідного договору. Порядок оподаткування операцій лізингу (оренди) передбачено п. 153.7 ст. 153 ПКУ, відповідно до якого передача майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця*та орендаря.

Орендодавець збільшує суму доходів, а орендар збільшує суму втрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. Дата нарахування встановлюється відповідно до умов укладених договорів (пп. 137.11 ст. 137 ГІКУ). Відповідно до п. 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року №92, первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних із поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що спричинює збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об'єкта. Первісна (переоцінена) вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, пов'язаних із поліпшенням та ремонтом об'єкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством.

Суд вказує, що порядок відображення у податковому обліку витрат на поліпшення основних засобів визначено п. 146.11 ст. 146 ГІКУ. Згідно з п. 15 П(С)БО 7 витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта у робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, включаються до складу витрат.

Податковий облік витрат, що здійснюються для підтримання об'єкта основних засобів у робочому стані, залежить від напряму використання таких основних засобів, а саме: включається до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, якщо основний засіб використовується в операційній діяльності (п. 138.8 ст. 138 ПКУ); включається до складу інших витрат (138.10 ст. 138 ПКУ). При цьому витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, взнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку й інших документів, установлених розділом II ПКУ , а саме п. 138.2 ст. 138 ПКУ.

Таким чином, суд приходить до висновку, що послуги експлуатаційного характеру, обслуговування, ремонту тощо, згідно переліку в додатку № 1 до договору про надання послуг №219/ПУ/11 від 24.10.2011 року надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Харпластмас» були направлені на підтримання об'єкта у робочому стані, внаслідок чого ТОВ «АКТИВ-ТРАНС ХАРКІВ" одержує первісно визначену суму майбутніх економічних вигід від його використання і такі витрати правомірно включаються до складу витрат. Всі витрати підтверджені первинними документами: актами виконаних робіт, сплачені згідно платіжних доручень, а податковий кредит відображений згідно податкових накладних, згідно статей п.201.1, п.201.6.,п.201.10. ст. 201, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п.186.3. ст. 186, п.185.1. ст. 185 Податкового Кодексу України .

Щодо податкового кредиту, суд звертає увагу на те, що умови для включення сум ПДВ у зв'язку із придбанням товарів та послуг до податкового кредиту встановлені пп. 198.1 185 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, зі змінами та доповненнями. При цьому слід враховувати те, що відповідно до 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушеннями вимог статті 201 Податкового Кодексу).

Зокрема податкові накладні мають заповнюватися та містити реквізити, встановлені п. 201.1 ст.201 ПКУ.

В даному випадку, ТОВ «АКТИВ-ТРАНС ХАРКІВ» отримало від ТОВ «Харпластмас» податкові накладні, на підставі яких підтверджується право на податковий кредит з вартості експлуатаційних послуг, придбаних у Виконавця. Отже використання ТОВ «АКТИВ-ТРАНС ХАРКІВ» об'єкта оренди в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності, підтриманні його в належному робочому стані та наявність податкових накладних дають право включити до податкового кредиту суми ПДВ, нараховані (сплачені) у зв'язку із придбанням зазначених експлуатаційних послуг.

Також судом встановлено, що підприємство - позивач мало взаємовідносини з контрагентами - постачальниками, які надавали послуги реклами.

При проведенні перевірки, відповідач дійшов висновку про те, що в наданих до перевірки актах виконаних робіт не зазначено які саме рекламні послуги надавались, що було об'єктом реклами, підприємством не надано звітів щодо виходу реклами в ефірний час інша інформація яка могла б надати роз'яснення щодо конкретизації наданих послуг.

Матеріалами справи підтверджено, що між ФО-П Майкл Калмін - виконавець та ТОВ «Актив - Транс Харків» - замовник укладено договір №58/11 від 01.11.2011р. про надання рекламних послуг: - Оптимізація сайта www.honda- active.com.ua

www.honda- active.com.ua - веб-сайт ТОВ "АКТИВ-ТРАНС ХАРКІВ", який несе інформацію про місцезнаходження підприємства, контактну інформацію, модельний ряд товарів, прайс-лист на товари та послуги, новини про акції та спеціальні пропозиції."

Підпунктом 2.3 договору № 58/1 1 про надання послуг від 0! .1 1.2011 визначено : «При виконанні робіт по наступному договору, "Виконавець" керується визначеними завданнями Додатка № 1 (Технічне завдання)».

В додатку № 1 до договору № 58/11 про надання послуг від 01.11.2011 вказано наступне Технічне завдання:. Просування сайту www.honda- active.com.ua в основних пошукових системах Яндекс, Google з ціллю збільшення корисного трафіку. Сайт повинен з'являтися в першій десятці пошукових систем пошукових запитах: 1.1 НОNDA Харків; 1.2 Хонда Харків; 1.3 Автосалон Хонда; 1.4 Купити хонда Харків; 1.5 Автозапчастини Хонда Харків; 1.6 Дилер хонда Харків; 1.7Дилер НОNDA Харків; 1.8 Сервіс хонда Харків та 1.9 Автосалон хонда Харків.

Виконавець, зобов'язується виконувати підтримку сайту на досягнутих позиціях на протязі всього строку дії договору.

Проведення робіт по внутрішньої оптимізації сайту, опрацюванні навігації та структури, внесення необхідних змін.

