Ухвала суду № 56423456, 17.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

17 лютого 2016 року м. Київ справа № 800/119/16

Провадження № П/800/119/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства транспорту України, Чернігівського залізничного вокзалу, залізничного вокзалу міста Славутич, Генеральної прокуратури України, прокуратури Київської області, прокуратури міста Славутич, прокуратури Чернігівської області, прокуратури міста Чернігів, Чернігівської міської ради, Славутицької міської ради, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Президента України про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з вказаним адміністративним позовом.

У відповідності до частини 1 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди), а також Вищий адміністративний суд України у випадках, встановлених цим Кодексом, вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції.

Згідно приписів частини 4 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Також, згідно частини 2 статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України акти, дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, а також рішення, дії чи бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів оскаржуються до Вищого адміністративного суду України. Розподіл таких справ між суддями Вищого адміністративного суду України здійснюється без урахування спеціалізації суддів.

Отже, чинним процесуальним законодавством встановлено вичерпний перелік справ, які підсудні Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції.

Разом з тим, у позовній заяві ОСОБА_1 заявляє вимоги, зокрема, до Міністерства транспорту України, Чернігівського залізничного вокзалу, залізничного вокзалу міста Славутич, Генеральної прокуратури України, прокуратури Київської області, прокуратури міста Славутич, прокуратури Чернігівської області, прокуратури міста Чернігів, Чернігівської міської ради, Славутицької міської ради, Кабінету Міністрів України, Адміністрації Президента України, які за змістом вищевказаних норм процесуального права не можуть бути відповідачами у Вищому адміністративному суді України, як у суді першої інстанції під час розгляду справ в порядку позовного провадження.

Враховуючи викладене, позовна заява в цій частині не підсудна Вищому адміністративним суду України як суду першої інстанції.

За правилами пункту 6 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Окрім цього, позовна заява ОСОБА_1, в частині вимог до Верховної Ради України, Президента України підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вимоги до позовної заяви, зокрема зазначено, що в позовній заяві чітко зазначається зміст позовних вимог, визначених частиною четвертою та п'ятою статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, до кожного з відповідачів.

Як вбачається з поданої позовної заяви та додатків до неї, ОСОБА_1 не вказав, які дії чи бездіяльність Верховної Ради України та Президента України при здійсненні ними владних управлінських функцій на його думку, порушують законні права, свободи чи інтереси позивача.

Крім того, в порушення частини 3 статті 106 КАС України позивачем не було надано копій позовної заяви та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів, а також документу про сплату судового збору або копію документу, який надає пільги щодо його сплати.

Згідно з приписами частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За правилами частини 1 статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (далі Закон № 3674-VI, в редакції, станом на час звернення до суду із даним позовом) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

За змістом частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Станом на 1 січня 2016 року, розмір мінімальної заробітної плати складав 1378 гривень, а тому, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону № 3674-VI, розмір ставки судового збору в даному випадку становить 551,20 гривень.

Позовна заява містить також вимоги про стягнення з відповідачів 60 000 євро, що свідчить про майновий характер даного позову.

В свою чергу, положеннями абзаців 1, 2 частини 3 статті 6 встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Абзацом 4 підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI встановлено за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставку судового збору у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру, а також за подання позову майнового характеру (щодо стягнення коштів), з урахуванням розміру майнових вимог і вищевказаних вимог Закону № 3674-VI, з одночасним наданням квитанції про сплату судового збору або вказати підстави для зменшення розміру судових витрат, або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат, підтверджених відповідними доказами.

Надаємо реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УДКCУ у Печерському р-ні, рахунок отримувача: 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м.Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)", призначення платежу - 101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), - Вищий адміністративний суд України.

Отже позивачу необхідно привести текст своєї позовної заяви у відповідності до вимог наведених правових норм.

За наведених обставин, позовну заяву ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Президента України необхідно залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків.

Роз'яснити позивачеві, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства транспорту України, Чернігівського залізничного вокзалу, залізничного вокзалу міста Славутич, Генеральної прокуратури України, прокуратури Київської області, прокуратури міста Славутич, прокуратури Чернігівської області, прокуратури міста Чернігів, Чернігівської міської ради, Славутицької міської ради, Кабінету Міністрів України, Адміністрації Президента України про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами, повернути позивачеві.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Президента України про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів залишити без руху.

Встановити позивачу строк до 9 березня 2016 року для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали.

Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде повернута.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого

адміністративного суду України М.М. Заїка

Суддя М.М. Заїка