Виконавець зобов'язується провести автоматичну реєстрацію сайту в каталогах, дошках об'яв.

Проведення оптимізації конгенту на сайті www.honda- active.com.ua.

Написання 2-х статей на кожний пошуковий запит і розміщення їх на ресурсах схожої тематики.

Написання статті про ресурс, розмноження на 440 копій і розмістити в каталогах статей.

Провести обмін посиланнями з ресурсами схожої тематики та ін."

В актах виконаних робіт, складених між ТОВ "АКТИВ-ТРАНС ХАРКІВ" та ФО-П Калмін М., зазначена наступна номенклатура: "Надання послуг по оптимізації та просування сайта www.honda- active.com.ua

Тому, на думку суду, витрати, понесені ТОВ "АКТИВ-ТРАНС ХАРКІВ" згідно договору № 58/11 від 01.11.2011р. про надання рекламних послуг, укладеного з ФО-ПІ Калмін Майкл, були правомірно віднесені до витрат на збут згідно норм підпунктів 138.10.3 та 140.1.5 Податкового Кодексу і підтверджені відповідними первинними документами: актами виконаних робіт, сплаченими платіжними дорученнями.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що між ТОВ «Авеста Буд» - виконавець та ТОВ «Актив - Транс Харків» - замовник укладено договір № 02/07/12 від 02.07.2012р. про надання консалтингових послуг.

На ДПІ, в наданих актах не зазначено які саме консультаційні послуги надавались, для яких саме потреб були отримані дані послуги та яким чином вони посприяли веденню господарської діяльності підприємства.

Суд зазначає, що частиною до договору щодо надання консалтингових послуг № 02/07/12 від 02.07.2012 р. є Додаток 2 від 02.07.2012 р, в якому надано технологічне завдання: ТОВ "АКТИВ-ТРАНС ХАРКІВ" доручає консультанту ТОВ "Авеста Буд" виконати роботу: маркетинговому проекту "Програмні інформаційно-аналітичні огляди "AUTO-Consalting".

Консалтингові дослідження мають бути проведені за наступними напрямками: Огляд продажів нових легкових і комерційних автомобілів у усіх областях України; структура парку легкових і комерційних автомобілів в усіх областях України в розподілі за адміністративно-територіальними районами; звіт за станом ринку по областям України повинен містити дані за всіма параметрами: марок, моделей, класами, цінових діапазонів окремо за кожен місяць третього кварталу 2012 року; порядок здавання і прийняття виконаної роботи в цілому: виконавець надає результати досліджень в одному примірнику на паперовому носії."

На підтвердження виконаних робіт був підписаний акт виконаних робіт 19.10.2012 року та переданий звіт, який був використаний у господарчій діяльності підприємства, також ці витрати були віднесені до складу витрат .

Проаналізувавши наведене, суд зазначає, що відповідно до приписів п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Суд вказує, що відповідно до п. 200.1. ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п.200.2. ст.200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Також п.200.3. ст.200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Проаналізувавши наведені норми та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що укладені правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не кім не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.

Суд вказує, що про фактичне виконання вищезазначених робіт свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні» і п.2.4. ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Суд зазначає, що статтею 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Також суд звертає увагу на те, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Суд вваж є за необхідним вказати, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Угоди між позивачем та контрагентами за період перевірки були укладені у відповідності до норм чинного законодавства та є такими, що відповідають всім вимогам, що встановлюються до даного виду договорів доки зворотне не буде доведено в суді. Тому підстав для висновків щодо нікчемності або недійсності договору не було.

Чинне законодавство України встановлює принцип презумпції правомірності правочину, згідно якого, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд також вважає за необхідним зазначити, що на час укладення вищевказаних договорів контрагенти позивача були зареєстрованими як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, мали індивідуальні податкові номери, що підтверджується Свідоцтвами про реєстрацію платника податку на додану вартість, отже, вони мали право видавати позивачу вищезазначені належним чином оформлені податкові накладні, котрі є підставою для формування позивачем податкового кредиту.

Таким чином, на думку суду, не має підстав стверджувати, що господарські взаємовідносини між підприємствами не були виконані, а первинні документи не відповідають вимогам діючого законодавства.

Щодо заниження позивачем податку на прибуток, то суд вважає за необхідним вказати, що згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п.134.1.1, п.п.134.1.2 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначе них згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно з п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п.п.138.1.1. п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; є) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Згідно з п.п.138.10.3 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються: витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; б) витрати на ремонт тари; в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); є) витрати на транспортування, перевалку, страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Суд вваж є за необхідним вказати, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

При цьому Податковий кодекс України не встановлює обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Таким чином, проаналізувавши наведені норми діючого законодавства, дослідивши надані до справи матеріали, суд приходить до висновку про неправомірне винесення вищевказаних податкових повідомлень - рішень.

Суд вказує, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

А згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167, 254 КАС України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВ-ТРАНС ХАРКІВ» до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 23.12.2015 року №0002852204, №0002912204, №0002832204, №0002952204 та від 28.09.2015 року №0002282203.

Стягнути з Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (код 39859695) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВ-ТРАНС ХАРКІВ» (код 31939825) сплачений судовий збір в розмірі 4769 (чотири тисячі сімсот шістдесят дев'ять) грн. 09 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 15 березня 2016 року.

Суддя А.В. Зінченко